Кому я потрібен?

| Навчання, Самооборона | Автор: Антон Фарб
По-русски

Кому я потрібен?Кому я потрібен?

Є три основні форми побутового невігластва.

Перша - «знаю, але не роблю».

Всі знають, що не можна переходити дорогу на червоне. Але - та нехай, машин немає, а ми поспішаємо!

Не можна відчиняти двері незнайомцям. Але - та як, адже, покази лічильника необхідно надати!

Перед їжею потрібно помити руки. Але - я, маленький, чи що, вони ж у мене чисті!

Перебуваючи в машині як правило зобов'язані використовувати ремені безпеки. Але ...

І так далі.

«Знаю, але не роблю» в більшості випадків завершується: «блін, ну і дурнем я був!»

Друга форма - «думаю, що знаю».

Якщо на мене нападуть - я буду кричати. Так відповідає приблизно кожна третя жінка на семінарах з самооборони. А кричить в середньому одна з десяти, і то не завжди переконливо. Тому, що забула дихати - раз, пересохло в роті - два, і взагалі крик це соціально неприйнятна поведінка, що люди скажуть, соромно ж як!

Якщо нападник з ножем - треба тікати. Так відповідає кожен перший чоловік на семінарах. Втекти виходить приблизно у ... в жодного. Тому що нападник теж вміє бігати, а якщо ви займаєтеся «захистом від ножа» - то він навпаки, займається «нападом з ножем», ось так і ініціатива вже на його боці.

Тому поки ви зрозумієте, що він з ножем, а вам необхідно тікати - він вас вже заріже. Петля НОРД, вона ж цикл Бойда - підступна штука, погугліть.

Необхідно бити супротивника в очі, горло, пах! Так думають практично всі, хто хоч щось читав-бачив-чув про самооборону і крав-мага. І, як не дивно, думка абсолютно вірна. Тільки ось «знати, куди бити» і «вміти бити» - трішки різні речі.

«Думаю, що знаю» його наслідок це : «та що вони мене навчать», «що ці лікарі розуміють» і «я в інтернеті читав».

Але є і третя, найнебезпечніша форма невігластва.

«Ніколи про це не замислювався».

Найпопулярніша відповідь на запитання - «як легко вас убити?» - «я ніколи про це не замислювався».

Особиста безпека (а самооборона - це лише невеликий елемент загальної системи) - це керування ризиками. Щоб ризиками керувати, їх необхідно усвідомлювати.

Людину дуже легко вбити.

Завдання тренувань - максимально ускладнити це завдання для нападника.

Всіма можливими методами. Від побудови свого життя таким чином, щоб звести ймовірність подібної події до мінімуму - до максимально швидкого і ефективного відбирання життя нападника, якщо іншого виходу вже не залишається. ( Адже, нападник теж людина, його теж легко вбити).

Та про це слід замислитися заздалегідь. Тому що в ситуації «або я, або він» перемагає той, хто про це замислювався і до цього готувався. Завжди.

А найстрашніше невігластво - це коли на запитання «як легко вас убити?» Я чую у відповідь «так кому я потрібен?»

Ну - я ж не олігарх, не політик, не активіст, і не бандит, ну кому необхідно буде мене вбивати?

Начебто вбивство є виключно прерогатива суворих кілерів з снайперськими гвинтівками, і платять їм по сто тисяч мільйонів доларів за усунення Особливо Важливих Персон.

Поспішаю вас розчарувати. Лідерство по вбивствах у всьому світі і у нас в країні зокрема міцно утримує не "Агент 47», а тип з категорії «п'яний дебіл».

Переважна більшість вбивств - «побутові».

«Ну кому я потрібен?» - думали практично всі ті, хто поповнив статистику умисних вбивств (5557 в 2018 році в Україні, це десь 15 чоловік в день).

Навіть, якщо не звертати уваги на згубну установку «я похмуре гівно, яке навіть кілера не здатне зацікавити», на це питання є дуже проста відповідь.

Я ось, наприклад, необхідний самому собі, своїй дружині, необхідний людям, для яких я важливий.

А ви?

1,0 1 -1 4
Коментарів (10)

  • 12.03.2019 17:40
    #
    - 6 +

    Я, конечно, понимаю шарм "разрушителя мифов", но столь однозначная подача настораживает.

    >>>Если противник с ножом – надо убегать. Так отвечает каждый первый мужчина на семинарах. Убежать получается приблизительно у… ни у кого.

    Есть множество случаев, когда убежать это самый лучший вариант. Например, когда ваш противник очевидно медленнее бегает, а вам ничего не мешает. Здесь было видео как пожилой кавказец при продаже машины порезал двух русских:
    www.youtube.com
    Спасся как раз тот, кто, пусть и получив несколько ранений, убежал. Кто остался и сопротивлялся - умер.

    Все определяет ситуация. Закрытое помещение и спринтер с ножом отнюдь не единственный вариант развития событий.

    • 13.03.2019 07:17
      #
      - 0 +

      Это не кавказец, а таджик. А вот если бы оба оборонялись, то возможно оба и остались бы живы. Основной посыл статьи - думать по другому. Это как писал Гейб Суарез - нужно постоянно анализировать ситуацию, искать пути отступления. Да в конце концов быть готовым к нападению и, самое главное, к обороне. Что мешает носить не узкие обтягивающие штаны и тапочки, а нормальную одежду и удобную обувь? Ремень с массивной широкой прягой, сумку с длинной шлейкой и парой бильярдных шаров внутри?
      Совсем недавно стал свидетелем дурной ситуации, когда на Льва Толстого в Киеве, прямо под парком Шевченко бомжара с куском металлической квадратной трубы с поперечиной беспричинно стал лупашить по металлическим козырькам над окнами первого этажа аптеки. Вокруг куча народа. И никто к этому не готов. Если бы он начал крошить толпу, то даже не убежали бы - сильный гололед был. А из подручных средств самозащиты только снег :(. И да - полиции вокруг не было. Благо все остались живы...

  • 12.03.2019 19:02
    #
    - 10 +

    90 % людей убегающих от ножа спаслись, и 90% людей вступивших в схватку с преступником с ножом погибли. Эта статистика она доступна в работах криминальных аналитиков, погуглите в интернете. Anton Farb знаменитый специалист по самообороне в Украине, ему убегать не в "жилу", но советовать дилетанту обороняться при возможности убежать, глупо. Испугавшийся человек как правило бежит быстрее своего преследователя, его гонит страх, конечно бывают случаи когда человек в падает в ступор от страха. Идеальных советов нет все зависит от конкретной обстановки. Я своим ученикам всегда советовал; есть возможность убегайте, нет возможности убежать, сражайтесь, лучше получить нож в грудь. чем в спину.

    • 12.03.2019 21:38
      #
      - 4 +

      Чем закончился судовой процесс Фарба ?
      Сколько вопросов задавал, ни разу не получил ответа.
      Вот я хренею с нашей подачи информации.
      Абсолютно все статьи по таким темам (самообороны) - никогда не пишут, чем закончилось. Сотни статей - "завели уголовное дело по факту самообороны", и ни одной статьи по решениям суда по данным делам.

      • 15.03.2019 16:01
        #
        - 0 +

        Так закрыли за отсутствием состава преступления. Самооборона против группы лиц.

        • 16.03.2019 14:17
          #
          - 1 +

          Спс.
          Ну блин, можно было про это УАВЗу и пост сделать. Как и о других делах.
          Вот например, как идет (или прошло) дело той женщины, которая застрелила картечью пьяного урода, ворвашегося в дом ?

  • 12.03.2019 20:16
    #
    - 5 +

    Пан Фарб сам говорить, що найчастіші випадки убивств - п'яна битовуха. Ключове слово - п'яна. І якщо Ви тверезі, а нападник - ні, то, звичайно, ноги - в руки. Бо я потрібен собі та рідним живим, а не понтовитим та мертвим. А якщо п'яні - обидва, то думати там нікому, і все вирішить махач.

  • Смотрю, все комментаторы ставят под сомнение только одно утверждение - убегать или не убегать от ножа.
    Но даже если предположить, что это утверждение спорно, все остальные утверждения - верны (по моему мнению).
    Статья полезная, как и все статьи от Антона Фарба.
    Спасибо, Антон!

    • 15.03.2019 16:08
      #
      - 0 +

      Так а остальное либо очевидные вещи (надо тренироваться) либо философтсвования общего характера. В целом справедливые, но в текущем виде бесполезные именно в виду своей абстрактности.
      Поэтому и опровергалось только утверждение про нож в силу его конкретности.

  • 15.03.2019 01:45
    #
    - 0 +

    Найгірше це тішити себе ілюзіями що нікому не знадобишся ти. Адже це породжує ілюзію, мульну бульбашку, у якій у тебе все добре, й тобі нічого не потрібно аналізувати на перед


Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати