Зв'язок між збройними злочинами та дитячими іграми зі зброєю

| Факти, статистика та аналітика | Автор: Web admin
По-русски

Связь вооруженных преступлений и детских игр с оружиемСвязь вооруженных преступлений и детских игр с оружием

Діти здавна захоплюються іграшковою зброєю. Відігравати роль «солдата», «індіанця», «міліціонера», «ковбоя», чи навіть «героя, що рятує планету від інопланетян» – це цілком нормальне заняття для дітей від 6 до 10 років.

Чи впливає це дитяче захоплення на подальшу поведінку дорослої людини? Чи варто встановлювати в школах жорсткі заборони на іграшкову зброю?

Раніше ми вже писали про те, як сучасне законодавство США ставиться до дитячих ігор зі зброєю. Давайте ознайомимося із думкою експертів з приводу цього питання.

Доктор з дитячої та підліткової психології Джошуа Вейнер вважає, що хлопчики більш схильні до ігор зі зброєю. Це пов'язано як з генетичним фактором, так і з впливом навколишнього середовища – телепередач, відеоігор, старших братів і сестер, а також друзів.

Генетична природа цієї схильності полягає у тому, що споконвіку чоловік був мисливцем і захисником – добував їжу на полюванні та захищав своїх близьких у разі небезпеки.

Связь вооруженных преступлений и детских игр с оружиемСвязь вооруженных преступлений и детских игр с оружием

Дехто турбується, що ігри зі зброєю роблять дітей менш чутливими до проявів насильства, проте дослідження не підтверджують цього факту.

Доктор Джей Мечлінг з Каліфорнійського університету стверджує, що під час подібних ігор діти вчаться розуміти мову міміки й жестів, з'ясовують свої ролі у групі інших дітей та вчаться коригувати свою поведінку в соціумі. Не забувайте, діти грають в межах правил, які самі ж встановлюють.

Д-р Мечлінг вважає, що для дітей це всього лише весела розвага, яка аж ніяк не може бути пов'язаною із озброєними злочинами, котрі здійснюють дорослі люди. Ігри розвивають уяву, самодисципліну, винахідливість й сприяють самовираженню дитини, що стає надійним фундаментом для розвитку щасливого члена суспільства.

На думку дитячого фізіолога доктора Майкла Томпсона, не зважаючи на досить поширену гадку, більшість дорослих чоловіків, які в дитинстві захоплювалися іграми зі зброєю, не здійснюють кримінальних злочинів.

На думку доктора Даніеля Стаубера з Товариства психологів-консультантів штату Індіана, все залежить від дітей. Якщо ви виховуєте дитину на засадах поваги до життя людей та інших християнських цінностей, то іграшкова зброя залишається дитячою забавкою. Не зброя віднімає життя, а людина, котра тисне на спускний гачок.

Связь вооруженных преступлений и детских игр с оружиемСвязь вооруженных преступлений и детских игр с оружием

До небезпечних сигналів у поведінці дитини, психологи залічують жорстокість до тварин, надмірну замкнутість, манію переслідування й відчуття нерозуміння.

На думку експертів, під час ігор зі зброєю відбувається абсолютно протилежний процес. Це соціальні ігри, що вимагають взаємодії і вони є частиною розвитку моралі й навичок поведінки у конфліктних ситуаціях. Діти усвідомлюють, що зброя надає владу, і намагаються зрозуміти її природу під час безпечного ігрового процесу.

Суспільство і батьки мають допомагати дітям впоратися із вродженими відкритими емоціями та навчити знаходити правильний вихід з конфліктних ситуацій, а також розвинути їхній творчий потенціал, оточивши їх атмосферою розуміння та натхнення. Фантазування є здоровим проявом дитячого натхнення, і ми не повинні піддавати ці фантазії жорсткій критиці, сприймаючи все надто серйозно.

Діти мають навчитися вгамовувати свій гнів, правильно висловлювати свої емоції та ефективно вирішувати конфлікти. Це дозволить їм у зрілому віці справлятися з усіма неприємностями без бійок та стрілянини.

Клінічний психолог д-р Люсі Деніелс вважає, що психічне здоров'я є найважливішим аспектом соціально-когнітивного розвитку будь-якої дитини.

Связь вооруженных преступлений и детских игр с оружиемСвязь вооруженных преступлений и детских игр с оружием

На її думку, заборона батьків на ігри зі зброєю не вирішить основної проблеми. Діти іноді відчувають агресивні почуття і хочуть вдарити когось, заподіяти білю, відібрати що-небудь у інших дітей. Хлопчики за природою своєю більш агресивні, аніж дівчатка. І в цьому випадку дитині необхідна середовище, в якому вона зможе виплеснути свою агресію, щоб досягти певного результату.

Тому батьки повинні сприймати дитячі ігри як один із способів реалізації агресивних потягів у контрольованому середовищі. Разом з тим їм необхідно чітко стежити за тим, щоб агресія не виходила за межі ігрового майданчика.

Ми живемо у світі, повному викликів. Ми не можемо змінити його, забороняючи нашим дітям ігри і стримуючи процес пізнання цього світу. Ми повинні давати їм можливість пізнавати навколишній світ під нашим пильним наглядом. Вони мають усвідомити різницю між добром та злом.

1,0 1 -1 4
Коментарів (2)

  • 12.06.2014 22:29
    #
    - 5 +

    Игрушечного оружия и солдатиков, в детстве у меня было просто ОЧЕНЬ много. Меня родители не баловали но вот бабушка баловала)))
    С тех пор прошло немалой время и ни маньяком - убийцей, ни бандитом - мокрушником я не стал, как и мои друзья - товарищи по военным играм. А вот паренек, который в детстве кошек мучил и правда сидит за "мокруху" сейчас.
    Так, что с д-ром Деніелс, я согласен: "необхідно чітко стежити за тим, щоб агресія не виходила за межі ігрового майданчика".

  • 16.06.2014 10:10
    #
    - 0 +

    А когда взрослые играются с оружием - страйкбол, пейнтбол, стрельба по тарелочкам, охота и т.д. ? Это тоже плохо? LOL))


Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати