Чи буде Кабмін дурити власних громадян і обмежувати право на торгівлю зброєю підзаконним актом, а не законом?

Час іде, а чиновники не змінюються

З часу попередньої публікації ми отримали деякі відповіді на запити і вирішили підготувати проміжний матеріал для інформування нашої спільноти.

Мусимо попередити, що в тексті використано багато посилань на українське(!) законодавство, тому людям із загостреним відчуттям справедливості і високим рівнем збудження нервових процесів, рекомендуємо утриматися від подальшого прочитання, бо мова буде йти про дискримінацію та порушення ваших прав.

А ті, хто осилить цей текст, знатимуть, що:

- в Україні немає закону про обмеження цивільного обігу зброї, а отже і не може бути відповідальності за “незаконне” володіння нею;

- існують незаконні, але суто технічні перешкоди для реалізації вашого права на придбання та володіння зброєю як річчю.

Найперше почнемо з нашого базового розуміння, що в Україні немає закону, який обмежує цивільний обіг зброї. Нагадаємо, що тільки законом (ст. 92 Конституції та ст. 178 Цивільного кодексу) може бути обмежене право цивільного обігу речей, зокрема і зброї.

Саме законами обмежене право цивільного обігу тютюну, алкоголю, наркотиків, радіоактивних речовин тощо, а от щодо зброї такого закону немає. Це, власне, і підтвердила відповідь Мін'юсту на наше звернення щодо скасування державної реєстрації Наказу МВС №622 .

Звичайно, ми передбачали негативну реакцію, але розраховували, що можливо міністерство нас поправить і знайде  хоч якийсь віддалений закон. Проте не маючи гідного аргументу, вони, як за останню соломинку, тримаються за підзаконний акт, зазначаючи, що він - чинний (емоційно близьке до аргументів попереднього "гаранту" Конституції про власну легітимність ;) ).

МінЮст наполягає, що Постанова ВРУ від 92 року чинна, але закону немає

МінЮст наполягає, що Постанова ВРУ від 92 року чинна, але закону немає

Будь-хто може переконатися, що Постанова Верховної Ради від 17.06.1992 року є підзаконним актом, бо прийнята на виконання ст. 13 Закону УРСР “Про власність”. В цій постанові про це прямо і написано. А от сам закон “Про власність” втратив чинність ще в 2007 році (хоча деякі юристи наполягають, що він втратив чинність ще в 2004 році).

Виникає закономірне запитання: якщо немає закону, який обмежує цивільний обіг зброї, чому ж тоді ми не можемо вільно придбати пістолет в магазині? Вся справа в тому ж підзаконному регулювання.

Був у нас Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності ”, який встановлював, що виробництво, ремонт та торгівля зброєю підлягають ліцензуванню. Під цей закон прийняли спільний наказ МВС і Держкомпідприємництво про затвердження тих самих ліцензійних умов для отримання ліцензії на виробництво, ремонт і торгівлю зброєю.

Хоча закон про ліцензування передбачав, що ліцензійні умови - це установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, проте наше “славне” МВС всовує в той наказ невеликі “нюанси”, які перевертають все з ніг на голову.

Мова, зокрема, про п. 6.5. спільного наказу, за яким вогнепальна, пневматична, холодна зброя повинна продаватися громадянам на підставі дозволів органів внутрішніх справ на її придбання. Така собі незаконна ліцензійна умова, що не стосується вимоги, яка встановлена законом.

Ми зазначали, що в Україні де-юре вільний обіг зброї, на час написання тої статті і по нині так і є, бо закон “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” втратив чинність на підставі закону “Про ліцензування видів господарської діяльності”. Розуміємо, навіть юристам після цього абзацу треба відпочити і згадати мудрі слова Залізного Бісмарка ;)

Так от, новий закон теж вимагає ліцензію для господарської діяльності з виробництва, ремонту і торгівлі зброєю, проте ліцензійних умов досі не затверджено. Звичайно, не полишаючи вищезгаданого міністерства юстиції, ми їм нагадали, що старі дискримінаційні ліцензійні умови мали бути скасовані ще 2 місяці тому. Надіємося вони так само оперативно нададуть відповідь.

заява про скасування дискримінаційних ліцензійних умов на торгівлю зброєюзаява про скасування дискримінаційних ліцензійних умов на торгівлю зброєю

І ось тут настає справді кульмінаційний момент щодо затвердження нових ліцензійних умов: чи буде Кабмін дурити власних громадян і без спеціального закону обмежувати конституційні права на власність своїми підзаконними актами, покаже час.

Ми ж в свою чергу чемно повідомили, що порушення вимог закону при підготовці нових ліцензійних умов неприпустиме. А для забезпечення прозорості у розробці нових ліцензійних умов і гарантій дотримання чиновниками ст. 178 Цивільного кодексу України рекомендували залучити до роботи представників УАВЗ.

нові ліцензійні умови на торгівлю зброєю затверджує КМУ, вони повинні відповідати ст. 178 ЦКнові ліцензійні умови на торгівлю зброєю затверджує КМУ, вони повинні відповідати ст. 178 ЦК

А поки будемо чекати відповіді з КМУ і Мін'юсту заінтригуємо читачів, що маємо деякі відповіді по запитах з нагородною зброєю. Сумно констатувати, проте цивільне використання такої “нагороди” чи то пак “відзнаки” не передбачено жодним законом, а отже є незаконним в буквальному розумінні слова. Про це ми напишемо в наступній публікації.