На полігоні в Чернігівській області випробували українські військові розробки

На полігоні Гончарівське

Україна На полігоні "Гончарівське" в Чернігівській області військові провели випробування нової техніки. Використали власні розробки з початку військової агресії Росії.

Протягом останнього року українська військова промисловість продемонструвала п'ять новинок: нові бойові модулі "Тайпан" і "Вій", автомат "Малюк", оновлену німецьким двигуном машину піхоти БМП-1УМД "Мисливець" і безпілотний БТР "Фантом".

"Українські бронетранспортери і БМП вже досить давно оснащуються бойовими модулями. Це ж не просто вежа, як раніше на бронетехніці, це дистанційно керований озброєння, яке розташоване над бронею. Особовий склад знаходиться в закритій капсулі, чим забезпечується автономність екіпажу. Це дійсно нові розробки", - розповів Михайло Самусь, заступник директора в міжнародних питаннях Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння.

Безпілотний тактичний мінібронетранспортер "Фантом" обладнаний такими комплексами прицілювання, які дозволяють вести вогонь в будь-який час доби на відстань більше одного кілометра. Управління ним здійснюється через захищений радіоканал або кабель. Передбачена також і можливість обладнати цей безпілотник високоточним протитанковим ракетним озброєнням.

"Можливості "Фантома" важко переоцінити, вони дозволяють йому взяти на себе великий спектр завдань. Така техніка може доставляти боєкомплект і вантажі через зони, що знаходяться під загрозою обстрілу противника або в зоні мінного ризику, безпечно і швидко евакуювати поранених з поля бою", - переконує керівник державного підприємства "Спецтехноекспорт" Павло Барбул.

БМП-1УМД "Мисливець" не лише укомплектували німецьким двигуном, а й посилили вогневу міць і систему управління вогнем. Працюючи над цією технікою, особливу увагу українські конструктори зосередили на засобах маскування в видимому і інфрачервоному діапазоні.

"Ця система здатна в автоматичному режимі розпізнавати і відстежувати цілі і є одним з елементів створення роботизованих бойових модулів. Завдяки їй БМП-1УМД "Мисливець" може використовуватися не тільки як засіб транспортування та вогневої підтримки підрозділів, а й як автономна бойова одиниця з дистанційним управлінням", - кажуть в державному концерні "Укроборонпром", який координує діяльність 134-х державних підприємств і конструкторських бюро військово-промислового комплексу України.

Озброєння і його кількість стали головними передумовами того, що з точки зору досвіду і ведення сучасних бойових дій українська армія буквально за два роки стала однією з найсильніших в Європі.

"Коли в березні-квітні 2014 року почалася агресія, то українська держава не змогла виконати свої функції, і їх почало виконувати громадянське суспільство. Тобто саме волонтерські батальйони, піднесений дух людей протидіяли російської агресії, коли держава провалилося у виконанні своїх функцій. Надалі, починаючи з червня 2014 року, українська армія почала адаптуватися до нових умов - посилюватися, розвиватися і вести сучасні бойові дії. Багато іноземні експерти кажуть, що жодна західна армія не змогла б витримати психологічний тиск, якби за ними так відпрацьовували "Гради", як це відбувалося проти української армії", - говорить Самусь.

До початку агресії на Донбасі, війна асоціювалася з певними дистанційними діями, з використанням високотехнологічних і високоточних озброєнь, які виключають масову загибель людей.

"Росія використовувала методи Другої світової війни і використовувала зброю з метою масового знищення як живої сили української армії, так і цивільного населення, щоб посіяти паніку, страх, жах і деморалізувати не тільки армію, а й усе суспільство. Українська нація разом з армією це витримали, і після цього українська армія дійсно може вважатися однією з найсильніших в Європі", - переконаний експерт.

У цьому році Україна двічі провела випробування ракетного щита, незважаючи на погрози Росії збивати ракети в районі анексованого Криму.

"На ракетобудування покладається дуже велика надія, тому ця галузь дозволить створити не тільки ракетний щит, а й зброю стримування, це означає така зброя, яка буде здатна нанести достатній збиток агресору, причому на його території, щоб той зупинився і кілька разів подумав, слід чи продовжувати свою агресію проти України. Про зброю стримування йдеться все 25 років незалежності країни. В результаті Будапештського меморандуму ми відмовилися від ядерної зброї і зараз робимо неядерна зброя стримування, в яке, крім ракетних систем, входять і сили спеціальних операцій, які також на території противника можуть завдати відчутної шкоди, який буде мати стратегічне значення для противника і зробить агресію проти Україна невигідною", - розповідає Самусь.

У створенні сил оперативного реагування Україні допомагають США, Великобританія, Канада.

"Це наші союзники з блоку НATO, адже сама організація - оборонний блок, а не бюро добрих послуг, як це часто використовується, в тому числі і російською пропагандою, що ось НАТО зараз прийде і всім допоможе. У НATO немає такої функції. Головна її функція - стаття 5: захист друзів НATO. Захищати Україну НATO не буде ніколи, якщо Україна не стане її членом. НАТО не може нам поставляти зброю, не може безпосередньо поставляти допомогу. Тільки через двосторонні відносини з нашими союзниками", - зазначив експерт.

Українська оборонна промисловість змогла відремонтувати, відновити, модернізувати і використовувати старі напрацювання і зробити з, в принципі, застарілих зразків озброєнь таку систему, яка тепер може досить ефективно протидіяти російської агресії.

"Що стосується поставок західних озброєнь, то вони були актуальні саме в перший період агресії, десь в період з 2014 року до підписання мінських домовленостей. Якби в той час було надано летальна зброю, то не було б "Дебальцевського котла" і, напевно, не було б ніяких окупованих територій. Тоді зброї не дали, а зараз вже це не критичне питання. Україна поступово нарощує свій потенціал вітчизняними розробками і продукцією, в тому числі і тими ж протитанковими системами, хоча, звичайно ж, будь-яка допомога - це добре. Особливо критичними або ключовими на цьому етапі є високотехнологічні системи - системи управління, зв'язку, в тому числі і безпілотні системи", - вважає Самусь.

Експерти вважають, що український військово-промисловий комплекс адаптувався до роботи в умовах українсько-російського збройного конфлікту і забезпечує всі необхідні цикли - від модернізації до ремонту військової техніки.