Для ЗАКОННОГО, нічого. Для того аби виконати незрозумілі вимоги МВС і не мати з ними проблем, Вам вище описали. А так, ніяким законом не встановлюється порядок, обмеження чи заборона, що не заборонено то дозволено!
П О С Т А Н О В А від 12 жовтня 1992 р. N 576 (з змінами 2016р) ..... 4. Право на володіння вогнепальною зброєю посадовими особами та громадянами і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України. Стаття 19. Конституції України -Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 75.Конституції України -Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Стаття 60. Конституції України -Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. Отже всі "постанови", "накази" і т.п. наче і є "підзаконним актом", але з юридичної точки зору, за відсутності самого закону про зброю, нікчемний папірець. Коментар до Ст. 60 Конституція України Розпорядження - це правовий акт. який має владний характер та видається в межах повноважень, наданих посадовій особі чи державному органу. Наказ являє собою правовий акт управління, який ви-дається на основі діючого законодавства та актів вищестоящих органів відповідними керівниками мініс-терств, відомств, підприємств, установ та організацій. Ці акти можуть мати індивідуальний або нор-мативний характер.
Розпорядження та накази мають бути законними, чіткими, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно і в строк. Вони є обов'язковими для виконання фізичними та юридичними особами, яким ці накази чи розпорядження безпосередньо адресовані. Невиконання правомірного розпорядження чи наказу тягне за собою певний вид юридичної відповідальності.
У випадку, коли віддані розпорядження чи накази суперечать діючому законодавству, вони мають бути негайно приведені у відповідність до останнього або відмінені особою, що їх віддала, чи вищестоящою посадовою особою. Це положення стосується також і явно злочинних розпоряджень та наказів, тобто таких правових актів, дія яких спрямована на вчинення злочину. При цьому особа, що їх віддає, а також особа, що їх виконує, повинні усвідомлювати злочинний характер цих правових актів.
Що треба для законного носіння травматичної зброї?
Для ЗАКОННОГО, нічого. Для того аби виконати незрозумілі вимоги МВС і не мати з ними проблем, Вам вище описали.
А так, ніяким законом не встановлюється порядок, обмеження чи заборона, що не заборонено то дозволено!
Чи мають силу ліцензійні вимоги щодо ремонту та виготовлення вогнепальної зброї невійськового призначення?
П О С Т А Н О В А від 12 жовтня 1992 р. N 576 (з змінами 2016р)
.....
4. Право на володіння вогнепальною зброєю посадовими особами
та громадянами і умови її застосування визначаються в порядку,
встановленому законодавством України.
Стаття 19. Конституції України -Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 75.Конституції України -Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Стаття 60. Конституції України -Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
Отже всі "постанови", "накази" і т.п. наче і є "підзаконним актом", але з юридичної точки зору, за відсутності самого закону про зброю, нікчемний папірець.
Коментар до Ст. 60 Конституція України
Розпорядження - це правовий акт. який має владний характер та видається в межах повноважень, наданих посадовій особі чи державному органу. Наказ являє собою правовий акт управління, який ви-дається на основі діючого законодавства та актів вищестоящих органів відповідними керівниками мініс-терств, відомств, підприємств, установ та організацій. Ці акти можуть мати індивідуальний або нор-мативний характер.
Розпорядження та накази мають бути законними, чіткими, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно і в строк. Вони є обов'язковими для виконання фізичними та юридичними особами, яким ці накази чи розпорядження безпосередньо адресовані. Невиконання правомірного розпорядження чи наказу тягне за собою певний вид юридичної відповідальності.
У випадку, коли віддані розпорядження чи накази суперечать діючому законодавству, вони мають бути негайно приведені у відповідність до останнього або відмінені особою, що їх віддала, чи вищестоящою посадовою особою. Це положення стосується також і явно злочинних розпоряджень та наказів, тобто таких правових актів, дія яких спрямована на вчинення злочину. При цьому особа, що їх віддає, а також особа, що їх виконує, повинні усвідомлювати злочинний характер цих правових актів.