Чи перейде армія США на новий основний калібр?
Чи перейде армія США на новий основний калібр?
В армії США вже багато років обговорюють можливу заміну основної бойової гвинтівки. Вищі чини стурбовані тим, що солдати, які озброєні гвинтівками M4 та M16 під набій 5,56х45 мм, не можуть ефективно протистояти ворогам в Афганістані, Іраку і Сирії.
Терористи з гвинтівками під набій 7,62х54 мм R легко влучають у солдат з відстаней, що на 300 метрів перевищують ефективну дальність стрільби американських гвинтівок.
«Наші стрільці не можуть ефективно відповідати ворогам», – заявив свого часу збройовий експерт Джим Шатц.
Солдат під час відпочинку в Афганістані. Армія США обмірковує озброєння солдатів гвинтівками калібру 7,62 мм, на зразок Mk.17 SCAR-H
Таким чином, армія США обмірковує перехід на по-справжньому «бойову» гвинтівку під набій 7,62х51 мм. Серед претендентів – Mk.17 SCAR-H, M-110, M110A1 CSASS, котрі вже використовуються американськими солдатами.
Але вибором зброї все не обмежується. Армія також розробляє новий проміжний патрон, який планують використовувати і в кулеметах, і в гвинтівках. Уже кілька років на військовій базі Форт-Беннінг випробовують новий патрон під назвою .264 USA, який схожий на 6,5х39 мм Grendel, але може використовуватися у стандартних магазинах від M4.
Слайд з брифінгу Джима Шатца, на якому описувалися переваги патрона .264 USA перед патронами калібру 5,56 мм та 7,62 мм
У патроні .264 USA використовується полімерна гільза, що значно зменшує його вагу. Що ж до балістичних характеристик, то дистанція ефективного пострілу сягає 800 м, що на 300 м перевищує можливості патрона калібру 5,56 мм.
«Легкий проміжний патрон збільшить ймовірність влучання у ворога. Цим він відрізняється від патрона калібру 7,62 мм із його вагою і силою відбою», – розповідає Джим Шатц.
Армії США має на меті запровадити єдиний калібр, який використовувався би як для зачистки будівель, так і для стрільби на далекі дистанцій, і в кулеметах.
Разом з тим також обговорюють, як можна поліпшити карабіни M4, наприклад встановити більш довгі вивішені стволи, а також використовувати досконаліші боєприпаси.
Також є думка, що стрілецька підготовка американських солдатів потребує багато кращого, і що збільшення калібру не вирішить проблему.
Однак, слідом за заміною основної бойової зброї, а також з приходом нового військового керівництва, яке буде краще розуміти потреби армії, варто очікувати переосмислення філософії озброєння американських солдатів.
таким путем, после 10-ков лет дискуссий и эксплуатации все удостоверились что калибр 5.56 - " не то" и нужен больший.не важно то ли это 6.5 то ли 7.62 - но больший.
мне это было понятно сразу из за многомиллионного распространения калибра 7.62 , который устраивал десятки армий мира и миллионы стрелков. каждый мог выбрать по душе - один из вариантом 7.62*39 или 7.62*54.
практика - единственный критерий истины.
Основным аргументом в пользу 5.56х45 было количество патронов, которое солдат может унести на себе (т.е., массо-габаритные показатели).
А мир за 50 с лишним лет (с момента внедрения .223 Rem и его последователя 5.56х45) изменился и теперь сложно представить террориста без оружия с оптическим прицелом, с которым он и выносит живую силу противника на вполне безопасном для себя расстоянии.
А куди поділися снайпери противника?
А хто забороняє противників збільшувати кількість снайперів, залежно від потреб?
В тому і річ, що терорист сидить собі в дев'ятиповирхівці за кілометр від обстрілюваного ним з СВД опорника, і щоб його гарантовано зняти, без ризика для себе, треба щось накшталт Bushmaster BA-50 або Barrett 82A1 (і кваліфікованого спеціаліста у комплекті). А це - гроші, іноді - дуже великі.
А дешевих СВД та аналогів ще ну дууууже багато в світі залишилось. І 5.56х45 тут зовсім не конкурент.
Жартуєте? На опорнику нема чим замінусовати снайпера??? З кілометра з СВД? Ви точно в темі?
Зрозуміло, що я не в темі. Я так, погуляти вийшов (та на форумі подописувати), а ви прям так все серйозно зрозуміли.
Моя метафора с СВД повністю розкриває ідею терориста, засівшего десь далеко з дешевою снайперською гвинтівкою виробництва років так 60х-70х зі складів однієї з країн екс-СРСР, та живої сили противника, яку він кошмарить з відстані більшої, ніж є дієва відстань 5.56х45. А ви про щось інше подумали?
ещё у 5.56x45 больше начальная скорость полёта пули
Ага! Таки є ще шанс, що 6,5мм таки прийде в армію! І тоді мої улюблені, 223Rem ще подешевшають! ☺
Опять забываем историю, уже писал в закрытой группе ФБ, когда у отца забирали его коллекцию. Весь мир стоял на переходе в середине 50х годов на единый патрон. В СССР он был протестирован и выпущен на армейские испытания.... Гильза была с алюминия (СССР мог позволить), при стрельбе с 3 метров наносил тяжелое ранее в бедро и разрушение оболочки пули. Потом исправили другой толщиной оболочки и материала.... Если дальше то 1935...37 годах в шарашкиных конторах разработки 5,45 велась и вполне боеспособный боеприпас ( отличие от сегодняшнего другая форма гильзы)... Если вообще вернуться к первоисточникам и прародителям автоматического оружия, то первый Федоров экспериментировал с патроном к Арисаке и тогда сделал выводы и опубликовал свой труд. Он вывел формулу патрона и формы пуль. Напомню, что он тогда уже пришел к выводу что 6,5 мм есть тем калибром который приемлем на поле боя и характера ведения боя (учел даже возможность броненосцев (так сказать легкобронированных целей и личной защиты) и если голое биологическое тело). Иными словами остроконечные пули (веретенообразные и другие), тупоконечные (особенно когда они при попадании в руку наносили травму по опаснее чем от пистолетного патрона). Может у кого-то в коллекции они и найдутся, а история идет своим чередом и по спирали как видим.
1. Федоров НЕ ЭКСПЕРИМЕНТИРОВАЛ с патроном к арисаке. Он сделал лютый 6,5х57 с энергией почти как у 7Н1 чтобы вы понимали.
2. На конкурс 1946 года Федоворв и благонравов представили патроны 6,75мм. Это чтобы вы понимали логику ребят с Рема.
3. За 5,45 1935-37 годах не видел документов. Где можно почитать?
4. С алюминием для гильз ба-а-а-льшие проблемы с прчностью. А алюминиевые сплавы выходят сложны в обработке.
5. Пассаж с 3м вообще непонятно.
3 м это "лосиный тест" для пули, негласное правило полигонов. То что алюминий применялся, это исторический факт. Просто смешно слушать людей которые на заводе даже слесарем не работали. Гильзы в СССР были полностью пластиковые (старожилы охотники скажут, что они были хороши), вставки (переходники на 12, 16 калибр) к ракетнице 4 калибра, зачастую пластиковые и спокойно работают!
Вообще советую заняться самообразованием и сходить в библиотеку Короленко, запросить интересующие материалы, а также по металлообработке. Если лень тогда зайдите в ХВВУТ (сейчас училище
НацГвардии) кафедра Стрелков. Правда часть экспонатов перекочивало к Полтараку. Если уж хотите сами, то ищите труды Федорова царской России, отсюда ответ почему консультант и министр образования представили свою разработку....Опять же повторюсь что упоминание есть об экспериментах в Болтинских и прочих трудах. Что такое шарашкина контора, я так понял нет нималейшего понятия. Тогда берите разрешение (все материалы в закрытой группе, уже писал) у меня и делайте запрос в институт Бокариуса и не забудьте спросить что с раритетами))) и почему эксперты не смогли 90 боеприпасов опознать и к какому оружию. Надеюсь слышали Коробов фамилию, который вне факультатива шел на испытаниях Калашникова.
У Арисаки патрон 6,5*50, он выпускался в Сестроре́цке. Там тоже поднимите архивы.
Подследние упоминание по СССР единого патрона относятся к 80 годам. Они есть, на военном обозрении, Дворянинов часто сам фигурирует.
1. Гильзы в СССР я помню исключительно бумажные. Других нам не завозили вообще. Речь о гладкостволе.
2. Из серийных алюминиевых гильз я помню только 30x113B для пушки M230 (несовместимы с ADEN /DEFA). Это намекает что что-то не так с алюминием.
3. Федорова я читал. Могу конкретно сослаться на главы книги "Оружейное дело на грани двух эпох" где он описывает разработку своего патрона 6,5х57. Если быть точным это ч.1 глава 10. Но так как карабин-пулемет он довел до ума во время ПМВ, то ему приказали переделать оружие под 6.5x50SR.
4. Я не имею доступа к закрытой литературе и читаю только общедоступную. Но даже я — однозначный диванный эксперт, такое ощущение, в кое чём имею понятие побольше. Это не глупые "панты". Просто отсылка к Федорову вас подставила.
5. О едином вы имеете ввиду 6х49? Так он оказался горячим и в СССР стволы под него так и не успели довести до нужной живучести.
Попытка попила бабла, новый боеприпас, полимерные гильзы, значит новые оружейные системы. Бабло, бабло.
Не можете промежуточным соперничать с винтовочным патроном? Т.е. со снайпером или единым пулеметом? Так это разные классы вообще. А чем подавляется снайпер или пулеметчик? Все это в тактике есть, отлажено, проверено войнами. Правильно конфигурируйте тактические единицы, поддержка вам в помощь. Все это пройдено, все это работает.
це спроба зекономити бабло в довгостроковій перспективі, і премію отримають ті, кому це вдасться. Полімер економить дорогу латунь, легко штампується вічними матрицями. Єдиний калібр відчутно спрощує логістику. А які в ділі ці 6.5 набої мені дуже цікаво, може навіть залальна маса з легкою гільзою не зміниться відчутно.
Мало інформації щоб когось судити, США не та країна щоб тупо економити чи нагло пиляти бюджет. Вони все таки воюють, часто і багато
Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати