Развенчание десяти мифов, связанных со стрельбой из винтовки

| Винтовки | Автор: Web admin
Українською

Развенчание десяти мифов, связанных со стрельбой из винтовкиРазвенчание десяти мифов, связанных со стрельбой из винтовки

Автор статьи на собственном опыте доказал ошибочность нескольких распространенных заблуждений, связанных со спортивной стрельбой и охотой с использованием винтовки.

Миф 1: Поврежденный кончик пули влияет на точность

Многие слышали о том, что поврежденный кончик пули сильно влияет на точность стрельбы. Эти повреждения возникают из-за сильной отдачи при выстреле из винтовки, пока патроны хранятся в магазине.

Многие просто молча согласились с этим утверждением, но не автор этой статьи, который специально повредил пули в нескольких патронах разных калибров и сравнил их с новыми.

В испытании использовались разные винтовки, установленные на два мешка спереди и сзади, дистанция – 100 ярдов. Разница в точности была настолько малой, что вряд ли кто-то бы заметил ее. Конечно, смещение аэродинамических линий спровоцировало бы снижение баллистического коэффициента, и это повлияло бы на способность пули сопротивляться силе ветра. Но, за исключением разве что стрельбы на сверхдальнюю дистанцию, эти последствия буду минимальны.

Гораздо большей проблемой является пуля, которая из-за ударов о стенку магазина усаживается глубже в гильзу, из-за чего повышается давление в патроннике при выстреле. Чтобы этого избежать, нужно немного обжать гильзу вокруг пули.

Для того чтобы развенчать этот миф, автор намеренно повредил несколько пульДля того чтобы развенчать этот миф, автор намеренно повредил несколько пуль

Миф 2: Пуля задела ветку и отклонилась от траектории

У каждого есть свои оправдания в случае неточного выстрела, и одно из них – ветка, оказавшаяся на пути пули. Чтобы проверить данный миф, автор соорудил некое подобие дерева с ветками в виде деревянных штифтов для мебели, и поставил его перед мишенью. Штифтов было много, так что пуля практически каждый раз задевала один из них.

Для испытания были отобраны патроны .300 Win Mag, .30-30 Win и .22-250 Rem с пулями разного веса. Сначала преграда была установлена в трех метрах от мишени, и никаких проблем с точностью не наблюдалось.

Затем автор установил штифты покрупнее и отодвинул преграду на 10 м от мишени. Размеры групп попаданий слегка увеличились, но опять же, незначительно. Важно то, что стрельба сквозь траву и мелкие ветки не влияет на точность.

Миф 3. Тупоконечные пули проникают глубже и лучше подходят для охоты в зарослях

Во время проверки предыдущего мифа, автор использовал как остро-, так и тупоконечные пули. Выяснив, что разницы в точности стрельбы сквозь преграды между ними нет. Автор решил проверить, действительно ли тупоконечная пуля лучше сохраняет свою энергию, постреляв в старые магазины, выстроенные в ряд. Опять же, какой-то существенной разницы автор не обнаружил.

Остроконечная пуля лучше справляется с силой ветра, и для многих она является лучшим выбором. Если конечно у вашей винтовки не трубчатый магазин – в таком случае, из соображений безопасности, вам стоит использовать патроны с тупоконечной пулей.

Многие считают, что тупоконечные пули больше подходят для охоты в густых зарослях, но автор установил, что существенной разницы между ними нет.Многие считают, что тупоконечные пули больше подходят для охоты в густых зарослях, но автор установил, что существенной разницы между ними нет.

Миф 4. Оружие из нержавеющей стали требует меньше ухода

В характеристиках современного оружия все чаще встречается словосочетание «материал изготовления: нержавеющая сталь», и многие начинают думать, что их винтовка никогда не поржавеет.

На самом деле, нержавеющая сталь, точно также как и вороненая, со временем может поржаветь, если не предпринимать никаких действий, а именно – регулярная чистка и смазывание металлических поверхностей смоченной в масле тряпкой.

Металл, который производитель называет нержавеющей сталью, таковым не является. Если за оружием не следить – оно обязательно поржавеет.Металл, который производитель называет нержавеющей сталью, таковым не является. Если за оружием не следить – оно обязательно поржавеет.

Миф 5. Наводка по оси канала ствола – это хороший способ проверки нулевой линии прицеливания

То, что центр оси канала ствола идеально совмещен с перекрестием прицела, еще не значит, что пуля будет следовать той же линии. Наводка по оси канала ствола – это всего лишь промежуточный этап перед пристрелкой винтовки с внесением поправок в прицел.

Миф 6. Лучше отдам винтовку на пристрелку другу

Некоторые стрелки с повышенной чувствительностью к силе отдачи, просят друзей пристрелять винтовку вместо них. При этом они лишаются нескольких преимуществ: во-первых, стрелок привыкает к силе отдачи, во-вторых – он лучше знакомится с винтовкой.

Также не стоит забывать, что люди по-разному смотрят на предметы, и это сильно влияет на то, куда попадает пуля. Разные люди при стрельбе из одной и той же винтовки и теми же патронами часто попадают в разные участки мишени.

Некоторые стрелки с повышенной чувствительностью к силе отдачи, просят друзей пристрелять винтовку вместо них. Но это лучше делать самому.Некоторые стрелки с повышенной чувствительностью к силе отдачи, просят друзей пристрелять винтовку вместо них. Но это лучше делать самому.

Миф 7. Чистая винтовка лучше

Вряд ли кто-либо найдет хоть один аргумент против чистого оружия. Разве что когда вы идете на охоту. В таком случае немного нагара в стволе будет плюсом.

Дело в том, что кучность стрельбы напрямую зависит от постоянства ствола. Ведь пуля, выпущенная из чистого ствола, попадет совсем в другую точку, чем пули, выпущенные после первого выстрела. А этот первый выстрел очень часто является самым важным на охоте.

Это отклонение на дистанции 100 метров может достигать четырех дюймов. Если вы редко стреляете с дистанции, превышающей 50 метров, то вам не стоит об этом беспокоиться. Но если вам посчастливилось засечь огромного лося в 400 метрах от себя, то первый выстрел из чистой винтовки станет для вас проблемой. Поэтому, перед выходом на охоту, лучше произвести первый выстрел в контролируемых условиях.

Чистить оружие нужно, но для кучности боя всегда лучше произвести первый выстрел в контролируемых условиях. В случае автора первая пуля ушла вверх и влево.Чистить оружие нужно, но для кучности боя всегда лучше произвести первый выстрел в контролируемых условиях. В случае автора первая пуля ушла вверх и влево.

Миф 8. Перевозить винтовку лучше дульными срезом вниз

Многие охотники перевозят винтовку в автомобиле дульным срезом вниз, аргументируя это тем, что так – безопаснее. При этом они забывают о важности состояния дульного среза ствола, ведь на полу всегда грязно, и эта грязь легко забивается в ствол.

Лучший способ перевозки оружия – в кейсе. Но если, по очевидным причинам, вам важно держать винтовку всегда под рукой, то лучше направить ее дульным срезом в сторону крыши, при условии, что она разряжена.

Миф 9. Винтовка лучше стреляет с дальней дистанции

Некоторые утверждают, что их винтовка стреляет точнее с дальней дистанции, чем с близкой. Этого попросту не может быть. Одним из основных факторов, влияющих на точность, является колебание пули в полете. Эти колебания приводят к тому, что в полете пуля начинает перемещаться по кругу.

Многие думают, что с расстоянием эти колебания прекращаются, и пуля стабилизируется, но это не так. Если пуля начинает колебаться с самого начала полета, то ее судьба предрешена. Если ваша винтовка способна на группу попаданий в 2 дюйма со 100 метров, то она не сможет достичь показателя в 1 дюйм с 300 метров – с такой дистанции размер группы будет скорее 6 дюймов.

Некоторые стрелки ошибочно считают, что их винтовки лучше стреляют с дальней дистанции, чем с ближней. Но это не так.Некоторые стрелки ошибочно считают, что их винтовки лучше стреляют с дальней дистанции, чем с ближней. Но это не так.

Миф 10. Заводские патроны лучше релоада

Современные патроны достигли высочайшего уровня качества – сегодня у стрелка на выбор есть множество типов пуль, о чем даже и мечтать не приходилось в прошлые годы. Но в массовом производстве теряется внимание к деталям, именно поэтому заводские патроны проигрывают релоаду в плане точности стрельбы.

Но почему? Производители используют точно такие же пули, гильзы и капсюли, что и мастера релоадинга, но вот с порохом все не так однообразно. Автор взял по пять образцов пяти разных патронов и взвесил их пороховой заряд.

Мастера релоада стараются удерживать отклонения в весе порохового заряда в пределах 0,1 грана. В заводских же патронах отклонения колеблются в пределах 0,5-1,7 грана. И чем больший пороховой заряд – тем больше отклонения, и тем крупнее зерно пороха.

