Історія про те, як один маленький стрілецький клуб бореться зі своє існування в штаті Міссурі

Одне з трьох 50-ярдових багатофункціональних стрільбищ у клубі Glendale Shooting Club.

У часи свого розквіту, у стрілецькому клубі Glendale Shooting Club поблизу м. Робертсвілл, Міссурі, постійно проводились різноманітні змагання та показові виступи ковбоїв, і налічувалося понад 400 активних членів.

Сьогодні ж стрільба по тарілочках, як і матчі – у минулому, а ті 140 членів, що залишились, лише виписують чеки на допомогу у заплутаній боротьбі за існування клубу, яка розгорілась 40 років тому.

Ставки дуже високі, адже якщо клуб прогає битву в судах, Закон про захист стрільбищ у штаті Міссурі можуть визнати неконституційним, і це вплине на кожне стрільбище у штаті.

«Якщо ми програємо, то гру закінчено», – сказав казначей стрілецького клубу Джим Гопкінс. «Це було б так само погано, якби ми втратили наш статут про переважне право, який захищає кожен закон про зброю в штаті. Тепер справа за судами».

Адвокат із Сент-Луїса Девід Бом, який представляє інтереси клубу протягом останніх кількох років, погоджується: «Це може відкрити двері для потенційних судових заборон проти інших стрільбищ. Ми знаємо про інші стрільбища, де будинки розташовані ще ближче до лінії вогню».

Гопкінс особисто пожертвував понад $30 тис. на суди. За його оцінками, клуб витратив понад $200 тис. на захист прав своїх членів, передбачених Другою поправкою.

Стрілецький клуб Glendale Shooting Club був заснований у 1928 році заможними сім'ями з Сент-Луїса, які хотіли мати безпечне місце для відпочинку з вогнепальною зброєю. Протягом багатьох років клуб кілька разів переїжджав, поки в 1976 році не придбав 107 акрів землі у східній частині округу Франклін.

Проблеми почалися через сусідів Реймонда і Вероніку Ресін, які з 1967 року володіли 78 акрами землі, що прилягали до клубу. У 1983 році Ресіни подали позов проти клубу до окружного суду через шум. Ресіни поскаржилися на шум від стрільби різноманітною вогнепальною зброєю, який відбувався «щодня в будь-який час дня і ночі». Подружжя звернулося до суду з проханням назавжди припинити або заборонити членам клубу стріляти на своїй території.

Суд погодився з Ресінами, встановивши, що «використання землі (клубу) становило тимчасові перешкоди, які можна усунути, оскільки вони суттєво порушували право позивачів мирно користуватися своєю власною прилеглою територією. Суд визнав, що шум дійсно спричиняв незручності та фізичний дискомфорт позивачам.

Але замість того, щоб зобов'язати клуб припинити свою діяльність, як того хотіли Ресіни, окружний суд прийняв «Соломонове рішення», а саме, навʼязав пекельні умови:

· Ніякої стрільби до 9:00 або після настання темряви чи 18:00

· Не більше 10 стрілецьких матчів на рік, і лише два матчі для потужних гвинтівок

· Не більше двох матчів протягом одного місяця, і тільки один у неділю

· Не більше 8 осіб можуть одночасно стріляти з пістолета під час матчу

· Не більше 8 осіб можуть одночасно стріляти на території клубу, окрім як під час змагань з гвинтівки

· Забороняється стрільба з рушниць або вогнепальної зброї калібру більше .22, окрім як з 9:00 до 18:00 по вівторках, четвергах і суботах, а також під час змагань зі стрільби з гвинтівки.

Для клубу ця заборона була нищівною, а вимога, що стріляти одночасно можуть лише вісім членів клубу, суттєво вплинула на його повсякденну діяльність. Клуб має п'ять стрільбищ: одне для пістолетів і нарізних гвинтівок калібру .22, три багатоцільових стрільбища на 50 ярдів і одне стрільбище на 200 ярдів. Правило «тільки вісім стрільців» призвело до різкого падіння кількості членів клубу, яке так і не відновилося.

Glendale Shooting Club

Закон про захист стрільбищ у штаті Міссурі

У 1988 році, через рік після видання постійної судової заборони, клуб помилково вважав, що Генеральна асамблея штату Міссурі прийшла їм на допомогу, ухваливши закон про захист стрільбищ, який надав їм імунітет від судових позовів, а також заборонив судам забороняти використання або експлуатацію стрільбищ на підставі шуму або звукового забруднення».

У 1989 році, через рік після того, як закон набув чинності, Ресіни продали свою власність площею 78 акрів Вільяму і Джері Ландольтам, які усвідомлювали, що по сусідству знаходиться стрільбище.

Замість того, щоб подати позов одразу після того, як закон про захист стрільбищ набув чинності, Гопкінс сказав, що клуб зачекав, доки його формулювання не буде уточнено. Коли закон був прийнятий, він охоплював лише «звичайне використання» стрільбища.

«Це було проблемою для нас, оскільки суд міг вирішити, що для нас нормальне використання включає в себе судову заборону», - сказав Гопкінс. У 1998 році формулювання про «нормальне використання» взагалі було вилучено.

У 1998 році клуб звернувся до окружного суду з проханням скасувати постійну судову заборону, стверджуючи, що відповідно до Закону про захист стрільбищ, заборона «стала абсурдною і несправедливою». Клуб додав, що вони провели капітальний ремонт, щоб зменшити рівень шуму. Окружний суд відхилив клопотання клубу про скасування судової заборони, і клуб подав апеляцію.

У наступні роки суди по черзі приймали та відміняли рішення одне одного, і в кінці кінців, Ландольти та клуб пішли на мирову угоду, яка унеможливила «подальші судові розгляди щодо судової заборони протягом щонайменше 20 років».

«У клубу закінчилися гроші, тому ми пішли на мирову, і нам знадобилося 20 років, щоб зібрати гроші для наступного раунду судового процесу», - розповів Гопкінс.

Glendale Shooting Club

Кінець мирової угоди

У 2021 році, після закінчення 20-річної мирової угоди, клуб повернувся до окружного суду і попросив суддю скасувати постійну судову заборону відповідно до Закону штату про охорону стрільбищ. Ландольти подали апеляцію, стверджуючи, що цей закон «позбавляє їхніх майнових прав без компенсації», а тому є неконституційним.

Суддя виніс рішення на користь клубу і скасував судову заборону. Однак Ландольти знову подали апеляцію, оскаржуючи конституційність Закону штату про охорону стрільбищ.

Справа дійшла до Верховного суду Міссурі, але замість того, щоб роз'яснити рішення судів нижчих інстанцій, верховний суд ухилився від конституційного питання. 21 березня 2023 року судді скасували рішення окружного суду і повернули справу на додатковий розгляд.

Сьогодні Ландольти та клуб готуються до судового процесу в окружному суді, який може відбутися вже у квітні 2025 року. Тим часом клуб встановив шумозахисний бар'єр і проводить дороговартісне звукове тестування.

Тим часом, судова заборона залишається в силі, а Лендольти збирають докази проти клубу, відмічаючи, у які дні члени клубу розпочали свої заняття на 2 хвилини раніше встановленого графіку, або коли бійці підрозділу SWAT закінчили тренування о 18:05, тобто на 5 хв пізніше дозволеного графіком.

Водночас клуб створив сторінку на платформі GiveSendGo, яка допоможе зібрати додаткові кошти для майбутніх судових баталій.

Нещодавно ми повідомляли, як в Україні дозвільна блокує роботу стрілецького комплексу CSA.

 * * *

Стати членом УАВЗ

Допомогти УАВЗ