Складаний дробовик
Складаний дробовик
За довгу історію розробок і виробництва зброї було запропоновано багато оригінальних і цікавих рішень. Одні схеми стали класичними, копіювалися, модернізувалися, змінювалися, і часто причиною для таких змін ставала банальна мета – обійти зареєстровані патенти. Інші хоча й здавалися перспективними, залишилися в історії лише технічними курйозами.
А іноді вдалі конструкції зникали з ринку лише тому, що ставали на перепоні відомим брендам. Про одну таку конструкцію і йтиметься у цій статті.
Ендрю Берджессу не пощастило. Свою оригінальну зброю він почав продавати в самий розпал конкурентної боротьби між компаніями «Кольт» та «Вінчестер». Залишатися незалежним в епоху протистояння титанів вкрай важко, а іноді і безперспективно, тому спершу Берджесс став проектувати зброю для компанії «Кольт».
Цікаво, що починав Ендрю як фотограф (радше, як репортер). Він багато подорожував, фотографував у Європі, відвідував південні штати Америки. Деякі приписують йому авторство портрета Авраама Лінкольна, який розміщено на п'ятидоларовій купюрі. Але повернемося до зброї. Набравшись досвіду в компанії «Кольт», Берджесс розробив і спробував продати оригінальний дробовик.
Особливістю цієї зброї стало те, що повноцінну рушницю 12-го калібру можна було скласти навпіл і сховати в спеціальну кобуру, яка традиційно розміщувалась на поясі. Варто зауважити, що для кінця XIX століття така зброя була цілком актуально. Бездимного пороху з його шаленою енергією ще не було, а револьвери і пістолети на чорному поросі, навіть потужних калібрів .44 або .45, все ще не були настільки ефективними, як дробовик 12-го калібру. Звичайна рушниця із довгими стволами незручна для прихованого носіння, а обрізи, особливо без приклада – непрактичні.
Ендрю поставив перед собою мету розробити компактну, завжди готову до роботи рушницю, яку можна зручно носити приховано.
Оригінальність рішення полягала в тому, щоб скласти навпіл багатозарядну рушницю, і щоб її можна було швидко привести в бойовий стан. Компонування гвинтівок зі скобою Генрі із підствольним магазином для цього добре підходила. Такі гвинтівки були пласкі, обтічної форми, без випнутих деталей. Але виникла проблема: улюблена Кольтом схема помпової рушниці категорично не підходила, тому що тяги, що з'єднують цівку із затвором, неможливо скласти, та й цівка із тягами збільшувала товщину зброї. З іншого боку, скоба Генрі підійшла б добре, але вона була запатентована і використовувалася компанією «Вінчестер».
Окрім переломного варіанту, випускалася і розбірна версія
Звичайно, для людини з винахідницьким складом розуму така проблема не перешкода, а радше стимул. У результаті Берджесс розробив по-справжньому цікаву й оригінальну конструкцію. Його дробовик мав повноцінний 19,5-дюймовий ствол, п'ятизарядний магазин і складався навпіл. У складеному стані він розміщувався у квадратну кобуру на поясі, і під піджаком зброю не було видно. У разі необхідності рушницю можна було дістати з кобури однією рукою, а привести в бойовий стан одним рухом.
Лише за мить звичайний громадянин, який нічим не відрізняється серед інших, вже тримає повноцінний дробовик. І не обріз, і не модель з дротовим прикладом, а повноцінний п'ятизарядний дробовик із класичним прикладом і цівкою. Ідея була цікавою та перспективною, а втілення теж виявилося на висоті.
Burgess Folding Shotgun at RIA
Як же вдалося таке створити? Перш за все, завдяки новому рушію затвора. Масивний затвор, що поздовжньо рухається всередині коробки, зв’язаний тягами із спусковий скобою, яка є одним цілим з напівпістолетною рукояткою. Вся ця конструкція зміщується назад одним рухом, відкриваючи затвор, гільза викидається з патронника, а черговий патрон надходить з магазину на лоток подавача. При русі вперед подавач піднімається і патрон з лотка досилається затвором у патронник. Як у класики того часу, УСМ курковий, курок можна зводити і знімати з бойового взведення пальцем. При перезарядженні курок зводиться самостійно.
Щоб відкрити затвор, потрібно відвести назад напівпістолетну рукоятку разом зі спусковою скобою.
Ствол і магазин – це монолітно скріплений блок, який з'єднується з коробкою шарніром, завдяки якому і складається рушниця. Зверху казенної частини ствола є спеціальні виступи, які при складанні входять у відповідні частини коробки. Закривається все це на засувку на верхній частині ствола. Щоб переломити рушницю, треба спеціальним важелем відвести засувку, після чого ствол трохи опуститься і рушницю можна буде скласти. Для приведення зброї в бойовий стан потрібно різким рухом повернути ствол вгору, тримаючи її за напівпістолетну рукоятку.
Рушниця вийшла цікавою і зручною, особливо для тих, кому потрібно бути при зброї, але не привертати до себе уваги. Поштові службовці, охоронці диліжансів, маршали – ось стислий перелік потенційних клієнтів Берджесса. І, звичайно ж, громадяни, які не хочуть демонструвати свою озброєність але, разом з тим, не дуже довіряють револьверам – таких виявилося чимало.
Цікава особливість: усі клейма на зброї виконані не штампуванням, а гравіруванням – на стволах написано BURGESS GUN COMPANY/BUFFALO, NYUSA і знизу трьома лініями вказані патентні дати. На жаль, значного поширення ця перспективна зброя не отримала. Її виробництво почалось у 1892 році і тривало до 1899 року, і не попит був винний в цьому.
Річ у тім, що в 1899 році патент і право на виробництво зброї було викуплено Вінчестером, як згодом виявилося, просто для того, щоб прибрати конкурента з ринку.
При переламуванні рушниці стрілець отримує доступ до патронника і трубчастого магазина
Точно не відомо, скільки одиниць цієї зброї було випущено за сім років виробництва. На той час вона була не з дешевих і виготовлялась невеликими партіями. З іншого боку, її часто можна побачити на американських аукціонах, що підтверджує поширеність цієї рушниці. Цікаво, що жодна компанія не виробляє на сьогодні реплік Burgess Folding Shotgun. Хотілося б знати, із чим пов'язана така байдужість?
Зрозуміло, що це специфічна зброя, не овіяна славою, як вінчестери чи кольти, але її конструкція цікава і актуальна навіть сьогодні. Як і раніше користуються попитом компактні, потужні та надійні дробовики, особливо в нас, де заборонена інша зброя для самооборони. Рушниця, яка поміщається у невеличкий рюкзак, не привертає до себе уваги і водночас завжди готова до використання, повинна мати непогані комерційні перспективи.
Історія Ендрю Берджесса вчить нас тому, що, якою б цікавою або перспективною не була розробка, за нею повинна стояти велика компанія. Багато хто вважає, що сто років тому геніальний конструктор міг сам, з нуля, почати виготовлення і мати успіх. Але на прикладі Берджесса, видно, що такі розробки в кращому випадку купують великі компанії, а в гіршому, якщо вони чимось суперечать корпоративному курсу, просто кладуться під сукно. Найпевніше, Ендрю засвоїв цей урок, саме тому ми знаємо, хто такі Кольт і Вінчестер, але ніколи не чули про Ендрю Берджесса.
Автор Семен Морозов
Пан Берджес наче конструював свій дробовик в кінці XIX століття для українських реалій початку XXI !
Интересный дробовик , впервые вижу такое ружьё , страшно подумать , изобретённое в позапрошлом столетии , при этом в глаза бросается безупречность исполнения этого гана , его изящество , ничего лишнего + 12 калибр ( 6 патронов ) , супер.
Ендрю Берджесса взагалі вважають другим по талановитості зброярем після Браунінга. І першим у віртуозності застосування шарнірно-важільного затвору. Ця ж рушниця є першою в історії саме бойовою гладкостволкою, яка проектувалася не для полювання, а для самооборони чи нападу. Абсолютно сучасна, без змін і в наш час. Навіть актуальніша, ніж 120 років назад, причому підходить до нашого недозаконодавства.
