Шкільне завдання з розбирання автомата

| Навчання, Самооборона | Автор: Web admin
По-русски

На уроці   На уроці

...Коли їм пропонували здати зброю - пістолети, автомати, танки і літаки - вони впиралися. А деякі навіть ридма ридали. Не бажали обмінювати їх на плюшевих ведмедиків. Тому, що були хлопчаками...

Пам'ятаєте, ці модні акції в центрі Києва, коли активісти вимінювали у дітей «мілітарні» іграшки на «мирні»? Так боролися з пропагандою насильства серед дітей... А наші малюки всього-навсього вчилися бути захисниками Батьківщини...

Тридцять років тому Горбачов привчив нас до думки, що війни більше ніколи не буде. Взагалі. З ким воювати, якщо Америка стала другом? Ми так зраділи, що перестали виховувати в наших хлопчаках майбутніх воїнів.

А сьогодні, коли поблизу наших кордонів стоїть 150-тисячна армія недружньої нам держави, коли її диверсанти тероризують наших людей, а частина країни окупована, ми раптом зрозуміли, який важкий і болісний цей перехід з миру у війну. Як ми виявилися до нього не готові. І солдати, і спецпризначенці, і міліція... Як важко виявилося вистрілити в людину або самому стати під кулі...

Воїн - це не просто мирний трудівник, якому дали в руки рушницю. Це - відчуття своєї приналежності до еліти, якій багато що суспільством дозволено, але є і два обов'язки: готовність бити ворогів, що зазіхнули на наші кордони, і готовність бути убитим, якщо така доля, за незалежність Батьківщини.

Військовий дух сам собою, з народженням людини, не з'являється. Його треба «вдихнути». Ним має бути просякнуте все суспільство. Бо той, хто не бажає виховувати майбутніх воїнів, виховує, зрештою, майбутніх рабів.

Мілітаризація духу - не дуже вишукано звучить. «Мілітаризація» - взагалі погане слово. У нього запах смерті. Але чи можна жити пліч-о-пліч з країною, 75% населення якої бажає з нами воювати, і залишатися пацифістом?

Що ж робити?

Спершу згадати, як колись на уроках фізкультури метали гранати, складали норми ГПО (що означало: «Готовий до праці і оборони»). Згадати, що таке затвор, бойок, цівка і газова трубка. І розповісти нашим дітям.

Навчити їх наосліп розбирати і складати автомат. Облаштувати тири в кожній школі. Повернути ігри типу «Зірниці» або вигадати щось своє, автентичне. Наші танкісти мають запросто приїжджати на бойовій техніці у двори підшефних шкіл - і діти не повинні боятися танків, бо це не небезпека, а захист від небезпеки.

Цікаву замітку знайшов на одному інтернет-ресурсі.

Виявляється, в США не перший рік триває кампанія: «Моя перша рушниця». Батькам продається вогнепальна зброя - для дітей. Починаючи, уявіть собі, з 5 років! Такі собі манюсінькі «обмеженого ураження» - 22 калібру - гвинтівочки, в гламурних кольорах. І американців це не лякає.

Конституція гарантує їм право і на зброю, і на озброєний захист своєї країни. На руках, пише ресурс, таких гвинтівочок уже близько 3 млн. А отже, можливій анексії Аляски є кому запобігти.

Ні до чого не закликаю. Просто, інформація до роздумів. Ідемо далі.

Чому би не водити наших дітей на паради? Помилуватися виправкою і послухати передзвін медалей. У держави немає грошей для їх організації? Думаю, наша Нацгвардія пройде безкоштовно, обпалена боями, з пробитими кулями прапорами.

П'ять років тому високі академічні збори, що засідали в профільному комітеті ВР, вирішили «умиротворити» історію в шкільних підручниках. Прибрати звідти гетьманів, полковників, отаманів, інших рубак і бунтарів, що проливали кров. Вирішили «академіки», що це шлях до об'єднання нації.

Виявилося - не те.

Респект історикові з Тернополя Олегу Ветвицькому. Він придумав для діточок абетку, де за кожною буквою - історія військової звитяги українських патріотів. А головний герой - воїн Алярмік перемагає всіх ворогів України на чолі з підступним імператором Ліліпутіним...

Але - мало... мало...

Нам потрібні від наших письменників і режисерів книги і фільми про війну... Епічні, а не рефлексуючий постмодерн. Нам потрібен не Мазепа - старець зі сльозами, а Мазепа - Великий полководець, один із найвизначніших у Європі.

