Чого очікувати від ухвалення законопроєкту про зброю?

| Законодавство | Автор: Web admin

Ілюстративне фотоІлюстративне фото

У запропонованій Міністерством внутрішніх справ України до другого читання концепції законопроєкту «Про обіг цивільної вогнепальної зброї» №5708 пропонується відійти від терміну «цивільна зброя».

Як пише у своїй статті для ZN.UA «Чого очікувати від ухвалення законопроєкту про зброю?» заступник міністра внутрішніх справ України Богдан Драп’ятий, запропонований закон визначає ширше застосовування зброї і поширюється також на зброю, якою озброюються законні збройні формування, правоохоронні органи тощо. До того ж термінологію чинного законодавства уже зараз потрібно привести у відповідність до норм та доктрин Європейського Союзу.

Нижче наводимо повну версію статті заступника міністра внутрішніх справ України Богдана Драп’ятого.

Концепція законопроєкту про обіг цивільної вогнепальної зброї, запропонована МВС до другого читання.

Напередодні повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну 23 лютого 2022 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт Закону України «Про обіг цивільної вогнепальної зброї» (реєстр. №5708) та пов’язаний із ним проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України і Кодексу України про адміністративні правопорушення (реєстр. №5709).

З огляду на те, що зазначений законопроєкт готують до розгляду в другому читанні в умовах воєнного стану, його фінальний зміст, безперечно, відрізнятиметься від того, за який депутати проголосували в первинній редакції. Це цілком нормальна практика законотворення — адекватно реагувати на виклики сьогодення й майбутнього.

У перші дні повномасштабної війни органи державної влади вимушено здійснили екстраординарні кроки з оборони та захисту українського народу, територіальної цілісності, суверенітету й незалежності нашої держави від окупантів, зокрема шляхом видачі вогнепальної зброї цивільному населенню для захисту України в період дії воєнного стану.

Так, у межах реалізації положень ст. 65 Конституції України, згідно з якими захист Батьківщини, її незалежності та територіальної цілісності є обов’язком громадян України, у перші дні повномасштабної війни МВС спільно з членами профільного парламентського комітету розробили законопроєкт «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України», який надалі був ухвалений Верховною Радою України та набрав чинності 7 березня 2022 року.

Законом передбачено право цивільним особам у період дії воєнного стану отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї для відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, а також обов’язок повернути таку зброю органам поліції впродовж 10 днів після припинення або скасування воєнного стану.

Важливою нормою закону є те, що цивільні особи не несуть відповідальності за застосування отриманої вогнепальної зброї проти осіб, які чинять збройну агресію проти України. Суть законопроєкту цілком відповідає умовам воєнного стану, інтересам українського народу, суверенітетові України та ґрунтується на загальновизнаних принципах міжнародного права.

Понад 200 днів від початку повномасштабної війни Росії проти України цілком достатньо для повноцінного аналізу прийнятого рішення про видачу вогнепальної зброї цивільним. Досвід засвідчив, що це рішення влади було правильним і своєчасним.

Однак усе має свій початок і кінець, тому органам державної влади вже зараз потрібно напрацьовувати превентивні правові механізми, зокрема щодо недопущення протиправного використання зброї, отриманої на підставі зазначеного закону, підвищення рівня криміногенної ситуації всередині держави після перемоги України та встановлення стабільного миру.

Ситуація ускладнена тим, що вогнепальна зброя, видана за спрощеною процедурою, не була попередньо відстріляна для криміналістичного обліку (кулегільзотеки), а отже ідентифікувати її власника з допомогою звичних для слідства методів буде вкрай складно.

Для недопущення потенційних ризиків у майбутньому законодавча і виконавча гілки влади готують правову основу й адекватні способи правозастосування. Одним із дійових шляхів мінімізації названих ризиків може стати напрацювання ефективного механізму контролю над вогнепальною зброєю, встановлення чіткого порядку набуття та позбавлення права власності, зокрема на зброю, здобуту в бою із загарбниками (трофейну). Саме ця ідея — ключова у пропозиціях і рекомендаціях, пропонованих МВС України до другого читання законопроєкту №5708.

Міжнародно-правовий аналіз законодавства у сфері обігу вогнепальної зброї в країнах зі сталою демократією свідчить про динамічність правового регулювання суспільних відносин у цій сфері. Українське законодавство щодо належного регулювання обігу вогнепальної зброї теж буде поступово вдосконалюватись уже після прийняття базового закону.