"Любопытно, что ни одна компания не производит сегодня реплик Burgess Folding Shotgun. Интересно, с чем связано такое равнодушие?"
Наверное из предполагаемого слабого спроса, из за высокой цены, которая должна быть в пределах 2-4 штуки зелени и высокого веса, 3-4 кг (в снаряжённом состоянии) и из за этого не каждый её будет готов носить на поясном ремне ...
Вот ( zbroia.safari.ua ) "почти аналог" до неприличия упрощённый и удешевлённый от местного производителя для внутреннего рынка, который почти полностью слизан с турецкого (ibis.net.ua[]=6555)
Важка? Її маса всього 2,7 кг, порівняйте це із сучасним пластмасово-алюмінієвим ширпотребом: Benelli M4 – 3,82 кг, Hatsan Escort PS Guard – 3,12 кг.
Щодо непопулярності цієї чудової рушниці, то у американців є приказка: «Долар тому, хто придумав, 100 – тому, хто зробив і 1000 – тому, хто продав».
Якщо пам’ятаєте, є така помпа, «Рись» або РМБ-93, також із новаторською схемою і схожою долею.
В базовой комплектации вместе с патронами в ружье и ременном патронташе, плюс вес патронташа и кобуры получается 3-4 кг. Про развязку на тот момент я как то не подумал, с ней и 4 кг сможет осилить большинство.
Хотя для меня было бы предпочтительней носить ружьё в специальном рюкзаке с возможностью быстрого вытягивания ружья не снимая рюкзака.
Тогда подобные изделия делались из за слабого пороха ...
Сейчас эти изделия вновь актуальны из за тупого законодательства.
Тогда проблему решили изобретением бездымного пороха, остаётся надеяться что и в наше время удастся решить законодательную проблему.
Судьба "РМБ-93" схожа с судьбой "ОФ-93", первое стремились создать максимально компактным и много зарядным, второе планировалось сделать многофункциональным при низкой цене, в итоге в первом имеются сложности с до зарядкой во время экстремальной ситуации, а второе может покалечить стрелка www.youtube.com его даже "спецы боятся" www.youtube.com
Згоден, рюкзак для тривалого носіння зручніше. Свою «Рись» я носив в турпоходах якраз у чохлі з лямками, як у рюкзаку, шили на замовлення. Це була найкомпактніша помпа у нас на ринку на початку 2000-х. Ії з ОФ-93 не можна порівнювати навіть в принципі. ОФ-93 – конверсійний бастард із мінімальною собівартістю, а «Рись» - високоякісна зброя, класом значно вища, ніж «Реми» і «Моси». Зі «спеців» на відео посміявся, дякую, при правильному утриманні стрільба з обрізу ИЖ-12 навіть патроном Rottweil Brenneke Magnum 39g є безпечною і контрольованою.
Стосовно пороху, не скажу, щоб тоді він був слабкий. У кінці 19 ст. в США бездимні порохи виробництва ДюПон були по енергетиці не гірші радянського Сокола 1980-х років. Якщо сучасного Nobel Sport треба для 70-мм гільзи 1,6 г, то старого американського 2,2 г, слабкість вельми умовна. В рушниці Берджесса стволи випробувані при 1100атм по клеймах.
Щодо перезарядки «Рисі», то так, у порівнянні з традиційними помпами вона довша. Проте верхню кришку можна зняти, можна тримати відкритою, тоді швидкість зарядки однакова. А найголовніше – для переважної більшості конфліктів восьми патронів вистачить із двократним запасом. Думаю, коли Ви застосували зброю в реальній ситуації, то навряд чи зробили більше 2-3 пострілів.
Неземна Краса!
А что заставляет ствол подняться вверх при складывании?
(т.е. защелкнуться на выступах ствольной коробки)
Кривошип, через який проходить вісь ствола і ствольної коробки. Він подібний до сережки пістолетів Кольт 1911 і ТТ.
Точніше, кривошип був у першому прототипі від червня 1894 року:
www.forgottenweapons.com
Пізніше Берджесс зробив простіший механізм з опусканням вручну і замиканням за цапфи:
www.forgottenweapons.com
Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати