Надання зброї законодавчого статусу: страхи і забобони громадян

| Законодавство, Легалізація КНЗ, Факти, статистика та аналітика | Автор: Web admin

Надання зброї законодавчого статусу: страхи і забобони громадянНадання зброї законодавчого статусу: страхи і забобони громадян

Події на Майдані та на Сході України все частіше змушують українців задумуватися над питаннями власної безпеки. Той факт, що наші громадяни можуть протистояти озброєним бандитам майже голіруч, звичайно, варте поваги.

Але палиці та бруківка - зовсім не аргумент проти автоматів та гвинтівок. Загроза зі Сходу та Придністров'я виносить пріоритет власної безпеки на якісно новий рівень.

Думки громадян, щодо їхнього ставлення до "легалізації" зброї в Україні, розійшлися приблизно 50:50, але у більшості тих, хто не підтримує подібні ініціативи, аргумент лише один: наше суспільство не готове до вільного доступу до зброї. Але тут скоріш за все переважають власні домисли, аніж об’єктивно вивчені факти.

Якщо не брати до уваги такі країни як США, Швейцарія, Італія та Німеччина, де законне озброєння населення призвело до значного зниження рівня злочинності (від 20 до 80 відсотків в різних випадках), то можна взяти за приклад країни колишнього СРСР: Естонія, Латвія та Литва мають неабиякий позитивний досвід легалізації вогнепальної зброї для населення.

Також, якщо Грузія сьогодні допомагає Україні реформувати МВС, то поділитися досвідом введення білого ринку вогнепальної зброї їм теж буде не складно, аби тільки наші "реформатори" захотіли перейняти подібну практику. Але найбільш яскравим прикладом є Молдова, в якій подібний експеримент пройшов на "ура". З прийняттям закону про легалізацію у 1994 році, рівень злочинності впав удвічі.

І хоча Молдова й досі відзначається одним із найвищих показників злочинності у Європі, але позитивний рух явно відчувається, не дивлячись на явну складну ситуацію на початку, що подібна до нашої.

Тому фраза "наше суспільство не готове" змушує задуматися, чи "були готові" жителі інших країн? Не думаю, що молдовани п’ють менше за українців, у них також трапляються політичні кризи (у 2009 році під час штурму адміністрації Президента та парламенту не було зафіксовано випадків поранення від вогнепальної зброї), вони не багатші за нас (тим більше у 94-му році), а Придністров'я, як можливий військовий конфлікт, турбує їх ще навіть більше, ніж нас.

Побутує думка, що почнуться повторюватися випадки, коли "в Америці якийсь підліток постріляв своїх однолітків у школі" і т.д. В цих ситуаціях потрібно краще вивчати новини. Більшість подібних випадків ставалися у штатах, де вільне носіння зброї заборонене, у навчальних закладах, де можливість зустріти озброєного перехожого мінімальна.

Тим, хто захоче зробити подібні речі, заборона легалізації аж ніяк не завадить. А там, де зброя вільно доступна для населення, відповідальність громадян більша, адже кожен, хто взяв до рук пістолета має розуміти усю серйозність та нести відповідальність за свої вчинки. Адже українці стараються змінитися на краще, що у них досить непогано виходить.

Щодо думки про те, що зброя потрапить до рук злочинців, хочу розчарувати, що вона давно у них є. І заборона легалізації аж ніяк не збільшить контроль за чорним ринком зброї, який сьогодні майже не підвладний правоохоронним структурам. Навпаки, створення легального ринку зброї, можливість відслідковувати та контролювати її власників нанесе неабияку шкоду підпільній торгівлі вогнепалом.

Якщо законний власник зброї може в будь-який час бути перевірений співробітником правоохоронних органів, то злочинці свої "стволи" міліціонерам не демонстрували і не збираються.

Злочинці та терористи використовують в основному автоматичну та гладкоствольну зброю. Йдеться ж про короткоствольну напівавтоматичну зброю, тобто про пістолети або револьвери, що не стріляють чергами. Вони мають малий боєзапас, невелику бронебійність, точність та дистанцію стрільби. Штурмувати, наприклад, Верховну Раду з ними буде безпечніше, ніж з кийками.

