Мій антидепресант

І хай весь світ почекає

«Щороку, 31 грудня ми з друзями ходимо в лазню…» Ні, не так! Щотижня ми з друзями їздимо на полігон стріляти.

З того самого дня, як я придбала свій карабін, отримала нарешті на руки всі папірці та закупилась набоями, намагаюсь їздити стріляти на кожні вихідні.

Це мій таємний рецепт для всіх жінок – якщо в тебе депресія, якщо ти втомилась і світ навколо сирий, - хапай в руки свою зброю та прямуй на стрільбище. Свіже повітря, природа, краєвиди, п’янкий аромат пороху і багато справжніх чоловіків навколо! :)

Обладнати місце, вивісити мішені, розчохлити карабін, не кваплячись спорядити магазин, легким рухом вставити його на місце, зручно умоститись, зняти Мосю з запобіжника, пересмикнути затвор та з’єднатись з нею рідненькою у майже буддійському дзені.

Є щось надзвичайно заспокійливе у звуці пострілу, у тому, як куля влучає в мішень. Доречі, ще цікавіше стріляти по невеличких дерев’яних брусочках, які постріл збиває, чи по пластиковій пляшці з водою.

Після полігону я повертаюсь додому піднесено-спокійна, ніби досягла просвітлення, як справжній гуру. Я люблю світ навколо себе, посміхаюсь чоловікові, мене не «напрягає» робота, а хатні справи робляться ніби самі собою.

І навпаки, якщо в якісь вихідні до полігону вибратись не вдається, я зла, нервова, мене все дратує і дзену ніяк не досягнути. :(

Шкода, звичайно, що із обладнаними тирами у нас не дуже добре. І мало і дорого. Що мені та година стрільби у тирі? Досягнення дзену то ж процес спокійний, неквапливий, а в тирі треба розкладатись-збиратись швидко, як на пожежу і це нівелює значну частку задоволення.

Ще є така чудова традиція у японців – в корпораціях, де найміцніший корпоративний дух, він багато у чому досягається завдяки особливій кімнаті із опудалом керівника, яке будь-який бажаючий може відметелити, аби позбутись негативу. В наші важкі часи, коли негативу у житті і так забагато, такі маленькі радощі з заспокоєння нервів дуже важливі.

Мій карабін, це не тільки мій захисник та друг, це мій найкращий антидепресант, адже відпрацювавши магазин в десятку, я не тільки спокійна за свої навички, я разом із кулями, що влучили, позбулась всього поганого та негативного, що сталося за тиждень, я його відпустила та встромила в мішень цими кулями.

Тому раджу всім жінкам, яких заїв побут та робота – проходьте курси, купуйте зброю, та користуйтесь найкращим засобом від депресії.