Я не пішов отримувати "автомат з вантажівки" з трьох причин:
- бо маю (я отримав би зайву одиницю зброї, натомість комусь напевно не вистачило би); - бо не цікаво (якби ж то видавали щось цікавіше за "калаші"); - бо пішли до дупи (як засмерділо смаженим - тоді практично безконтрольно видають непідготовленим цивільним автоматичну зброю воєнних зразків і нікого не хвилює яка кількість громадян загине навіть від "дружнього вогню", не кажучи вже про сутички із підрозділами ворога, проте як до повномасштабної війни так і щойно небезпека минула не дозволяють громадянам володіти навіть КНЗ, бо "понапиваються та перестріляють один одного").
На мій погляд заміна у ч. 1 ст. 263 кку слова "закон" на слово "законодавство" принципово нічого не змінить, бо до поняття "законодавство", навіть у широкому його значені, не входять нормативні акти міністерств, такі як відомчі інструкції, навіть якщо вони зареєстровані у мінюсті:
У вузькому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів України, що формується Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади. До цієї категорії також належать міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України шляхом прийняття закону про ратифікацію відповідного договору (ст. 9 Конституції України).
У широкому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів та інших нормативних актів, що приймаються Верховною Радою України та вищими органами виконавчої влади, — постанови Верховної Ради, укази Президента України, постанови і декрети Кабінету Міністрів України. Ці акти розвивають, конкретизують відповідні закони і не мають їм суперечити. Юридична сила таких нормативних актів визначається компетенцією державного органу, який приймає відповідні акти.
У найширшому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів і постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов, декретів і розпоряджень Кабінету Міністрів України, а також нормативних актів міністерств і відомств, місцевих рад та місцевих державних адміністрацій.
Конституційним Судом України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 КЗпП України від 9 липня 1998 р. № 12-рп/98) було дано офіційне тлумачення терміну «законодавство». Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство», який вживається в ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України щодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Тобто, Конституційний Суд України фактично став на позицію тлумачення поняття «законодавство» у широкому значенні.
Роз’яснення Верховного Суду України, накази Генерального прокурора України, інструкції Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України належать до актів, що можуть давати тлумачення законодавчих норм та викладати рекомендації щодо більш оптимального і доцільного порядку їх застосування.
На мій погляд заміна у ч. 1 ст. 263 кку слова "закон" на слово "законодавство" принципово нічого не змінить, бо до поняття "законодавство", навіть у широкому його значені, не входять нормативні акти міністерств, такі як відомчі інструкції, навіть якщо вони зареєстровані у мінюсті:
У вузькому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів України, що формується Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади. До цієї категорії також належать міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України шляхом прийняття закону про ратифікацію відповідного договору (ст. 9 Конституції України).
У широкому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів та інших нормативних актів, що приймаються Верховною Радою України та вищими органами виконавчої влади, — постанови Верховної Ради, укази Президента України, постанови і декрети Кабінету Міністрів України. Ці акти розвивають, конкретизують відповідні закони і не мають їм суперечити. Юридична сила таких нормативних актів визначається компетенцією державного органу, який приймає відповідні акти.
У найширшому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів і постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов, декретів і розпоряджень Кабінету Міністрів України, а також нормативних актів міністерств і відомств, місцевих рад та місцевих державних адміністрацій.
Конституційним Судом України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 КЗпП України від 9 липня 1998 р. № 12-рп/98) було дано офіційне тлумачення терміну «законодавство». Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство», який вживається в ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України щодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Тобто, Конституційний Суд України фактично став на позицію тлумачення поняття «законодавство» у широкому значенні.
Роз’яснення Верховного Суду України, накази Генерального прокурора України, інструкції Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України належать до актів, що можуть давати тлумачення законодавчих норм та викладати рекомендації щодо більш оптимального і доцільного порядку їх застосування.
На мій погляд заміна у ч. 1 ст. 263 кку слова "закон" на слово "законодавство" принципово нічого не змінить, бо до поняття "законодавство", навіть у широкому його значені, не входять нормативні акти міністерств, такі як відомчі інструкції, навіть якщо вони зареєстровані у мінюсті:
У вузькому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів України, що формується Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади. До цієї категорії також належать міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України шляхом прийняття закону про ратифікацію відповідного договору (ст. 9 Конституції України).