Та попри всі ці сподівання, декілька озброєних автоматами нацгвардійців з легкістю відіб'ють подібні атаки. Для цього потрібна більш серйозніша зброя, помпова рушниця або АК, перероблений під одиночну стрільбу. І ви не повірите, але останнє у нас цілком легальне!

Взяти до прикладу Сашка Білого - його автомат був цілком легальним. Тому залишається відкритим питання: чому зброя, з якою можна штурмувати адмінбудівлі є доступною, а для особистого захисту та захисту власного майна та сім'ї - ні?

Звичайно, для громадян України віком від 18 років без всіляких дозволів доступна пневматична зброя та револьвери, виготовлені під патрон Флобера. Вони є нелетальними і в більшості випадків застосовуються для спортивної стрільби. Травматична зброя доступна не кожному, лише після отримання неабиякої кількості дозволів та й то тільки окремим верствам населення.

Тим паче, законодавство України цілком і повністю направлене проти її власників і, скоріш за все, при звичайному самозахисті ви будете відповідати перед судом за нанесення тілесних ушкоджень різного ступеня важкості.

Легалізація зброї передбачає за собою не тільки контроль за нею, але й надання відповідних навичок поводження та користування короткостволом. Також, першочергове відсіювання осіб, які завідома можуть стати неблагонадійними. Лише тоді зброя може потрапити у вільний доступ. А питання корупції у виготовленні "папірців" - це вже інша тема для обговорення.

На даний час в Верховній Раді України за легалізацію вогнепальної зброї виступають представники "Свободи", окремі "ударівці" та Правий Сектор. Останні ж заявляють, що володіння зброєю - невід'ємне право кожного громадянина України захищати своє життя та протидіяти беззаконню. Відповідні законопроекти подані на опрацювання у ВР, але так і не розглянуті до цього часу.

Противниками доступу населення до зброї виступають монополісти сфери охорони, приватні охоронні фірми та представники МВС. Вони чудово розуміють наслідки прийняття закону про легалізацію зброї: скорочення кількості штату та можливий сильний опір населення у випадках міліцейського свавілля та перевищення службових повноважень.

Варто зауважити, що статистика по всьому світові показує мізерну частку злочинів із залученням зареєстрованої зброї у випадках правопорушень, де зброя взагалі застосовувалася. До прикладу, в Україні за 2012 рік було зареєстровано не більше 50 таких випадків, що складає 0,0025% від усієї кількості злочинів.

А з початку 2014 року, коли до рук українців потрапило чимало вогнепальної зброї, наші співвітчизники показують неабиякий рівень відповідальності та сумлінності. Звичайно, задля справедливості, варто відзначити поодинокі випадки застосування зброї та невелике збільшення кількості злочинів, але чи у цьому винні самі українці? Спробуйте задуматися.

Людину, яка не вміє плавати, вчать лише на практиці. Подібне порівняння можна застосувати й до ситуації в Україні щодо легалізації зброї. Поки населення її не отримає, не використає і не побачить результат, не зрозуміє свою відповідальність перед законами, суспільством та перед собою, не варто робити поспішних висновків щодо заборони вільного користування зброєю для населення. Та й злочинець спершу добре задумається, чи нема у його потенційної жертви пістолета, який буде направлений в сторону того ж злочинця? Подумайте і поставте собі питання, чи потрібна вам зброя?

Не хочеться зустрічати ворога, який сьогодні загрожує кожному громадянину нашої держави, не маючи у руках нічого. З битою або ломакою у кращому випадку. Адже ця проблема стосується кожного особисто і відкладати питання безпеки на майбутнє, погодьтесь, не варто.

Автор: Артем Темнов

1,0 1 -1 16
Коментарів (9)

  • Хороша стаття! Висвітлені правильні думки,от тільки знову термін "легалізація"-не коректний,необхідне "законне володіння зброєю", тобто, на підставі Закону.

  • 10.06.2015 11:54
    #
    - 3 +

    Статья действительно не плохая, но ряд "но":
    1. Автору не стоило бы, на мой взгляд, нагнетать атмосферу про "загрозу із Придністров'я" - ибо ее просто нет, этой самой "загрози". И если про "загрозу зі Сходу" - вопросов не возникает, то вот про ПМР - не вполне корректно. Ну или тогда хотя бы вкратце предоставить факты оной со стороны ПМР.
    2. Если мне не изменяет память. то именно в ПМР был легализован короткоствол для населения. И упомянуть об этом стоило бы.
    3. Термин "легализация". на мой взгляд совсем не корректен, и уже "затерт до дыр". Необходимо говорить о реализации права на оружие и самозащиту, и именно о РЕАЛИЗАЦИИ ПРАВА.
    4. Вопрос принятия закона на мой взгляд лежит исключительно в плоскости того, что властьимущие просто боятся нас, законопослушных нормальных граждан с легальным оружием в руках. Ибо вооруженный граждан есть не только опора для государства (что уже неоднократно было доказанно Историей), но и реальная опасность для самого государства, если оное не находит возможным (или желанным) считаться с мнением того самого гражданина. И принятие ряда законопроектов нашей зРадой в рекордно короткие сроки тому яркое подтверждение...
    Все выссказанное мною - исключительно мое личное мнение.

  • 10.06.2015 13:11
    #
    - 1 +

    Вот было бы интересно глянуть возрастную статистику сторонников и противников КНО.

  • 10.06.2015 21:36
    #
    - 0 +

    Щойно на ICTV у випуску новин, був сюжет про узаконення вогнепальної зброї. Дуже обурений манерою подання інформації, та ставленням ведучої до питання.

    • Ведущий выступает оппонентом, давая возможность гостю в студии опровергать расхожие мифы. Чем больше раз по ТВ их поставят г-н Учайкину и больше раз он их опровергнет, тем в стране станет меньше зашторенных людей.
      Я лично обожаю дискутировать с противниками оружия и ставить их в тупик фактами. Особенно когда оппоненты потратят несколько часов, на поиск сильных контраргументов со ссылочками, а не просто говорят первое что в голову придет.

  • вот видео с сегодняшним эфиром на ICTV fakty.ictv.ua

  • И снова извечный вопрос.

    - В стране 20% психически неуравновешенных. Они могут купить мед справки. Что будет, если им разрешат приобретать оружие?

    - А что им сейчас мешает купить мед справку и получить разрешение? А что мешало это сделать все 24 года существования Украины? А что мешает купить нелегально, в стране с самым крупным черным рынком на континенте?

  • 11.06.2015 21:17
    #
    - 1 +

    Є їдея як штовхати закон. Потрібно придати цьому ідеологію боротьби з корупцією. Ідея така:
    1. Довгоствольна зброя в Україні легалізована. Значить держава не боїться наявності небезпечної зброї в руках громадян.
    2. Травматичні пістолети - легалізовані частково і лише обраним. Але ці пістолети спливають зовсім не в тих руках. Чому? Бо за дозвіл володіння пістолетом рядовий громадянин платить неслабі хабарі тим, хто працює в дозвільній системі. А це означає, що:
    а) державі начхати або вона просто не здатна забезпечити потрібний рівень виконання вже існуючих норм щодо володіння травматичною зброєю через корупцію.
    б) чиновники від держави не зацікавлені в тому, щоб припинити корупційний потік, що йде від продажів довідок, бажаючим купити пістолет.

    Для підтвердження теми я би запустив журналістське розслідування-репортаж як людина із сумнівною репутацією за допомогою хабарів отримує дозвіл на резиностріл. Паралельно навів би кілька ілюстрацій вбивств із легально дозволеної травматичної зброї, котрі залишились нерозкритими через те, що травматичні кулі неможливо ідентифікувати. Слоган цього розслідування: заборона короткоствольної нарізної зброї - не убезпечує громадян, а лише розводить корупцію.

  • 13.06.2015 04:18
    #
    - 0 +

    Когда в 3 часа ночи к тебе будут в квартиру через балкон лезть шайка местных нариков ты будешь надеется на газовый баллончик или на звонок в милицию?


Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати