Чому Україні треба легалізувати зброю

Фото Shutterstock

Голова Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін розповів журналу Forbes про ситуацію із зброєю в Україні і про те, що заважає ухваленню Закону «Про цивільну зброю і боєприпаси».

Незаконний обіг зброї в Україні зростає страхітливими темпами. За оцінками нашої асоціації, наприкінці 2013 року на руках в українців було близько 4 млн нелегальних «стволів».

Після того, як почався конфлікт на сході країни, ця цифра зросла як мінімум на кілька сотень тисяч одиниць.

Бойовики регулярно грабують склади, захоплюють військові частини, МВС, СБУ, завозять зброю через кордон. Сепаратисти вже озброїлися до зубів і починають нелегально постачати зброю до Центральної та Західної України.

На сході країни автомат Калашникова сьогодні можна купити фактично за ящик горілки. У Києві його ціна сягає $3–4 тис. І попит продовжує зростати. Багато українців, розуміючи, що в нинішній ситуації потрібно розраховувати тільки на себе, активно нелегально скуповують зброю. Навіть незважаючи на те, що відповідальність за статтею 263 Кримінального кодексу (незаконне носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї) у деяких випадках передбачає до семи років позбавлення волі. Але у громадян немає іншого виходу – у них нема можливості озброїтися законно.

Держава сьогодні майже втратила контроль над обігом зброї. Проблему радикально могло б розв’язати ухвалення законопроекту «Про цивільну зброю і боєприпаси», що передбачає дозвіл на придбання і носіння короткоствольної нарізної вогнепальної зброї (пістолетів, револьверів). Проте апарат Верховної Ради відмовляється його реєструвати, обмежуючись формальними відмовками.

Ще 2010 року парламент у першому читанні ухвалив законопроект «Про обіг зброї невійськового призначення». Документ пролобіювала компанія депутатів на чолі з колись «широко відомим у вузьких колах» Василем Грицаком (генерал-лейтенант міліції, нардеп від ПР V-VI скликань, заступник голови Державної міграційної служби України. – Forbes). Вони відстоювали інтереси виробників травматичної зброї, які, між іншим, не тільки виробляють її, а й створюють, переробляючи з бойової, що дісталася Україні ще з радянських часів. До другого читання документ так і не дійшов.

Та коли ВО «Свобода» спробувала зареєструвати новий законопроект, підготовлений у співпраці з нашою асоціацією і всією збройовою спільнотою, то дістала формальну відмову. Виявляється, його потрібно було подати протягом 14 днів після реєстрації попереднього законопроекту.

Новий законопроект передбачає низку «революційних» ініціатив. У ньому розглядають створення єдиного державного реєстру власників зброї та якісну підготовку майбутнього власника зброї. Також передбачено віддати Мін'юсту повноваження МВС у питаннях ліцензування не тільки продажі зброї, а й навчання.

Тепер «юридичний казус», який створився, можна усунути тільки на рівні Олександра Турчинова. Він повинен допомогти розв’язати ситуацію і зняти з реєстрації «завислий» старий документ. Але цього не сталося.

Сьогодні ситуація така: штучно створено проблему, за її розв’язання ніхто не хоче братися. Постає запитання: хто від цього виграє? Напевно, ті, хто курирує нелегальний і легальний обіг зброї.

Досі збройову монополію утримувало МВС. Припускаю, що відомство дуже не влаштовує наша ініціатива демонополізувати цей ринок. Але сьогодні вже пора враховувати вимоги часу. Рівень злочинності підвищується, обороноздатність країни не витримує жодної критики, а кількість нелегальних «стволів» просто зашкалює.

Схожа ситуація була в Молдові на початку 1990-х. Під час Придністровського конфлікту рівень злочинності став абсолютно неконтрольованим, але 1994 року в країні ухвалили відповідний закон «Про зброю». У результаті впродовж року рівень злочинності в Молдові знизився на 50–70%.

Тому вважаю, що у сьогоднішній ситуації необхідно якомога швидше надати громадянам України законне право захищати себе і свою країну зі зброєю в руках.