Чому українці не мають свого Кайтселійту

| Навчання | Автор: Святослав Стеценко

Тренування Українського ЛегіонуТренування Українського Легіону

Невизнана українськими можновладцями війна відкрила очі багатьом громадянам України на необхідність мати боєздатну територіальну оборону. Озброєну, гарно навчену і готову швидко приступити до виконання бойових завдань.

Прикладів багато: Ізраїль, Швейцарія, близькі до нас естонський Кайтселійт та латиська Земессардзе.

Таке питання було поставлене громадянськими активістами, воєнними фахівцями перед керманичами нашої держави одразу після початку московської агресії в Крим, багаторазово повторювалося.

Ми зверталися до Президента, голів Верховної Ради та уряду, міністрів оборони і внутрішніх справ, командувача НГУ, начальника Генерального штабу, київського міського голови. Таких звернень від різних організацій були сотні.

Всі без винятку можновладці поставилися і продовжують ставитися до такої ідеї негативно. Їхня відповідь на всі звернення "Українського Легіону", інших воєнно-патріотичних організацій завжди одна: йдіть за мобілізацією у військо і служіть в АТО.

Звичайно, у військо теж йти треба, і багато наших легіонерів зараз захищають нашу землю зі зброєю. Але у військо потрібно йти не всім, хтось має опікуватися і територіальною обороною за місцем свого проживання.

Неготовність і неспроможність населення чинити збройний опір ворогу, відстоювати зі зброєю в руках свою землю дали змогу малим групам бойовиків захопити більшу частину території Донецької і Луганської областей навесні 2014 року.

Сподівання на певні зрушення з'явилися у липні-серпні 2014 року. Після розгрому наших бригад і добровольчих батальйонів влітку минулого року при райвійськкоматах були створені загони оборони і роти охорони.

Але сподівання на краще закінчилися дуже швидко. Майже всі загони оборони залишилися на папері, без зброї, без підготовки, перетворилися на порожню бульбашку, як майже все, що робить наша держава. Так само наші можновладці всіляко гальмують прийняття Закону про цивільну зброю і боєприпаси.

Що не робить держава, мусять брати на себе самі громадяни. З початком агресії Московії були організовані і розпочали діяльність по всій Україні десятки воєнно-патріотичних організацій, курсів, вишколів. Пику популярності вони досягли у серпні-жовтні 2014 року, коли на військові вишколи приходили сотні громадян по всій Україні.

Але в подальшому потік громадян значно скоротився, більшість курсів військової підготовки призупинили або взагалі припинили свою діяльність. Всі ці організації, курси, вишколи не призвели до побудови в Україні системи масової військової підготовки громадян, створення боєздатної територіальної оборони.

Так сталося через їхню неспроможність і часто небажання до об'єднання зусиль і ресурсів, до спільних узгоджених дій, до створення спільної організації. Кожен намагався діяти окремо від інших, будь-які пропозиції "Українського Легіону" до об'єднання відкидалися.

Розпорошеності воєнно-патріотичних організацій є кілька причин.

1. Сподівання їхніх організаторів через особисті контакти в Збройних Силах, МВС, СБУ отримати доступ до навчальної бази, зброї, боєприпасів і завдяки цьому мати першість серед інших подібних організацій, очолити таку діяльність. Сподівання виявилися переважно марними. Справжні преференції отримав лише "Правий сектор".

2. Комерційна складова. Чимало таких курсів були суто комерційними проектами. Інші, зібравши більш-менш бойову групу, починали "вирішувати питання" або бралися охороняти комерційні об'єкти. Такі звичайно не бажали об'єднуватися з будь-ким і ділитися своїм заробітком.

3. Політична ангажованість. Частина проектів прямо або опосередковано фінансувалася політичними партіями або місцевими впливовими людьми, перед якими мали певні зобов'язання. Звичайно, такі аж ніяк не були зацікавлені в об'єднанні.

4. Особисті амбіції лідерів, сподівання набути певний суспільний або політичний авторитет на своєму лідерстві. Зазначені причини залишаються дієвими і зараз, але потреба у створенні українського аналогу Кайтселійту не зменшилася, така потреба збільшується і буде збільшуватися.

Що ж робити?

Побудувати на громадських засадах систему масової військової підготовки громадян до територіальної оборони і партизанської війни. До того, як ми її самі не побудуємо, можновладці нічого не зроблять.

Ми маємо для цього можливості. Маємо накопичений досвід, випробувані методики підготовки, підготовлених досвідчених інструкторів та викладачів, певну матеріальну базу. Коли ми таку систему побудуємо знизу, держава буде змушена її легалізувати і прийняти на державному рівні. Саме так була побудована територіальна оборона в Естонії. Спочатку її створили самі громадяни, вже після долучилися держави.

Що ми пропонуємо.

1. Воєнно-патріотичним громадським організаціям.

Об’єднати зусилля. Сотні дуже бойових, але дрібних груп ніколи не зрушать справу, ніколи не стануть дієвою силою в масштабі країни, ніколи не зможуть зрушити державний апарат. Поєднавши зусилля і ресурси ми спроможні швидко розгорнути дійсно масову підготовку, досягти наочного для суспільства результату.

Ми станемо не прохачами в кабінетах можновладців, а щонайменше рівними партнерами. Намагання кожного через особисті контакти сепаратно “вирішити питання” лише для себе, отримати власний доступ до державних або комерційних ресурсів є шкідливим, не допомагає спільній справі, навпаки руйнує її.

Форму об’єднання знайти легко, для цього потрібно лише ваше щире бажання. Нам потрібно мати спільне інформаційне поле і спільну організаційну платформу. Якщо ми не будемо спроможні об'єднатися самі, годі навіть сподіватися вплинути на рішення можновладців і чиновників.

2. Громадянам.

Якщо ви вважаєте за необхідне мати боєздатну територіальну оборону, просто приходьте до нас, створюйте її безпосередньо. Все решта порожні балачки. За вас ваші родини і нашу країну ніхто не захистить. Ми запрошуємо до спільної діяльності як власників зброї, так і тих, хто зброї ще не має.

Якщо ти особисто будеш не готовий знищити зброєю кожного загарбника і просто бандюка, який прийде на твою вулицю, в твоє місто, в твою країну, або не підтримаєш власними грошима тих, хто до такого готується, то всі твої "успіхи" і "досягнення" і "креативність" на цій землі нічого не варті. Ліпше збирай речі і їдь на інші землі, більш мирні. Поки що мирні.

3. Волонтерським організаціям.

Дати громадянину достатню військову підготовку більш важливо, ніж подарувати йому взуття і одяг після мобілізації. Спрямування ресурсів волонтерських організацій для побудови українського аналогу Кайтселійту буде більш дієвим і ефективним, ніж затикання дірок за Міністерством оборони. Ми маємо конкретний проект, який потребує ресурсів, долучайтеся.

4. Лідерам громадської думки, засобам масової інформації, інформаційним проектам.

Просто підтримайте нашу діяльність інформаційно. Звичайно, якщо вважаєте її потрібною країні.

На яких принципах нам будувати спільну роботу.

1. Позапартійність.

Захищати країну зобов’язаний кожен громадянин, незалежно від політичних переконань і партійної належності. Нам потрібно побудувати громадянську оборону, а не бойові загони політичних партій.

2. Неприбутковість.

Звичайно, потрібні ресурси, зокрема і гроші. Але це ніяким чином не має бути ні великим, ні дрібним бізнесом. Просто самоокупність.

3. Рівність.

Не надувати щоки через власну крутизну. Кожен з нас має власний досвід, власні особливості, власні здобутки. Кожному знайдеться гідне місце в загальній спільній системі підготовки. Ми не конкуренти.

4. Відкритість.

Кожен може вільно увійти до спільної діяльності і вільно вийти з неї. Як організація, так і громадянин.

Дуже важливо!

Ми не будуємо окремого збройного угруповання. Ми будуємо систему масової військової підготовки і територіально оборони для всіх громадян, для країни в цілому.

Така система буде водночас школою громадянської відповідальності і дієвим засобом згуртування активних і відповідальних громадян. Зібратися разом і домовитися дуже легко. Для тих, хто інтереси країни ставить вище за власні амбіції, хай навіть дуже шляхетні.

1,0 1 -1 25
Коментарів (46)

  • Буду радий контактам з тими, хто готовий до об'єднання.

    • 11.07.2015 16:11
      #
      - 0 +

      Об'єднання, звичайно ж під головуванням пана Стеценка?..
      Святославе, чого ж тоді така нетерпимість до людей, які йдуть власним шляхом, але роблять ту ж саму корисну справу?

