Димний порох: Склад, види пороху і спосіб перевірки
Gunpowder
Чорний порох (або димний порох) складається з трьох компонентів – селітри, сірки і вугілля. Пропорції – 75% калієвої селітри, 15% вугілля, 10% сірки. І варто зауважити, що протягом століть вони варіювалися у досить широких показниках.
Наприклад, у середньовічній Франції пропорції були 2/1/1. І рушниці більш-менш стріляли, своє призначення виконували. І лише з 1650 був встановлений хоч якийсь нормальний стандарт.
Види пороху
Умовно кажучи, сучасний порох поділяється на димний і бездимний. Димний порох – прямий нащадок тієї самої суміші, яку винайшли ще в древньому Китаї. Бездимний порох – логічне продовження ідеї димного пороху – при його горінні виділяється газ, а не сажа (себто дим), він потужніший, але й більш чутливий до зовнішніх чинників.
Є багато цікавих різновидів і димного, і бездимного пороху, які відрізняються, переважно, якістю та кількістю вугілля.
Якщо звичайні дрова згорають при високій температурі – приблизно 350-450 градусів, то ми отримаємо чорне вугілля. Легко розсипається, чорно-синювате на місці сколювання, горить без полум'я. І його буде досить мало. З нього вийде чорний порох.
Якщо стандартні дрова згорають при температурі 280-320 градусів, то отримаємо буре вугілля. Не так добре подрібнюється, червонувате на місці сколювання, при горінні дає полум'я і блакитний дим з червоними іскрами. Його вдвічі більше. Сировина для бурого пороху.
Якщо стандартні дрова згорають при 150-180 градусах, то отримаємо шоколадне вугілля. Майже не кришиться, жирне на дотик і його виходить ще більше. Важливо, щоб він остигав без доступу повітря.
Бурий і шоколадний порох використовуються найчастіше в артилерії, оскільки він значно потужніший.
Є ще особливий безсірковий порох, у якому, як можна здогадатися, сірки немає зовсім. І що характерно, для безсіркового пороху саме і застосовують шоколадне вугілля. Тому що воно і так тримається і не розсипається – крупинки можна розчавити, але не розкришити.
А ще є білий порох – він і є бездимний. Його зараз хіба що в ракетній справі використовують. Склад – 75% калійної селітри, 25%... цукру. Склад стабільний, горить добре, детонує як треба.
І жовтий порох – 55% селітри, 18% сірки і 27% безводного поташу або карбонату калію. Цей порох дорожчий за чорний, складніший у виготовлені, більш вимогливий до техніки безпеки, але вкрай перспективний завдяки стабільності і потужності.
Метод визначення виду пороху і його якості
Є досить наочний спосіб перевірки пороху, за яким можна визначити і його вид, і призначення, і можливі недоліки. Для цього знадобиться порох, маленька смужка паперу та секундомір.
Беремо папір і складаємо його навпіл – виходить такий «жолобок». Відміряємо на ньому п’ять сантиметрів, ставимо дві смужки. І засипаємо між ними 0,25 грам пороху. Підпалюємо кінець папірця, а коли вогонь дістанеться пороху – вмикаємо секундомір. Другий раз відзначаємо час, коли порох догорів. А потім звіряємо результати.
- 0,5 сек – димний порох
- 1,6 сек – димний порох або бездимний порох, який схильний до детонації
- 1,8-2,2 сек – якісний бездимний мисливський порох
- 2,3-2,4 сек – зіпсований бездимний мисливський порох
- 4 сек – пістолетний порох
- більше 7 сек – гвинтівковий порох
Автор: Apтем Kocтін
чудово. отже провірити чи часом не відсиріла банка пороху, що зберігалась в гаражі так і не вийде. бо різницю між якісним мисливським і зіпсованим мисливським в 0,1 сек сумнуваюсь що вийде зафіксувати:(
Зате легко розберетеся, де у Вас димний, а де гвинтівковий :). Цікаво, якщо збільшити наважку до 0,5 г. і відповідно збільшити довжину жолобка до 10 см.?
Наразі, маючи сучасний смартфон з можливістю знімати відео, Ви можете зафіксувати і менші проміжки часу)
Димний порох належної якості згорає значно скоріше. Навіть якщо між двома малесенькими купками пороху є проміжок у 5 сантиметрів, при запаленні однієї купки обидві згорають майже миттєво (палець не встигає щоб зафіксувати секундоміром) приблизно 0,1-0,2 секунди.
На фото - нітропорох і ґвинтівкові набої
Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати