Фламберг
Двуручный меч фламберг
Среди разнообразия клинкового оружия этот меч выделяется так же сильно, как гоночный автомобиль среди продукции АвтоЗАЗа.
Его видели, пожалуй, все – в музеях, на картинах, в компьютерных играх. Характерная пламевидная форма лезвия дала название этому мечу – фламберг.
Появление фламберга на полях сражений принято объяснять ростом количества и качества доспехов, прорубить которые одноручным мечом становилось практически нереально. На арену выходят чеканы, шестоперы, топоры и, собственно, двуручные мечи, среди которых достойное место занимают и фламберги. Ради справедливости отмечу, что встречались и одноручные мечи с подобной формой клинка, но не так часто.
Двуручный меч фламберг
Клинок фламберга может иметь изгибы как по всей длине, так и приблизительно на две трети. Заточка идет по всей длине клинка, кроме того, изгибы могут быть слегка разведены в стороны, по принципу зубьев пилы. Как и у простых двуручных мечей, у фламбергов, как правило, есть контргарда, а между ней и основной гардой – рикассо, или пята клинка. Рикассо применялось для более широкого хвата, что позволяло улучшить управление мечом и эффективность как выпадов, так и рубящих ударов.
Двуручный меч фламберг
Одно из основных преимуществ фламберга – увеличение силы удара на единицу площади при сравнении с прямым мечом. Конечно, такого эффекта, как при ударе чеканом, достичь не удавалось, но и так неплохо выходило. А при секущем ударе получался эффект, как от пилы, что было уже лишним – доспехи пилы слабо боялись, а для неодоспешенного человека с лихвой хватало и простого удара мечом.
Широкое распространение фламберги получили во время Тридцатилетней войны 1618-1648 годов, хотя на полях сражений они начали появляться еще в конце 15-го века. Наемные войска использовали фламберги и другие двуручные мечи, которые быстро стали оружием, окутанным легендами. Ходили, к примеру, разговоры об отравленных клинках, говорили и о том, что обладатель фламберга не мог рассчитывать на пощаду при попадании в плен.
Двуручный меч фламберг
Католическая церковь к фламбергам относилась резко отрицательно. Как и арбалеты, эти необычные двуручные мечи для Рима были вне закона, пользоваться ими считалось преступлением. Впрочем, это не останавливало сотни и тысячи воинов по всей Европе, которые использовали и фламберги, и, особенно, арбалеты.
Двуручный меч фламберг
Эти мечи использовались не только на поле боя, а и в разнообразных церемониях. Внешний вид делал их более чем внушительными, и для торжественных церемоний они подходили как нельзя лучше. Правда, для церемоний мечи, как правило, выковывались не такие, как для боя, использовать их в сражениях было невозможно.
Дворучний меч фламберг
Шло время, оружие развивалось, доспехи становились ненужными. Огнестрельное оружие кардинально изменило картину мира, тактика боя стала совершенно другой. В результате этого фламберги стали бесполезными, как и другие мечи. Сейчас они украшают частные коллекции и музеи, при этом являясь их настоящими жемчужинами. Впрочем, все знатоки согласятся, что это абсолютно заслужено.
Цікава стаття про цікаву зброю. Про цей меч чув давно. Дуже дотепно і детально про нього написав Михайло Веллер. Шкода, але не пам'ятаю назву оповідання. В цьому оповіданні йшлося й про чекан.
І ще маю одне зауваження. У вас в другому з кінця реченні написано, що мечі стали безкорисними. Невелика мовна помилка. Меч може бути непотрібним, перестати бути корисним, а безкорисною (такою що не шукає своєї користі) може бути людина або її вчинки.
Дякую за статтю, вибачте за прискіпливість)))
Думаю, ви плутаєте безкорисний з безкорисливим)
Може й так, але як на мене, то це слово робить речення неоковирним. Але до цих пір я так і не підібрав кращий варіант. Можливо, варто переписати все речення, а не шукати підходящий синонім.
А стаття цікава. Я раніш думав, що такі мечі - вигадка сувенірної промисловості.
Якщо є можливість, додайте технічних данних: довжина, вага, мо’ ще щось важливе є. Так простіше буде уявити цей меч таким людям як я, які ніколи не бачили його в живу.
Пане Ярославе, ніщо не переконує краще, ніж власний приклад. Напишіть вже і ви що-небудь.
Розумієте, ДСТУ тоді не було ))) Тому, умовно кажучі, довжина 150-200 см, вага - 2500-4000 гр, десь так. Руків"я на 4-5 хватів, рікассо ще на два, знову таки, умовно кажучі, все це могло вар"юватись.
Це зображений не просто фламберг, а еспадон. Ландскнехти, що носили його, отримували подвійну платню за службу і називалися "майстер меча". Аналогічний двуручник із прямим клинком називався напівеспадон.
Еспадон (не плутати з еспадроном) - просто дворучний меч, навіть з прямим лезом ) Про напівеспадон чую вперше )
Я знайшов інформацію про це в своєму військово-історичному словнику та на ось цій сторінці:
www.bestiary.us
Сам, доречі, теж одразу здивувався.
У фон Вінклєра я такого не бачив, в інших книгах також. Тому вважаю, що напівеспадоном хтось міг назвати з якогось переляку, наприклад, так званий "бастард" - прямий меч довжиною десь 120 см з руків"ям на 2-3 хвати. Іншого варіанту не бачу навіть.
Мабуть, залишимо ці формулювання на совісті авторів, бо я також жодного іншого джерела не знайшов. Скоріше всього, хтось помилково вжив цей термін - і пішло гуляти мережею.
Така форма клинка знайшла своє вираження у фехтуванні і більш пізніх видах зброї. На сьогоднішній день маленькі нащадки фламберга вірно служать людству, але тепер вони ріжуть не його представників, а хліб і рибу!:) Дякую за статтю!
Пожалуйста, залогиньтесь что бы иметь возможность комментировать