Фальшіон - нетиповий меч
Фальшіон - нетиповий меч
Європейську холодну зброю середніх віків зазвичай прийнято асоціювати з мечем – прямим, більш чи менш довгим, розрахованим на роботу однією чи двома руками. Але було й інша, більш ефективна, подібна зброя – фальшіони.
Слід одразу сказати, що фальшіони не були досить масовою середньовічною зброєю, на відміну від класичних прямих мечів. Під час розкопок їх було знайдено небагато, на малюнках їх більше, але не настільки, щоб говорити про розповсюдженість цієї незвичної, але ефективної, зброї. З іншого боку, Еверт Окшот робить інші вистовки, і вважає, що фальшіон був дуже популярною середньовічною зброєю. Але, скоріш за все, істина десь посередині.
Фальшіон - нетиповий меч
Фальшіону притаманний короткий клинок, що розширюється ближче до кінця, та має одностороннє загострення. Попередником цієї зброї, скоріш за все, можна назвати норвезький ніж сакс та інші довгі ножі, або ж короткі мечі. За рахунок своєї форми фальшіон призначений скоріш для рубання, ніж для фехтування з використанням колючих ударів. Завдяки тому, що центр ваги зміщено до кінця леза, фальшіон наближається за силою удару до сокири, але не має притаманних останній вад.
Фальшіон - нетиповий меч
Фальшіони бувають також іншої форми, і мають в кінці скошене лезо. Такі скоси можуть бути прямі чи вигнуті, іноді вони загострені. Різних варіацій на тему форми фальшіону на картинах вистачає. Всі ці варіанти леза поєднує одна риса – пристосованість до рублячого удару.
Фальшіон - нетиповий меч
Переважно фальшіон розрахований на роботу однією рукою, гарда має просту, хрестоподібну, іноді вигнуту, форму. Навершя дископодібне, часто має нанесений малюнок чи текст. Но деяких зораженнях зустрічаються фальшіони, форма руків’я котрих подібна до форми ручок сучасних парасольок, а форма леза відрізнється від класичної.
Фальшіон - нетиповий меч
В європейських музеях можна знайти декілька досить цікавих зразків цієї зброї. Деякі з них мають свою історія, наприклад, як фальшіон Коунієрза, котрий належав родині Коньєр та підтверджував її право на володіння родинним маєтком. Цей фальшіон не був довгим, але його вага досить суттєва – 1300 гр, при довжині леза 734 мм, а повній довжині 890 мм.
Фальшіон - нетиповий меч
Пізніше фальшіон еволюціонував в ще більш цікаві екземпляри зброї. Деякі з них мають гарду з корзиною чи S-подібну, а деякі й взагалі стали дворучними, і звуться грос-мессер.
Звісно, слід сказати й про сучасність. В наші дні фальшіон став одним з найбільш популярних видів середньовічної клинкової зброї серед ре конструкторів України та Росії. Він відносно простий у виготовленні, дуже ефективний як при ударі клинком, так і при штовханні гардою в обличчя, і дозволяє власнику виглядати досить брутально. Так що, сміливо можна казати, що фальшіон живий й досі!
Фальшіон - нетиповий меч
P.S. Автор чудово розуміє, що матеріал не можна назвати а ні вичерпним, а ні науковим. Втім, такої мети й не було, навпаки, я намагався написати такий текст, котрий був би зрозумілий простим людям, далеким від середньовічної зброї. Якщо щось не так - перепрошую.
Популярность фальшиона в ИСБ обясняеться просто - колущие запрещены.
А по силе рубящего удара фальшион не многим отличаетсья от топора и работать им гораздо быстрее и проще обучиться а с топором нужна недюженная сноровка.
Но если чесно говоря ИСБ теряет в зрелищности от повальной "фальшионазиции" глобализмом попахивает
Колющие, насколько я помню, не везде запрещены. Хотя этим вопросом давно не интересовался, может и пропустил чего. Насчет зрелищности - в бугурте вижу смысл в ударах щитом и гардой или яблоком. Мечом как-то неэффективно получается.
Зрелщно видиил грамотный перетяг с двух рук.
Алебардой приложыть с подворотом
Обратный плевок вообще безумно смотриться
"особенно если стоишь рядом как орбитр"
А боксерские приемы зрелищьно в боксе смотрятся
Прямо як у Торіна в "Хобіті")
Не типичный дварф Торин, променял секиру на фальчион))))
на самой первой фото - это не фальчион. Особенность этого меча утяжеленное острие (путем расширения лезвия) для увеличения рубящего момента.
Концепція фальшійона живе не тільки у творчості рольового руху і реконструкторів – серед сучасних ножів можна знайти не одне лезо створене за таким принципом. Що до їх розповсюдження то тут можна сказати, що їх було не так багато як інших видів мечів але й не мало. Фальшіьйон це один з останніх штрихів, що супроводжували відхід у минуле епохи лицарства і важких обладунків. Це черговий вияв народної творчості – інструмент котрим проста людина відстоювала своє право на життя перед лицарями-дворянами…
Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати