Хочеш захисту – захисти себе сама!

Сумка для прихованого носіння зброї

Трохи міркувань щодо самозахисту

  Закон про зброю поки що в дорозі. А ідеальна ситуація, коли я зможу дістати з сумочки пістолет та прострелити грабіжнику коліна… «ні, синку, це фантастика» (с).

  Керманичі наші панічно бояться дозволити громадянам мати особисту короткоствольну вогнепальну зброю, що дозволить громадянам захищати себе. Керманичі наші кажуть, що нас захищає міліція, а вільний обіг зброї призведе до зростання злочинності.

***

Наша міліція нас береже 

  Почнемо з початку – я не довіряю нашій міліції, от ні на макову зернинку не довіряю. Щодня, їдучи на роботу я бачу купи мєнтів «упоперек себе ширших»; там, де я мешкаю з чоловіком, я жодного разу не бачила нашого дільничного інспектора; там, де я мешкала з батьками дільниця міліції взагалі ніколи не відкривалась; зрештою решт нормальну міліцію я бачила тільки у старих фільмах та віршику про дядю Стьопу.

  Жодної реальної ситуації, де б наша міліція допомогла громадянину я не знаю. Не розмов – троюрідний собака куми мого дядька якось почув як хтось розповідав… а реальної ситуації. Я не бачу, як вона мене береже, не відчуваю.

  Про вдалі розслідування квартирних пограбувань та повернення потім вкраденого теж не чула. Але добре пам’ятаю, як у 97 році наша «шкільна королева» прийшла до школи бліда й перелякана. А згодом ми дізнались, що у двері їх квартири подзвонили, батько відкрив, побачив дуло пістолета, всю родину вклали лицем у підлогу та винесли все, що було. Міліція грабіжників так і не знайшла. Ви можете заперечити мені – «Це були 90-ті…», але справа не в 90-х, справа у тому, що батько моєї однокласниці не мав зброї, а грабіжники мали.

***

Вільний обіг зброї призведе до зростання злочинності 

Просимо хвилинку уваги у злодіїв та терористів. Більше 170 000 простих мешканців Вісконсіну мають легальне право носити короткоствольну вогнепальну нарізну зброю. Вони озброєні та готові захищати себе та інших від злочинних зазіхань. Пам’ятайте, ми вас попередили. Навпаки, штат Ілінойс та місто Чикаго люб’язно роззброїли своїх жителів для вашої зручності.

  Я просто обожнюю це фото. Воно цілковито втілює саме необхідність вільного обігу зброї. Як?! Як донести до МВС, що злочинці мають зброю і без їх дозволу, і здобувають її без сплати податків, на то вони й злочинці? А от законослухняні громадяни, навпаки, позбавлені законного способу захищати себе.

    Щодо статистики раджу пригадати історію з массачусетським антизбройним законодавством. Так, після прийняття у 98 році Массачусетсом законів, надзвичайно суворих по відношенню до власників вогнепальної зброї, кількість тих власників за 4 роки знизилась більше, ніж в 7 разів. Водночас кількість вбивств із застосуванням вогнепальної зброї зросла майже в 2 рази, в той час як загалом по США цей показник збільшився лише на 3 відсотки. Іронія полягає в тому, що автори антизбройних законів обіцяли, що їх прийняття різко знизить рівень злочинності. 

  Звісно, вільний обіг вогнепальної зброї неможливий без певних умов та обмежень, але розумних! Наразі, оформлюючи дозвіл на зброю, я стикнулась з двома майже протилежними проблемами: геть «ніяка» медична комісія і «фантастичний» доступ до практики.

  От ви давно медичну комісію на право володіння та зберігання вогнепалу проходили? Де там взагалі хоч якась перевірка? Цю медичну комісію може пройти кожний, ну хіба окрім відверто-агресивних психопатів, та й вони можуть «вирішити питання» за взятку. Тож жодного контролю за тим, кому надається дозвіл немає. Виникає питання – нащо така перевірка взагалі потрібна? Вірна відповідь – щоб отримати плату за довідки від психіатра та нарколога, а як вийде, то і за інші.

  Далі, про затягування строків у дозвільній знають всі, а от чому на весь Київ сертифікованих тирів аж 2, для мене загадка. Розташовані вони дивовижно незручно і працюють з понеділка по п’ятницю в робочий час. Це спеціально продумано? Щоб людина, яка працює, вимушена була потрапити туди з максимальними труднощами?

  Ці дві, здавалося б невеличкі проблеми, в той же час дуже яскраво підкреслюють і небажання держави надавати громадянам доступ до зброї і абсолютну її байдужість до того, кому ця зброя втрапить до рук.

***

  Хочу звернутись до читачів – а які умови для придбання вогнепальної зброї вважаєте доцільними Ви?