Комерція в погонах – розпродаж майна Міноборони триває
Комерція в погонах – розпродаж майна Міноборони триває
2014 рік став для України роком несподіваних відкриттів. Зокрема, квола реакція держав, що гарантували захист Україні за позбавлення від ядерної зброї, та “дружні” дії слов’янського сусіда (також одного з гарантів), який повернувся до методів “до-київської” Русі в частині захоплення слабких земель та народів.
Водночас, незважаючи на заходи майже 20-ти річного цілеспрямованого знищення обороноздатності держави, Україна зберегла абиякі за боєздатністю Збройні Сили України. При цьому існував феномен, коли бойова та мобілізаційна готовність з’єднань, частин та підрозділів визначалася (обмежувалася) технічною готовністю до застосування озброєння та військової техніки, а надлишкове військове майно не мало жодного виміру.
Такого виміру, що Міноборони у 2001 році проігнорувало положення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1919 щодо проведення у I кварталі 2001 р. інвентаризації наявного військового майна і до 1 червня 2001 р. подання Кабінетові Міністрів України узагальнених даних про результати інвентаризації. Таким чином було усунено державний контроль за наявністю та використанням військового майна, включаючи озброєння та військову техніку, військову зброю та боєприпаси.
Подальші кроки Міноборони супроводжувалися багатьма скандальними історіями: звільнення офіцерів, що служили у Центрі обліку надлишкового майна, замість їхнього притягання до кримінальної відповідальності; продажі майна за заниженими цінами; прийняття Урядом рішень про затвердження переліку військового майна, окремих позицій якого вже не має; виявлення СБУ військової зброї та техніки на підприємствах, що не передбачені законодавством, та інших подій.
Але, повертаючись до 2014 року, коли Україна опинилась в умовах реальної війни, слід згадати, що завдяки прямим та непрямим натякам, вдалося запобігти подачі Міноборони чергового переліку військового майна, яке може бути відчужено.
* * *
На цьому можна було б поставити крапку, але на третій рік війни у 2016 році з’являється проект постанови Кабінету Міністрів України, яким передбачається затвердити додатковий перелік військового майна, яке може бути відчужено. Лише поверхневий аналіз цього проекту свідчить про те, що комерційна натура нашого народу перемагає відчуття власної безпеки.
До переліку включено майно, яке має безпосередню потребу на передовій, включаючи танкові боєприпаси, медичне та інженерне майно тощо. Водночас слід звернути увагу на елементи боягузтва наших “маршалів перемоги”: замість формування окремого переліку списаного військового майна, що передбачено зазначеною вище постановою, нинішній Міністр оборони, як і його попередники, намагається вставити у згаданий перелік майно IV категорії (що непридатне для використання) для того, щоб у майбутньому не нести відповідальності за його зникнення. При цьому кожний з них не впевнений у наявності цього майна, достовірності актів технічного стану та причин приведення майна у такий стан.
Крім того, Міноборони не обмежується ігноруванням актів Кабінету Міністрів України, а робить замах і на закони України. Йдеться про те, відповідно до вимог статті 6 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” відчуженню підлягає військове майно, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, та надлишкове майно.
Окремої оцінці підлягають розміри залишкової вартості авіаційної техніки та іншого складного озброєння та військової техніки з огляду на вимоги пункту 9 постанови, у якому зазначено, що вартість рухомого військового майна, у разі реалізації його на внутрішньому ринку, не може бути нижчою, ніж вартість металів, у тому числі дорогоцінних, та дорогоцінного каміння, що в ньому міститься.
Напевно ті партнери України, у яких на колінах посадовці вимагають зброю для боротьби з агресором, дуже були б здивовані діями оборонного відомства.
Хочется сразу вспомнить теги адептов пети офшорского #АгентиКремля и #катьолВсеПропало.
На яку допомогу ми можемо чекати, коли потенційні партнери бачать "невеличкий" гешефт МО? В них мабуть вже брови потилиці дістались.
Хотілося б звернути увагу що те майно що розпродує Міноборони не належить йому. Мало того що розпродують необхідні ресурси, так ще й обкрадають народ України.
"Стадобаранство" - это среда где можно внедрить разные глупости, но величайшее это было введение понятия "надлышкове майно" .... в итоге оказывается, что оно было не лишним, а не практически необходимым .... Почему закупали трусы, носки, форму буржуйки ???? А реально были мобилизационные запасы на 6-7 млн. человек
В итоге даже на 200 тысяч солдат ничего не оказалось ... Лох - это судьба
Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати