Corvo – Бойовий ніж чилійських спецпідрозділів

Corvo – Бойовий ніж чилійських спецпідрозділів

Corvo (ісп. Кривий) – національний чилійський вигнутий двосічний бойовий ніж (в іншій класифікації – кинджал).

За однією з головних версій, оригінальний Corvo завезли до Чилі іспанські солдати, і він був нічим іншим, як сільськогосподарським знаряддям, оскільки серповидна загнута форма дуже зручна для підрізання / обрізання гілок, трави, стебел.

Підсікання з відтяганням на себе – ось початкова техніка використання цієї форми леза. Не дивно, що схожі ножі для сільськогосподарських робіт були поширені у багатьох частинах світу, де для роботи заточували тільки внутрішню сторону.

Corvo – Бойовий ніж чилійських спецпідрозділів

Слід зауважити, що тогочасна іспанська версія цього ножа значно поступалася у розмірах чилійській версії, що з'явилася згодом. Цей ніж став не лише інструментом, а ще й ефективною зброєю самооборони.

Перші згадки про Corvo, саме як про зброю в чилійській армії, пов'язані з періодом колоніальних воєн у провінціях Мендоса, Жужуй та Сантьяго-дель-Естеро, де солдати з місцевого населення використовували ці ножі у побуті.

Цілеспрямоване використання Corvo в чилійській армії під час рукопашних сутичок було вперше задокументоване під час війни проти Перуансько-Болівійської Конфедерації (1836-1839). Сама назва «Атакаменьо» походить від назви племені, що проживає в пустелі Атакомо в північній частині Чілі. Саме там знаходиться місто Аріка, де вперше в історії чилійці застосували Corvo в битві.

Corvo – Бойовий ніж чилійських спецпідрозділів

Техніка рукопашного бою тих часів не відрізнялася особливою витонченістю. Corvo був зброєю контратаки для нанесення колених, рубальних ран і для розсічення, у битві ніж використовувався з плащем або пончо, намотаним на одну руку.

Найперша версія Corvo була прийнята на озброєння в Чилі у 1963 році. У 1974 році, під час загрози війни із Аргентиною та для підняття військового духу, було вирішено офіційно розробити бойову систему рукопашного бою з Corvo. Серйозною проблемою того часу була повна відсутність прийомів ножового бою з таким ножем, оскільки навички, більшим чином, були втрачені, бо ніхто і ніколи не намагався їх зберігати і систематизувати.

Становище із збиранням та систематизацією техніки рукопашного бою із застосуванням Corvo було наскільки критичним, що двом офіцерам коммандос, котрі були відповідальні за розробку, навіть довелося інтерв'ювати та документувати способи володіння цим ножем одного в’язня, який убив ним сімох людей.

У результаті цієї складної роботи, комплекс ножа і бойової системи були прийняті в чилійській армії і на сьогодні йому навчають на початкових курсах піхотинців, а також на курсах сил спеціальних призначення всіх родів військ чилійської армії. Corvo можна часто бачити і при проведенні парадів. Сам ніж випускався чилійською арсенальною фабрикою озброєнь FAMAE (Скор. від Fabrica y Maestranzas del Ejercito de Chile) з 1971 по 2000 рік.

Corvo – Бойовий ніж чилійських спецпідрозділів

Рядові і капрали (молодші сержанти) озброєні ножем Corvo Atacameño, або Pico del Condor (Дзьоб Кондора), який має довше лезо і вигин кінчика приблизно 45 градусів.

Офіцерський склад має Corvo Curvo (на армійському жаргоні – Дзьоб Папуги) або Corvo Garra del Puma (Кіготь Пуми), де вигин кінчика леза становить майже 90 градусів.

Зрозуміло, що бій таким ножем вимагає спеціальних навичок. Хоча у чилійського спецназу вони є. Наприклад, відомо, що в битві за місто Аріка 7 червня 1880 чилійські воїни в рукопашному бою фактично одними Corvo знищили майже тисячу перуанських захисників. Тобто ніж має досить багату історію та традиції реального бойового застосування.

Варто зауважити, що є версія ще давнішого походження цього ножа – деякі дослідники вважають, що Corvo використовувався ще в імперії інків, до якої входила частина території сучасного Чилі.

Corvo – Бойовий ніж чилійських спецпідрозділів

Сьогодні зображення Corvo можна побачити на багатьох значках спецпідрозділів, шевронах та емблемах.

Загальна довжина: ~ 310 мм
Довжина леза: ~ 190 мм
Ширина леза: 35 мм
Товщина обуха: 5 мм
Ширина п'яти: 28 мм
Загальна довжина руків’я: 123 мм
Відстань між гардой і помелем: 106 мм
Довжина гарди: ~ 74 мм
Ширина гарди: ~ 20 мм
Товщина обуха у гарди: 5 мм
Вага ножа ~ 440 гр.
Вага з піхвами ~ 540 гр.
Сталь: вуглецева пружинна / ресорна 5160 (хімічний склад: вуглець (0.56 - 0.64), хром (0.7 – 0.9), марганець (0.75 – 1), фосфор (0.035 макс.), кремній (0.15 – 0.35), сірка (0.04 макс.)