Порівняння двох випадків озброєних нападів на школи

Учні залишають школу

Завдяки мужності та рішучим діям двох каліфорнійських педагогів вдалося запобігти новій трагедії в школі.

Випадок стався в четвер в місті Тафт (190 км північніше від Лос-Анджелесу).

16-річний підліток, колишній учень середньої школи «Тафт-Юніон», мабуть, вирішив помститись кривдникам. Він прийшов в школу з мисливським дробовиком, зайшов у клас і вистрілив з близької відстані у свого однолітка.

Хлопчик впав на підлогу, а решта учнів кинулися до дверей. Озброєний підліток зробив ще один постріл, але, на щастя, ні в кого не влучив. У цей час в клас заскочив вчитель Райан Хебер. Він закрив собою школярів, що дало їм змогу вибігти в коридор. Хебер спробував переконати стрілка кинути зброю, на що той відмовився і знову вистрілив.

Дробинки влучили Райану в голову, та рана не була серйозною. Побачивши кров на обличчі викладача, підліток, напевно, злякався і опустив зброю. Хебер схопив його. У цей час в клас вбіг заступник директора школи. Він допоміг вчителю роззброїти стрілка. Потім приїхала поліція та заарештувала підлітка. Пораненого учня «Тафт-Юніон» у важкому стані доставили в лікарню. Хебер почуває себе нормально і вже в понеділок вийде на роботу.

Окружний шериф Донні Янгблад заявив журналістам: «Я вважаю цих двох педагогів героями. Безперечно. Заступник директора міг взагалі не заходити в клас, а учитель Хебер – втекти разом зі школярами... Але вони стали на заваді злочинцеві, у якого було вдосталь боєприпасів, щоб вбити або поранити багатьох дітей».

Випадок в Тафті стався через місяць після трагедії в Ньютауні (штат Коннектикут), де 20-річний Адам Ланца застрелив 27 осіб, в їх числі 20 маленьких дітей. Бійня в початковій школі «Сенді Хук» загострила у США дискусію про право на володіння вогнепальною зброєю. Віце-президент Джо Байден, який за дорученням президента Барака Обами очолив комісію з вивчення цієї проблеми, заявив, що 15-го січня направить главі держави свої рекомендації з питань контролю над зброєю.

Безсумнівно те, що педагоги школи «Тафт-Юніон» повели себе гідно, зіткнувшись з розлюченим та озброєним підлітком. Однак Хеберу все ж довелося підставляти свою голову під дуло дробовика. Учитель ризикував життям лише тому, що в цьому навчальному закладі заборонено носити зброю. «Тафт-Юніон» – це так звана GUN FREE зона. І, скоріше за все, наступного тижня Джо Байден запропонує ввести такі порядки на федеральному рівні у всіх школах Америки.

Нагадаємо, що в «Сенді Хук» також діє GUN FREE зона. Шість педагогів, в їх числі директор школи і дитячий психолог, намагалися зупинити озброєного Адама Ланца, і тепер лежать на цвинтарі. Безумовно, вони – теж герої, тільки мертві. І ще 20 маленьких дітей загинули в Ньютауні тому, що жоден з педагогів не мав зброї, щоб зупинити божевільного вбивцю.

У зв’язку з цими подіями, слід згадати інший випадок, що стався в серпні 2010 року в місті Кінгспорт (штат Теннессі). Про інцидент в місцевій середній школі ім. Саллівана американські мас-медіа писали небагато, а зараз і зовсім забули.

Тоді 62-річний ветеран в’єтнамської війни Томас Річард Коуен вранці прив’язав до паркану свою німецьку вівчарку на прізвисько Радар, сів за кермо автомобіля Honda та проїхав 12 км до школи ім. Саллівана. Коуен мав із собою два пістолети з 13-ма патронами в кожному. Один – напівавтоматичний Jennings .380, марку другого поліція так і не повідомила.

Коуен був досить дивною людиною. Жив один. З сусідами не сварився, але трохи набридав їм розмовами про «уряд, що стежить за всіма», про те, що не можна користуватися мобільними телефонами, що «федерали» обробляють його вівчарку електромагнітними хвилями, і тому Радар ночами гавкає. Сусіди ввічливо переривали ці розмови. Одні вважали Коуена божевільним, інші вважали, що його контузило у В’єтнамі. Особливих проблем з поліцією він не мав.

У 2000 році з ним провели профілактичну бесіду на тему, як слід носити пістолет (до речі, той самий Jennings). Наступного року Томас чомусь переслідував на своїй Honda жінку, яка ввечері поверталася додому. Він зупинявся, коли зупинялась вона, прискорювався, коли прискорювалася вона. Все закінчилося тим, що Коуен не давав їй протягом декількох хвилин вийти з машини, а потім поїхав. Жінка заявила в поліцію, але на судове засідання не з’явилася. Тим все й закінчилося.

Досі не зрозуміло, чому того ранку Томас поїхав до школи ім. Саллівана. Хоча, там працював прибиральником його брат Родні. Можливо, це якось і вплинуло на рішення Коуена. Під’їхавши до школи, він залишив машину біля центрального входу.

В цей час на заняття приїхала 16-річна учениця Ешлі Текер. Вона трохи спізнилася на перший урок, бо з ранку була у лікаря. Дівчина відразу помітила незнайомого дідугана, який підозріло поводився. Але Ешлі поспішала на урок і все ж вирішила пройти повз нього.

Коуен витягнув Jennings і велів дівчині провести його в школу, бо вхідні двері були зачинені зсередини. Відповідно до розпорядження адміністрації школи, їх замикали з початком занять, маючи на меті безпеку та контроль над тими, хто запізнюється. Але як тільки перелякана Ешлі зробила крок вперед, двері відчинила директорка школи Мелані Райден.

«Цей тип заразу навів пістолет на місіс Райден. Мені здалося, що він тикав їй дулом прямо в обличчя. При цьому він щось вигукував. Я так злякалася, що втекла. Він не стріляв. Я завернула за ріг і сховалася в кущах ... », – згадувала потім Ешлі Текер.

Коли дівчина тікала, то не побачила, як з-за спини директора несподівано вийшла Керолін Гаджер, охоронниця школи. Вона була озброєна невеликим пістолетом з патронами 9х17 мм. Гаджер рішуче направила зброю на Коуена. Скориставшись цим, Райден зникла всередині будівлі.

Керолін Гаджер

Томас велів охоронниці кинути свій пістолет. Керолін спокійно запропонувала йому зробити те саме. Коуен пригрозив, що відкриє вогонь. Він вимагав, щоб йому дозволили включити пожежну сирену. Гаджер відразу зрозуміла, чого хоче озброєний незнайомець. За сигналом тривоги вчителі відразу виведуть дітей з класів, і тоді цьому психу залишиться тільки встигати стріляти.

Керолін вдала, наче підкорилася. Вона позадкувала всередину, рухаючись до кафетерію, в якому нікого не було в цей час. Її хитрість спрацювала. Коуен, повіривши, що його ведуть до пожежного пульту, рушив за Гаджер. При цьому ні він, ні охоронниця не опускали зброю.

Поки Керолін дурила нападнику голову, директорка оповістила службу шерифа і попередила вчителів. У школі існувала спеціальна система оповіщення, що діяла за допомогою текстових повідомлень. Викладачі отримали попередження «Код червоний». Вони відразу замкнули зсередини двері класних кімнат. Учні швидко опустили жалюзі та штори, зібралися в найбільш безпечних зонах кабінетів та сиділи в темряві, очікуючи подальших вказівок.

У цей час Ешлі вирішила, що все вже закінчилося, і ризикнула вилізти з укриття. Вона попрямувала до будівлі школи. Її побачили два заступника директора і, відкривши вікно, крикнули, щоб вона тікала. Перелякана Текер сіла в свою машину і помчала до батьків на роботу.

Озброєне протистояння

Протистояння в кафетерії максимально загострилось. У цей час до школи під’їхали два помічника шерифа Стів Вільямс та Сем Метні. Один зайшов всередину через головні двері, а другий – через задні. І зустрілись ... в кафетерії.

Коуен зрозумів, що його обдурили. Він направляв пістолет то на охоронницю, то на Вільямса, то на Метні. Йому наказали кинути зброю, але Томас не підкорився. І тоді Гаджер вистрілила в нього першою. Помічники шерифа підтримали її. Всього в Коуена влучило п’ять або шість пострілів.

Томас впав на підлогу з такою силою, що його мокасини злетіли з ніг та опинилися в сусідньому приміщенні – в бібліотеці, де знаходилися ще з десяток наляканих учнів. Помічник шерифа обшукав пораненого. У задній кишені джинсів вони знайшли другий пістолет.

Коуена відправили гелікоптером до лікарні, де він і помер. Окружний шериф подякував Керолін Гаджер за героїзм та професіоналізм, а адміністрації школи – за ефективні заходи безпеки. Адже жоден учень або вчитель не постраждали.