Будет ли стрелять ржавый АК? Видео
|
Винтовки
|
Будет ли стрелять ржавый АК?
О надежности автомата Калашникова слагают легенды. Особенно этим грешат в странах бывшего СССР.
Насколько это соответствует действительности решили проверить энтузиасты из компании JMac Customs. При этом в руках смелого испытателя оказался даже не оригинальный ржавый АК, а его китайская лицензионная копия - Тип 56.
Испытания прошли успешно. Однако по мнению некоторых комментаторов, надежность АК объясняется большими зазорами между движущимися частями. А это неизменно приводит к снижению кучности. Получается - надежность в ущерб точности?
Rusty Type 56 test fire đą
Заодно і прочистився
Про зазоры то понятно - другое дело - то ли конструктивно так задумано, то ли в силу криворукости они такие получились, как и другая совковая техника.
Я зустрічав думку, що так задумано конструктивно.
Цей автомат мав відповідати наступним критеріям:
1. Бути дешевим.
2. Бути надійним, стріляти в умовах забруднення.
3. Давати можливість влучати у ціль на 300 метрів погано підготовленому солдату.
Всі ці цілі були досягнуті, і у цьому сенсі АК - гармонійне створіння.
Дешевизна досягалась дешевими матеріалами та простими технологічними операціями. Таким чином ми маємо штамповану ствольну коробку, погану підгонку деталей і великі зазори.
Надійність досягається, по-перше, великими зазорами - він не клінить, коли брудний. А по-друге, велика частина порохових газів відводиться назад для перезарядки. Там сила із запасом, тож її вистачає для перезардки. Недоліком є те, що для чистого автомата сила завелика, і він сіпається.
Як солдат влучає у ціль. Навчений солдат правильно цілиться, і якщо він має точну зброю, то влучає. Ненавчений солдат припускається помилок і наводить зброю трохи не туди, отже не влучає з точної зброї. А ось зброя з великим розсіюванням дає шанс влучити.
Таким чином, властивості АК були цілком виправдани для радянської доктрини.
Чому зараз зростає незадоволення АК? Тому що міняються цінності. Тепер солдати мають бути добре навченими, і вони становлять найвищу цінність. І вони мають влучати з більшої дистанції, їм потрібна точніша зброя.
Хибні висновки.
1. АК, навіть штампований, досить дорогий у виробництві. Фрезерований - тим паче. Дешевим був лише в умовах планової економіки.
2. Дуже ненадійний, при серйозному забрудненні клинить одразу, приблизно на одному рівні з FAL, до надійності AR - як до Місяця. Невеликі забруднення АК переносить нормально. Живучість у АК висока, можна не боятись, що непідготовлений солдат його зламає.
3. Точність АК не така погана, як про неї пишуть. Вище, ніж у СКС. Кучність явно вище, ніж можливості середньостатистичного солдата. Причина міфів про погану кучність АК - велика дисперсія характеристик бойових патронів. Зі спортивними чи цивільними набоями Калаш дозволяє стабільно збирати лежачи з упору 3,5-4 МОА. 2,5 МОА теж не є рідкістю (у мене).
Цим автоматом військові в СРСР не зовсім були задоволені навіть у 1950-ті, тому кожне десятиліття проводили конкурси на заміну. Але завжди були причини залишити все, як є. Зрештою, це правильно, втрати від стрілецької зброї навіть у Другій світовій не перевищували 10%, причому більше 9% припадали на кулемети.
К стати, по поводу надёжности работы в грязи: На примере ролика InRangeTV (www.youtube.com) о "Русском Винчестере"обр. 1895 г. (и моя личная "мечта идиота"), о ненадёжности и чувствительности к загрязнениям которого, ходила масса легенд (как и о "Р-08"), можно наглядно убедиться в том, что не все "легенды" - являются истиной!...
А Вінчестер тут себе взагалі проявив шикарно, зізнаюсь, до цього тесту і я ставився до гвинтівок зі скобою Генрі упереджено. Та практика все розставила по місцях. Мабуть, єдина причина, чому він не прижився - це висока вартість виробництва. Ще подібні байки щодо ненадійності можна зустріти і про Манліхер М95 із прямохідним затвором, навіть у спецлітературі - приміром, у Благонравова. Я свій таким тортурам не піддавав, але невеликий пісок він переварює краще, ніж Мосінка і К98. Так що Ваша мрія про W1895 - якраз прагнення раціональної людини. До речі, такий Вінчестер можна у США навіть за 250 доларів придбати, а за 700 буде у близькому до ідеального стані.
А какие у СКС проблемы с точностью? Да ещё большие, чем у АК? Чем конструктивно они вызваны?
Так, конструктивно.
В цьому карабіні ствольний агрегат не закріплений намертво у ложі - вони виконані роз'ємними. Ствол повинен розтягуватися між нагелем і переднім торцем ложі. За замислом, таке з'єднання має забезпечити співпадання дульного зрізу ствола і вузла першої гармоніки коливань. Відповідно, дульний зріз коливається з мінімальною амплітудою (як струна, закріплена у двох точках) і розсіювання також має бути мінімальним. Це рішення було запозичене конструктором карабіну СКС Вольхіним із гвинтівки Токарєва СВТ-40, а до того у різноманітних варіаціях зустрічалося в Спрінгфілді М1903, SMLE No1 MkIII та інших (підпружинений ствол). Таким методом конструктори на початку 20 століття намагалися досягти високої кучності при довгому і "тонкому" стволі. Це працювало в експериментальних зразках із ручною підгонкою ложі, але у масовому виробництві з'являлися зазори, які призводили до "бовтання" ствольного блоку в ложі і падіння кучності. Також зазори могли виникати від пошкоджень чи усихання дерева. Ця ж проблема актуальна і для гвинтівки Гаранда та М-14. Зброя наступного покоління - FN FAL, G3, АК, СВД має уже жорстку силову ствольну коробку з металу, а дерево не виконує несучих функцій. Ложа в них перетворилась у роздільний приклад і ствольну накладку.
Крім того, в АК коротший, ніж у СКС, ствол, що також сприяє кучності. При ручній підгонці переднього торця ложі і без штика СКС може показувати досить хороші результати, на рівні рядових Мосінок, але лише з нормальними патронами. Кучність же середнього СКС, як правило, гірша від кучності середнього АК.
www.youtube.com 24:11 - американцу нравится :-)
Так і мені подобається :). На мою думку, один з найвдаліших зразків радянської зброї. І оригінальний за конструкцією, не здертий у французів-німців-американців.
Після Другої світової війни серед зброярів у всьому світі панувала ідея змільшення допусків основних механізмів зброї у сторону люфтів. Не лише через бруд, але і задля теплової стійкості, здатність без заклинювання працювати в інтервалі від -50 до +50 градусів. Моду на такий конструктив задав Джон Гаранд в кінці 1930-х. В силу певних обставин ця концепція була підхоплена у всіх країнах, аж до появи стоунерівської AR-10. Насправді ж зазори у АК досить великі лише в двох місцях: ствольна коробка-затворна рама та затворна рама-газовий поршень-газова камора. Вони стандартні для допусків групи A-CD, побто посадки з тепловими зазорами, і абсолютно такі самі, як у зброї того періоду, М-14, FN-FAL та G-3. Решта деталей АК підігнані дуже щільно, як того вимагає кінематика.
Також, для прикладу, інша зброя того періоду, пістолет Макарова, являє собою протилежну концепцію - він зроблений максимально закритим, що, на відміну від АК, FAL та іншої зброї "з люфтами" дозволяє переносити без проблем найсильніші засмічення, бруд у нього просто не проникає. Щодо точності виготовлення, то радянська стрілецька зброя періоду 1935-1941 та 1946-1960 років виготовлена на високому рівні, не гірше, ніж у Бельгії чи США того часу. Так що криворукість тут ні до чого :).
Константин вкрации описал целевое назначение ак и прав на все 100. А то что слегка корозийный ак будет стрелять никто и не сомневался
Ну такоє. Або відеоблогер раніше випробував, що таки працює, або він ідіотично смілива людина, могло ж і рванути в руках.
А с чего оно должно рвануть? Ствол что ли проржавел насквозь? Максимум - отсутствие выстрела или отсутствие перезарядки.
Вполне может рвануть. В сети куча видосов на эту тему. Бывает рвет так что в руках остается одна пистолетная рукоятка ))
www.youtube.com
вот для примера, а вы говорите вроде это аксиома - типа если ствол не проржавел значит рвануть не может.
"Пример" ни о чём не говорит - не раскрывается причина разрушения оружия. Знаете почему нельзя использовать трофейные патроны из открытых цинков? Потому что их могли оставить специально. Вытаскивается пуля, высыпается порох, его место занимает взрывчатка.
Дехто в Африці навіть з таких стріляє: www.thefirearmblog.com, www.thefirearmblog.com, archive.boston.com. Вони не те, що з АК, а й із РПГ іржавого не бояться стріляти :).
З АК, поки неушкоджені упорні виступи вкладиша чи ствольної коробки, за які закривається затвор, можна лупити, не переймаючись.
Принаймні, з переробленого на бойові набої силумінового "травматика" стріляти значно небезпечніше.
Пожалуйста, залогиньтесь что бы иметь возможность комментировать