Тому основним завданням на цьому етапі є вироблення до другого читання збалансованої редакції законопроєкту з урахуванням досвіду розвинених країн, сучасних викликів та вітчизняного досвіду правозастосування.

Саме Міністерство внутрішніх справ і Національна поліція України нестимуть відповідальність за реалізацію майбутнього закону, тому його збалансована редакція до другого читання має неабияке значення для міністерства.

Нагадаю, що Україна — фактично єдина держава в Європі, де немає спеціального закону щодо регулювання обігу цивільної вогнепальної зброї.

Водночас маніпулятивні твердження, що законопроєкт № 5708 спрямований на «легалізацію» вогнепальної зброї, не відповідають реальному станові речей. Насправді ж у нашій державі обіг вогнепальної зброї давно «легальний», адже зброя як об’єкт матеріального світу не виведена з цивільного обігу, а за наявності нормативно визначених підстав громадянин може отримати спеціальний дозвіл на право володіння вогнепальною зброєю.

Імперативна норма ч. 1 ст. 92 Конституції України визначає перелік сфер, регулювання яких здійснюється виключно законами України. З-поміж них — правовий режим власності (п. 7). Оскільки вогнепальна зброя є об’єктом власності, на який поширюється особливий правовий режим, прийняття закону про обіг вогнепальної зброї — очевидна необхідність у правовій державі.

Водночас понад тридцять років основною перепоною на шляху до його прийняття було питання надання громадянам права на володіння, користування та носіння короткоствольної вогнепальної зброї (пістолетів).

Міністерство внутрішніх справ ініціювало опитування через застосунок Дія щодо обігу зброї в Україні. У голосуванні взяло участь понад 1,7 мільйона осіб, з яких:

59% — за те, що пістолети можуть мати всі громадяни, які дотримуються вимог закону, та можуть вільно носити їх у громадських місцях;

22% — за те, що пістолети категорично не мають бути в обігу серед цивільного населення;

19% — за те, що пістолети можуть мати всі громадяни, які дотримуються вимог закону, але використовувати їх можуть лише в тирах чи на стрільбищах (носити зброю з собою заборонено).

Громадська думка — важлива опорна детермінанта у визначенні пропонованої до другого читання концепції законопроєкту.

Проаналізувавши результати опитування та враховуючи досвід правозастосування, Міністерство внутрішніх справ України пропонує надати громадянам право придбавати пістолети, зберігати їх удома, використовувати для захисту себе, своїх близьких і власного майна у своєму помешканні, транспортувати зброю в розрядженому вигляді та використовувати її у тирах і на стрільбищах, однак без права носіння в мирний час.

У період надзвичайного або воєнного стану — носіння короткоствольної вогнепальної зброї дозволяється цивільним громадянам, які мають чинне право власності на відповідну зброю.

Інакший підхід запропоновано щодо травматичної вогнепальної зброї (призначеної для стрільби гумовими кулями). На сьогодні право на цей вид зброї має обмежене коло суб’єктів: поліцейські, особи, звільнені зі служби в поліції, колишні працівники міліції, працівники суду, правоохоронних органів та їхні близькі родичі, особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві, народні депутати України, члени громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону, військовослужбовці, окремі державні службовці й журналісти. Ми ж пропонуємо надати таке право (за наявності відповідних підстав) усім цивільним особам. Логіка цієї концепції полягає в такому.

Травматичної зброї цілком достатньо для ефективного цивільного самозахисту. Натомість бойові пістолети, якими озброюють поліцейських та інших представників сектора безпеки, використовують у межах виконання ст. 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров’я, честь, гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження, забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Поліція застосовує вогнепальну зброю в умовах крайньої необхідності для підтримання правопорядку, визволення заручників, затримання організованих злочинних угруповань, озброєних злочинців, відвернення збройних загроз, що створюють небезпеку для життя та здоров’я населення, забезпечення особистої безпеки поліцейських під час виконання службових обов’язків.

Так, 2021 року поліцейські 38разів (2020 року — 44 рази) застосовували табельну вогнепальну зброю (найбільше в Одеській області та м. Києві — по чотири рази, у Дніпропетровській — тричі). Найчастіше її застосовували для зупинки транспортного засобу (19 разів), менше — для захисту від нападу (шість разів) і затримання особи, котра намагалася втекти з-під варти (п’ять разів).

Вогнепальну зброю в мирний час нечасто застосовують із метою самозахисту, адже в таких випадках доволі легко допустити перевищення меж необхідної оборони чи крайньої необхідності, за що передбачено кримінальну відповідальність.

Натомість травматичний пістолет, який за правомірного застосування є аналогом гумового кийка, не створює такої високої загрози життю людини, як бойовий, а тому навіть його неправомірне застосування або використання з перевищенням меж самооборони має істотно нижчий ризик каліцтва або летального наслідку.

У цивілізованому розумінні суверенна держава — це не свавільний «кат Левіафан», а передусім інституційний механізм захисту й утвердження громадянської свободи шляхом реалізації прав та свобод людини.

Держава намагається не утримати монополію на зброю, як це інколи лунає в маніпулятивних гаслах, а виробити збалансований механізм забезпечення суспільного блага з урахуванням вимог та умов певного часу.

У пропонованій МВС до другого читання концепції законопроєкту «Про обіг цивільної вогнепальної зброї» (реєстр. №5708) запропоновано уточнити визначення окремих термінів і понять з метою приведення їх у відповідність до нормативно-технічних документів та доктрини Європейського Союзу. Міністерство запропонувало відійти від терміну «цивільна зброя», адже закон насправді має ширше застосовування і поширюється також на зброю, якою озброюються законні збройні формування, правоохоронні органи тощо.

Категрії вогнепальної зброїКатегрії вогнепальної зброї

Маємо об’єктивно визнати, що десятиліттями формувалася й утверджувалася корупційна складова, спричинена ускладненим процесом отримання дозволу на придбання та володіння зброєю.

Позиція керівництва МВС полягає у виробленні максимально зрозумілого, доступного, прозорого й надійного механізму отримання дозволу на придбання і володіння зброєю. Епоха цифрової трансформації України дозволяє наповнити змістом названі принципи.

Зареєстрована і облікована зброя — ефективний запобіжник від її неправомірного застосування. Громадянин має усвідомлювати, що дозвіл на зброю — це зручний і зрозумілий механізм отримання, а його наявність є правовим захистом від потенційних проблем у майбутньому.

Одночасно з лібералізацією законодавства, яке регламентує придбання зброї, запропоновано посилити відповідальність за порушення законодавства в цій сфері, а також розширити повноваження поліції для належного контролю над зберіганням і використанням зброї, а саме:

— запровадити, крім обов’язкового навчання поводження зі зброєю, також періодичні курси підвищення навичок зі складанням іспитів та обов’язкові періодичні медичні огляди власників зброї;

— встановити механізм позбавлення права користування зброєю для порушників закону;

— передбачити можливість встановлення зон, вільних від зброї, — територій, де заборонено будь-яке переміщення всіх видів зброї (заклади освіти та охорони здоров’я, місця проведення масових заходів, релігійні установи й органи державної влади тощо);

— посилити контроль над власниками зброї шляхом оперативної взаємодії державних електронних ресурсів (у разі виникнення медичних протипоказань, засудження особи, вчинення домашнього насильства, виявлення інших обставин, які унеможливлюють володіння зброєю).

Міністерство внутрішніх справ та Національна поліція України активно працюють над технічним забезпеченням функціонування Єдиного державного реєстру зброї. Після прийняття закону реєстр дасть змогу:

— отримувати майже всі державні послуги, пов’язані зі зброєю, через мобільний застосунок «Дія»;

— придбати зброю та оформити необхідні документи у збройовому магазині протягом близько 30 хвилин;

— мати можливість зручної електронної взаємодії з державою шляхом отримання власниками зброї автоматичних нагадувань про необхідність продовження терміну дії дозволів на зброю, оформлення договорів страхування, проведення періодичного огляду чи відстрілу зброї тощо;

— надсилати онлайн-повідомлення власником зброї в органи поліції про зміну свого місця проживання, тимчасову передачу своєї зброї на зберігання до відповідних спеціалізованих підприємств тощо;

— отримати зворотний зв’язок від власників зброї, зокрема щодо подальшого вдосконалення законодавства, шляхом розміщення електронних петицій, проведення онлайн опитувань тощо.

Незалежно від того, в якій редакції закон буде проголосовано у другому читанні, від нього не слід очікувати перманентної сталості. Природа закону полягає у встановлені основних правових засад та якісному врегулюванні суспільних відносин, які з часом можуть змінюватися, потребувати сучаснішого регулювання. Кожен законотворець прагне розробити і прийняти якщо не ідеальний, то близький до цього нормативний акт, а його подальше коригування — природний процес.

Фінальне рішення — за народними депутатами і президентом України, який підпише або ветує прийнятий у цілому законопроєкт. Сподіваємося, що спільними зусиллями зможемо усунути правову невизначеність у питанні обігу вогнепальної зброї, яка триває вже понад тридцять років, а законотворці у співпраці з іншими зацікавленими сторонами зможуть виробити оптимальний соціально орієнтований Закон.

Сподіваємося, що спільними зусиллями зможемо усунути правову невизначеність у питанні обігу вогнепальної зброї, яка триває вже понад тридцять років, а законотворці у співпраці з іншими зацікавленими сторонами зможуть виробити оптимальний соціально орієнтований Закон.

* * *

Стати членом УАВЗ

Допомогти УАВЗ

Web admin Автор: Web admin11211,1 Переглядів: 1032 , Коментарів: 15 - 2 +
0,5 1 -1 4
Коментарів (15)

  • 23.09.2022 17:28
    #
    - 17 +

    Як же вони вже дістали. Поцікавилися громадською думкою, покрутили її на чоловічому дітородному органі і зробили по своєму, бо бачте вони краще знають що людям можна, а що краще не треба. Чим ці наші гандони кращі русні? Бо діють точно так само як і ті у себе в рашці.

    • 24.09.2022 11:28
      #
      - 4 +

      Вони тільки озвучують позицію обісцяного півня.

    • 26.09.2022 10:45
      #
      - 4 +

      "Наші" - пишуть українською, а по суті такі самі мусора(

  • 23.09.2022 21:12
    #
    - 8 +

    Просто нема слів , тільки вирази....! Козли ! Навіщо мені пістолет в дома ? Втомило коли мною керуїють ідіоти !
    І що будемо робити далі ? Як вплинути на цю ситуацію?

  • 24.09.2022 18:47
    #
    - 4 +

    Спрощено все це має наступний вигляд: ви наймаєме собі охоронця, проте він виявляється не надто компетентним та не здатним забезпечити вам необхідний рівень безпеки, проте він запевняє вас у тому що додатковий засіб забезпечення безпеки у вигляді носіння вами КНЗ не лише не допоможе вам але і зашкодить.

  • 26.09.2022 10:15
    #
    - 8 +

    І коли ж це влада дослухалась до народу і давала можливість холопам захищати самих себе?
    В наслідку ми матимемо ситуацію, коли добропорядні громадяни будуть носити зброю тільки ВДОМА. А злочинці - СКРІЗЬ.
    У випадку надзвичайної ситуації - викликайте поліцію. 😅

  • 26.09.2022 10:50
    #
    - 10 +

    Коли замміністра перераховує випадки застосування поліцейськими зброї, він порахував збройне пограбування поліцейським пункту обміну валюти? Стаття - суцільна маніпуляція починаючі від тридцятирічного саботажу з боку МВС прийняття закону про зброю, до повного ігнору думки громадян, яку він сам приводе в статті(
    Всі запропоновані зміни направлені виключно на обмеження прав громадян та збільшення доходів МВС від періодичних навчань та іншої лабуди(

  • 26.09.2022 11:40
    #
    - 6 +

    Логіку авторів (вірніше повну її відсутність) покажу на прикладі травмата - ефективність цієї зброї більше схожа на анекдот (але вдумайтесь у правову колізію дозволеного застосування) - ближче трьох метрів, коли ще можна сподіватися на якийсь ефект, застосовувати заборонено, а більше трьох - як довести, що існувала реальна загроза життю чи здоровью? Дуже зручно для порушення кримінальної справи за неправомірне застосування - хоч так, хоч сяк! Ьак і з лозволом на бойову - у нас же всї злочини кояться тільки в квартирах, а на вулиці ще жожного разцу нікого не пограбували і н вбили. При чрма самі автори чомусь навіть хараз ходять по вулицяк з бойовими корорткостволами - ну вони з не просте бідло. Так?

  • 26.09.2022 13:01
    #
    - 6 +

    Клас! Запитали думку нарду, отримали "59% — за те, що пістолети можуть мати всі громадяни, які дотримуються вимог закону, та можуть вільно носити їх у громадських місцях;" а робитимуть так як і витворяли всі ці роки - "чєрні нє положено!" - а нахіба мені пістолет вдома якщо є дробовики? Зараз, та і після перемоги зброї на руках у злочинців буде на порядок більше, мені потрібен захист там де поліцією і не пахло ніколи, на річках, озерах, в лісах. Треба вже якось закінчувати цю глухоту до голосу народу.

