Сімо Хайха - "Біла смерть"

Сімо Хайха

Сімо Хайха (17 грудня 1905 р. – 1 квітня 2002 р.) народився в містечку Раутярві поряд з сучасним кордоном Фінляндії та Росії і почав свою військову службу у 1925 році. Перед армією Хайха займався фермерством і полюванням.

У віці 20 років він приєднався до фінської добровільної міліції і вдало виступав в стрілецьких змаганнях в провінції Вііпурі. Його ферма, як кажуть, була повна нагород за влучну стрільбу.

Під час Зимової війни (1939-1940) між Фінляндією і Совєтським Союзом він воював, як снайпер, в 6-й роті 34 піхотного полку на річці Колаа. При температурі від -40 до -20 градусів за Цельсієм, одягнений повністю в біле, Хайха здійснив 505 підтверджених уражень совєтських солдатів.

На річці Колаа вівся щоденний облік уражень фінськими снайперами. Примітно, що всі ураження Хайха були здійснені менш ніж за 100 днів - іншими словами, в середньому 5 уражень на день. І це у пору року з дуже коротким днем.

Pystykorva

Хайха використовував фінський міліцейський варіант гвинтівки Мосіна-Нагана російського виробництва, Біла гвардія M/28-30 "Pystykorva" (буквально Шпіц, через схожість дульного зрізу з прицілом з головою мисливського собаки), тому що вона підходила під його маленький зріст -1,60 м.

Він волів використовувати відкритий приціл, а не оптичний, щоб бути меншою ціллю (снайпер повинен підняти голову вище при використанні оптичного прицілу), з міркувань надійності (оптичний приціл може запотівати в холодну погоду), а також скритності (сонячні відблиски від лінз прицілу можуть розкрити позицію снайпера).

Совіти застосовували різні хитрощі, щоб позбутися Хайха, який отримав прізвисько "Біла смерть", у тому числі протиснайперів і артилерійські удари. 6 березня 1940 р. Хайха був уражений пострілом російського солдата у ліву нижню щелепу під час бою. Куля перевернулася від удару і вийшла з його голови.

Він був підхоплений іншими солдатами, які сказали «він втратив половину голови», але він не був мертвий: він прийшов до тями 13 березня, в день проголошення миру. Незабаром після війни Хайха був підвищений з Alikersantti (Капрал) до Vänrikki (молодший лейтенант) фельдмаршалом Карлом Густавом Емілем Манергеймом. Ніхто не отримав ранги так швидко у військовій історії Фінляндії.

Хайха у 1940 р.

Хайха знадобилося кілька років, щоб оговтатися від рани. Куля роздробила його щелепу і відірвала ліву щоку. Тим не менш, він повністю одужав і успішно полював на лосів з собаками після Другої світової війни.  Полював разом з президентом Фінляндії Урхо Кеконеном.

Коли його запитали у 1998 році, як він став таким гарним стрільцем, він відповів: "Практика". Коли його запитали, чи він шкодує, що вбив так багато людей, він сказав: "Я тільки робив, що мусів, і те, що мені казали робити, а я робив якнайкраще, як міг".

Сімо Хайха провів свої останні роки в Руоколахті, невеличкому містечку в південно-східній Фінляндії, неподалік від кордону з Росією.

505 - це найбільша в світі підтверджена кількість уражень снайпером на війні.