Перші невдачі недосвідченого власника зброї

Складний вибір між компактністю вогневою міццю

З початком літа перед власниками зброї постає складне завдання – забезпечити приховане носіння зброї.

Це означає, що влітку більшою популярністю користуються компактні моделі.

Проте майже кожен громадянин, котрий має дозвіл на приховане носіння зброї, прагне, щоб його зброя мала достатню вогневу міць, велику місткість магазину та була зручною для прихованого носіння. Зброї, що забезпечуватиме чудові показники по всіх пунктах, не існує в принципі. Тому необхідно вибрати для себе найважливіший показник.

Я почав своє знайомство зі зброєю, придбавши пістолет Walther PP з укороченим стволом. Пістолет носив за ременем, а набої зберігалися розсипом по кишенях.

Пістолет Astra Constable

Отримавши першого разу ліцензію на приховане носіння, я не планував носити зброю у повсякденному житті. І не тому що був противником такої поведінки, а просто не відчував себе достатньо підготовленим, щоб прийняти таке рішення.

Так тривало, поки моя дівчина не захотіла відвідати небезпечний район Бостона разом зі своїми батьками. Того разу я вирішив узяти з собою зброю. Я підготувався як міг і у результаті явив Бостонским подвір’ям зразок озброєного дурня.

Посеред літа, під відкритим сонцем я проходив 8 годин в куртці, під якою приховував пістолет за поясом. У ті роки я важив 115 кілограмів та пітнів мов свиня. Пістолет був буквально залитий потом (через що згодом укрився шаром іржі).

На довершення всіх бід, сідаючи в свою машину, я примудрився вдарити себе пістолетом в пах. Однак навіть цей перший досвід надав мені кілька надзвичайно важливих уроків з прихованого носіння зброї.

Під час наступного візиту на стрільбище, я вже вважав себе «битим» стрільцем, готовим до будь-яких несподіванок. Ставши на вогневий рубіж, я ретельно прицілився у мішень, затамував подих і натиснув на спускний гачок. Замість пострілу почувся хрускіт і скрегіт, а руку обпекло болем.

Smith 442 замінив «убитий» пістолет Astra

Накладки на руків’ї відлетіли від пістолета. Те ж відбулося із цілком і мушкою. Певно, що попередній власник перед продажем просто приклеїв їх супер-клеєм. Більш того, захована в руків’ї пружина стопора спускного гачка просто вилетіла зі свого місця. Пістолет став повністю непридатним.

Не зневірившись, я вирішив надалі більш раціонально використовувати свої гроші і купив найкраще спорядження для носіння й почав сумлінно тренуватися. Витрати набоїв збільшилися з однієї коробки до 500 набоїв за тиждень.

На заміну примітивному пістолету калібру .380 ACP прийшли два пістолети Colt 1911 Series 70, до яких ще були придбані дванадцять якісних магазинів.

Влітку я носив один Colt у кобурі Desantis за поясом і чотири запасних магазини, що зберігалися у різних місцях. Взимку мені зручніше носити два Colt під пахвами і 8 магазинів, котрі знаходяться у всіх кишенях. Таке рішення здавалося ідеальним.

Переїхавши до південнішого штату, я зрозумів, наскільки гарячим може бути літо. Носіння у шкіряній кобурі повнорозмірного Кольта 1911 в 40-градусну спеку втратило свою колишню привабливість.

Знадобилося щось легше, проте з нормальним балансом вогневої сили та зручності. Я обрав револьвер з прихованим курком та укороченим стволом під набій .38 Special. Зміна зброї потребувала більш ретельних тренувань.

Тепер у мене є пістолети на всі випадки життя. Вибір пістолета для мене визначається поєднанням 3-х факторів: погоди, одягу й місця.

Я не претендую на абсолютну істину та згоден, що у кожного власника зброї з часом з’являється свій підхід до вибору зброї. Головне, щоб зброя зберегла ваше життя. Все інше – дрібниці.

Автор: Джим Грант