Нам потрібні кліпи наших зірок на військові гімни-марші - козаків, січових стрільців, холодноярівців, воїнів армій УНР і УПА. Нам потрібні сучасні військові пісні.

Не блатняк російський повинні крутити в маршрутках, а «Лєнта за лєнтой....». А починати - на уроках співу в першому класі. Хлопчакам сподобається.

Хтось скаже: коли нинішні першокласники доростуть до призовного віку, з Росією якось та владнається. Добре було б! Але варто пам'ятати: українці неспроста вважалися чудовими воїнами. Життя змушувало. Наші предки не раз громили варварів, які йшли зі сходу.

Ми віками тримали варту на далекому кордоні Європейської цивілізації. І потрібні будемо Європі, переважно, в цій якості.

Європа не захищатиме нас увесь час від Росії. Вона чекає, що ми захистимо її. І тоді прийме нас і допоможе.

Євген Якунов, Укрінформ.

0,777777777778 1 -1 9
Коментарів (17)

  • 18.05.2014 14:39
    #
    - 3 +

    Справжній Украінець повинен знати,вивчати,любити та шанувати свою Родину, Батьківщину, Бога та свою зброю!

  • 18.05.2014 15:10
    #
    - 2 +

    Тепер уже зрозуміло для чого Горбачов привчав до думки, що війни не буде. До Горбачова концепція виховання була правильна. Треба повертатись до неї - системна підготовка школярів до праці і оборони.

  • 18.05.2014 17:18
    #
    - 0 +

    Зачетная заметка

  • Саме так. У школах до цих пір навчають за громіздкою, перенасиченою непотребом, неадекватною до української традиції та історії програмою Табачника! Діти навчаються чому завгодно, тільки не тому що слід. В результаті вони не ідентифікують себе, як нащадків Великої української нації, не знають та не вміють елементарних речей, якщо, звісно, батьки не постараються. Але починати потрібно з себе особисто та своєї дитини прямо вдома: що говориш, як реагуєш, що робиш. Слово-діло, тоді жодна школа дитину не зіпсує. Я обрав шлях військового не із-за кіно, а тому, що я щоденно бачив свого батька та його службу.

  • 18.05.2014 18:58
    #
    - 1 +

    З дитини насампреред треба робити "Людину" з великої букви, - вчити відрізняти добро від зла, - не чинити, не сприяти і не стояти осторонь, коли останнє вчиняється, вчити бути альтруїстичною, вчити співчуттю і співдопомозі. І ніяка держава цього зробити не в змозі, бо виховання дітей завжди було справою батьків. При такому вихованні всі інші проблеми відпадуть самі собою. І діло тут зовсім не у військовій муштрі з раннього віку.

  • 18.05.2014 19:52
    #
    - 6 +

    Статья весьма поучительная.Заставляет задуматься.Помню слова Д.Корчинского,когда он вёл по ящику историческую передачу,не помню как она называлась,он сказал:"Нам усім варто пам"ятати,що Україна шаблею робилась і на шаблі трималась." Кроме того,вчера смотрел дебаты кандидатов в президенты,так там только один кандидат говорил о том,что надо вооружить людей и разрешить оружие для граждан.Догадайтесь какой он сектор представлял:)Остальные же кандидаты в Президенты Украины на дебатах были ну просто какие-то больные на голову пацифисты или мазохисты.Страна одной ногой в войне,а люди вопят-сдать оружие и разойтись.Театр абсурда.

  • 18.05.2014 21:07
    #
    - 0 +

    Виховання воїна починається з дитинства. Саме в дитинстві хлопчику потрібно чітко та наглядно показати що таке захист близької людини, захист дівчини чи дитини. Показати так, щоб запям'яталося надовго, краще на все життя... Але, найголовніше дати дітям поняття хто такий ворог, від якого необхідно захищатися. Інакше, при невірному усвідомленні противника, ворого "поганого чоловічка", можна отримати протилежний результат мілітарного виховання дитини. І тому зараз в наш час проти своєї батиківщини ведуть війну самі українці на сході країни. Якби в дитинстві і юності їм привили правильні поняття захисту і оборони, то як мінімум вони воювали не "проти" а "за" свою батьківщину, яка у нас всіх одна. І це УКРАІНА.
    ,

  • 18.05.2014 21:50
    #
    - 1 +

    Тут речь шла об учебниках. Так вот одна моя знакомая написала несколько на музыкальную тематику. Один учебник (я только про один с ней говорил) наше "славное" Минкультуры выпустило 150тыс. тиражом. Стоимость такого учебника для деток (страниц так на 150-200), точно не помню, но что-то около 50грн.! И это еще не все. Сама она получила с такого тиража около 8-10тыс. гривен! Остальное забрало себе Минкультуры (читай Табачник).
    Ну а теперь скажите, КТО в здравом уме будет создавать настоящие, правильные книги для деток, если наша система образования сама гробит на корню всю идею?!
    Недаром говорят "рука качающая колыбель правит миром". На примере тех же американцев и нас я это отчетливо вижу.

  • 19.05.2014 08:56
    #
    - 2 +

    Отличная статья, автор молодчага. Пусть у меня и дочки, но гранату бросать и шину накладывать я их научу (раз школа не может).
    А вообще, кто у нас там теперь министр образования? Стоит предложить ему вернуть и ГТО и "нормальные" физ.нормативы в школах. С тирами совсем просто: я в школе еще застал ДПЮ, отставной полкан заставил нас вынести половину всего хлама хранившегося в школьном подвале. Очистили 4 комнаты. В закромах школы нашлось 2 воздушки, которые полкан привёл в порядок. Уроки были парами, ходили на них с крышками, которыми банки с компотом закрывают. Отстрел был по крышкам (дистанцию не помню, но места хватало).Черт возьми, даже азам рукопашки он нас учил. Курили с этим же полканом в дальних комнатах (он не одобрял, но когда мы его угощали - не ругался).

    Ну а по теме:
    наш правый сектор - тоже, не весь белый и пушистый (зачем отменять языковой закон?, зачем валить памятники?, да много еще в чём наплужили на волне Майдана).
    Но я проголосую за любого, кто вернёт в школу все эти замечательные вещи, ну или хотя бы будет лоббировать оружейный закон.

    • 19.05.2014 11:24
      #
      - 0 +

      Про памятники и закон о языке: насколько я помню это делает "Свобода" а на ПС. Странные типы, однако, много слов, и мало дел.

    • 20.05.2014 01:08
      #
      - 0 +

      Кажется, вы путаете "Правый Сектор" и "Свободу". ПС, при всем желании, не могли принимать/отменять законы, т.к. их нет в парламенте.
      И насчет, лоббирования оружейного закона. Если я не ошибаюсь, то Ярош (Правый Сектор) - единственный из кандидатов, который прямо высказался за полный легалайз, включая автоматическое оружие.

      • 20.05.2014 08:27
        #
        - 0 +

        Нее.. я не путаю. Я иронизирую о том, как думают среднестатистические россияне (у меня бабушка с дедом в Калужской области живут, общаюсь с ними регулярно, много приходится объяснять и доказывать). Им внушают что правые это некая силовая структура от Свободы.
        Вобщем, тяжело работать против такой мощной системной пропаганды.

    • 21.05.2014 06:38
      #
      - 0 +

      Тут закон нужен в первую очередь. Чтобы потом проблем с силовиками не было. А потом подтягивать и остальное.

  • 19.05.2014 17:04
    #
    - 0 +

    Статья действительно по делу.А вообще я не встретил пока не единого человека который против права на вооруженную самозащиту , непонятно, откуда появляются противники и где они вообще есть.Часто слышу что то в роде "Я вообще против но ПМ бы в стол положил.А еще знаю точно, не зависимо будет закон или нет , приобретать будут с прогрессией .Среди знакомых моих уже кто то имеет,кто то собирается приобрести короткоствол .Я пока остановился на легальном карабине , планирую в следующем году заняться.

    • 21.05.2014 06:39
      #
      - 0 +

      Цены в оружейных магазинах взлетели до небес. И когда опустятся - совершенно неясно. И опустятся ли вообще. Это так, к слову.

  • 19.05.2014 22:53
    #
    - 1 +

    Мій батько навчив мене стріляти чи не раніше, ніж їздити на велосипеді. За що я йому дуже вдячний. Не треба чекати, поки держава/школа щось зробить за нас.

  • 21.05.2014 06:34
    #
    - 0 +

    Хорошая и правильная статья. Если отстоит независимость - то в этом направлении нужно не просто двигаться, а бежать. И как можно быстрее принять закон об оружии.

    Кстати, девчонки красивые. Если не секрет - откуда фото?


Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати