Про "короткостовбурну" зброю

http://goo.gl/1eJW8

Тут местами зародился спор, как же правильно именовать "короткоствольное" оружие в украинском языке. Некоторые филологи утверждают считают думают, что правильней использовать термин из заголовка. Но "стовбур" - это резко-вертикальный объект (у дерева, у мозга, иногда - в архитектуре, ну или у власти сопредельного государства).

Есть вполне устоявшийся термин "короткоствольна зброя". Но ненавистникам всего, что бывает созвучно с русским переводом - этот термин режет ухо.

Лирическое отступление.

Я, признаюсь, сам местами недолюбливаю русский язык, по разным причинам (это и довольно резкое звучание, и не простое, не явное правописание… ну и, чего душой кривить, тут є ще національне питання). Но уж так исторически сложилось, что родился я на юге Украины, семья у меня русскоязычна, окружение было чуть более чем полностью - русскоязычно. Это не смотря на то, что родители отдали меня чуть ли не в единственную в то время украиноязычную гимназию в городе (понимали, что рано или поздно это пригодится), в которой русского языка почти не было (насильственная украинизация!!!!111адинадин). Так что в быту я разговариваю по-русски. Но считаю, что украинский я знаю получше многих ярых украинизаторов. 

Итак, продолжим тему с оружием.
Как же правильно сказать "ствол" по-украински?
И как удовлетворить тех, кто спит и видит, как в любимом языке нет ни одного слова, заимствованного или созвучного с русским.

Посмотрим в академические источники, а именно - "Академічний тлумачний словник" в 11 томах:

СТВОЛ, а, чол.
Частина вогнепальної зброї у вигляді труби, через яку проходить, отримуючи певний напрямок польоту, куля або снаряд. З ствола берданки й досі в'юнився тонесенький промінчик диму (Олесь Донченко, II, 1956, 288); Глушак стоїть за п'ятнадцять кроків, тримаючи ствол маузера на зігнутій лівій руці (Олександр Довженко, 1,1958, 102); Уралов зарився в копицю проса, виставив тільки ствол своєї гаківниці, під плече картуз підклав, щоб плече віддачею не розтрощило (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 307).

Но есть проблема, словарь датируется 70ми-80ми годами, а это - "повальная русификация", "коммунисты" и остальные национальные травмы.

Ок, давайте возьмем другой источник знаний, например "Історія українського війська" 1936 года, Львов:

Ручна огниста зброя появилася пізніше, ніж пушки. Найдавніша форма такої зброї це була коротка цівка, бронзова або залізна, з пробитим заглибом на порох.

Словарь Бориса Гринченко:

"Цівка - 5) Ружейный стволъ. Шух. І. 284. МУЕ. І. 229." 

Вернемся к Академическому словарю:

ЦІВКА, и, жін.
1. Тонкий струмінь води або якої-небудь рідини. …
♦ Смикнути цівкою — випитії алкогольних напоїв. Хотів [Еней] посліднім поділитись, Щоб до кінця уже напитись, І добре цівкою смикнув; За ним і вся його голота Тягла, поки була охота (Іван Котляревський, I, 1952, 167); Цівкою [бити] — литися безперервним потоком. — Казали люди, що і його либонь бито.. Та так, кажуть, немилосердно, що аж кров цівкою... (Панас Мирний, I, 1949, 319); Тіло звинулося, розправилось, ще раз звинулося, і весь час було чути поблизу тихе оте воркотіння: кров била цівкою з-під пахви (Олесь Гончар, I, 1954, 44).
…
4. спец. Передня частина ложа рушниці, ручного кулемета і т. ін. З лави підіймається кряжистий Олександр Підіпригора.., винувато перекидає з руки в руку міддю полатану цівку старої берданки (Михайло Стельмах, II, 1962, 14).
…
7. розм. Ствол рушниці або іншої вогнепальної зброї. Придавив [Юріштан] цингель лівої цівки — підняв курок. Почав підіймати правий курок, натиснув цингель і — гримнув вистріл лівої цівки! Куля в'їлася десь у землю (Гнат Хоткевич, II, 1966, 289);
// Передній отвір ствола такої зброї. Литка розігнув спину, випростався й рвонувся до одчинених дверей. Але, зустрівши цівку гвинтівки, він злякано став (Григорій Епік, Тв., 1958, 312); Так чи так — життя її пропаще. Вона нащупала своє серце і приставила., холодну цівку нагана (Петро Панч, В дорозі, 1959, 194).
8. діал. Рушниця. — Палиця в руці, цівка через плече, пищавка за поясом, — так я, небоже, щорана вирушав за вівцями (Іван Франко, IV, 1950, 25).

В общем, слишком неясно и размыто, а главное, может использоваться и для обозначения ружья в целом, и его отдельной части (ствола), и для обозначения дула, что, как я выяснил, не одно и то же.

Давайте копнем в историю и филологию, насколько я помню, много оружейной и специальной терминологии в славянских языках являются германизмами.

По-немецки ствол - Lauf (лауф). 
И, это невероятно, по-польски - Lufa (люфа).
Короткий ствол - krótką lufą.

Кроме всего прочего:

Він знає, ..що він нізащо — от нізащо! — не підставить чола під люфу пістолета (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 409); Шомполка набивається просто в люфу (Остап Вишня, II, 1956, 199).

Итого:
зброя з короткою цівкою
зброя з короткою люфою
короткоствольна зброя 

Я считаю, что последние 2 варианта вполне имеют право на жизнь, ну а что взять за стандарт - это уже не мне решать. На данный момент "короткоствольна" - выигрывает как минимум потому, что в законах используется именно этот термин.