Автор обратился к производителям патронов, и все стало ясно – в отличие от мастеров релоада, которые отмеряют порох по весу, на заводах порох отмеряют по объему. Да, на заводах есть контроль качества, но вот стандарты этого качества в отношении порохового заряда вызывают сомнения.

Действительно ли заводские патроны лучше релоада?Действительно ли заводские патроны лучше релоада?

1,0 1 -1 2
Комментариев (19)

  • 13.07.2017 13:56
    #
    - 1 +

    А почему такие дистанции смешные?!
    100 ярдов это ж прямой выстрел...

    • 13.07.2017 16:04
      #
      - 3 +

      Інакше "міф" виявиться не міфом.

    • 14.07.2017 22:45
      #
      - 0 +

      Стандартна для гвинтівок і автоматів дистанція ураження головної цілі першим пострілом з імовірністю 0,9.

  • 13.07.2017 16:42
    #
    - 6 +

    Це не розвінчання міфів. Це просто корисні поради для новачків, недосвідчених, можливо, навіть технічно неосвічених, але законослухняних власників зброї. Що теж має право на існування.

  • 13.07.2017 17:25
    #
    - 2 +

    2 міф - це далеко не міф. Стандартна куля 5.45 зроблена так, що вона летить на грані стабільності і як тільки за щось зачіпається, починає куверкатися. Це зроблено для збільшення ураження при потраплянні в ціль.

    • 14.07.2017 01:09
      #
      - 1 +

      Нет, это миф. А вот вы, похоже, верите в миф про мифическую пулю со смещенным ценьром тяжести)))

      • 14.07.2017 09:25
        #
        - 1 +

        Да? А чому ж тоді бувалі воїни стараються переходити на старий 7.62х39? А тому, що 5.45 плюється в зеленці куди завгодно тільки не в ціль.

        • 14.07.2017 17:34
          #
          - 1 +

          Бувалі воїни не завжди добре знають матчастину. Вони бувають таке придумують, що на глобус не натягнеш. Наприклад, разбирають 80 мм міну, і виколупують у передній частині воронку в тротилі, мовляв, тепер це кумулятивна міна. Це ж єрєсь чистої води.
          Тому, міфі і легенди від бувалих воїнів - далеко не показник істини.

          • 14.07.2017 22:10
            #
            - 0 +

            Так точно, 100%. Можна скоро видавати збірник збройового АТОшного фольклору.

        • 14.07.2017 22:09
          #
          - 3 +

          «Бувалі» воїни, як правило, настільки «бувалі», що більшість їхніх бувальщин про службу – це казки. Із серії про ненадійність М16, ртутні ножі, прострелювання рейки з Калаша, чи відкидання противника назад від попадання в нього. А зазвичай, ці бувалі зброю бачили лише при заступанні в наряд по частині, у кращому разі :).
          А якщо серйозно, то солдат не вибирає, чим озброюватися, його ніхто не питає, це не його компетенція. Він візьме те, що видасть служба РАО, тобто ту зброю, яка передбачена за штатом. І вибір, як правило, невеликий – лише 5,45. Що в нас, що в СРСР чи Росії. Так, у нас в підрозділах ТрО, ГШР, усіляких «шпіцназах» є й інші зразки зброї, в тому числі зарубіжні. Але в жодному разі солдатів, тим більше «бувалих» ніхто не запитує, яку зброю брати на бойове завдання. Це рішення приймають командири, завжди, у всіх арміях світу. Солдат лише виконує наказ. Винятки трапляються, але, повторюю, це нештатні ситуації.
          Уявляю, як би я сміявся, коли б до мене підійшов солдат чи сержант і сказав щось типу «товариш капітан, дозвольте взяти у вихід АКМ, а не АК-74, бо в нього кулі не рикошетять від гілок». Свою відповідь я наводити не буду, бо без нецензурних слів не той ефект :). До того ж у сучасних війнах роль індивідуальної стрілецької зброї дуже мізерна. І знайти «бувалих», яким АК в калібрі 5,45 завадив, а в 7,62 допоміг виконати задачу, треба сильно постаратися.

    • 14.07.2017 01:50
      #
      - 3 +

      Якби автор розмістив перешкоду не в 10, а у 100-200 метрах від мішені, різниця була би дуже помітна. Такий ефект характерний для будь якої кулі, особливо, з великим відносним подовженням. Просто у малому калібрі імпульс для зриву кулі у прецесію треба менший, достатньо зачепити гілочку. Але у 5,45 аеродинамічна нестабільність не передбачалася техзавданням, а вийшла випадково. А потім пропаганда це розтиражувала як перевагу.

      • 14.07.2017 09:21
        #
        - 0 +

        Хм... От мені цікаво як можна випадково зробити пустоту спереді, а основну масу перенести назад? Чому не залити весь передній простір свинцем, а не тільки трішки перед твердим осердям і чому в послідуючих модифікаціях все так же залишали простір спереді?

        • 14.07.2017 21:58
          #
          - 2 +

          Щоб куля мала якомога більшу пробивну силу, вигідно збільшувати її поперечне навантаження. Грубо кажучи, робити її якомога довшою. В ідеалі – довгою, як стріла. Але при цьому різко зростає її схильність до прецесії і нутації. Тому на практиці довжина куль і снарядів нарізної зброї не перевищує 4-5 калібрів. Куля патрону 5,45х39 має, напевно, найбільшу відносну довжину серед загальноармійської зброї.
          Основною причиною порожнини у носику кулі 5,45 є зменшення осциляцій в польоті при забезпеченні балістичних характеристик, кращих, ніж у .223. Цим досягалося наближення центру маси кулі до центру опору повітря, як наслідок – зменшення збурюючи факторів. А те, що така куля виявилася на грані динамічної стабільності – це побічний результат, втім, цілком прогнозований конструкторами. Сама ідея порожнистої носової частини відома давно і широко використовується в артилерії, ще з 19 століття:
          www.cyber-heritage.co.uk
          en.wikipedia.org
          Зараз у кулях Nosler для подібних цілей (і для експансивності) застосовують полімерний наконечник. У сучасних 5,45 патронах, до речі, порожнини вже немає, там тверде бронебійне осердя, легше від свинцю, чим досягається правильний баланс у польоті.

  • 14.07.2017 01:50
    #
    - 1 +

    Забули вказати найголовніший, як на мене, міф – чим довший ствол у гвинтівки, тим більша кучність. Дуже багато людей, навіть серед військових, так думають. Насправді все якраз навпаки: чим коротший ствол, тим вища кучність (за інших рівних умов) і менше розсіювання.

    • 15.07.2017 05:40
      #
      - 0 +

      А вот в крайности бросаться не нужно - пулю всё-же нужно где-то закрутить ))) Кроме того, от длины ствола зависит скорость пули и длина линии прицеливания.

      • 15.07.2017 07:31
        #
        - 2 +

        Жодних крайнощів, лише математика, варіаційне числення і рівняння Ейлера для коливання струни :).
        Та і я ж написав: за інших рівних умов.
        Чим більша довжина ствола при однаковій товщині стінок, тим більша амплітуда коливання і, відповідно, розсіювання.
        Для закручення кулі теоретично достатньо нескінченно малої ділянки ствола з нарізами, а практично - одного повного оберту, тобто 15-30 см. І немає значення, чи прогресивна нарізка, чи рівномірна.
        Майже завжди можна підібрати/виготовити "швидкий" порох, який розжене кулю до необхідної швидкості навіть у 10см стволі. Інша справа, що тиск у стволі буде великий. Але ж ми говоримо про однакові вихідні умови, тобто рівні дульні швидкості. Швидкість із кучністю, до того ж, напряму не пов'язані.
        Довжина прицільної лінії впливає на ТОЧНІСТЬ, а я писав про КУЧНІСТЬ. Крім того, у оптичного приціла вона рівна мінімум відстані до цілі, а максимум - нескінченності.
        Довгі стволи був актуальні до середини 19 століття, коли довжина необхідна була для розгону кулі димним порохом. А також до розробки теорії коливань у твердому тілі.
        Теорія давно підтверджена практикою. Сучасні гвинтівки типу SIG SAPR 751 чи Armalite AR-10 Competition зі стволом у 33см по кучності "деруть у хвіст і гриву" класичні СВД, Мосінку, Спрінгфілд 1903, Маузер 98G/K зі стволами по 62см-73см, навіть сучасні болтові Реми і Севеджі. При тому, що SIG і Armalite - самозарядки.

        • 15.07.2017 09:29
          #
          - 0 +

          Вы не совсем правы (в филдтаргете и бренчресте не рулят 30-ти сантиметровые стволы)... Истина - где-то посередине... Не хочу переотягощать свой пост массой выдержек и цитат (их ещё и понадёргать нужно!), но, в общем, согласно с результатами многочисленных экспериментов (и фирмы, и бренчрестеры), получается следующая картина:
          1) Увеличение длины ствола (малых и нормальных калибров) свыше 600 - 650 мм - не целесообразно.
          2) Критически важно - правильное определение узловых точек колебания ствола (дульный срез должен находиться именно на одной из этих точек). Что самое смешное (а, может - печальное), что некоторые кудесники оружейники, определяют эти точки на слух, гораздо точнее, чем самые современные и навороченные специальные приборы и программы...
          Что до 5,45 мм пули:
          Пустотелый носик, это - элементарная технологическая недоработка, а не специально запланированный результат. И когда на Западе поднялась вонь, по поводу нарушения Союзом Женевской Конвенции, и негуманной пуле. То группой под руководством инженера-технолога Лебедевой, данный технологический изъян (непролив носика у остроконечных пуль малых калибров), был успешно устранён. Что показательно:- НАТО-вская 5,56 мм пуля, так и осталась с пустым носиком, что обуславливает её дестабилизацию и фрагментацию при попадании в тело, и, как следствие, к более тяжёлым ранениям. И никакого шума о её негуманности (яркий пример "двойных стандартов" в политике)....

          • 16.07.2017 01:28
            #
            - 3 +

            Щодо кулі 5,45, то я подібні історії про «непролив носика» читав в Інтернеті і дивувався, хто їх пише. Ця версія не має сенсу, бо свинцеве осердя у оболонку не заливають, а запресовують, із каліброваного свинцевого дроту. Цей метод, який розробив в
            у 1880х роках і запатентував у Швейцарії підполковник Едуард Рубін, без значних змін застосовується і зараз:
            www.youtube.com - в наш час
            www.youtube.com - 100 років назад
            Кулі після запресовки потім вальцюють: FMJ - з донної, а HP i SP - з головної частини.
            Правильне призначення порожнини у кулях, що я описав, є одним з класичних прикладів зовнішньої балістики, який розглядають на факультетах РВіА.
            У кулях калібру 5,56 (M855 і SS109) порожнини для тієї ж мети, що й у наших 5,45 – для балансу і стабільності в польоті, всі інші ефекти побічні.
            Дестабілізація при попаданні в тіло притаманна будь-якій кулі, але чим менший калібр, тим сильніше це виражено. Різниця в ушкодженнях від 5,45 і 5,56, якщо і є, то на межі статистичної похибки. Тут, дійсно, більше грають роль подвійні стандарти.

          • 16.07.2017 03:15
            #
            - 1 +

            Я би сказав, що збільшення ствола понад 60-65см у середніх калібрах не лише непотрібне, але й шкідливе.
            Ось результати тестування різних довжин, від 34 до 66см:
            www.wideopenspaces.com
            Висновок – велика довжина в жодному випадку не призвела до збільшення точності, а по графіку видно, що коротший ствол на всіх дистанціях був найточніший.
            Розміщення вузлів вищих гармонік також мають вплив, але по-перше, він на порядок менший, ніж основний тон, а, по-друге, це більш актуально для зброї минулих епох – де ствол кріпився у двох і більше точках. У коливання консольно закріпленого («вивішеного») ствола найбільший внесок робить основний тон – відповідно, ці коливання треба зменшити до мінімуму. І завжди амплітуда коливань усіх гармонік короткого і товстого ствола буде меншою, ніж у довгого і тонкого – це аксіома:
            www.shootingsoftware.com
            У бенчресті стандартні довжини 50-65 см, хоча є і по 42 см. Тут йдуть, в основному, найпростішим шляхом – збільшенням товщини ствола. І це абсолютно виправдано, при використанні типових порохів. Робити коротші заважають причини технологічні і економічні. Стандартні порохи не встигатимуть розігнати кулю до 800-100м/с, а «швидкі» розвиватимуть надто високі тиски, що призведе до роздування і швидкого зносу ствола.
            Якби ствол був абсолютно жорстким, то довжина ствола взагалі не впливала би на кучність. Але, при реальній жорсткості і пружності матеріалів, та, повторюю, ЗА ІНШИХ РІВНИХ УМОВ, чим коротше ствол, тим вища кучність.
            Field Target не зовсім коректний приклад, це пневматика, там довжина необхідна для розгону кульки, швидкості в рази менші і коливання. Хоча й у ньому висококласна зброя має короткі стволи:
            42,5 см - www.airgunsofarizona.com
            38,5 см - www.leicestershire-airguns.co.uk

            При всій повазі до Вас, в існування кудесників, які можуть визначити на слух точки вузлів і гармоніки, точніше, ніж тензометр і частотомір, не вірю. Вірю в науку і техніку :).


Пожалуйста, залогиньтесь что бы иметь возможность комментировать