Де-юре в Україні існує вільний ринок зброї

| Юридичні питання, Законодавство | Автор: Vitaliy Kolomiets

Де-юре в Україні існує вільний ринок зброїДе-юре в Україні існує вільний ринок зброї

Саме так, де-юре, тобто з точки зору законодавчого врегулювання, в Україні існує вільний ринок зброї, при чому будь-якої зброї. Звернімося до визначень і норм.

Так, у Вікіпедії зазначено, що вільний ринок - це ринок, на якому державне регулювання і втручання не мають ніякого впливу.

Державне регулювання — це сукупність інструментів, за допомогою яких держава встановлює вимоги до підприємств, громадян і громадських об’єднань. Основною державного регулювання є створені нею правила. Правилами держави є Конституція, закони та підзаконні нормативні акти. Очевидно, що державне регулювання покликане обмежувати ринок з певною метою, зокрема, із вигодою для себе.

Таким чином закон, як основний інструмент державного регулювання завжди обмежує ринок. Якість таких законів визначає розмір впливу держави на ринок: від спеціальних умов придбання зброї до повної заборони обігу. Але, якщо немає законів, то відповідно немає і впливу?

Саме так. В Україні відсутні закони, які б регулювали ринок зброї. Але ж як? Є ж навіть кримінальне покарання за незаконне поводження зі зброєю (стаття 263 КК України).

З цього моменту просимо уважно слідкувати за юридичними термінами, а гоплофобам радимо випити валідолу.

Щодо кримінальної відповідальності

Знаменита стаття 263 КК встановлює:

«Носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років».

Тут ми, як формалісти, виділили і підкреслили спеціальну фразу, яка вказує на те, що кримінальна відповідальність наступає за носіння, зберігання… без передбаченого саме ЗАКОНОМ дозволу. Тут немає ніякої помилки і автори кримінального кодексу все дуже мудро написали, що такий дозвіл повинен передбачатися саме законом, а ні в якому разі не підзаконним нормативним актом (постановою, положенням, інструкцією, порядком та ін.), бо питання стосується як правового режиму власності так і прав, свобод і обов'язків громадян.

Ми раніше звертали увагу на цей нюанс у кримінальних справах, у яких захищали волонтерів та бійців добровольчих батальйонів, затриманих зі зброєю поза межами зони АТО. Однак, підзахисні не хотіли йти довгим і тернистим шляхом правового захисту, тому погоджувалися на покарання у виді випробувального терміну. І це їх вибір не тратити час на протидію репресивній машині.

Разом з цим, пролиставши, більше 200 вироків у реєстрі судових рішень за посиланням на ст. 263 Кримінального кодексу, ми так і не виявили реального вироку з обґрунтованою мотивувальною частиною, де було б пряме посилання на цей міфічний закон.

А чи був закон взагалі?

Був, та й загув. Тут, напевне в когось запотіли руки. Але все по черзі.

Почалося все із знаменитого і революційного на той час закону УРСР «Про власність».

Стаття 13 цього закону встановлювала:

«Склад, кількість і вартість майна, що може бути у власності громадян, не обмежується, крім випадків, передбачених законом.

Законодавчими актами України може бути встановлено спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна, а також види майна, що не може перебувати у власності громадян.»

На виконання цього закону, хоч і з деяким перекрученням була прийнята постанова Верховної Ради «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 року. Закону про обмеження складу майна так і не прийняли. З цієї постанови, фактично, і почався бурхливий ринок мисливської зброї в незалежній Україні. Проте, чомусь існувало дивне табу на короткоствольну зброю.

Тут уважні юристи зауважать, що, мовляв, Закон УРСР “Про власність” втратив силу, тому і сумнівно легітимною є Постанова, прийнята на його підставі. Так, все абсолютно вірно. 20 червня 2007 року повністю втратив чинність Закон УРСР “Про власність” на підставі закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України» від 27 квітня 2007 року.

Відтоді, жодного, хоча б віддаленого закону, який би обмежував право власності на окремі речі, зокрема зброю, з того часу не з'явилися.

Добила цю ситуацію ст. 178 Цивільного кодексу України, яка суворо встановлює, що

1. «Об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи»;

2. «Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі»;

3. «Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом».

І знову законодавець не прогадав і все дуже коректно прописав з посиланням саме на закон, а не підзаконні нормативні акти, бо наша Конституція такі речі вимагає регулювати виключно законом (п. 1,7, ст. 92 Конституції).

До прикладу, обіг наркотиків обмежено саме Законом. Відносно зброї такого закону досі немає.

З цього моменту відчуйте себе вільними людьми, ідіть і не грішіть зі зброєю. А ми, юристи та інші небайдужі будемо все таки вимагати обмеження в праві вільного володіння зброєю, як і наш Президент, та 82% громадян, які за його твердженням висловилися проти вільного ринку зброї, шляхом якнайшвидшого прийняття закону «Про цивільну зброю і боєприпаси».

Р.S.: Що ж тоді з короткоствольною зброєю, яку видають як нагороду? Нічого, її просто видають незаконно і не лише з огляду на вищезазначене. Про це ми напишемо в наступній статті.

А тим часом, формуємо цікаві запити для позовів та пишемо заяву в Мінюст про скасування державної реєстрації Наказу МВС № 622 від 21.08.1998р. Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів.

1,0 1 -1 55
Коментарів (32)

  • 28.09.2015 21:02
    #
    - 13 +

    Це бомба!

    • 29.09.2015 10:25
      #
      - 0 +

      Ну и что? В США тоже много законодательных ляпов. И развито прецедентное право, примерно, как у нас. Только (в оружейно-оборонительном смысле) оно у них со знаком + а у на со знаком -

      • 29.09.2015 10:47
        #
        - 6 +

        Немного исправлю вас. В Украине нет прецедентного права, а решения судов по аналогичным делам принимаются во внимание судами лишь на основании принципа "аналогии права", что не есть тождественно "судебному прецеденту".

        • 29.09.2015 12:50
          #
          - 1 +

          "судебная практика" есть такое слово

      • 30.09.2015 15:44
        #
        - 0 +

        Суть прецедентного права в том, что решение суда по аналогичному делу может иметь силу "источника права", т.е. устанавливать или отменять нормы. Судебный прецедент в котором вышестоящий орган вынес определенного рода решение обязателен для нижестоящих судов по аналогичным процессам.
        Наша же система допускает принятие во внимание судебных прецедентов, но не делает их обязательными для исполнения и у нас прецедент не является "источником права".

        • 30.09.2015 17:33
          #
          - 0 +

          Так, за винятком рішень Європейського суду з прав людини.

          Українські суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права, відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 “Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ”.

    • 29.09.2015 16:45
      #
      - 1 +

      правильно писать :"бімба"

  • 28.09.2015 21:11
    #
    - 9 +

    В нас навіть на законодавчому рівні суцільні абсурди. Що тоді можна взяти з президента і з його поспішних (я впевнений що про 11% сказано було не розібравшись) висновків? Країна де керують дилетанти...

  • А яким нормативним актом в разі скасування реєстрації Наказу МВС № 622 регулюватиметься обіг зброї в Україні до моменту ухвалення Закону " Про цивільну зброю та боєприпаси" № 1135-1? А так-все вірно!

  • 28.09.2015 21:57
    #
    - 5 +

    Я не юрист, но темой интересовался. То, до чего дошел не так радужно, как в статье. Но пусть толковые юристы поправят, если где-то не хватило знаний.

    Итак, суть в том, что посыл на несуществующий закон не является финальной точкой после которого можно уверенно утверждать, что раз не запрещено, то можно. В таком случае признается пробел в законодательстве, но при этом включается механизм поиска всевозможных нормативных актов в т.ч. подзаконных и им этот пробел заполняется.

    Если проиллюстрировать на примере права на оружие, то статья "незаконное хранение оружия" ссылается на некий закон, который регулирует оборот оружия и которого нет. Имеем пробел в законодательстве, который заполняется 622-м приказом. Так что суд вполне имеет право вынести обвинительный приговор.

    Другое дело, что осужденный по этой статье может обжаловать этот приговор в международном суде по правам человека (т.к. по ним человек может быть осужден только согласно законам, принятым легитимно выбранным законодательным органом, коим МВС ни в коем случае не является), а также по идее Конституционном суде (но насколько я понимаю, не напрямую).