  • 09.07.2015 14:15
    #
    - 1 +

    Сучасний політикум за жодних обставин не підтримає подібної ініціативи, бо по-перше, таку міць складно буде контролювати, а рахуватись постійно озираючись через плече буде конче необхідно. Тому й таке відношення та увага зі знаком «-» до пара-мілітаристичних об’єднань. По-друге, не важко уявити, що саме станеться тієї самої миті, коли «любов обернеться до них 5-ю точкою», варто лишень пригадати, що саме додали до статуту Кайтселіту після того, як тодішнє керівництво їхньої держави наказало їм скласти зброю перед зовнішнім ворогом.
    До того-ж багато хто з нас не забажає стати гвинтиком в машині чиєїсь приватної «кишенькової» армії.
    І на кінець відповідаючи на запитання на початку публікації: «Чому українці не мають свого Кайтселіту? – Тому що, в нас часто й густо на два козака виходить три гетьмана.»
    П.С. Не згоден з принципом неприбутковості – якщо на доброму ділі можна ще й грошей заробити – чому б ні? – Чи ви давно до збройової крамнички заходили і вже забули скільки там набої коштують? Позашляховик давно паливом заправляли? Тренуватись на дерев’яних макетах будемо – десь ми вже це проходили…
    П.П.С. Тут цікавий момент був – «…хочеш захищати та допомагати йди в ЗСУ та …» куди йти – до рабо-армії (де скрізь «ватно-совкові» принципи та заходи)? Де бійця інколи за людину не вважають? - обіцяють одне, а на ділі виходить геть інше!
    Пропонували йти до тер. оборони – запитав лише одне питання – чи дозволять мені тримати закріплену за мною зброю та боєкомплект за місцем проживання? Відповідь, вважаю, очевидною. Про що ще можна говорити? (І це ми ще не підіймали питання – що саме вони пропонують захищати такими загонами, і в якому разі та як саме вони отримають закріплену зброю, бо до того дуже вже багато питань).

    • Як тільки прибуткова, гаплик, замордує податкова. Можна окремо реєструвати дочірні кампанії, які надають комерційні послуги.

  • 09.07.2015 14:47
    #
    - 6 +

    Остается вопрос финансовый. Очень хорошо что средняя зарплата по официальным данным в стране сейчас 3-4 тыс. грн. Очень плохо что, судя по этим официальным данным, мой регион находится, видимо, в какой-то другой стране, ибо у нас минималка как была средним заработком, так и остается.
    С введением новых тарифов на коммуналку большинство людей пытается финансово выживать. Им неоткуда найти время на подготовку, хотя бы среднего качества. Что уж говорить о цене вопроса на эту подготовку: цена оружия, стоимость каждого выстрела...
    Я ни в коем случае не критикую, и по большому счету согласен с вышеизложенным в статье, но "на бумаге" то оно хорошо, а вот в жизни немного потяжелее получается...

    • 90% занять майже не потребують витрат. Ми рахували собівартість без стрільб близько 200 гривень за місяць. За умови участі в загонах оборони вогневу можна проводити зброєю і боєприпасами ЗСУ..
      Великі витрати одноразові на створення навчально-матеріальної бази, близько 500 тис. гривень для повноцінного обласного центру. Але за умови єднання і загальноукраїнської організації такі гроші би знайшли. Нам наш табір обійшовся приблизно в 150 тис. грн., але на сьогодні нашої матеріальної бази мало.

      • 09.07.2015 15:35
        #
        - 2 +

        Бійці загонів тер.оборони перші-ліпші кандидати до наступної хвилі мобілізації. Медичну комісію самостійно пройшли, актуальні контакти залишили, ще-й з додатковою інформацією. Воєнкоматам значно простіше забрати «таких», коли їх починають «смажити» за невиконання планів (а наскільки мені відомо жоден з регіонів нашої країни не виконав планових показників за двома останніми хвилями), аніж шукати бозна де «партизанів від призову». То ж є сенс замислитись – чи варта потенційно можлива тяганина з воєнкоматом, декількох вистріляних магазинів з АК на полігоні.

  • 09.07.2015 15:01
    #
    - 0 +

    УНСО?

    • УНСО, ПС, всі решта націоналістів на своїй хвилі, ні з ким об'єднуватися не будуть. Про це вже писав, там де є будь-який партійний інтерес, об'єднання неможливе, бо вибори.

  • 09.07.2015 15:09
    #
    - 4 +

    Я фізична особа яка не має жодного відношення до будьяких організацій. Як я можу бути впевненим що записавшись на "курси" мене не арештують за участь в якомусь незаконному формуванні?

    • Спочатку дізнайтеся, до кого записуєтеся. Установчі документи,юридичний статус.

      • 09.07.2015 16:01
        #
        - 2 +

        Навіть якщо мені покажуть установчі документи і зробивши висновки, знов таки які гарантії що мої данні не отримаюсь якісь структури, які прийдуть та скажуть "нам не вистачає людей для мобілізації, а ти тут вже щось вивчив..."? Якісь гарантії конфенденціїності будуть?

        • Як для будь-якої громадської організації. Документи надаються ГО за рішенням суду.

  • 09.07.2015 15:35
    #
    - 6 +

    Год уже говорим об одном и том же. Без поддержки и финансирования МО и государством идея так и останется идеей. Государство просто подавит частную инициативу, как успешно подавляет (где скрыто, а где и явно) инициативу гражданскую. В Эстонии и Латвии государство оказывает всестороннюю поддержку, о Швейцарии вообще говорить нет смысла - там военная подготовка гражданским долгом является.

    • Якщо ми будемо так ставитися, то слід тікати з цієї землі.

    • Ми працюємо без підтримки і фінансування МО. Якщо б не займалися всі кустарщиною і містечковістю, а побудували розгалужену загальнонаціональну організацію, то знайшлися би і великі спонсори.

      • 11.07.2015 16:25
        #
        - 0 +

        Святославе, а може вся справа в небажанні нормально організувати навчання?.. Мені здається, що ключові слова "велика організація" та "спонсори". Фінансування МО - це залежність від чиновників. Підтримку отримати можна.

        • Навчання нормально можна організувати завжди. Від ресурсів залежить масштаб такого навчання. Для навчання малої групи ресурсів достатньо власних. Якщо йдеться про сотні людей - вже потрібні значні ресурси.

          • 12.07.2015 07:45
            #
            - 0 +

            сотні людей - це десятки малих груп. Логічно?..

            • Мали вже сотні малих груп в кожному селі свою в1918-1922. Згадайте, що воно дало.

              • 12.07.2015 08:19
                #
                - 0 +

                я маю на увазі аспекти навчання та фінансування.
                Якщо говорити про політику - то це питання спільної мети та ідеології. А отут виникає питання взаємної довіри. І розмахування прапором з гаслом "хто не з нами - той проти нас!" - не кращий варіант пошуку об'єднання

                • Згоден, це взагалі не варіант. Ще гірший варіант, коли починають розмови "та організація погана, наша хороша, тому йди з тієї до нашої".

                  • 15.07.2015 09:06
                    #
                    - 2 +

                    Доброго вам дня.працюю в тому ж напрямку .Є засновником
                    Військово-патріотичного-спортивного клубу Козак м.Бердичів Жит.обл.
                    Радий що довелося з вами познайомитися.на цих вихідних був разом з обухівськими хлопцями у вас на базі.Андрій читав курс нато поводження зі зброєю та умовні знаки.Готові до співпраці -підготовка молоді до служби в ЗСУ.маю тісну співпрацю з федерацією самбо в Жит.обл.
                    мій контактний тел.0674115015

  • 09.07.2015 15:48
    #
    - 5 +

    В итоге имеем что. В реалиях нашей страны, этого, с позволения сказать, правительства идея структуры территориальной обороны, не зараженной никакими "измами" возможна исключительно от инициативы "снизу". Никаких военкомов, никакого МО, никаких партий - все они отстаивают в первую очередь свой интерес, всех "обычных" людей рассматривая исключительно как инструмент по добыванию. сверхприбыли.
    Вот и возвращаемся к моему предыдущему комментарию о финансовом вопросе. И получаем, что создать такую организацию вопреки правительству, которое думает лишь о своем кармане, можно только за свой счет. Что слегка затруднительно при наших доходах, при отсутствии оружейного законодательства и при монополии властьимущих на все, что должно принадлежать народу.

    • 09.07.2015 15:50
      #
      - 1 +

      Навіть якщо мені покажуть установчі документи і зробивши висновки, знов таки які гарантії що мої данні не отримаюсь якісь структури, які прийдуть та скажуть "нам не вистачає людей для мобілізації, а ти тут вже щось вивчив..."? Якісь гарантії конфенденціїності будуть?

      • 09.07.2015 15:57
        #
        - 0 +

        А мне почем знать?) Не я ж предлагаю такое официальное объединение)

    • 09.07.2015 15:59
      #
      - 0 +

      Повністю з Вами згоден. Країну такі ініциативи не цікавлять, люди самі фінансово навряд чи потягнуть або хтось захоче нажитися на цьому, а якщо просити фінансува у когось це бути залежним від нього, і фактично вертаємось до кишенькових армій.

      • Павле, не хочете - ніхто не примушує. Продовжуйте шкодувати, що у нас не та країна, не та влада і не ті люди.

      • 11.07.2015 16:31
        #
        - 3 +

        Павло, вже час усвідомити, що країна - це ми, те що навколо нас та наше відношення до того, що навколо нас. Нема якоїсь надістоти, яку звуть Країна. Країна складається з її громадян.

    • 11.07.2015 16:20
      #
      - 0 +

      хто хоче - той знаходить можливості. Ми, наприклад, досить активно співпрацюємо з міністерством оборони. Навіть до заявок невеликих організацій та спільнот, при певній наполегливості вони ставляться схильно й дозволяють отримувати вишкіл на військових полігонах, в тому числі й виділяють розумну кількість боєприпасів для проведення стрільб.

  • 09.07.2015 16:41
    #
    - 2 +

    З нового року піднімаємо та займаємося на створенному своїми силими полігоні в Черкаській обп. без підтримки і фінансування давно потрібно обєднуватися для роботи по цьому питанню



    • Сергію, ми завжди готові до об'єднання. Як зв'язатися?

    • 09.07.2015 17:35
      #
      - 1 +

      Сергію, земля під полігон приватна власність, чи виділена держ.органами? Запитую тому, що на даний момент кожен виїзд "на пострілять" пов’язаний з багатьма незручностями. Ярки, непрацюючі кар’єри і т.і., а якщо випадково заїхати на мисливські угіддя то тут повний капець. З єгерями, мінтами... Правда є в місті військова частина, в якої за містом, прекрасний полігон, але там же й аеродром, а тому й відмова.

  • 09.07.2015 17:38
    #
    - 0 +

    Святослав сообщите пожалуйста свой email. Или вот мой tit74@mail.ru

  • 09.07.2015 18:58
    #
    - 5 +

    Прочёл статью. Думаю, что для начала объединяться и учится можно нигде не регистрируясь. Ну а дальше - по обстоятельствам.

  • 13.07.2015 09:39
    #
    - 1 +

    Ребят, не знаю, где как, а мы в Харькове организовались и учимся. Стрельбы - вместе с военными, это в принципе не такая уж проблема - можно договориться. Изучаем всякое - от рукопашки до диверсионки.

  • 14.07.2015 17:17
    #
    - 0 +

    Святослав, ходил на Ваши курси где-то год назад. Перестал ходить так как много времени уходит в пустую. Если брать занятия выходного дня, то из 6-7 часов с пользой проводили максимум пол часа, а инструктора это вообще отдельный разговор, каждый расказывает по своему и часто у разных инструкторов противоположное мнение. Как-то нет доверия к людям у которых нет никакого военного опыта, да они еще и противоречят друг другу. Это просто мое мнение от Ваших курсов, может уже конечно все поменялось.

    • Змінилося, приходьте.

    • Рік назад ми лише починали роботу, набиралися досвіду навчання цивільних, все робилося шляхом спроб і помилок. Зараз маємо і усталену методику, і достатньо кваліфікованих інструкторів.

      • 16.07.2015 10:46
        #
        - 0 +

        Дуже радий, що змінилося на краще. Обов'язково прийду, як буде вільний час.

  • 16.07.2015 13:29
    #
    - 0 +

    Проблема организации масовых центров спецподготовки отсутствие большого потока желающих.

    В Украине есть центры спецподготовки у которых и так дифицит в желающих на обучение:
    Центр Спеціальної Тактичної Підготовки "Білий Вовк" - www.facebook.com - Сетевая школа по всем обласным центрам.
    Центр Подготовки Диверсионно-Партизанских Подразделений - www.facebook.com
    Український Партизан - www.facebook.com
    Українська Тактика - www.facebook.com
    Київський Легіон - www.facebook.com
    Центр Тактичної Підготовки «Бескид» - www.facebook.com
    Школа снайперов "Дикое поле" - www.facebook.com - Сетевая школа по всем обласным центрам.
    Христианская школа снайперов - www.facebook.com

  • 20.07.2015 13:18
    #
    - 0 +

    Армія, в тому числі територіальна, завжди є підсистемою держави.

    Нинішня держава не зацікавлена у творенні територіальної армії.

    Отже, творення нової армії треба здійснювати одночасно з творенням нової держави. Територіальна оборона має бути підсистемою капітального політичного проекту.


Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати