Особливості придбання і володіння зброєю в Німеччині

Особливості придбання і володіння зброєю в Німеччині

Давно збирався написати про відомі мені особливості придбання і володіння зброєю та боєприпасами в Німеччині.

Які передумови володіння зброєю?

В Німеччині обіг зброї регулюється Законом про зброю (Waffengesetz). Закон дуже коротко написаний, там вказані, так би мовити, основні моменти, і деталей таких як наприклад, як можна переносити або перевозити зброю, в якому вигляді, за яких обставин, зарядженою чи спорядженою, місткість магазину, і ще безліч деталей описуються в підзаконному акті, його назва Allgemeine Waffengesetz-Verordnung, що можна приблизно перекласти як Загальний збір правил до Закону про зброю.

Хто може придбати зброю в Німеччині?

В Німеччині дозволяється купувати зброю громадянам Німеччини, а також громадянам інших країн, що мають дозвіл на проживання в Німеччині і проживають в Німеччині не менше 3 років поспіль. Громадянам мусить бути не менше 18 років.

Для придбання зброї громадянин мусить:

- мати певні фізичні кондиції. Довідок жодних не потрібно, не потрібно також проходити жодних перевірок у лікарів, перевіряти зір, здавати аналізи крові або сечі або ще чогось, - достатньо письмово задекларувати, що пересторог за станом здоров’я немає. При цьому, інвалідність не є причиною для відмови в придбанні зброї. Перевірка у психіатра окремо не проводиться.

Орган місцевого самоврядування, відповідальний за видачу дозволу, проводить перевірку громадянина, чи не знаходься бува громадянин на обліку у психіатра, без участі самого громадянина (хоча тут я не впевнений – можливо, що цю перевірку проводить також поліція, одне точно відомо – громадянину нікуди не треба ходити і ні за яку перевірку непотрібно платити).

- мати благонадійність (пройти спеціальну перевірку поліції, що фактично є перевіркою на судимості, приводи в поліцію, затримання і т.п.). Перевірка здійснюється без участі громадянина – поліція сама перевіряє, не турбуючи громадянина походами в поліцію, сплатами мит або зборів, громадянин в принципі, не в курсі, що саме поліція перевіряє.

Звичайно, якщо поліція відмовить громадянину в благонадійності, громадянин може оскаржити таке рішення в суді. Але в 90%, якщо громадянин не судимий, не який радикал на обліку поліції, не притягався до кримінальної відповідальності, то благонадійність буде підтверджена без проблем.

- мати ґрунтовну причину для придбання. Причинами можуть бути: а) заняття спортивною стрільбою, б) мисливство, в) професійна охоронна діяльність г) колекціонування. Кожна причина для придбання буде розглянута згодом.

Які категорії зброї дозволяється придбати?

Німецьке законодавство не поділяє зброю на нарізну і гладкоствольну. Законодавство ділить зброю на:

- Короткоствольну і довгоствольну

- Малокаліберну та великокаліберну

Довгоствольною вважається вогнепальна зброя, за визначенням закону про зброю (WaffG), в якої загальна довжина ствола та затворного механізму в поєднаному стані становить не менше 30 см і найкоротша загальна довжина у стані, в якому вогнепальна зброя може використовуватися, становить більше 60 см. Усе решта – короткоствольна зброя.

Тобто, законодавство не робить різниці поміж гладким та нарізним стволом, і немає жодної різниці наприклад, при порушенні правил зберігання або перевезення рушниці 12 калібру і гвинтівки 308 калібру, навідміну від України. Достатньо того, що обидві речі - це довгоствольна зброя.

Залежно від причини, яку громадянин заявляє як ту, для чого він бажає придбати зброю, може існувати така категорія як «воєнна зброя», німецькою – Kriegswaffe. Є певні особливості її придбання, про які далі в цій статті. Є також більше деталей з приводу категорій, таких як історична зброя, що заряджається з дульного зрізу, і багато ще подібного – але для даного викладу матеріалу це не є важливим.

Важливо зауважити, що автоматична зброя знаходиться під повною забороною – її придбання громадянами виключене в принципі. Дозволена тільки напівавтоматична, або неавтоматична. Короткоствольна зброя, хоч і є напівавтоматичною, не обтяжена лімітом вмісту магазину. Глок 17 містить 17 набоїв у стандартному магазині.

В той час як АК-47 наприклад, болгарського виробництва, буде мати обмеження для використання на полюванні в 2 набої в магазині +1 у патроннику, та ще й підпадає під категорію «воєнної зброї» (Kriegswaffe), тобто не може бути придбана спортсменами-стрільцями, але мисливцям і колекціонерам – будь-ласка, без обмежень.

Кількість одиниць зброї

Кількість одиниць довгоствольної зброї, якими може володіти громадянин, не обмежується законодавством – необхідно лише виконувати умови її зберіганні відповідно до встановлених правил. Щодо короткоствольної, то громадянам дозволяється володіти, як правило, лише 2-ма одиницями коротокоствольної (нарізної) зброї. Проте, ця кількість може бути збільшена за наявності деяких обставин, про які я розповім далі в статті.

Хто слідкує за оборотом зброї і видає дозволи?

Видає дозволи орган місцевого самоврядування, районна рада або міська рада (Landratsamtабо Rathaus), в якому безпосередньо цим займається відділ правопорядку (Recht & Ordnung). Тобто, вся діяльність, пов’язана з дозволами та реєстрацією зброї, здійснюється лише там. Поліція до видачі або реєстрації зброї не має жодного відношення.

Отже, за сукупністю вказаних вище факторів, громадяни можуть обзавестися зброєю в Німеччині. Розглянемо ті підстави для володіння нею, які громадяни повинні заявити та підтвердити.

Таких причин, як сказано вище, може бути як правило, чотири:

- Спортивні заняття стрільбою. Громадянин може задля власної розваги займатися спортивною стрільбою, і зовсім необов’язково при цьому брати участь у жодних змаганнях. Достатньо записатися в стрілецький клуб, платити членські внески, регулярно ходити в тир для стрільби – і вуаля, омріяне підтвердження причини в кишені.

Клуби спортивної стрільби (Schiessverein) дуже поширені в Німеччині – їх можна знайти майже в кожному більш-менш великому селі, я вже не кажу про міста від 10 тисяч жителів (там гарантовано буде клуб стрільців). Є певна ієрархія стрілецьких об’єднань, сільський клуб повинен бути членом федерального, або всенімецького клубу стрільців, такого як BDS (Bund Deutscher Sportschützen 1975 e.V.) який, наприклад, має право і займається дисципліною IPSC.

Вони, ці об’єднання верхнього рівня, мають офіційне право виставляти довідки, що підтверджують наявність у майбутнього власника необхідності, або причини, мати зброю, короткоствольну або довгоствольну, і в якому калібрі. Без цієї довідки спортсмен-стрілець зброю придбати не зможе.

В основному, майбутньому власнику короткоствольної нарізної зброї треба визначитися, чи він хоче стріляти в дисципліні малого чи великого калібру – це дуже важливо. Все, що стартує від калібру 5,6 мм, вважається «великим калібром», або Grosskaliber(GK). Це найуживаніші пістолети і револьвери.

Спортсмен-стрілець вправляється в стрільбі з 9 мм пістолету, який є у власності наприклад, сільського клубу, скажімо, CZ-75 кал. 9 Para. Або ж користується пістолетом Colt 1911 .45 ACP, який йому дає його товариш у тирі.

Стрілець розписується у книзі обліку в тирі при кожному відвідуванні, і веде свою книжку обліку – Schiessbuch, в яку записує кожний свій похід у тир, зазначивши дату, вид зброї та калібр і у відповідній графі просить поставити автограф колег по стрільбі – таких же приватних осіб, як і він сам.

Цей колега своїм підписом підтверджує, що ви дійсно були в той день на стрільбищі або в тирі – бо ведення цього обліку необхідне спортивному стрільцю для підтвердження того, що він дійсно регулярно відвідує тир і вправляється в стрільбі, а значить – підтверджує необхідність наявності у себе зброї. Зброю і боєприпаси стрілець зберігає у себе вдома.

Для отримання дозволу на придбання КНЗ, майбутній власник повинен пройти курси і скласти письмовий та практичний екзамен на знання законодавства (так званий Waffenkunde), умов зберігання, користування, перевезення зброї і т.п.

Екзамен проводить недержавна установа, - точніше, уповноважена сільським клубом приватна особа, що склала відповідний державний екзамен, і також уповноважена державою на проведення екзамену. Екзаменаційні питання – державні. За успішного складання екзамену видається відповідний сертифікат.

Таким чином, відходивши щонайменше 12 раз у тир, і будучи членом клубу щонайменше 1 рік, стрілець за місцем свого проживання, звертається до відділу правопорядку в орган місцевого самоврядування із сертифікатом про проходження курсу Waffenkunde та копією стрілецької книжки. Довідка про підтвердження необхідності (так званий Beduerfnisnachweis) пересилається у відповідний відділ правопорядку без участі стрільця (клуб верхнього рівня сам це робить).

Отримавши все це, відділ правопорядку висилає майбутньому власнику зброї формуляр для заповнення (особисті дані, адреса, тип (довго- чи коростоствол), калібр зброї, який власник хоче придбати), власник заповнює, відсилає назад разом з фотографією сейфа для зброї відповідної категорії (їх є 4, для довго- та короткоствола різні категорії) і копією рахунку, що свідчить про його придбання – і за декілька тижнів отримує заповітного документа.

Цей документ називається картка власника збої, по-німецьки Waffenbesitzkarte, скорочено WBK, а також рахунок за послуги з обробки матеріалів досьє, приблизно 50 євро. WBK, або картка власника збої - це документ формату А5 на захищеному бланку, на якому немає фотографії. В ньому у відповідній графі попередньо внесено калібр майбутньої зброї, згідно того, як власник заповнив формуляр.

Відтепер, щасливий власник WBK (картки власника зброї) має 1 рік для придбання пістолета або револьвера у відповідному калібрі. Після покупки, власник протягом 2 тижнів мусить звернутися до відділу правопорядку для внесення реєстраційних даних до Національного реєстру. Продавець в момент купівлі вдруковує в картку назву та номер пістолет/револьвера і свої дані.

А, ну і жодного контрольного відстрілу не проводиться. Справа в тому, що вся зброя, перед тим як потрапить на прилавок магазину, попередньо відстрілюється державним органом стандартизації та метрології, в основному на предмет безпеки (подвійним зарядом пороху, наприклад). На стволі зброї з’являється маленьке клеймо, а дані зберігаються в базі. Тому власник зброї при купівлі та реєстрації позбавлений необхідності здавати зброю на відстріл, або приносити гільзи.

Власнику, що обґрунтував своє бажання обзавестися зброєю своїм спортивним хобі – стрільбою в тирі, дозволяється мати КНЗ по дві одиниці, як правило, пістолет та револьвер. Оскільки спортивні дисципліни розподілені згідно калібрів, то також можна мати більше – для цього треба звернутися з заявою, вказавши, що маєш намір займатися стрільбою в дисциплінах калібру окрім 9 мм Люгер, ще й .45 АСР, .375 Магнум (револьвер), .38, .22, і так далі. Щоб мати більше 2-х стволів КНЗ, є свої моменти, але взагалі, це не складно.

Все те ж саме стосується і довгоствольної зброї, з довгоствольною зброєю все навіть простіше, і кількість стволів, в принципі, не обмежується. Придбання боєприпасів для КНЗ та довгоствольної дозволяється тільки в тому калібрі, власником якого ти є.

Перевірка або повторне підтвердження необхідності володіти зброєю здійснюється без залучення самого власника – тобто, відділ правопорядку сам здійснює періодичний контроль, навідуючись у стрілецький клуб і перевіряє, чи власники дійсно регулярно бувають у тирі (перевіряє обліковий журнал і т.п.). Сплат або регулярних поборів, збирання довідок – нічого цього немає.

Друга обґрунтована причина для володіння зброї: мисливство.

Мисливцем може стати будь-хто, починаючи з 16 років. Посвідчення мисливця дає право на купівлю будь-якої довгоствольної зброї будь-якого калібру в будь-якій кількості, але починаючи з 18 років. Полювати зі зброєю в руках мисливець в період з 16 до 18 років має право лише під наглядом повнолітнього мисливця, - але право таке надається.

Мисливець купує зброю без будь-якої попередньої заяви чи ще чогось – буквально, будь-якого дня мисливець має право зайти в будь-який зброярський магазин і купити будь-яку довгоствольну зброю в будь-якому калібрі і в будь-якій кількості (нарізну і гладкоствольну), просто пред’явивши дійсне посвідчення мисливця і посвідчення особи.

Після купівлі, мисливець протягом 2 тижнів мусить зареєструвати придбану довгоствольну зброю у відділі правопорядку (див. вище), сплативши єдиноразове мито за реєстрацію – близько 14 євро. Поки відділ правопорядку реєструє зброю (це може займати і 1 день і 3 тижні, залежно від завантаження клерків), мисливець вільно може полювати і взагалі користуватися цією зброєю, не переймаючись і не чекаючи, коли нарешті отримає підтвердження реєстрації у вигляді внесення відповідних відомостей до своєї картки власника зброї - WBK.

На мисливців не розповсюджується правило про «воєнну зброю» (Kriegswaffe) – маєш право купити все, що підпадає під визначення «довгоствольна зброя», а це фактично, один критерій – довжина. АК-47, АР-15, усе до .50 калібру BMG включно, без жодних питань і обмежень.

Мисливець має право придбати 2 одиниці короткоствольної нарізної зброї (калібр і тип не має значення, хоч Desert Eagle) – офіційно це обґрунтовується необхідністю інколи добивати добутого звіра (кабана, наприклад) з близької відстані.

Придбання боєприпасів для довгоствольної зброї мисливець не повинен жодним чином підтверджувати або обґрунтовувати – за пред’явлення дійсного посвідчення мисливця купуються будь-які набої будь-якого калібру для довгоствольної зброї, і не важливо, чи в тебе є зброя в цьому калібрі. Інша справа КНЗ – купити набої можна тільки того калібру, власником якого ти є.

Шлях до мисливства достатньо важкий і тернистий – 6 місяців курсів, практичні заняття раз на 2 тижні, теорія та практика стрільби з усіх видів зброї, складання екзаменів з таких дисциплін як: поводження зі зброєю з практичним заліком, екологія та практика полювання, види птахів хижих та промислових, розбір та білування туші з практичним заліком, гігієна і правильна заготівля м’яса диких тварин, собаки (види, поведінка, полювання з собаками), основи ветеринарії (вміння визначити здоровий стан і ознаки основних захворювань диких тварин).

Після завершення курсу навчання претендента на високе звання мисливця чекають дуже суворі екзамени: перший – безпечне поводження зі зброєю і знання основних зброярських систем на залік, після якого слухач допускається до практичної стрільби.

Сюди входить стрільба на 100 м у нерухому фігуру косулі (5 пострілів, мінімум 3 влучення в 10), «біжучий кабан» на 50 м, (5 пострілів, мінімум 3 влучення не менше 8), і залежно від федеральної землі, або «біжучий заєць» на 25 м (10 пострілів, не менше 5 попадань), або стрільба по «тарілочках» (10 пострілів, мінімум 3 попадання).

Другий екзамен – теоретичний письмовий, 1300 питань загалом, із яких 100 питань на екзамені, процент правильних відповідей для проходження в наступний тур - не менше 65%.

І третій екзамен – практичний, на знання усіх вищеописаних мисливських дисциплін – тобто, показуй, як косулю будеш обробляти, знімати шкуру, покажи і назви внутрішні органи, які хвороби бувають і як їх визначити, і т.п. Юридичні аспекти полювання – сезони, де, на що, за яких умов, і т.п. Ну, а тепер бери рушничку, пішли в ліс (переконався, чи розряджена? Як несеш? І т.п.). Собаки – яка то гонча, а яка лягава, з якою на кабана, а з якою на лисицю, на качку?

Заради справедливості слід зауважити, що 6-місячні курси не є обов’язковою умовою для складання екзаменів, можна й без них – але тоді шанси скласти екзамени наближуються до нуля. Вартість екзаменів – десь 300 євро.

Успішно пройшовши крізь усі пекельні кола, змучений, але щасливий мисливець отримує спеціального мисливського листа – Jägerbrief та сертифікат про успішно складені екзамени. З сертифікатом, а також страховкою (див. нижче), мисливець поспішає до відділу правопорядку у місцевому органі самоврядування, і – заповнивши формуляр, отримує омріяну зелену книжку – посвідчення мисливця, або Jagdschein (рахунок за послуги з обробки документів становить 50 євро і надсилається поштою згодом, після видачі посвідчення).

З моменту отримання посвідчення, можна бігом бігти в найближчий магазин зброї і купувати будь-яку довгоствольну зброю до смаку. Наявність сейфу перевірятиметься тільки при реєстрації купленої зброї, - необхідно зареєструвати її протягом 2 тижнів після купівлі.

Необхідно подовжувати чинність посвідчення мисливця кожні три роки – для цього необхідно лише придбати мисливський страховий поліс на страхування відповідальності перед третіми особами, який коштує десь 110-150 євро на три роки. Більше нічого не потрібно.

Якщо мисливець припинив займатися мисливством і не бажає сплачувати за страхування – він може продати зброю, бо із втратою дійсного посвідчення мисливця він автоматично втрачає право володіти зброєю.

Третя категорія – професійна охорона. Професійна охоронна компанія, яка охороняє фізичних осіб або матеріальні цінності (наприклад, інкасатори в Німеччині – 99% приватні фірми), має право на виконання своєї діяльності зі зброєю в руках. Тобто, виконання приватної охоронної діяльності є достатньою причиною для отримання дозволу на придбання і відкритого носіння короткоствольної нарізної зброї (у робочий час).

Все решта – як у спортивних стрільців. Якщо власник припинив займатися охоронною діяльністю – наприклад, його звільнили – то він втрачає так звану «необхідність» мати зброю, і повинен або вступити в стрілецький клуб, або продати зброю.

Остання категорія власників – колекціонери. Колекціонер мусить довести, що він дійсно колекціонер – тобто, він мусить бути членом клубу колекціонерів, або вивчати та колекціонувати зброю з професійною метою, будучи зброярем, наприклад. Кількість володіння будь-якими стволами не обмежується, але є багато різних моментів. Це доволі рідкісний випадок – колекціонером бути дорого. Для теми цієї статті це не дуже важлива категорія.

Є ще цікава категорія власників – з метою самозахисту. Конституція і законодавство дозволяє громадянину, якому погрожують або якому загрожує реальна небезпека, придбати зброю для самозахисту і отримати дозвіл на приховане носіння, так званий Waffenschein. Наприклад, недавно в газеті писали, що головний равін у Берліні зажадав такий дозвіл і отримав його.

Цікавий момент

Власники зброї (усі, окрім колекціонерів, там є специфіка), можуть практично без жодних умов обмінюватися зброєю тимчасово, на невизначений термін. Тобто, мисливець може позичити у спортивного стрільця револьвер .375 магнум і спокійно ходити з ним на полювання.

При цьому офіційно не вимагається жодних формальностей – рекомендується від руки написати щось на кшталт розписки, вільним текстом, але й це не є обов’язковою вимогою. Також родичі, що мають відповідні дозволи на володіння зброєю, можуть зберігати свою зброю у спільному сейфі.

Умови зберігання зброї

Зброя зберігається власником вдома у спеціальному сейфі, не обов’язково спеціально призначеному для зберігання зброї. Існує чотири категорії сейфів, придатних для зберігання зброї:

- Категорія А – сейфи, призначені для зберігання довгоствольної зброї. КНЗ в них зберігати забороняється. Часто в сейфі категорії А є внутрішній відсік категорії В, який закривається окремим замком. Тоді в тому відсіку можна зберігати також КНЗ. -

- Категорія В – сейфи, в яких дозволяється зберігати КНЗ, до 5 штук, якщо його вага менша за 200 кг.

- Категорія 0 – в такому сейфі можна зберігати разом довгоствольну, короткоствольну зброю, і набої (є обмеження по кількості зберігання КНЗ).

- Категорія І – все те саме, тільки без обмежень по кількості одиниць, що зберігаються.

Наостанок додам, що стаття містить деякі скорочення, які не спотворюють зміст.