  • 27.09.2022 03:08
    #
    - 6 +

    "Водночас понад тридцять років основною перепоною на шляху до його прийняття було питання надання громадянам права на володіння, користування та носіння короткоствольної вогнепальної зброї."
    Це є брехнею. Саме МВС лобіювало неухвалення закону про зброю та всіляко затягувало процес законотворення, у тому числі і за допомогою підкупу народних депутатів шляхом "нагородження" їх т.з. "відомчими відзнаками" МВС у вигляді т.з. "іменної вогнепальної зброї", переважно КНЗ.
    "Міністерство внутрішніх справ України пропонує надати громадянам право придбавати пістолети, зберігати їх удома, використовувати для захисту себе, своїх близьких і власного майна у своєму помешканні, транспортувати зброю в розрядженому вигляді та використовувати її у тирах і на стрільбищах, однак без права носіння в мирний час."
    Навіщо було проводити те опитування у застосунку "Дія" якщо МВС ігнорує його результати? Те що зараз робить МВС це знову ж таки затягування процесу ухвалення закону про зброю, бо у запропонованому вигляді законопроет не відповідає волі громадян та викликам сьогодення. Для переважної більшості пересічних громадян право володіння КНЗ без права її носіння буде позбавлене сенсу, бо у межах оселі рушниця є значно ефективнішим засобом захисту ніж пістолет і до того ж іще і значно дешевшим.
    "Травматичної зброї цілком достатньо для ефективного цивільного самозахисту."
    Це є брехнею. Т.з. "травматична" зброя є малоефективною, принаймні за тієї потужності що вона має - біля 45-50 Дж, і у той самий час результати її застосування є непередбачуваними, що також часто призводить до т.з. "перевишення меж необхідної оборони". Якщо потужність т.з. "травматичної" зброї підвищити принаймні до 100-150 Дж вона стане більш ефективною, проте також зросте і її летальність. До того ж т.з. "травматичну" зброю значно складніше ідентифікувати за залишеними на місці події залишкам боєприпасів. Тому т.з. "травматична" зброя позбавлена будь-якого сенсу. Хіба до обов'язків заступника Міністра внутрішніх справ входять філософствувавння з приводу гуманізму? МВС є гілкою виконавчої влади і виконуватиме все що ухвалить влада законодавча. Але він намагається нав'язати законодавчій владі свою некомпетентну думку.
    "У цивілізованому розумінні суверенна держава - це не свавільний «кат Левіафан», а передусім інституційний механізм захисту й утвердження громадянської свободи шляхом реалізації прав та свобод людини. Держава намагається не утримати монополію на зброю, як це інколи лунає в маніпулятивних гаслах, а виробити збалансований механізм забезпечення суспільного блага з урахуванням вимог та умов певного часу."
    Це є брехнею. Єдиним вагомим чинником через який МВС прагне не надати громадянам ефективний засіб самозахисту у вигляді носіння КНЗ є бажання МВС зберегти за собою виключне право на насильство та свавілля. За останні роки стало вже майже звичним те що будь-який гучний та резонансний злочин в Україні скоюється чинними або колишніми співробітниками т.з. "правоохоронних органів".

    • 26.10.2022 16:32
      #
      - 0 +

      Також мені дуже не подобається ось це:

      "Міністерство запропонувало відійти від терміну «цивільна зброя», адже закон насправді має ширше застосовування і поширюється також на зброю, якою озброюються законні збройні формування, правоохоронні органи тощо."

      Військова зброя визначена та передбачена ЗУ Про збройні сили України, територіальної оборони - ЗУ Про основи національного супротиву, поліцейська - ЗУ Про Національну поліцію, спортивна - ЗУ Про фізичну культуру і спорт, мисливська - ЗУ Про мисливське господарство та полювання. І лише цивільна зброя не визначена та не передбачена жодним законодавчим актом. Тому цей закон має бути саме про цивільну вогнепальну зброю. Навіщо цим законом дублювати вже існуючі законодавчі акти?

  • 27.09.2022 07:33
    #
    - 5 +

    Розмова з представниками МВС та поліції це нагадує дискусію сліпого з глухим на новому рівні. У представників влади завжди бажання на цьому заробляти, маніпулювання свідомістю як думкою суспільства, а головне це те що ні чого у владі не змінюється суспільство у розвитку на декілька рівнів стоять вище ніж деградуюча влада. Влада яка застосовує опитування задля подальшого нав'язування хибних висновків деградує з усіх боків. Всім відома річ, злочини у 90% випадках це злочини зроблені працівниками МВС, поліції, тобто правовими працівниками у минулому, або які корегували злочинцями. Дозвільна система МВС озброювала за гроші злочинів,
    судді працювали як потрібно МВС. Зараз війна трошки все змінила, але після перемоги все буде як було, влада боїться озброєних співгромадян законодавчо захищених.

  • 27.09.2022 12:40
    #
    - 4 +

    "59% — за те, що пістолети можуть мати всі громадяни, які дотримуються вимог закону, та можуть вільно носити їх у громадських місцях;

    22% — за те, що пістолети категорично не мають бути в обігу серед цивільного населення;

    19% — за те, що пістолети можуть мати всі громадяни, які дотримуються вимог закону, але використовувати їх можуть лише в тирах чи на стрільбищах (носити зброю з собою заборонено)."
    Люди, що за логіка? Відколи це 19% стало більше за 59% ??????????
    Друге, короткоствол створений для використання поза межами приміщення, для приміщення є карабін та гладкоствольна рушниця.
    Трете, Всім дозволено мати гумостріл, тепер питання. яким чином визначити з якого ствола вбито людину, наприклад пострілом в скроню, якщо по гумці цього не визначиш, а гільзи нема бо револьвер?
    По четверте, весь кримінал озброєний бойовою зброєю і стримати його з гумострілом це самовбивство.
    Таке враження що закон писали якраз для безпеки бандитів і під їх диктовку, якраз щоб легше було грабувати законослухняних громадян.

    • 28.09.2022 20:55
      #
      - 2 +

      МВС протягом багатьох років за корупційними схемами торгувало т.з. "відомчими відзнаками" у вигляді т.з. "іменної вогнепальної зброї", здебільшого КНЗ. Відповідно до відомчої інструкції, затвердженої накозом МВС 622, ту т.з. "іменну вогнепальну зброю" дозволено носити. Тих т.з. "відомчих відзнак" МВС, власне так само як і інші т.з. "сілові відомства" такі як МО та СБУ, напевно вже продали таку значну кількість що навіть відчули зниження попиту. Тепер МВС прагне продавати КНЗ офіційно, напевно для того щоб мати можливість заробляти на продажі дозволів на придбання КНЗ за корупційними схемами та самої зброї за завищеними цінами через контрольовані МВС спеціалізовані крамниці. Зрозуміло що для переважної більшості пересічних громадян володіння КНЗ без права її носіння не матиме сенсу, бо в межах оселі рушниця є значно ефективнішим засобом захисту ніж пістолет, і до того ж іще і значно дешевшим. Проте МВС вже закладає до законопроекту 5708 корупційну складову у вигляді т.з. "спеціально навчених громадян", яким пропонується дозволити носіння КНЗ. Тобто, МВС планує за корупційними схемами тогргувати статусом т.з. "спеціально навченого громадянина" так само як воно зараз торгує т.з. "відомчими відзнаками".

  • 07.12.2022 03:11
    #
    - 0 +

    "Так, 2021 року поліцейські 38 разів (2020 року — 44 рази) застосовували табельну вогнепальну зброю (найбільше в Одеській області та м. Києві — по чотири рази, у Дніпропетровській — тричі). Найчастіше її застосовували для зупинки транспортного засобу (19 разів), менше — для захисту від нападу (шість разів) і затримання особи, котра намагалася втекти з-під варти (п’ять разів)."

    Чим він хизується? Тим що т.з. "правоохоронці" не часто застосовують зброю проти злочинців? Це іще було б зрозуміло якби рівень вуличної злочинності в Україні був низьким. А так за даними генпрокуратури під час розбійних нападів в Україні за рік гине до 7 тис. громадян, а заступник міністра внутрішніх справ вихваляється тим що т.з. "правоохоронці" не часто застосовують зброю. Навіть т.з. "правоохоронці" застосовують зброю для захисту від нападу на них, то що вже казати про пересічних громадян? Цікаво, а до цієї статистики увійшли випадки застосування зброї т.з. "правоохоронцями" з протиправними цілями, у тому числі для скоєння злочинів?


Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати