«Little Joe»: коли арбалети повернулися у стрій

Little Joe

Арбалет протягом багатьох століть був одним з найстрашніших видів зброї, але все змінилося із появою вогнепальної зброї. Друге народження арбалетів припало на середину XX століття.

Початок Другої світової війни вимагав не просто нової зброї, а безшумного, легкого, смертоносного і, водночас, простого та зрозумілого інструменту. Саме тоді арбалет повернувся «у стрій».

Little Joe

Через нестачу ефективної вогнепальної «безшумної» зброї, надійні і порівняно дешеві арбалети не могли обминути увагою. Щоправда, оцінивши їхні великі розміри, британське «Управління спеціальних операцій» та американське «Управління стратегічних служб» вирішили зменшити арбалети, використавши жорстку дугу та пружну тятиву з гумового шнура.

Перша поява армійського арбалета датується 10 листопада 1942 року. Це був компактний арбалет пістолетного типу з алюмінієвого сплаву. На жорсткій вертикальній дузі на поліспастах ставилися гумові джгути, які сполучались короткою тятивою. Болт з листоподібним наконечником отримував початкову швидкість 52 м/с, це давало прицільну дальність у 30 ярдів (27,3 м).

Little Joe

Важачи трохи менше кілограма, ця модель більше походила на пістолет, аніж на арбалет, а завдяки своїй компактності ставала ідеальною зброєю для прихованого знищення вартових. Зброя отримала назву «Little Joe». Готовий прототип остаточно завершили і відправили на випробування 14 вересня 1943 року.

Але «Little Joe» мав і недоліки: звичайно, арбалет був значно тихішим за будь-яку вогнепальну зброю із глушником, але він не був абсолютно безшумним, адже при пострілі тятива видавала своєрідне клацання. Однак, це не було серйозною проблемою, бо клацання не привертало до себе уваги та органічно зливалося із навколишніми звуками.

Little Joe

Більшою вадою цього арбалета була його мала скорострільність. Через те, що арбалет був однозарядним, а дуги не дозволяли зробити швидке перезаряджання, він міг здійснювати не більше 5-7 пострілів за хвилину.

Також проблема була і в гумовій тятиві, яка мала запас міцності лише на 100 пострілів. Але даний вид зброї, незважаючи на ці фактори, був прийнятий на озброєння спецпідрозділами США і успішно застосовувався протягом багатьох років.

William Tell

Разом із «Little Joe» застосовувалися й інші, більш традиційні моделі. Саме таким був арбалет, який отримав назву «William Tell». Важачи півтора кілограма, він міг запустити алюмінієвий снаряд вагою 226 грамів із початковою швидкістю 60 м/с, який, на відміну від легкого 28-грамового снаряда «Little Joe», пробивав навіть легкий захист. «Традиційна» конструкція арбалета також надавала більшої скорострільності.

«Little Joe» став єдиним арбалетом, який випускався у великих кількостях.