Рівність за Кольтом. Або чому українцям потрібна зброя

Рівність за Кольтом. Або чому українцям потрібна зброя

Господь Бог створив всіх людей різними, а Семюель Кольт зробив їх рівними
Американське прислів'я

Після заяви генпрокурора Віктора Шокіна про необхідність надати українцям можливість законно володіти вогнепальною зброю, в Україні вчергове спалахнула дискусія щодо "легалізації зброї" для цивільних громадян.

Але питання не в легалізації, питання у дотриманні прав українців – і на безпеку, і на рівність.

Навіщо українцям зброя

Насправді нам не потрібно нічого легалізовувати, де-юре зброя і так легалізована, і купити зброю можна і сьогодні. Вогнепальну, але лише мисливську довгоствольну, мають право придбати громадяни, які пройдуть процедуру оформлення дозволу, передбачену внутрішньовідомчими наказами МВС.

Придбати травматичну зброю мають право тільки депутати, помічники депутатів, працівники правоохоронних органів та журналісти, і так само за відомчим документом МВС, який ще на додаток є засекреченим – має гриф ДСК (для службового користування).

І хоча Конституція України гарантує всім громадянам – без виключення – рівні права, серед яких і право на захист власного життя, рівність в цьому питанні є вельми умовною. Жодного закону щодо обігу зброї, що би визначав, з якого віку, якою зброєю, на підставі якого навчання і після яких процедур людина отримує право на володіння нею, в Україні немає.

Тому сьогодні мова йде саме про надання обігу зброї в Україні законодавчого статусу. Закон "Про цивільну зброю і боєприпаси", який пропонує Українська асоціація власників зброї і який зареєстрований у Верховній Раді за номером 1135-1 за підписами 31 депутата з різних фракцій, передбачає наведення ладу з питаннями обігу зброї серед населення, захисту людини, захисту приватної власності та допоможе суттєво приборкати ринок нелегальної зброї.

Що треба знати про цей закон. Він так само буде регламентувати і обіг існуючої мисливської і травматичної зброї. Новела, яку ми пропонуємо – це ввести в обіг також короткоствольну нарізну вогнепальну зброю, тобто пістолети і револьвери, володіти якими легально українці зараз не можуть.

Від травматичної зброї нам, за великим рахунком, потрібно відмовлятись. Весь цивілізований світ, абсолютно всі країни Європи, Балтії, навіть Молдова довіряє своїм громадянам право володіти нарізною вогнепальною зброю та завдяки неї здійснювати саме ефективний захист свого життя.

Натомість травматична зброя є зброєю непередбачуваної дії – постріл з маленької відстані може вбити та скалічити людину, а з великої не завдати зловмиснику необхідної для припинення правопорушення шкоди.

І на додаток – всім фахівцям добре відомо, що по гумовій кулі неможливо ідентифікувати "ствол", з якого здійснено постріл, бо на ньому не залишаються індивідуальні відбитки після проходження крізь канал ствола.

Саме завдяки таким ось "особливостям" травматичної зброї її постійно використовують не за призначенням, бо з одного боку не відчувають відповідальності, а з іншого – впевнені, що її не зможуть ідентифікувати.

Чому цей закон потрібен саме зараз? Тому що Україна захлинається від нелегальної зброї, яка і раніше була у нас у великому обсязі, а додатково з'явилась за рахунок воєнного конфлікту на Сході, пограбування величезної кількості збройових складів, трофейної зброї, надходження зброї з території Росії.

І сьогодні навіть громадянин України, який не має злочинних намірів і не планує застосовувати зброю, але боїться за власне життя, у зв'язку з неможливістю придбати зброю легально, змушений йти на "чорний ринок". Це небезпечно, бо таким чином формується попит на нелегальну зброю. А якщо існує попит, пропозиція не забариться. Насправді ця проблема вже набула достатньо загрозливих масштабів. Скажімо так, "бізнесмени", вже заробляють мільйони доларів на трафіку зброї із зони АТО.

Саме тому ми мусимо надати українцям легальний шлях придбання короткоствольної нарізної зброї, щоб вони могли відчувати себе у безпеці, щоб були забезпечені їхні конституційні права і їм не доводилось порушувати закон.

Самі плюси

Щодо законного продажу зброї є дві точки зору. Перша представлена Українською асоціацією власників зброї, друга представлена профільним відомством – Міністерством внутрішніх справ. У МВС кажуть, що ухвалення такого закону спричинить збільшення кількості випадків її застосування. Такої думки дотримуються багато психологів та соціологів. Є побоювання, що через війну та загальну кризу, яка спричинила виникнення значного напруження у суспільстві, люди почнуть вирішувати суперечки, навіть такі "підрізання" на дорозі, кулями.