    • 29.09.2015 10:29
      #
      - 6 +

      Не может пробел в законодательстве заполняться таким образом. Сказано, что объекты гражданских прав ограничиваются в обороте законом, значит только ВР имеет право устанавить такое огрничение. Иные органы не могут, так как это будет присвоение полномочий ВР.

    • 29.09.2015 12:51
      #
      - 1 +

      А есть прецеденты?

  • 28.09.2015 22:00
    #
    - 5 +

    Очевидно это и есть один из джокеров о которых говорил Георгий на онлайн конференции, не перестаю восхищаться этим человеком.

    • Я тоже об этом подумал. Если речь шла именно об этом, то очень сильных ход!

  • 29.09.2015 09:52
    #
    - 15 +

    Це серйозна тема, яка тягне за собою серйозні наслідки.
    Аналогія права допускається в цивільному законодавстві. В кримінально процесуальному законодавстві існує інший принцип. Людина притягається до кримінальної відповідальності лише коли діяння, за яке притягається особа, прямо вказані в статті ККУ. Якщо нема закону, значить нема складу злочину. І повинен прийматися виправдовувальний вирок. Аналогія кримінального права, за принципом ''була б любина, а стаття знайдеться'' згідно Конституції України, ККУ, КПКУ, заборонена.

    Є в Кримінальному Кодексі статті, де достатньо порушити не закон, а лише правила (інструкції і дозволи МВС) і людину за це притянуть до кримінальної відповідальності.
    Наведу приклад:
    Ст. 248 ККУ. Незаконне полювання

    1. Порушення ПРАВИЛ ПОЛЮВАННЯ, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, - ...

    Порівняйте, будь ласка, з статтею 263 ККУ:

    «Носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без ПЕРЕДБАЧЕНОГО ЗАКОНОМ дозволу - ...''

    Тобто, коли б в ст. 263 було б написано ''без передбаченого правилами (МВС) дозволу'', а не ''без передбаченого законом дозволу'', тоді б усі обвинувальні вироки по цій статті вважалися б законними і правосудними.
    А інакше усі обвинувальні вироки судів по ст. 263 є незаконними і неправосудними.
    І потрібно в МінЮст, Генеральну Прокурату, Верховний Суд писати звернення і вимоги, щоб скасували усі вироки по статті 263 ККУ. А осіб засуджених по цій статті виправдати, реабілітувати.
    Потрібно ще далі боротися.
    Усіх суддів, які винесли обвинувальні вироки по ст.263 слід притягнути до кримінільної відповідальності за ст. 375 ККУ: Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови

    1. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови -

    карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

    Судді ж добре знали що притягають людей не на основі закону, а на основі інструкцій МВС.
    Коли вимагати притягнути цих суддей до відповідальності, тоді інші судді почнуть боятися постановляти обвинувальні вироки по цій статті. І тоді репресивна судова система дасть тріщину. Після того влада законодавча і виконавча можливо задумається, що треба приймати закон «Про цивільну зброю і боєприпаси».
    Зрозуміло, що вимагати посадити кількасот суддів виглядає дуже ''дєрзко'', але на фоні війни, коли загинули і поранені десятки тисяч людей, це є нормально і потрібно.

    • 30.09.2015 12:34
      #
      - 1 +

      Насправді, між статтями 263 і 248 принципової різниці немає.
      Правила полювання визначають право використання власності. Право використання власності є частиною права власності:
      «Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.» ст. 317 Цивільного кодексу
      Тобто, правила полювання визначають право власності, яке є конституційним правом.
      Згідно ч.2 ст. 41 КУ та ч.1 і ч.7 ст. 92 КУ визначати право власності, порядок її набуття чи правовий режим можна лише законами.
      Отже, для того, щоб мати юридичну силу, правила полювання повинні бути виписані саме у законі, інакше вони є незаконними.
      Засудити когось, спираючись на правила полювання у ст. 248, які є незаконні, не можна.
      Наразі “Положення про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин”, затверджені Наказом Міністерством аграрної політики та продовольства №549 від 17.10.2011, що законом не є.
      Аналогічна ситуація, наприклад, з Правилами дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну № 1306 від 10.10.2001, яка також законом не є.

      • Об охоте существует Закон, а в нем уже прописаны Правила охоты!
        Об оружии закона нет, поэтому и инструкции не законны.
        Если я правильно понял статью?

  • Если это так, давайте пусть ваш юрист пойдёт сейчас и купит КС в любом оружейном магазине - опубликуйте всё это и я готов пойти за ним ;)

    • 29.09.2015 10:57
      #
      - 3 +

      Кстати, а Вы знаете где есть магазин по продаже КС?

      • 29.09.2015 12:01
        #
        - 0 +

        Згідно з ліцензією МВС України АГ №507207 від 22.03.11, компанія “ІБІС” має дозвіл на реалізацію зброї від виробника Glock, але на сайті магазину нічого знайти не можу, хоча на виставці "ЗБРОЯ ТА БЕЗПЕКА - 2015" вони її презентували.
        www.youtube.com

      • 29.09.2015 12:45
        #
        - 1 +

        Есть. На улице Святошинской. Но КС Вам продадут, только если у Вас есть дозвол. А дозвол может быть только у судьи, депутата (народного, тех, которых 450) и еще какие-то категории.

        • 29.09.2015 15:00
          #
          - 3 +

          Дайте, будь ласка, посилання на адресу в магазин. щонайменше зробимо запис в книгу скарг і пропозицій про порушення ст. 698 ЦК та ст. 17 ЗУ Про захист прав споживачів. з наступним зверненням до суду.

    • 29.09.2015 12:46
      #
      - 3 +

      Многие готовы даже дать юристу $100-200 за сопровождение в магазин для успешной покупки.

  • 29.09.2015 11:54
    #
    - 5 +

    А я давно вже кажу, що владу (мвс, кабмін і тд) потрібно засудити за злочинну бездіяльність в сфері обігу зброї і самооборони. Так як вони знаючи що в законодавстві є така діра не зробили нічого, щоб цю діру закрити.

  • 29.09.2015 12:37
    #
    - 4 +

    Що не заборонено - те дозволено)

  • 29.09.2015 12:43
    #
    - 0 +

    И шо, уже отмазали кого-то, кэруючись выкладэнымы у статти аргументами?

  • 29.09.2015 14:37
    #
    - 0 +

    Так и хочется дописать в конце:"Ну-уу уу ,как-то вот так ..."

  • 29.09.2015 15:44
    #
    - 0 +

    Вот это да! Пойду искать пулемет. Пусчай на балконе стоит :). Это реально бомба. Президенту срочно нужно лобировать принятие 1135-1. Иначе все гайбицами закупятся :)

  • 30.09.2015 09:15
    #
    - 1 +

    Молодцы это супер! Прям удар по яйцах авакова , только у него их нет и он просто с этого ржет, а посадят потому что приказ и все у нас много сидит не по своей вине...
    Наглядный пример
    Винница мой товарищ который тоже воевал в АТО посрался с участковым (противным мелким мусорюгой)
    тот ему устроил обыск дома мол по подозрению в хранении боеприпасов оружия с ато причем ордер прокуратура выдала без проблем . И те дыбилы защиту (кожух) от болгарки записывали в протокол как часть противопехотной мины . Изьяли у него гильзы стреляные, поломаный пневмо пистолет , пару охот ножей.

    И это не первый случай шмона у воинов АТО они все делают по тихому и выдергивают по одному, говорят есть негласный приказ . Шоб они сдохли суки !!!

  • 30.09.2015 14:19
    #
    - 2 +

    у нас в половине законов такие ляпы - но толку?

    «Скажите, товарищ адвокат, а имею ли я право…» — «Имеете!» — «Так значит, я могу…» — «Нет, не можете!»

  • 15.01.2016 14:53
    #
    - 0 +

    Я уже вижу как все полезли на заграничные сайты покупать пистолеты с доставкой на дом. У нас в МВС никто ничего о законах не слышал, как и в судах. Все делается или как научили на работе или как выгодно заказчику.
    По закону мы имеем право покупать и хранить и исользовать оружие без ограничений. А на практике вас сначала посадят, а потом вы будете доказывать что вы не буратино :).
    Давайте все же в суде УАВЗ утрет нос МВС, потом все резко поймут что это не шутка и купят себе по пулемету. А уже после ВЗУ(ВРУ) приймет закон об оружии. И что то мне подсказывает что 1135-1 все же потеряется в аппарате, а вместо него будут толкать что-то свое..


Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати