Г.Учайкін: Громадяни України повинні мати право на носіння нарізної зброї

Георгій Учайкін

ВГО "Українська асоціація власників зброї" — єдина в Україні профільна асоціація, що захищає інтереси власників зброї. Асоціація активно відстоює прийняття в Україні закону про зброю, що передбачає право громадян України на придбання і приховане носіння з метою самозахисту короткоствольної нарізної вогнепальної зброї.
Про перспективи цього питання розповів в інтерв'ю РБК-Україна голова наглядової ради "Української асоціації власників зброї" Георгій Учайкін.

РБК-Україна: Закон про зброю в Україні — досить обговорювана тема. 14 квітня 2010 р. Верховна Рада прийняла за основу законопроект про обіг зброї невійськового призначення. Розкажіть, будь ласка, про перспективи даного документа.

Георгій Учайкін: Спочатку складалося враження, що небувала єдність народних депутатів при ухваленні цього документа (318 голосів "за"), забезпечить йому досить швидке просування, але протягом цілого року так нічого і не сталося. Тому думаю, що на цьому проекті закону можна ставити хрест. Але за великим рахунком, у цьому немає нічого страшного. Законопроект, на нашу думку, не відповідав вимогам нашого часу — у ньому посередньо враховані інтереси профільного відомства, власників зброї, як існуючих, так і потенційних.
Законопроект передбачає доступ широких верств населення до "травматичної" зброї. Але низька ефективність такої зброї і легковажне ставлення до неї, як до не смертельної, призводить до величезної кількості каліцтв і летальних випадків, а труднощі її ідентифікації ставить під сумнів питання про доцільність існування "травматики" як такої.
Настав час готувати "нормальний" законопроект, благо прикладів, які можна було б взяти за основу досить.

РБК-Україна: Яким Ви бачите наступний законопроект?

Г.У.: Закон про зброю повинен передбачати право кожного громадянина на придбання і приховане носіння з метою самооборони короткоствольної нарізної зброї — пістолетів та револьверів.
Слід враховувати, що короткоствольна нарізна зброя, перш за все, виконує стримуючу функцію. Якщо законом дозволено її приховане носіння, зловмисник не може знати напевно, озброєна потенційна жертва чи ні, і мало кому прийде в голову перевірити це на собі. Безумовно, існування такого закону не означає, що кожен скористається своїм правом на короткоствольну нарізну зброю, але це право має бути.
Проте слід враховувати, що якщо є право, повинна бути і строга відповідальність за неправомірне застосування зброї.
Є ще один дуже важливий момент — закон не вирішить всіх проблем, необхідно вносити зміни і конкретику до відповідних статей Кримінального кодексу, які стосуються самооборони, її перевищення і крайньої необхідності.

РБК-Україна: Чи не зіграє такий закон на руку тим, хто використовує зброю не в цілях самооборони, а злочинцям?

Г.У.: Злочинці ніколи і ніде не користувалися, і не будуть користуватися легальною зброєю. За американською статистикою, менше 4% купленої легально зброї бере участь у злочинах, причому в число цих 4% входить порушення правил зберігання, прострочена реєстрація і т.д.
За часів Радянського Союзу в Україну розташовувався армійський контингент близько мільйона військовослужбовців, відповідно складські запаси стрілецької зброї більш ніж достатні для того, щоб наповнити чорний ринок. За нашими оцінками, ринок нелегальної зброї в Україні може становити близько 2,5 млн одиниць. Отже, дістати пістолет, та й не тільки, для злочинця ніколи не було проблемою.
Головною відмінністю легально придбаного пістолета від нелегального є те, що він проходить передпродажний відстріл — проводиться контрольний постріл, дані про який заносяться до пулі-гільзотеки. Відповідно, якщо людина купує зброю легально, вичерпні дані про цю зброю вже є у правоохоронних органів.
Ідентифікувати людину, яка вчинила злочин з зареєстрованої зброї, можна буде елементарно: кожна куля і гільза мають свої неповторні відмінні риси, це як відбитки пальців.

