Не буде покарання без закону: Як справа Дубровського оголила проблему обігу зброї

Засідання суду в справі Дениса Дубровського

Справа ніжинського майстра-реконструктора історичної зброї Дениса Дубровського оголила проблему неврегульованості обігу зброї, яка є дуже важливою для країни, що перебуває у стані війни.

Дениса Дубровського було затримано працівниками управління СБУ у Чернігівській області, проведено обшук у його майстерні, вилучено самопали, зроблені для реконструкції середньовічних баталій.

На цей час, слідчим управлінням Головного управління нацполіції в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження відносно Дубровського за ознаками вчинення ним злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України. Денису повідомлено про підозру у незаконному повадженні зі зброєю, тобто носінні, зберіганні, придбанні, передачі та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу. Зокрема, ремонт пістолету марки “ТТ”.

Хоча слідчий із прокурором хотіли, щоб під час розслідування Дубровський перебував у слідчому ізоляторі, але слідчий суддя Новозаводського районного суду м. Чернігова відмовив у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою.

З цим рішенням суду прокурор не погодилася і подала апеляцію, доказуючи необхідність тримання Дубровського в слідчому ізоляторі під час розслідування. Однак, апеляційний суд Чернігівської області відмовив у задоволенні апеляції прокурора.

За умови визнання того, що в Україні діє і визнається принцип верховенства права ні Дениса Дубровського, ні інших осіб нема права притягати до кримінальної відповідальності за незаконне поводженні зі зброєю, тобто за статтею 263 Кримінального кодексу України. Однак, це не стосується злочинів, пов’язаних з військовою зброєю, покарання за які передбачено окремим розділом Кримінального кодексу України.

Засідання суду в справі Дениса Дубровського

Дениса Дубровського підозрюють у зберіганні, передачі чи збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

У зв’язку з цим варто констатувати, що починаючи з червня 2007 року закону, який би визначав правовий режим власності на зброю чи встановлював умови володіння такими речами, як вогнепальна зброя на підставі спеціальних дозволів, на теперішній час немає.

Справа у тому, що зброя є річчю, тобто предметом матеріального світу. Відповідно, щодо речі можуть виникати цивільні права та обов’язки. Річчю можна володіти, користуватися та розпоряджатися. Так визначає Цивільний кодекс України.

Об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, за умови якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід’ємними від фізичної чи юридичної особи.

Види об’єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об’єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі.

Види об’єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об’єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Саме умови оборотоздатності, тобто можливості володіти, користуватися чи розпоряджатися об’єктами цивільних прав, зокрема й речами, визначаються положеннями статті 178 Цивільного кодексу України.

Таким чином, визначити оборотоздатність речі можна лише відповідним законом. Наприклад, у 1995 році український парламент вирішив, що вільний обіг наркотиків для суспільства є шкідливим і прийняв закони “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними” та “Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

А також, парламент передбачив у статтях Кримінального кодексу покарання за зберігання, збут речовин, зазначених у згаданих законах.

З такою річчю, як наркотики в Україні все чітко і зрозу міло. Якщо тебе спіймають працівники правоохоронного органу із речовиною, обіг якої заборонено законом, то ти очевидно понесеш покарання, яке визначене для таких дій у Кримінальному кодексі. У подібний спосіб держава обмежує обіг алкоголю , тютюну , радіоак тивних речовин та інших речей, визначених ЗАКОНАМИ.

Натомість до цього часу не прийнято закон, який би визначив до яких речей відноситься вогнепальна зброя. Чи вона є річчю, якою взагалі не можна володіти, користуватися чи розпоряджатися — забороненою в обігу, як наркотики? Чи все ж таки зброя має бути річчю, що може належати лише певним учасникам обороту або перебування якої у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (обмежено оборотоздатна річ)?

Більш того, прийняття такого закону є вимогою статті 92 Конституції, яка передбачає, що виключно законом встановлюється правовий режим власності та визначають певні обв’язки для громадян.

Без визначення законом порядку володіння, користування та розпоряджання такою річчю, як зброя її обіг в Україні можна вважати вільним.

Раніше обіг зброї врегульовувався Цивільним кодексом УРСР та Законом УРСР “Про власність”, на підставі якого у 1992 році Верховна Рада України прийняла підзаконний акт — Постанову “Про право власності на окремі види майна” від 17.06.1992.

У свою чергу, на підставі вказаної постанови Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 було затверджено Інструкцію, яка визначає порядок цивільного обігу зброї, шляхом отримання дозволу на вогнепальну зброю.

Проте, вже 20 червня 2007 року повністю втратив чинність Закон УРСР “Про власність”. Таким чином, закону, який визначає правовий режим власності на зброю та встановлює обмежену оборотоздатність таких речей, як зброя, за їх типом, видом чи суб’єктом права власності з 2007 року немає.

Натомість, міліцейська інструкція №622 — не є законом, а її легітимність, як нормативно-правового акту — сумнівна. Відповідно Міністерство юстиції України зобов’язане скасувати державну реєстрацію цього норматвиного акту.

Статтею 7 Конвенції Про захист прав людини та основоположних свобод визначено принцип: “ніякого покарання без закону”. З урахування судової практики Європейського суду з прав людини ця норма тлумачиться також, як така, що зобов’язує органи примусу чітко та зрозуміло формувати підозри та обвинувачення у відповідності до “букви закону”.

Важливо розуміти, що стаття 263 КК України нічого не забороняє, а визначає покарання за порушення правового порядку поводження зі зброєю, який мав би бути визначений законом, оскільки вказана норма встановлює кримінальну відповідальність за поводження зі зброєю без передбаченого саме законом дозволу.

Відтак, за відсутності визначеного законом порядку поводження зі зброєю, відсутній об’єкт кримінально-правового захисту, а отже об’єкт злочинного посягання.

Засідання суду в справі Дениса Дубровського

Відповідно відсутній об’єкт злочину, вчинення якого інкримінується Денису Дубровському, а відтак — підстава для кримінального провадження взагалі.

Проблема відсутності закону, що регулює обіг зброї могла б ще довго залишатися поза увагою влади, але завдяки, тому, що на захист Дениса Дубровського піднялася спільнота зброярів, реконструкторів та небайдужих громадян, її вже не вдасться проігнорувати.

Про неврегульованість обігу зброї та незаконність покарання за статтею 263 Кримінального кодексу України за відсутності закону, що передбачає дозвіл на зброю було письмово поінформовано кожного народного депутата України.

Вже більше року у парламенті лежить законопроект “Про цивільну зброю і боєприпаси”, покликаний не лише врегулювати обіг зброї, але й стати основою для формування сил територіальної оборони. Тепер м’яч на полі законотворців.