Розвінчання десяти міфів, пов'язаних зі стрільбою з гвинтівки

| Гвинтівки | Автор: Web admin
По-русски

Розвінчання десяти міфів, пов'язаних зі стрільбою з гвинтівкиРозвінчання десяти міфів, пов'язаних зі стрільбою з гвинтівки

Автор статті на власному досвіді спростував кілька поширених помилкових думок, пов'язаних зі спортивною стрільбою та полюванням з використанням гвинтівки.

Міф 1. Пошкоджений кінчик кулі впливає на точність

Є думка, що пошкоджений кінчик кулі сильно впливає на точність стрільби. Ці ушкодження виникають через сильний відбій при пострілі з гвинтівки, поки патрони зберігаються в магазині.

Багато хто просто мовчки погодився із цим твердженням, але не автор цієї статті, який спеціально пошкодив кулі в декількох патронах різних калібрів і порівняв їх з новими.

У випробуванні використовувалися різні гвинтівки, встановлені на два мішки спереду і ззаду, дистанція – 100 ярдів. Різниця у точності була настільки мізерною, що навряд чи хтось би й помітив її. Звичайно, зміщення аеродинамічних ліній спровокувало б зниження балістичного коефіцієнта, і це вплинуло б на здатність кулі опиратися силі вітру. Але, за винятком стрільби на наддалекі відстані, ці наслідки буду мінімальними.

Набагато більшою проблемою є куля, яка через удари об стінки магазину глибше заходить у гільзу, через це підвищується тиск у патроннику. Щоб цього уникнути, потрібно трохи обтиснути гільзу навколо кулі.

Для того щоб розвінчати цей міф, автор навмисно пошкодив кілька кульДля того щоб розвінчати цей міф, автор навмисно пошкодив кілька куль

Міф 2. Куля зачепила гілку і змінила траєкторію

У кожного є свої виправдання у разі неточного пострілу, і одне з них – гілка, яка виявилася на шляху кулі. Щоб перевірити даний міф, автор спорудив щось на кшталт дерева з гіллям у вигляді дерев'яних штифтів для меблів і поставив його перед мішенню. Штифтів було багато, тому куля практично кожного разу зачіпляла один з них.

Для випробування були відібрані патрони .300 Win Mag, .30-30 Win та .22-250 Rem з кулями різної ваги. Спочатку перешкода стояла за три метра від мішені, і жодних проблем з точністю не виникло.

Потім автор встановив штифти побільше і відсунув перешкоду на 10 метрів від мішені. Розміри груп влучень трохи збільшилися, але знову ж таки, не сильно. Важливим є те, що стрільба крізь траву і дрібне гілля також не впливає на точність.

Міф 3. Тупокінцеві кулі проникають глибше і краще підходять для полювання у заростях

Під час перевірки попереднього міфу, автор використовував як гостро-, так і тупокінцеві кулі. З'ясувавши, що різниці у точності стрільби крізь перешкоди між ними немає. Автор вирішив перевірити, чи дійсно тупокінцева куля краще зберігає свою енергію, пострілявши у старі магазини, які він поставив у ряд. Знову ж таки, якоїсь суттєвої різниці автор не виявив.

Загострена куля краще справляється з силою вітру, і для багатьох вона є кращим вибором. Якщо звичайно у вашій гвинтівки не трубчастий магазин – у такому випадку, з міркувань безпеки, вам варто використовувати патрони з тупокінцевою кулею.

Багато хто вважає, що тупокінцеві кулі краще підходять для полювання у густих заростях, але автор довів, що суттєвої різниці між ними немає.Багато хто вважає, що тупокінцеві кулі краще підходять для полювання у густих заростях, але автор довів, що суттєвої різниці між ними немає.

Міф 4. Зброя з нержавіючої сталі потребує меншого догляду

У характеристиках сучасної зброї все частіше зустрічається словосполучення «матеріал виготовлення: нержавіюча сталь», і багато хто думає, що така гвинтівка ніколи не поржавіє.

Насправді, нержавіюча сталь так само із часом може поржавіти, якщо не вживати відповідних заходів, а саме – регулярно чистити і змащувати металеві поверхні змоченим у мастилі клаптиком тканини.