РБК-Україна: Що потрібно буде людині для того, щоб легально придбати зброю? Які процедури повинні бути передбачені?

Г.У.: Процедура отримання дозволу на зброю повинна бути дуже жорсткою.
Людина, яка виявила бажання володіти зброєю, повинна пройти курси підготовки власника зброї. У програмі навчання — закон про зброю, Кримінальний кодекс, Адміністративний кодекс, надання першої допомоги потерпілому, техніка безпеки, відробіток практичних навичок при стрільбі. Все як годиться — заліки, іспити.
По закінченню курсів людина буде дуже добре розбиратися в тому, що таке самооборона, а що таке її перевищення, який термін можна отримати за неправомірне застосування зброї і яка адміністративна відповідальність за порушення умов його носіння та зберігання.
Допуск до зброї повинен бути назавжди закритий для людей, засуджених за тяжкі кримінальні злочини, а медичний огляд має проводитися безпосередньо на території, де проходять курси. Ми повинні завжди знати, який медичний співробітник видав свій висновок про те, що людина психічно готова до володіння зброєю.
У разі неправомірного застосування легальної зброї дуже складно піти від відповідальності. Все дуже просто — якщо є факт застосування зброї, то є куля, якщо є куля, то є зброя, з якої був зроблений постріл. Якщо є дані про кулю і гільзи, то зброю придбано легально — у неї є власник. Далі — хто власник, де проходив курси, хто проводив медичний огляд, хто видав довідку про відсутність судимостей.
Один-два показових судових процеси з "серйозними" термінами відіб'ють бажання проводити маніпуляції з довідками і навчанням, і поставлять все на свої місця.
І ще, для припинення корупційних схем, процес підготовки та навчання має бути обов'язково виведений з-під юрисдикції профільного міністерства. Іспит — так, підготовка та навчання — ні.

РБК-Україна: При такій серйозній процедурі, її вартість теж складе певну суму. Враховуючи ще й вартість самого пістолета чи револьвера, чи не стане короткоствольна нарізна зброя надбанням лише забезпечених верств населення?

Г.У.: Це помилкова думка — пістолет класу Макаров або "ТТ" можна придбати в тій же самій Ризі за ціною від 200 до 400 доларів. Звичайно, імпортні моделі коштуватимуть дорожче, але, врешті-решт — для більшості людей зброя це не розкіш, а засіб самозахисту.
Що стосується процедури підготовки, я не вважаю, що вона повинна бути захмарно дорогою, але коштувати вона має точно не дешевше, ніж курси підготовки водіїв. Тому що рівень відповідальності у людини значно вище, і знання, які він буде отримувати, повинні бути якісними — вони повинні і йому знадобитись в житті, та й убезпечити оточуючих від неправомірного застосування зброї.

РБК-Україна: Ви згадували статистику США, згідно з якою, крім усього іншого, після законодавчого дозволу на носіння вогнепальної зброї, кількість убивств у цих штатах знижується, в середньому, на 8%, грабежів — на 7%, зґвалтувань — на 5%. Але в США право на носіння зброї було закріплено ще в 1791 р. другий поправкою до Конституції, а у громадян України культури носіння зброї власне немає.

Г.У.: Перш за все, слід відзначити, що до 1917 р. будь-який громадянин, на той час Російської імперії, міг придбати собі пістолет або револьвер з дозволу градоначальника, і зброї у населення було предостатньо.
Що стосується нашого часу — давайте візьмемо Прибалтику. Наприклад, закон Литви "Про контроль за зброєю і бойовими припасами" був прийнятий ще в 1996 р. І як наслідок — зниження рівня вуличної злочинності. І ця тенденція зберігається — тільки за останні два роки кількість убивств скоротилася на 20% — до 199.
Або Молдова — на першому місці у світі за співвідношенням споживаного алкоголю на душу населення! І нічого, живуть більш 10 років з цим законом абсолютно нормально. Причому ініціатором прийняття закону, який дозволив громадянам країни володіти короткоствольною нарізною зброєю, було безпосередньо Міністерство внутрішніх справ Молдови. Вони просто не могли справлятися з тим рівнем злочинності, який існував, і дали, зрештою, людям право захищати себе самостійно. Як наслідок, кількість вбивств не те, що не виросла, вона за 10 років знизилася майже в два рази — з 432 у 2000 р. до 231 в 2009 р.
А в Україні, за словами міністра внутрішніх справ, тільки за 8 місяців 2010 р. від рук злочинців загинуло 3,8 тис. осіб. Це близько 6 тисяч осіб на рік, що більше, ніж становили щорічні втрати Радянського Союзу під час військових дій в Афганістані. Тільки задумайтеся — там йшла війна, а тут, у нібито мирних умовах, щорічно гине така кількість наших співвітчизників.
І задуматися над цим потрібно в першу чергу простим громадянам, адже де-юре і де-факто всі можновладці вже давно мають зброю — досить подивитися «нагородний» список тільки профільного міністерства.

РБК-Україна: Крім особистої безпеки громадян, в яких сферах відчувається необхідність прийняття закону про зброю?

Г.У.: У рамках одного інтерв'ю все розповісти просто неможливо. Зупинимося лише на деяких аспектах.
Наприклад, охоронні структури, яких в Україні вже більше 4 тисяч, протягом всього часу свого існування позбавлені можливості володіти навіть травматичною зброєю, не кажучи вже про короткоствольну нарізну. Природно, що вони програють у конкурентній боротьбі з Державною службою охорони (ДСО). Не кажучи вже про те, що при наявності збройних охоронних структур безпека наших громадян суттєво підвищилася б.
Асоціація українських банків час від часу заявляє, що негативно оцінила підвищення розцінок з боку ДСО, тому що до охорони банків пред'являються певні вимоги, а альтернативи немає. Прикладів більш ніж достатньо.
Думаю, вже не за горами консолідація зусиль всіх учасників ринку — нашої Асоціації, банкірів, охоронних структур, виробників зброї для якнайшвидшого досягнення поставленої мети.
Прийшов час говорити про ці проблеми відкрито — ситуація, що склалася просто зобов'язує. Необхідні публічні дискусії на тему, яким повинен бути закон про зброю в Україну. Тільки за підтримки широких верств громадськості закон про зброю може бути прийнятий.

РБК-Україна: І що для цього робить "Українська асоціація власників зброї"?

Г.У.: Все що від нас залежить і всіма доступними методами.
Перш за все, Асоціація об'єднує однодумців — людей, які поділяють наші погляди на питання володіння зброєю в Україну. Консультуємо з усіх питань, роз'яснюємо нюанси, пов'язані з володінням зброєю, проводимо стрілецькі заходи, представляємо інтереси членів Асоціації у разі необхідності.
А найголовніше — проводимо роз'яснювальну роботу для того, щоб зламати стереотип, сформований в суспільстві. Організовуємо круглі столи, публікуємо статті, даємо коментарі, ініціюємо створення телевізійних програм, беремо участь у ток-шоу, ведемо роботу в соціальних мережах, так усього й не перерахувати.
Кілька разів на рік проводимо великі відкриті стрілецькі заходи — Gun Open Day, на яких члени Асоціації вдосконалюють свої навички, стріляючи з основних видів цивільної зброї (пістолет, карабін, мисливську рушницю). Присутні на заходах члени їх сімей, гості, та представники ЗМІ в цей час ще раз можуть переконатися, що людина зі зброєю — людина дисциплінована, підкреслено ввічлива. Він відчуває відповідальність за себе, свою сім'ю і дуже чітко усвідомлює рівень відповідальності перед оточуючими. Недарма Бенджамін Франклін говорив: "Демократія — це правила поведінки, прийняті в суспільстві добре озброєних джентльменів".