Маніфест власника зброї

Ні.
Ваша зброя – це ваша власність. Без відповідного судового рішення, прийнятого на підстава закону, не може бути вилучена жодна власність, набута у спосіб, не заборонений законом. Згідно статті 41 Конституції, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Міліцейська інструкція – не закон.
До прийняття закону “Про цивільну зброю і боєприпаси”, цивільний обіг зброї регулюється Цивільним кодексом України (ЦК).
Відповідно до ст. 328 ЦК, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Закону про заборону набуття права власності на зброю немає.
Більше того, відповідно до ст. 178 ЦК, визначено лише три форми цивільного обігу речей:
1) вільний, коли немає закону, який забороняє чи обмежує обіг речей;
2) обмежений (дозвільний), коли для набуття речі треба спеціальний дозвіл, відповідно до спеціального закону;
3) заборонений, коли є закон, який забороняє цивільний обіг речей.

Наша позиція збігається з висновком Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладеним 07.02.2014 року у п. 1 Постанови Пленуму №5 “Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав”: Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Ураховуючи, що згідно зі статтею 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14
Також, якщо якийсь суд, через незнання чи злий намір, вирішить застосувати Кодекс про адміністративні правопорушення, а саме: ст. 192 Порушення громадянами строків реєстрації (перереєстрації) нагородної, вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і правил взяття її на облік, то санкція статті не передбачає конфіскації. Позаяк, ми об’єднуємося навколо Маніфесту під проводом УАВЗ, не лише в боротьбі за рівні права на збройний захист, а також щоб незаконні адміністративні санкції не були застосовані до жодного нашого прихильника.

Не пускати в житло.
Згідно ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно ст. 68 Конституції, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Інші акти обов’язкові лише у випадку, якщо вони відповідають Конституції та законам, а таких підзаконних актів у сфері обігу зброї немає.

Більше того, вся дозвільна система МВС є нечинною, що підтверджують відповіді секретаріату КМУ та, власне, МВС.
Захист житла від протиправного проникнення гарантоване ст. 30 Конституції. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку, інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Незаконне проникнення службовця в житло особи або проведення огляду є злочином та, згідно ст. 162 Кримінального кодексу, передбачає позбавлення волі до 5 років.

Залежить від лояльності магазину. Якщо магазин здійснює свою діяльність під протекторатом МВС і добровільно виконує незаконну інструкцію №622, то можливо набої Вам не продадуть, якщо “дозвіл” буде “прострочений”. Проте, Ви не обмежені жодним законом купити такі набої в іншому місці чи отримати їх як подарунок від друзів або закупити певну кількість до закінчення “терміну дії дозволу”.
Тут стоїть питання: чи залишатися у певній зоні комфорту але підкорятися свавільним міліцейським інструкціям, чи поборотися за права але вийти за межі звичної зони комфорту.

Зброєю можна користуватися, як і будь-якою власністю, відповідно до ст. 41 Конституції України. Де зазначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Разом з тим, відповідно до ст. 92 Конституції, правовий режим власності встановлюється виключно законом.

Отже, всі обмеження наших прав власності на зброю повинні встановлюватися лише законом, а не міліцейськими інструкціями.

1. Щодо полювання Закон «Про мисливське господарство та полювання» посилається на наявність дозволу, але він не передбачає обмежень, пов’язаних із «терміном дії такого дозволу». Ст. 12 цього закону – полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, що в установленому порядку одержали в уповноваженому державному органі відповідний документ дозвільного характеру на право користування цією зброєю.

2. Щодо використання майна на стрільбищах/тирах Дійсно, такі суб’єкти господарювання, що надають стрілецькі послуги, можуть встановити внутрішні правила з посиланням на незаконну міліцейську інструкцію № 622, але в такому випадку – це питання порушення прав споживачів, бо законних обмежень у користуванні майном немає. Отже, нашим спільним завданням буде боротьба з будь-якими незаконними проявами дискримінації власників зброї до прийняття відповідного закону, який гарантуватиме рівні права для всіх.

3) Щодо перевезення/транспортування зброї Знову ж таки це питання свідомого підкорення незаконній міліцейській інструкції. Очевидно, що не можна одночасно і не визнавати легітимність інструкції, і визнавати її легітимність для збереження відповідного комфорту і уникнення протистоянь із системою.

Формально передбачена адміністративна відповідальність за порушення строків перереєстрації дозволу на зброю за «це порушення» Ст. 191 КУпАП «Порушення правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають відповідний документ дозвільного характеру, виданий уповноваженим державним органом на зберігання зазначеної зброї, - тягне за собою накладення штрафу від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням зброї і бойових припасів або без такого.

Таке стягнення можливе лише за рішенням суду. Законних підстав винести таке рішення у суду немає, оскільки такі правила перевезення є незаконними. І наше завдання спільними зусиллям боротися за свої права і не допустити незаконних судових рішень на обмеження конституційного права власності. Більше того, сумнівною є діяльність інспекторів дозвільної системи МВС, котрі мали б складати адміністративні протоколи за ст. 191 КУпАП.

Коли громадян, що підписали Маніфест, набереться достатня кількість для того, щоб створити повноцінний штаб та визначити обласних координаторів, будуть надані відповідні типові інструкції і зразки документів для протидії можливому свавіллю МВС.