У широкому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів та інших нормативних актів, що приймаються Верховною Радою України та вищими органами виконавчої влади, — постанови Верховної Ради, укази Президента України, постанови і декрети Кабінету Міністрів України. Ці акти розвивають, конкретизують відповідні закони і не мають їм суперечити. Юридична сила таких нормативних актів визначається компетенцією державного органу, який приймає відповідні акти.
У найширшому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів і постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов, декретів і розпоряджень Кабінету Міністрів України, а також нормативних актів міністерств і відомств, місцевих рад та місцевих державних адміністрацій.
Конституційним Судом України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 КЗпП України від 9 липня 1998 р. № 12-рп/98) було дано офіційне тлумачення терміну «законодавство». Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство», який вживається в ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України щодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Тобто, Конституційний Суд України фактично став на позицію тлумачення поняття «законодавство» у широкому значенні.
Роз’яснення Верховного Суду України, накази Генерального прокурора України, інструкції Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України належать до актів, що можуть давати тлумачення законодавчих норм та викладати рекомендації щодо більш оптимального і доцільного порядку їх застосування.
На мій погляд однією з головних помилок більшості держав є неозброєні або недостатньо озброєні громадяни та недооцінка їхнього потенціалу. Якби не самоорганізація озброєних громадян, то зовсім не факт що Україна вистояла би у критичні дні лютого-березня 2022 року. Пишуть що в Ізраїлі віськові не зберігають службову зброю вдома. Службова зброя зберігається у "спеціально обладнаних місцях", проте як свідчить досвід такі "спеціально обладнані місця зберігання зброї" можуть бути знищені або захоплені ворогом у першу чергу, і це вже навіть не кажучи про те що до них можна просто банально не дістатися. Здавалося б де-де, але у Ізраїлі з кількістю стрілецької зброї на душу населення точно справи мають бути принаймні не гірше ніж у Швейцарії, оскільки це питання виживання. І зовсім не обов'язково змушувати цивільних зберігати вдома автоматичну зброю воєнних зразків, бо у більшості випадків цілком буде достатньо лише стимулювати та заохочувати їх до придбання та володіння цивільною стрілецькою зброєю. Наприклад, той хто має зброю сплачує менший внесок до фонду цивільної оборони територіальної громади або щось на кшталт цього. Але ставлення до рівня озбоєності громадян однозначно необхідно докорінно переглянути.
Єдиним законодавчими актом, що передбачає існування дозволу на зброю, є лише сам кку, тобто він посилається сам на себе, проте кку не встановлює норми права, а лише відповідальність за їх порушення. У мвс "не обліковують" т.з. "нагородну" зброю, проте видають "нагородженим" не лише дозволи на зберігання та носіння тієї "необлікованої" т.з. "нагородної" зброї але також і не передбачені жодним нормативним актом т.з. "дозволи на придбання патронів".
Це все демагогія та популізм. Не потрібно роздавати громадянам кулемети чи гранатомети, бо то прерогатива ТрО. Просто варто було з початком війни у 2014 ухвалити адекватний закон про зброю. І все. Ніяких екстраординарних кроків від влади ніхто не вимагає. Просто не порушуйте Конституцію.
Переважна більшість сучасних пістолетів з ударниковими УСМ т.з. "страйкерів" не обладнуються механічними прапорцевими запобіжниками. Наприклад, особисто мені не комфортно приховано носити зброю з набоєм у стволі та зведеним УСМ. Єдиним дієвим запобіжником на т.з. "страйкерах" є плунжер у затворі, який блокує ударник до повного витискання спускового гачка. Проте подібними запобіжниками обладнуються також і сучасні пістолети із курковими УСМ із зовнішнім розташуванням курка. На мій погляд т.з. "страйкери" у зарядженому стані більш-менш небезпечно носити хіба що у жорсткій полімерній кобурі та і те краще у зовнішній. А якщо носити пістолет із порожнім набійником, тобто, у незарядженому стані, тоді, на мій погляд, його взагалі краще не носити, принаймні приховано з метою самозахисту. Особисто мені до вподоби пістолети з курковими УСМ подвійної дії із зовнішнім розташуванням курка. Мені цілком кофортно приховано носити пістолет з курковим УСМ з набоєм у стволі та спущеним курком, що перебуває на запобіжному зведенні, та вимкненим механічним прапорцевим запобіжником, навіть якщо цей пістолет не обладнаний плунжером, що блокує ударник до повного витискання спуску.
Порада вірна. Зброя яку носять приховано для цілей самозахисту має бути зарядженою, оскільки має бути приведеною у дію за допомогою лише однієї руки, тієї яка утримує зброю, бо інша рука цілком може бути зайнятою або заблокованою. Усі ці трюки із досиланням набою за допомогою елементів одягу працюють лише у тепличних умовах тиру або стрільбища. Це я вже навіть не кажу про те що досилання набою у критичній ситуації значно збільшує імовірність виникнення затримки.
Напевно ж мвс навмисно зробило так що власники зброї не матимуть документу, який засвідчуватиме те що зброя є офіційною? Без наявності доступу до того єрз або у разі якщо він працюватиме некоректно поліціянти не матимуть змоги перевірити інформацію про власників, так само як і справжність роздрукованих витягів з єрз. А тому зброю цілком можуть вилучати. Історія чимось подібна до історії з id картками замість повноцінних паспортів, які є "не дійсними" без наявності непередбаченої жодним нормативним документом довідки про реєстрацію.
Поліція, принаймні у нинішньому її вигляді, не здатна знищити злочинність, бо саме поліція і очолює злочинність. Чи не кожен гучний та резонансний злочин скоюється колишніми або чинними працівниками т.з. "правоохоронних органів". А тому варто принаймні обмежити здатність поліції скоювати злочини із застосуванням службової зброї.
Згоден із тим що поліціянтів варто позбавити доступу до вогнепальної зброї. Проте застосування поліцією т.з. "спецзасобів" матиме непередбачувані наслідки, бо ефект від їх застосування неможливо спрогнозувати. А тому на мій погляд поліціянтам цілком вистачить і газових балончиків, кийків та електрошокерів.
На мій погляд не настільки важливо хто правий а хто ні у даній ситуації, хоча і застосовувати вогнепальну зброю проти неозброєної особи та іще при цьому і стріляти їй у спину виглядає якось не переконливо з точки зору крайньої необхідності, зрозуміло інше - поліцію варто роззброювати. Якщо КНЗ не можна пересічним громадянам, тоді нехай і поліцейські користуються лише балончиками, кийками та електрошокерами. У Великобританії поліцейські не мають вогнепальної зброї і нічого - працюють, і точно не гірше ніж українські. Головний принцип рівноправ'я: або усім - або нікому. Як каже пан Учайкін: чи може поліцейські стикаються з якимись іншими зловмисниками, не з тими з якими стикаються пересічні громадяни?
Мені дуже не подобається цей законопроект № 9538, бо він передбачає запровадження кримінальної відповідальності за володіння незареєстрованою/незадекларованою вогнепальною зброєю:
"Статтю 5 доповнити частиною другою такою змісту:
"Цивільним особам забороняється носити, зберігати, перевозити, застосовувати вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, відомості про які відсутні в реєстрах і базах (банках) даних Міністерства внутрішніх справ України чи які не задекларовані в органах (підрозділах) Національної поліції України, на території, де не ведуться бойові дії, згідно із законодавством України. За вчинення таких дій цивільні особи несуть кримінальну відповідальність."
У разі ухвалення законопроекту № 9538, мвс розповідатиме про те що ч. 1 ст. 263 кку містить посилання саме на нього. Тобто, закон про зброю мвс фактично вже і не потрібен...
Сергій ГАЙДАЙ: неадекватна влада лікується її зміною
Я не пішов отримувати "автомат з вантажівки" з трьох причин:
- бо маю (я отримав би зайву одиницю зброї, натомість комусь напевно не вистачило би);
- бо не цікаво (якби ж то видавали щось цікавіше за "калаші");
- бо пішли до дупи (як засмерділо смаженим - тоді практично безконтрольно видають непідготовленим цивільним автоматичну зброю воєнних зразків і нікого не хвилює яка кількість громадян загине навіть від "дружнього вогню", не кажучи вже про сутички із підрозділами ворога, проте як до повномасштабної війни так і щойно небезпека минула не дозволяють громадянам володіти навіть КНЗ, бо "понапиваються та перестріляють один одного").
Навіщо ухвалювати Закон про зброю, якщо можна змінити одне слово в Кримінальному кодексі?
На мій погляд заміна у ч. 1 ст. 263 кку слова "закон" на слово "законодавство" принципово нічого не змінить, бо до поняття "законодавство", навіть у широкому його значені, не входять нормативні акти міністерств, такі як відомчі інструкції, навіть якщо вони зареєстровані у мінюсті:
У вузькому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів України, що формується Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади. До цієї категорії також належать міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України шляхом прийняття закону про ратифікацію відповідного договору (ст. 9 Конституції України).
У широкому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів та інших нормативних актів, що приймаються Верховною Радою України та вищими органами виконавчої влади, — постанови Верховної Ради, укази Президента України, постанови і декрети Кабінету Міністрів України. Ці акти розвивають, конкретизують відповідні закони і не мають їм суперечити. Юридична сила таких нормативних актів визначається компетенцією державного органу, який приймає відповідні акти.
У найширшому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів і постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов, декретів і розпоряджень Кабінету Міністрів України, а також нормативних актів міністерств і відомств, місцевих рад та місцевих державних адміністрацій.
Конституційним Судом України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 КЗпП України від 9 липня 1998 р. № 12-рп/98) було дано офіційне тлумачення терміну «законодавство». Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство», який вживається в ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України щодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Тобто, Конституційний Суд України фактично став на позицію тлумачення поняття «законодавство» у широкому значенні.
Роз’яснення Верховного Суду України, накази Генерального прокурора України, інструкції Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України належать до актів, що можуть давати тлумачення законодавчих норм та викладати рекомендації щодо більш оптимального і доцільного порядку їх застосування.
Закону про Зброю в Україні не буде!
На мій погляд заміна у ч. 1 ст. 263 кку слова "закон" на слово "законодавство" принципово нічого не змінить, бо до поняття "законодавство", навіть у широкому його значені, не входять нормативні акти міністерств, такі як відомчі інструкції, навіть якщо вони зареєстровані у мінюсті:
У вузькому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів України, що формується Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади. До цієї категорії також належать міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України шляхом прийняття закону про ратифікацію відповідного договору (ст. 9 Конституції України).
У широкому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів та інших нормативних актів, що приймаються Верховною Радою України та вищими органами виконавчої влади, — постанови Верховної Ради, укази Президента України, постанови і декрети Кабінету Міністрів України. Ці акти розвивають, конкретизують відповідні закони і не мають їм суперечити. Юридична сила таких нормативних актів визначається компетенцією державного органу, який приймає відповідні акти.
У найширшому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів і постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов, декретів і розпоряджень Кабінету Міністрів України, а також нормативних актів міністерств і відомств, місцевих рад та місцевих державних адміністрацій.
Конституційним Судом України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 КЗпП України від 9 липня 1998 р. № 12-рп/98) було дано офіційне тлумачення терміну «законодавство». Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство», який вживається в ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України щодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Тобто, Конституційний Суд України фактично став на позицію тлумачення поняття «законодавство» у широкому значенні.
Роз’яснення Верховного Суду України, накази Генерального прокурора України, інструкції Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України належать до актів, що можуть давати тлумачення законодавчих норм та викладати рекомендації щодо більш оптимального і доцільного порядку їх застосування.
Закону про зброю не буде: суспільство "розводять", як кошенят
На мій погляд заміна у ч. 1 ст. 263 кку слова "закон" на слово "законодавство" принципово нічого не змінить, бо до поняття "законодавство", навіть у широкому його значені, не входять нормативні акти міністерств, такі як відомчі інструкції, навіть якщо вони зареєстровані у мінюсті:
У вузькому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів України, що формується Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади. До цієї категорії також належать міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України шляхом прийняття закону про ратифікацію відповідного договору (ст. 9 Конституції України).
У широкому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів та інших нормативних актів, що приймаються Верховною Радою України та вищими органами виконавчої влади, — постанови Верховної Ради, укази Президента України, постанови і декрети Кабінету Міністрів України. Ці акти розвивають, конкретизують відповідні закони і не мають їм суперечити. Юридична сила таких нормативних актів визначається компетенцією державного органу, який приймає відповідні акти.
У найширшому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів і постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов, декретів і розпоряджень Кабінету Міністрів України, а також нормативних актів міністерств і відомств, місцевих рад та місцевих державних адміністрацій.
Конституційним Судом України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 КЗпП України від 9 липня 1998 р. № 12-рп/98) було дано офіційне тлумачення терміну «законодавство». Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство», який вживається в ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України щодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Тобто, Конституційний Суд України фактично став на позицію тлумачення поняття «законодавство» у широкому значенні.
Роз’яснення Верховного Суду України, накази Генерального прокурора України, інструкції Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України належать до актів, що можуть давати тлумачення законодавчих норм та викладати рекомендації щодо більш оптимального і доцільного порядку їх застосування.
Довіряй тільки собі та своїй зброї!
На мій погляд однією з головних помилок більшості держав є неозброєні або недостатньо озброєні громадяни та недооцінка їхнього потенціалу. Якби не самоорганізація озброєних громадян, то зовсім не факт що Україна вистояла би у критичні дні лютого-березня 2022 року. Пишуть що в Ізраїлі віськові не зберігають службову зброю вдома. Службова зброя зберігається у "спеціально обладнаних місцях", проте як свідчить досвід такі "спеціально обладнані місця зберігання зброї" можуть бути знищені або захоплені ворогом у першу чергу, і це вже навіть не кажучи про те що до них можна просто банально не дістатися. Здавалося б де-де, але у Ізраїлі з кількістю стрілецької зброї на душу населення точно справи мають бути принаймні не гірше ніж у Швейцарії, оскільки це питання виживання. І зовсім не обов'язково змушувати цивільних зберігати вдома автоматичну зброю воєнних зразків, бо у більшості випадків цілком буде достатньо лише стимулювати та заохочувати їх до придбання та володіння цивільною стрілецькою зброєю. Наприклад, той хто має зброю сплачує менший внесок до фонду цивільної оборони територіальної громади або щось на кшталт цього. Але ставлення до рівня озбоєності громадян однозначно необхідно докорінно переглянути.
Контроль над обігом зброї втрачено!
Єдиним законодавчими актом, що передбачає існування дозволу на зброю, є лише сам кку, тобто він посилається сам на себе, проте кку не встановлює норми права, а лише відповідальність за їх порушення.
У мвс "не обліковують" т.з. "нагородну" зброю, проте видають "нагородженим" не лише дозволи на зберігання та носіння тієї "необлікованої" т.з. "нагородної" зброї але також і не передбачені жодним нормативним актом т.з. "дозволи на придбання патронів".
ДАНИЛОВ: українці повинні мати КУЛЕМЕТИ. А ПІСТОЛЕТИ?
Це все демагогія та популізм. Не потрібно роздавати громадянам кулемети чи гранатомети, бо то прерогатива ТрО. Просто варто було з початком війни у 2014 ухвалити адекватний закон про зброю. І все. Ніяких екстраординарних кроків від влади ніхто не вимагає. Просто не порушуйте Конституцію.
Найбільші помилки під час прихованого носіння зброї
Переважна більшість сучасних пістолетів з ударниковими УСМ т.з. "страйкерів" не обладнуються механічними прапорцевими запобіжниками. Наприклад, особисто мені не комфортно приховано носити зброю з набоєм у стволі та зведеним УСМ. Єдиним дієвим запобіжником на т.з. "страйкерах" є плунжер у затворі, який блокує ударник до повного витискання спускового гачка. Проте подібними запобіжниками обладнуються також і сучасні пістолети із курковими УСМ із зовнішнім розташуванням курка. На мій погляд т.з. "страйкери" у зарядженому стані більш-менш небезпечно носити хіба що у жорсткій полімерній кобурі та і те краще у зовнішній. А якщо носити пістолет із порожнім набійником, тобто, у незарядженому стані, тоді, на мій погляд, його взагалі краще не носити, принаймні приховано з метою самозахисту. Особисто мені до вподоби пістолети з курковими УСМ подвійної дії із зовнішнім розташуванням курка. Мені цілком кофортно приховано носити пістолет з курковим УСМ з набоєм у стволі та спущеним курком, що перебуває на запобіжному зведенні, та вимкненим механічним прапорцевим запобіжником, навіть якщо цей пістолет не обладнаний плунжером, що блокує ударник до повного витискання спуску.
Найбільші помилки під час прихованого носіння зброї
Порада вірна. Зброя яку носять приховано для цілей самозахисту має бути зарядженою, оскільки має бути приведеною у дію за допомогою лише однієї руки, тієї яка утримує зброю, бо інша рука цілком може бути зайнятою або заблокованою. Усі ці трюки із досиланням набою за допомогою елементів одягу працюють лише у тепличних умовах тиру або стрільбища. Це я вже навіть не кажу про те що досилання набою у критичній ситуації значно збільшує імовірність виникнення затримки.
Єдиний Реєстр Зброї працює на «трієчку»
Напевно ж мвс навмисно зробило так що власники зброї не матимуть документу, який засвідчуватиме те що зброя є офіційною? Без наявності доступу до того єрз або у разі якщо він працюватиме некоректно поліціянти не матимуть змоги перевірити інформацію про власників, так само як і справжність роздрукованих витягів з єрз. А тому зброю цілком можуть вилучати. Історія чимось подібна до історії з id картками замість повноцінних паспортів, які є "не дійсними" без наявності непередбаченої жодним нормативним документом довідки про реєстрацію.
Національну поліцію необхідно терміново переозброїти
Поліція, принаймні у нинішньому її вигляді, не здатна знищити злочинність, бо саме поліція і очолює злочинність. Чи не кожен гучний та резонансний злочин скоюється колишніми або чинними працівниками т.з. "правоохоронних органів". А тому варто принаймні обмежити здатність поліції скоювати злочини із застосуванням службової зброї.
Національну поліцію необхідно терміново переозброїти
Згоден із тим що поліціянтів варто позбавити доступу до вогнепальної зброї. Проте застосування поліцією т.з. "спецзасобів" матиме непередбачувані наслідки, бо ефект від їх застосування неможливо спрогнозувати. А тому на мій погляд поліціянтам цілком вистачить і газових балончиків, кийків та електрошокерів.
У Дніпрі поліцейський застрелив чоловіка, який чинив спротив
На мій погляд не настільки важливо хто правий а хто ні у даній ситуації, хоча і застосовувати вогнепальну зброю проти неозброєної особи та іще при цьому і стріляти їй у спину виглядає якось не переконливо з точки зору крайньої необхідності, зрозуміло інше - поліцію варто роззброювати. Якщо КНЗ не можна пересічним громадянам, тоді нехай і поліцейські користуються лише балончиками, кийками та електрошокерами. У Великобританії поліцейські не мають вогнепальної зброї і нічого - працюють, і точно не гірше ніж українські. Головний принцип рівноправ'я: або усім - або нікому. Як каже пан Учайкін: чи може поліцейські стикаються з якимись іншими зловмисниками, не з тими з якими стикаються пересічні громадяни?
Уряд схвалив законопроєкт про декларування зброї
Мені дуже не подобається цей законопроект № 9538, бо він передбачає запровадження кримінальної відповідальності за володіння незареєстрованою/незадекларованою вогнепальною зброєю:
"Статтю 5 доповнити частиною другою такою змісту:
"Цивільним особам забороняється носити, зберігати, перевозити, застосовувати вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, відомості про які відсутні в реєстрах і базах (банках) даних Міністерства внутрішніх справ України чи які не задекларовані в органах (підрозділах) Національної поліції України, на території, де не ведуться бойові дії, згідно із законодавством України. За вчинення таких дій цивільні особи несуть кримінальну відповідальність."
У разі ухвалення законопроекту № 9538, мвс розповідатиме про те що ч. 1 ст. 263 кку містить посилання саме на нього. Тобто, закон про зброю мвс фактично вже і не потрібен...
Російські добровольці України отримали кулемети PZD 556
Навіщо озброювати кацапів, нехай і "гарних", сучасною зброєю? Нехай би вони воювали за допомогою своїх рідних "аналоговнєтних калашів".