Страйкбол та Закон - юридичні аспекти обігу страйкбольної зброї в різних країнах світу

Полум'ягасник яскравого оранжевого кольору - вимога до маркування старйкбольної зброї у багатьох країнах світу

На сьогоднішній день виробництво страйкбольних реплік досягло того етапу, що стало все важче відрізняти їх від справжньої зброї. У цей момент постає питання: як страйкбольна зброя співіснує із внутрішнім законодавством різних країн? Чи всюди можна вільно купувати приводи і використовувати їх?

На ці та інші питання спробуємо знайти відповіді у невеличкому екскурсі навколо світу.

Австралія

Ввезення або володіння репліками кулеметів і штурмових гвинтівок регулює і обмежує приблизно стільки ж законів, скільки й на реальну вогнепальну зброю. У Квінсленді або в Новому Південному Уелсі видаються спеціальні ліцензії на продаж приводів та дозволи на володіння ними, але отримати їх можна лише вказавши «справжню причину», для чого вам потрібна такого виду зброя.

Цікаво, що бажання грати у страйкбол до причин, що дозволяють отримати дозвіл не входить. А от причина зняти короткий відео-ролик, де у головних персонажів в руках буде страйкбольна зброя – досить припустима.

Болгарія

Airsoft юридично визнаний спортом у Болгарії! Відсутні обмеження щодо зброї, якщо не вважати таким дозвіл від батьків для неповнолітніх дітей. Немає необхідності в якихось ліцензіях чи жовтогарячих маркерах. У нормативних актах лише відзначена заборона на проведення ігор в адміністративних будівлях, у громадських місцях та на заповідних територіях, що є цілком зрозумілим фактом.

Велика Британія

Купівля страйкбольних приводів у Великій Британії жорстко регулюється. Необхідно придбати номер UKARA, який можуть отримати лише ті гравці, які стабільно зіграли не менше трьох ігор на спеціально відведеному полігоні протягом двох місяців. Тільки після отримання номеру, гравець може придбати собі омріяний привід з реалістичним корпусом. Гравці без номеру або неповнолітні повинні використовувати приводи, корпус яких пофарбовано в жовтогарячий колір більш ніж на 60%.

Існує обмеження по швидкості вильоту кульок з приводу, на всіх полігонах приблизно 105 метрів в секунду. Напівавтоматичні снайперські гвинтівки - приблизно 150 метрів в секунду, при дотриманні дистанції не ближче 15 метрів. Полігонів не надто багато, в основному ліси і поля.

Індонезія

В Індонезії страйкбольні копії зброї досі юридично не класифіковані. Тобто, незрозуміло чи прирівнюються вони до іграшок чи все-таки до зброї, наприклад пневматичної. Оскільки у місцевої поліції негативне ставлення до ігор зі стріляниною один в одного і перевдяганням у військову форму, страйкболу в такому вигляді, як ми його знаємо, в Індонезії не існує.

Іспанія

Кожен страйкбольний привід в Іспанії повинен бути зареєстрованим під певним номером і власник має мати особливу картку, яку потрібно заводити окремо на кожну одиницю зброї. Звичайно, що послуга реєстрації не безкоштовна. Грати у страйкбол можна лише на полігонах, які знаходяться у приватній власності або у спеціально відведених місцях. 100% ігор комерційні, однак організовані на досить цікавих місцевостях. Через постійну проблему лісових пожеж використання піротехніки заборонено і влітку, і взимку.

Канада

Airsoft-зброя за законом розглядається як вогнепальна, якщо використовується для вчинення злочину. Коротко кажучи, пістолет вважається справжнім, якщо всі навколо були впевнені, що він справжній, відповідно тоді злочинець несе повну відповідальність і суд розглядає справу, як таку, що була вчинена із використанням справжньої зброї.

Люксембург

Національне законодавство розглядає страйкбольні репліки в якості зброї. Внаслідок проблем, які виникають з цим, страйкбол не набув значного поширення в країні.

Малайзія

Страйкбол незаконний. Володіння, імпорт, виробництво і продаж приводів заборонені. Поки ніяких змін у законодавстві не передбачається.

Нідерланди

Міністерство Юстиції Нідерландів зазначає, що реалістичні копії вогнепальної зброї можуть бути використані у цілях залякування, а поліція в потрібний момент не зможе відрізнити репліки від їх прототипів, тому для цивільних володіння навіть страйкбольною зброєю (яка за розміром співпадає з реальною) заборонено законом і будь-яка можливість його придбання виключена.

Німеччина

Законодавча база щодо питання страйкбольної зброї розроблена далеко не досконало і купити привід досить проблематично. Німці класифікують, будь-який об'єкт з енергією пострілу, що перевищує 0,8 джоулів, як зброю. При цьому зброя, що володіє енергією менше 7,5 джоулів розглядається як цивільна і маркується спеціальним «F»-штемпелем. Щоб бути володарем страйкбольного приводу, треба досягти 18-ти річного віку та знайти і купити сам привід, який обов'язково промаркований «F»-штемпелем (а такі серед приводів практично не зустрічаються).

Ввезення страйкбольної зброї з-за кордону поки також заборонено. Тюнінг дозволено лише зовнішній, косметичний, а все, що змінює технічні характеристики зброї знаходиться під забороною. Цікаво ще й те, що німецьке законодавство дозволяє встановлювати оптичні приціли, але при цьому забороняє лазерні цілевказівники і тактичні ліхтарі.

США

Сполучені Штати Америки - фактично центр світового страйкболу. У федераціях, що його пропагують грають більше 500 тисяч чоловік. Показовим є той факт, що багато великих виробників амуніції і зброї орієнтовані виключно на США. У Штатах однаково розвинений і комерційний страйкбол, який проводять виключно на спеціальних майданчиках із прокатним спорядженням і milsim-формат, що передбачає наявність в учасників власного екіпірування.

Більшість великих ігор організовують магазини, які торгують страйкбольним спорядженням. Згідно з американським законодавством, airsoft-зброя не зараховується до категорії вогнепальної і йменується «м'якою пневматикою». Однак, моделі з непрозорим корпусом повинні маркуватися яскравими помаранчевими мітками на кінці ствола, що відрізняють їх від бойових оригіналів. У кожному штаті діють свої закони щодо можливості чи заборони зняття цього помаранчевого маркера, але у будь-якому випадку американські страйкбольні асоціації рекомендують не займатися самодіяльністю і замінювати помаранчевий полум’ягасник на звичайний тільки після ретельного вивчення законодавства свого штату. Таким чином, американська влада прагне всіма силами запобігти можливості використання страйкбольної зброї при пограбуваннях банків, магазинів чи інших установ.

Поліції набагато простіше відрізняти, яка зброя перевозиться у випадково зупиненій на трасі машині: бойова чи страйкбольна. У теорії помаранчеві маркери повинні допомагати співробітникам сил правопорядку правильно ідентифікувати зброю. Однак, хто перешкодить справжньому злочинцеві відкрутити помаранчевий полум’ягасник зі страйкбольної рушниці і поставити його на бойову, щоб збити з пантелику поліцію і ФБР? Відповіді ніхто не дає.

Туреччина

Перші паростки страйкбольного руху в Туреччині зародилися відносно недавно, років 10 тому, але відчутного розвитку цей вид військово-спортивних ігор на території цієї країни не отримав. Причин тому багато - відсутність організованої структури, реклами, спеціалізованих магазинів та організацій зацікавлених у розвитку airsoft. Цікаво, що купити привід в Туреччині через мережу Інтернет можна вільно, але тільки всередині країни. Вибір в існуючих онлайн-магазинах досить мізерний, а ціни значно завищені. З-за кордону робити інтернет-покупки приводів не можна.

Обмежень на швидкість вильоту кулі чи на схожість зовнішнього вигляду з реальними аналогами немає. У зв’язку з відсутністю спеціалізованих страйкбольних магазинів про особливу форму гравців, масову моду на реконструкцію чи моделювання, також, говорити не доводиться. Зазвичай використовується форма зразків армій країн-членів НАТО і, відповідно, Туреччини. Великих організованих ігор чи тренувань немає, тільки рівень дружніх «стрілялок», які проводяться виключно на ентузіазмі фанатів своєї справи.

Таким чином, бачимо, що перешкод до розвитку airsoft у світі достатньо багато. То ж можемо вважатися щасливчиками, адже в Україні страйкбольні приводи для стрільби пластиковими кулями діаметром 6 мм визначені як такі, що не мають цільового призначення для ураження цілі і внаслідок цього до категорії будь-якої зброї не відносяться. Вони, швидше за все, розцінюються як іграшкові вироби, які за своїми зовнішнім виглядом і розмірними характеристиками схожі з вогнепальними прототипами.