Поліція з собакою приходила. Порадила уважно поспостерігати за злодієм. Бесіду виховальну провела, та й здиміла. От, кажуть, як заріже, то дзвоніть знову. Ви ще не готові себе захистити. Головне - нападник не постраждав та зможе тепер стати перед нашим неупередженим судом. А тепер історія з власного життя: Двадцять років тому, вночі, компанія п'яних покидьків ламала двері в мою оселю, бо їм кортіло "зателефонувати" з мого домашнього телефону. У мене за спиною була перелякана жінка та двоє малолітніх дітей. За відмову відчинити покидьки обіцяли підпалити оселю. Дзвоню в міліцію (14 січня): - На помешкання з двома малолітніми дітьми здійснено напад. Злочинці ламають двері. - Постраждалі є? - Поки що ні, двері ще не зламали, але обіцяють підпалити оселю. - От, як будуть постраждалі, телефонуйте... З тих пір я не чекаю захисту від міліції. Вдома у мене оселився більш надійний захисник. Старий добрий Mossberg 500. Розумію, що якби зловмисники тоді зламали двері, а я вже мав у руках рушницю, стріляв би не роздумуючи. Ось тоді міліція прибула б миттєво, та негайно "розкрила злочин", запроторивши мене в буцегарню. Байдуже. Я ніколи і нікому не дозволю скривдити мою родину. P.S. Незважаючи на те, що, як і все наше суспільство, я "не готовий до володіння зброєю", жодна людина за двадцять років навіть не побачила мою рушницю, за виключенням персоналу тиру та міліції (бо перереєстрація ж кожні три роки).
Все хоплофобы - потенциальные убийцы?
Поліція з собакою приходила. Порадила уважно поспостерігати за злодієм. Бесіду виховальну провела, та й здиміла. От, кажуть, як заріже, то дзвоніть знову. Ви ще не готові себе захистити.
Головне - нападник не постраждав та зможе тепер стати перед нашим неупередженим судом.
А тепер історія з власного життя:
Двадцять років тому, вночі, компанія п'яних покидьків ламала двері в мою оселю, бо їм кортіло "зателефонувати" з мого домашнього телефону. У мене за спиною була перелякана жінка та двоє малолітніх дітей. За відмову відчинити покидьки обіцяли підпалити оселю.
Дзвоню в міліцію (14 січня):
- На помешкання з двома малолітніми дітьми здійснено напад. Злочинці ламають двері.
- Постраждалі є?
- Поки що ні, двері ще не зламали, але обіцяють підпалити оселю.
- От, як будуть постраждалі, телефонуйте...
З тих пір я не чекаю захисту від міліції. Вдома у мене оселився більш надійний захисник. Старий добрий Mossberg 500.
Розумію, що якби зловмисники тоді зламали двері, а я вже мав у руках рушницю, стріляв би не роздумуючи.
Ось тоді міліція прибула б миттєво, та негайно "розкрила злочин", запроторивши мене в буцегарню. Байдуже. Я ніколи і нікому не дозволю скривдити мою родину.
P.S. Незважаючи на те, що, як і все наше суспільство, я "не готовий до володіння зброєю", жодна людина за двадцять років навіть не побачила мою рушницю, за виключенням персоналу тиру та міліції (бо перереєстрація ж кожні три роки).