Однак ці побоювання є безпідставними. На руках українців зараз – на законних легальних підставах, тобто офіційно – загалом 2,5 млн одиниць мисливської зброї. Лише за 2014 рік громадяни придбали 217 тисяч одиниць такої зброї. Однак за минулий рік було лише один-два випадки її застосування при вчиненні злочинів.

При цьому плюсів законного продажу зброї, в тому числі і вже доведених досвідом інших країн, багато. По-перше, кожен громадянин зможе забезпечити на базовому рівні первинний людський інстинкт – інстинкт самозбереження. Себе та своїх рідних. Він буде розуміти, що у нього є право та можливість за необхідності захищати себе в ту секунду, коли ця загроза перед ним виникне. Йому не доведеться очікувати ані хвилини на міліцію, яка в кращому випадку приїде за декілька хвилин, і вже зможе лише констатувати факт загибелі чи травмування людини.

В усіх країнах Європи існує закон, на якому ми наполягаємо. І розробляючи свій закон, ми орієнтувалися виключно на європейське законодавство, були, зокрема, проаналізовані директиви ЄС щодо законів про зброю, які мають бути у країнах, що або вже є членами ЄС, або планують вступ. При чому людина, яка володіє зброєю і є, наприклад, громадянином Італії, без перешкод може пересуватися з нею всією Європою, маючи просто європейський паспорт на зброю.

До речі, щодо напруженості у суспільстві. Згадаймо Молдову, 1992 рік, коли там була аналогічна до нашої на Донбасі війна – на Придністров'ї.

В 1994 році Молдова ухвалила закон про зброю, а трохи згодом схожий закон ухвалила і "Придністровська молдавська республіка". Тобто ми вже бачили, як це все відбувається на тлі конфлікту, військових дій, великого обсягу нелегальної зброї, роздратованості суспільства, безробіття.

Ми прогнозуємо зменшення на 50 відсотків рівня вуличної злочинності, зменшення замовних вбивств та зґвалтувань. І прогноз цей ґрунтується на досвіді європейських країн, які спостерігали це після ухвалення таких законів. В тому числі і тієї самої Молдови.

Ще один позитив від ухваленого закону – контрольований розвиток системи недержавної безпеки, який дозволить зменшити кількість особового складу МВС та навантаження на бюджет країни.

Запобіжники

Звісно, зброя не має потрапити до людей, у яких є проблеми з психікою чи які не знатимуть, як і за яких умов її можна застосовувати. Тому у законі зроблено окремий наголос на ґрунтовній підготовці майбутнього власника зброї. Є принциповим створення такої системи підготовки, за якою контролюватиметься все – від медичної довідки до спроможності надавати першу медичному допомогу постраждалому. Отримуючи дозвіл на зброю, людина бере на себе величезну відповідальність, і вона має бути сформована з перших кроків проходженні курсу підготовки.

Безумовно, можна сказати, мовляв, знаємо, права на автомобілі, наприклад, не важко купити. На жаль, це так. Але зброя – це зовсім інше. Якщо автомобіль може зникнути з місця пригоди, то куля з місця злочину зникнути не може.

Бо ми кажемо про офіційну процедуру продажу зброї, а їй обов'язково буде передувати відстріл та внесення куль і гільз конкретної зброї до кулегільзотеки.

Тож якщо пістолет чи револьвер буде застосовано при вчиненні злочину, його в будь-якому випадку ідентифікують. А далі відповідальність нестимуть всі – і власники тих курсів, які навчали цю людину (вони можуть бути позбавлені ліцензії на цю діяльність), і медичні працівники, які виписали недостовірну довідку майбутньому власнику зброї, вже не кажучи про самого власника зброї.

Це буде регламентуватися на державному рівні. Це будуть курси, програма навчання на яких буде затверджена Кабміном щонайменше. І тоді у жодних побоювань не буде шансів справдитись.

Держава мусить дати українцям можливість почувати себе у безпеці, захищати своїх близьких і своє майно. Це зробить наше суспільство безпечнішим. А ще закон "Про цивільну зброю і боєприпаси" потрібен хоча би з огляду на те, що він стане фундаментом для побудови територіальної оборони нашої країни. У нас війна вже далеко не на порозі.