Метал, який виробник називає нержавіючої сталлю, не є таким. Якщо за зброєю не стежити – вона обов'язково поржавіє.Метал, який виробник називає нержавіючої сталлю, не є таким. Якщо за зброєю не стежити – вона обов'язково поржавіє.

Міф 5. Наведення по осі каналу ствола – це гарний спосіб перевірки нульової лінії прицілювання

Те, що центр осі каналу ствола ідеально поєднаний з перехрестям прицілу, ще не означає, що куля слідуватиме тій самій лінії. Наведення по осі каналу ствола – це лише проміжний етап перед пристрілюванням гвинтівки із внесенням поправок у приціл.

Міф 6. Краще віддати другові гвинтівку для пристрілювання

Деякі стрільці із підвищеною чутливістю до сили відбою, просять своїх друзів замість них пристріляти гвинтівку. Однак вони із цим позбавляються декількох переваг: по-перше, стрілець звикає до сили відбою, а по-друге – краще знайомиться зі своєю гвинтівкою.

Також не варто забувати, що кожна людина міркує по-своєму, і це сильно впливає на те, куди влучить куля. Різні люди при стрільбі з однієї гвинтівки із тими самими патронами часто влучають у різні ділянки мішені.

Деякі стрільці з підвищеною чутливістю до сили відбою, просять друзів пристріляти гвинтівку замість них. Але це краще робити самостійно.Деякі стрільці з підвищеною чутливістю до сили відбою, просять друзів пристріляти гвинтівку замість них. Але це краще робити самостійно.

Міф 7. Чиста гвинтівка найкраще стріляє

Навряд чи хто-небудь знайде хоч один аргумент проти чистої зброї. Хіба що коли ви йдете на полювання. У такому випадку трохи нагару в стволі буде плюсом.

Річ у тім, що купчастість стрільби безпосередньо залежить від сталості ствола. Адже куля, випущена з чистого ствола, влучить зовсім в іншу точку, ніж кулі, випущені після першого пострілу. А цей перший постріл дуже часто стає найважливішим на полюванні.

Ця похибка на дистанції 100 метрів може досягати чотирьох дюймів. Якщо ви нечасто стріляєте з дистанції, що перевищує 50 метрів, то вам не варто про це турбуватися. Але якщо вам пощастило вгледіти величезного лося за 400 метрів від себе, то перший постріл з чистої гвинтівки стане для вас проблемою. Тому, перед виходом на полювання, краще зробити перший постріл у контрольованих умовах.

Чистити зброю потрібно, але для точності бою завжди краще зробити перший постріл у контрольованих умовах. У автора перша куля пішла вгору і вліво.Чистити зброю потрібно, але для точності бою завжди краще зробити перший постріл у контрольованих умовах. У автора перша куля пішла вгору і вліво.

Міф 8. Перевозити гвинтівку краще дульним зрізом униз

Багато хто з мисливців перевозить гвинтівку в автомобілі дульним зрізом униз, аргументуючи це тим, що так безпечніше. Проте вони забувають, що на підлозі завжди брудно, і цей бруд легко забивається у ствол.

Кращий спосіб перевезення зброї – в кейсі. Але якщо, з очевидних причин, вам важливо тримати гвинтівку завжди під рукою, то краще направити її дульним зрізом угору, за умови, що вона розряджена.

Міф 9. Гвинтівка краще стріляє з дальньої дистанції

Дехто стверджує, що їхня гвинтівка стріляє точніше з дальньої дистанції, ніж з близької. Цього просто не може бути. Одним з основних факторів, що впливає на точність, є коливання кулі в польоті. Ці коливання призводять до того, що куля починає переміщатися по колу.

Багато хто думає, що з відстанню ці коливання припиняються, і куля стабілізується, але це не так. Якщо куля починає коливатися із самого початку польоту, то її доля вже вирішена. Якщо ваша гвинтівка здатна на групу влучань у 2 дюйми зі 100 метрів, то вона не зможе досягти показника в 1 дюйм з 300 метрів – з такої дистанції розмір групи буде найпевніше 6 дюймів.

Деякі стрільці помилково вважають, що їхні гвинтівки краще стріляють з дальньої дистанції, ніж з близької. Але це не так.Деякі стрільці помилково вважають, що їхні гвинтівки краще стріляють з дальньої дистанції, ніж з близької. Але це не так.

Міф 10. Заводські патрони кращі за переспоряджені

Сучасні патрони досягли найвищого рівня якості – на сьогодні у стрільця на вибір є безліч типів куль, про що навіть і не мріяли в минулі роки. Але в масовому виробництві втрачається увага до деталей, саме тому заводські боєприпаси програють переспорядженим у точності стрільби.

Але чому? Виробники використовують точно такі ж кулі, гільзи та капсулі, що й майстри релоадінгу, а от із порохом все не так добре. Автор узяв по п'ять зразків від п'яти різних патронів і зважив їхній пороховий заряд.

Майстри релоадінгу намагаються утримувати похибку при зважуванні порохового заряду в межах 0,1 грана. У заводських же патронах похибка коливаються у межах 0,5-1,7 гранів. І чим більший пороховий заряд – тим більша похибка, і тим більше зерно пороху.

Автор звернувся до виробників патронів і дізнався, що на відміну від майстрів релоадінгу, які відміряють порох вагою, на заводах порох відміряють об’ємом. Звісно, на підприємствах є контроль якості, однак її стандарти щодо порохового заряду здаються сумнівними.

Чи дійсно заводські патрони кращі за переспоряджені?Чи дійсно заводські патрони кращі за переспоряджені?

Web admin Автор: Web admin11211,1 Переглядів: 2078 , Коментарів: 23 - 5 +
1,0 1 -1 5
Коментарів (23)

  • 13.07.2017 13:56
    #
    - 1 +

    А почему такие дистанции смешные?!
    100 ярдов это ж прямой выстрел...

    • 13.07.2017 16:04
      #
      - 3 +

      Інакше "міф" виявиться не міфом.

    • 14.07.2017 22:45
      #
      - 0 +

      Стандартна для гвинтівок і автоматів дистанція ураження головної цілі першим пострілом з імовірністю 0,9.

  • 13.07.2017 16:42
    #
    - 6 +

    Це не розвінчання міфів. Це просто корисні поради для новачків, недосвідчених, можливо, навіть технічно неосвічених, але законослухняних власників зброї. Що теж має право на існування.

  • 13.07.2017 17:25
    #
    - 2 +

    2 міф - це далеко не міф. Стандартна куля 5.45 зроблена так, що вона летить на грані стабільності і як тільки за щось зачіпається, починає куверкатися. Це зроблено для збільшення ураження при потраплянні в ціль.

    • 14.07.2017 01:09
      #
      - 1 +

      Нет, это миф. А вот вы, похоже, верите в миф про мифическую пулю со смещенным ценьром тяжести)))

      • 14.07.2017 09:25
        #
        - 1 +

        Да? А чому ж тоді бувалі воїни стараються переходити на старий 7.62х39? А тому, що 5.45 плюється в зеленці куди завгодно тільки не в ціль.

        • 14.07.2017 17:34
          #
          - 1 +

          Бувалі воїни не завжди добре знають матчастину. Вони бувають таке придумують, що на глобус не натягнеш. Наприклад, разбирають 80 мм міну, і виколупують у передній частині воронку в тротилі, мовляв, тепер це кумулятивна міна. Це ж єрєсь чистої води.
          Тому, міфі і легенди від бувалих воїнів - далеко не показник істини.

          • 14.07.2017 22:10
            #
            - 0 +

            Так точно, 100%. Можна скоро видавати збірник збройового АТОшного фольклору.

        • 14.07.2017 22:09
          #
          - 3 +

          «Бувалі» воїни, як правило, настільки «бувалі», що більшість їхніх бувальщин про службу – це казки. Із серії про ненадійність М16, ртутні ножі, прострелювання рейки з Калаша, чи відкидання противника назад від попадання в нього. А зазвичай, ці бувалі зброю бачили лише при заступанні в наряд по частині, у кращому разі :).
          А якщо серйозно, то солдат не вибирає, чим озброюватися, його ніхто не питає, це не його компетенція. Він візьме те, що видасть служба РАО, тобто ту зброю, яка передбачена за штатом. І вибір, як правило, невеликий – лише 5,45. Що в нас, що в СРСР чи Росії. Так, у нас в підрозділах ТрО, ГШР, усіляких «шпіцназах» є й інші зразки зброї, в тому числі зарубіжні. Але в жодному разі солдатів, тим більше «бувалих» ніхто не запитує, яку зброю брати на бойове завдання. Це рішення приймають командири, завжди, у всіх арміях світу. Солдат лише виконує наказ. Винятки трапляються, але, повторюю, це нештатні ситуації.
          Уявляю, як би я сміявся, коли б до мене підійшов солдат чи сержант і сказав щось типу «товариш капітан, дозвольте взяти у вихід АКМ, а не АК-74, бо в нього кулі не рикошетять від гілок». Свою відповідь я наводити не буду, бо без нецензурних слів не той ефект :). До того ж у сучасних війнах роль індивідуальної стрілецької зброї дуже мізерна. І знайти «бувалих», яким АК в калібрі 5,45 завадив, а в 7,62 допоміг виконати задачу, треба сильно постаратися.

    • 14.07.2017 01:50
      #
      - 3 +

      Якби автор розмістив перешкоду не в 10, а у 100-200 метрах від мішені, різниця була би дуже помітна. Такий ефект характерний для будь якої кулі, особливо, з великим відносним подовженням. Просто у малому калібрі імпульс для зриву кулі у прецесію треба менший, достатньо зачепити гілочку. Але у 5,45 аеродинамічна нестабільність не передбачалася техзавданням, а вийшла випадково. А потім пропаганда це розтиражувала як перевагу.

      • 14.07.2017 09:21
        #
        - 0 +

        Хм... От мені цікаво як можна випадково зробити пустоту спереді, а основну масу перенести назад? Чому не залити весь передній простір свинцем, а не тільки трішки перед твердим осердям і чому в послідуючих модифікаціях все так же залишали простір спереді?

        • 14.07.2017 21:58
          #
          - 2 +

          Щоб куля мала якомога більшу пробивну силу, вигідно збільшувати її поперечне навантаження. Грубо кажучи, робити її якомога довшою. В ідеалі – довгою, як стріла. Але при цьому різко зростає її схильність до прецесії і нутації. Тому на практиці довжина куль і снарядів нарізної зброї не перевищує 4-5 калібрів. Куля патрону 5,45х39 має, напевно, найбільшу відносну довжину серед загальноармійської зброї.
          Основною причиною порожнини у носику кулі 5,45 є зменшення осциляцій в польоті при забезпеченні балістичних характеристик, кращих, ніж у .223. Цим досягалося наближення центру маси кулі до центру опору повітря, як наслідок – зменшення збурюючи факторів. А те, що така куля виявилася на грані динамічної стабільності – це побічний результат, втім, цілком прогнозований конструкторами. Сама ідея порожнистої носової частини відома давно і широко використовується в артилерії, ще з 19 століття:
          www.cyber-heritage.co.uk
          en.wikipedia.org
          Зараз у кулях Nosler для подібних цілей (і для експансивності) застосовують полімерний наконечник. У сучасних 5,45 патронах, до речі, порожнини вже немає, там тверде бронебійне осердя, легше від свинцю, чим досягається правильний баланс у польоті.

  • 14.07.2017 01:50
    #
    - 1 +

    Забули вказати найголовніший, як на мене, міф – чим довший ствол у гвинтівки, тим більша кучність. Дуже багато людей, навіть серед військових, так думають. Насправді все якраз навпаки: чим коротший ствол, тим вища кучність (за інших рівних умов) і менше розсіювання.

    • 15.07.2017 05:40
      #
      - 0 +

      А вот в крайности бросаться не нужно - пулю всё-же нужно где-то закрутить ))) Кроме того, от длины ствола зависит скорость пули и длина линии прицеливания.

      • 15.07.2017 07:31
        #
        - 2 +

        Жодних крайнощів, лише математика, варіаційне числення і рівняння Ейлера для коливання струни :).
        Та і я ж написав: за інших рівних умов.
        Чим більша довжина ствола при однаковій товщині стінок, тим більша амплітуда коливання і, відповідно, розсіювання.
        Для закручення кулі теоретично достатньо нескінченно малої ділянки ствола з нарізами, а практично - одного повного оберту, тобто 15-30 см. І немає значення, чи прогресивна нарізка, чи рівномірна.
        Майже завжди можна підібрати/виготовити "швидкий" порох, який розжене кулю до необхідної швидкості навіть у 10см стволі. Інша справа, що тиск у стволі буде великий. Але ж ми говоримо про однакові вихідні умови, тобто рівні дульні швидкості. Швидкість із кучністю, до того ж, напряму не пов'язані.
        Довжина прицільної лінії впливає на ТОЧНІСТЬ, а я писав про КУЧНІСТЬ. Крім того, у оптичного приціла вона рівна мінімум відстані до цілі, а максимум - нескінченності.
        Довгі стволи був актуальні до середини 19 століття, коли довжина необхідна була для розгону кулі димним порохом. А також до розробки теорії коливань у твердому тілі.
        Теорія давно підтверджена практикою. Сучасні гвинтівки типу SIG SAPR 751 чи Armalite AR-10 Competition зі стволом у 33см по кучності "деруть у хвіст і гриву" класичні СВД, Мосінку, Спрінгфілд 1903, Маузер 98G/K зі стволами по 62см-73см, навіть сучасні болтові Реми і Севеджі. При тому, що SIG і Armalite - самозарядки.

        • 15.07.2017 09:29
          #
          - 0 +

          Вы не совсем правы (в филдтаргете и бренчресте не рулят 30-ти сантиметровые стволы)... Истина - где-то посередине... Не хочу переотягощать свой пост массой выдержек и цитат (их ещё и понадёргать нужно!), но, в общем, согласно с результатами многочисленных экспериментов (и фирмы, и бренчрестеры), получается следующая картина:
          1) Увеличение длины ствола (малых и нормальных калибров) свыше 600 - 650 мм - не целесообразно.
          2) Критически важно - правильное определение узловых точек колебания ствола (дульный срез должен находиться именно на одной из этих точек). Что самое смешное (а, может - печальное), что некоторые кудесники оружейники, определяют эти точки на слух, гораздо точнее, чем самые современные и навороченные специальные приборы и программы...
          Что до 5,45 мм пули:
          Пустотелый носик, это - элементарная технологическая недоработка, а не специально запланированный результат. И когда на Западе поднялась вонь, по поводу нарушения Союзом Женевской Конвенции, и негуманной пуле. То группой под руководством инженера-технолога Лебедевой, данный технологический изъян (непролив носика у остроконечных пуль малых калибров), был успешно устранён. Что показательно:- НАТО-вская 5,56 мм пуля, так и осталась с пустым носиком, что обуславливает её дестабилизацию и фрагментацию при попадании в тело, и, как следствие, к более тяжёлым ранениям. И никакого шума о её негуманности (яркий пример "двойных стандартов" в политике)....

          • 16.07.2017 01:28
            #
            - 3 +

            Щодо кулі 5,45, то я подібні історії про «непролив носика» читав в Інтернеті і дивувався, хто їх пише. Ця версія не має сенсу, бо свинцеве осердя у оболонку не заливають, а запресовують, із каліброваного свинцевого дроту. Цей метод, який розробив в
            у 1880х роках і запатентував у Швейцарії підполковник Едуард Рубін, без значних змін застосовується і зараз:
            www.youtube.com - в наш час
            www.youtube.com - 100 років назад
            Кулі після запресовки потім вальцюють: FMJ - з донної, а HP i SP - з головної частини.
            Правильне призначення порожнини у кулях, що я описав, є одним з класичних прикладів зовнішньої балістики, який розглядають на факультетах РВіА.
            У кулях калібру 5,56 (M855 і SS109) порожнини для тієї ж мети, що й у наших 5,45 – для балансу і стабільності в польоті, всі інші ефекти побічні.
            Дестабілізація при попаданні в тіло притаманна будь-якій кулі, але чим менший калібр, тим сильніше це виражено. Різниця в ушкодженнях від 5,45 і 5,56, якщо і є, то на межі статистичної похибки. Тут, дійсно, більше грають роль подвійні стандарти.

          • 16.07.2017 03:15
            #
            - 1 +

            Я би сказав, що збільшення ствола понад 60-65см у середніх калібрах не лише непотрібне, але й шкідливе.
            Ось результати тестування різних довжин, від 34 до 66см:
            www.wideopenspaces.com
            Висновок – велика довжина в жодному випадку не призвела до збільшення точності, а по графіку видно, що коротший ствол на всіх дистанціях був найточніший.
            Розміщення вузлів вищих гармонік також мають вплив, але по-перше, він на порядок менший, ніж основний тон, а, по-друге, це більш актуально для зброї минулих епох – де ствол кріпився у двох і більше точках. У коливання консольно закріпленого («вивішеного») ствола найбільший внесок робить основний тон – відповідно, ці коливання треба зменшити до мінімуму. І завжди амплітуда коливань усіх гармонік короткого і товстого ствола буде меншою, ніж у довгого і тонкого – це аксіома:
            www.shootingsoftware.com
            У бенчресті стандартні довжини 50-65 см, хоча є і по 42 см. Тут йдуть, в основному, найпростішим шляхом – збільшенням товщини ствола. І це абсолютно виправдано, при використанні типових порохів. Робити коротші заважають причини технологічні і економічні. Стандартні порохи не встигатимуть розігнати кулю до 800-100м/с, а «швидкі» розвиватимуть надто високі тиски, що призведе до роздування і швидкого зносу ствола.
            Якби ствол був абсолютно жорстким, то довжина ствола взагалі не впливала би на кучність. Але, при реальній жорсткості і пружності матеріалів, та, повторюю, ЗА ІНШИХ РІВНИХ УМОВ, чим коротше ствол, тим вища кучність.
            Field Target не зовсім коректний приклад, це пневматика, там довжина необхідна для розгону кульки, швидкості в рази менші і коливання. Хоча й у ньому висококласна зброя має короткі стволи:
            42,5 см - www.airgunsofarizona.com
            38,5 см - www.leicestershire-airguns.co.uk

            При всій повазі до Вас, в існування кудесників, які можуть визначити на слух точки вузлів і гармоніки, точніше, ніж тензометр і частотомір, не вірю. Вірю в науку і техніку :).

            • 02.11.2017 18:09
              #
              - 1 +

              Ваши познания, простота и точность изложения материала просто поражают. Приятно читать.
              В этих сжатых комментариях прочитал ответы, которые порой искал на форумах неделями.
              Вот было бы здорово иметь такого человека в списке друзей в соцсети (а в жизни ещё лучше))) для получения ответов на оружейные вопросы)))
              P.S не навязываюсь, но за ссылочку на вашу страницу и добавление буду очень благодарен)

              • 06.11.2017 03:34
                #
                - 0 +

                Шановний пане Юрію, дуже вдячний Вам за таку оцінку і такий відгук!
                Взаємно, було би дуже добре мати серед друзів такого однодумця, як Ви. На даний момент я не перебуваю в жодній соціальній мережі. Причини різні – від нюансів службової діяльності до переповненості Інтернету усілякими провокаторами, тролями, фейкерами і просто школотою :). (Вас це в жодному разі не стосується). Єдиний Інтернет-ресурс, де на даний момент я зареєстрований «з відкритим забралом», це сайт УАВЗ.
                Обіцяю, як тільки зареєструюсь на Фейсбуку (я розглядаю такий варіант) – одразу відправлю Вам запрошення. В реальному житті, думаю, можемо познайомитись також, навіть швидше, ніж віртуально – можливо, на якихось заходах Асоціації.
                Поки що, якщо це Вас влаштує, можу дати адресу своєї пошти:
                andrew_black@ukr.net
                Постараюсь відповісти на всі Ваші запитання, звісно, в міру своєї компетенції. Або ж на цьому сайті, у коментарях, по ходу виникнення відповідних тем. На жаль, не завжди є час відповідати оперативно, але ще жодної репліки чи питання без відповіді не залишив :).

                • 09.11.2017 03:59
                  #
                  - 1 +

                  Спасибо за ответ ) Жаль, что нет в соцсетях.
                  Почту запишу). А на мероприятиях ассоциации, я к сожалению не частый гость, т.к. далековато от Киева.


Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати