Гвинтівка виживання ВПС США та Гаазька конвенція
M4 Survival Rifle
І знову повертаємося до так званої "зброю виживання". Сьогодні поговоримо про гвинтівку, з якою, на думку керівництва ВПС США, мали виживати екіпажі їхніх літаків. Гвинтівка ця була розроблена 1949 року і отримала позначення "М4 гвинтівка виживання" (M4 Survival Rifle).
Невелике введення
Починалося все як завжди: зі вступом у Другу Світову війну американські військові начальники замислилися над тим, що непогано було б оснащувати свої літаки спеціальною вогнепальною зброєю для виживання - у разі потрапляння збитих екіпажів у відносно безлюдну місцевість.
Часу, теж як зазвичай, не було, а тому з 13 січня 1943 року по 7 червня 1944 року американське Військове відомство уклало чотири контракти на поставку комбінованих рушниць Stevens 22-410 на 22.509 одиниць по 10,64 долара США кожна.
Рушниця ця була класичною "переломкою" з двома вертикально розташованими стволами - гладкоствольним під патрон .410 знизу і нарізним під набій .22 Long Rifle зверху.
Однак із закінченням війни питання поставили руба: американські льотчики мали отримати ефективну гвинтівку для виживання, яку вони могли не тільки витягнути з літака після вимушеної посадки, а й узяти з собою, стрибаючи з парашутом.
Помучившись трохи з карабіном М1 зі складаним прикладом, американські військові начальники все-таки зупинилися на спеціальній гвинтівці виживання.
В оголошеному конкурсі перемогла компанія Harrington & Richardson зі своєю гвинтівкою Т38, прийнятою на озброєння американськими ВПС під позначенням М4.
Гвинтівка М4 зі складеним прикладом.
Фахівці компанії Harrington & Richardson не стали винаходити велосипед, а, взявши за основу свою спортивну гвинтівку М265, постаралися створити гранично просту і портативну зброю.
Вийшла досить незвичайна зброя.Основою гвинтівки стала рама з листового металу, до якої кріпили круглу в перерізі ствольну коробку з поздовжньо-ковзним затвором, знімний ствол, знімний магазин і телескопічний дротяний приклад.
Портативність була на обличчя: зі знятим стволом і прибраним прикладом довжина "комплекту" становила всього 35,5 см.
Гвинтівка М4 зі знятим стволом, прибраним прикладом і відстебнутим магазином.
Особливим був і патрон: зброя використовувала (5,6х32 мм R), який не лише майже не давав віддачі, а й на дистанції до 150 м забезпечував надійне ураження звірів аж до козуль та вовків включно (куля вагою 2,5 - 3,6 г отримувала швидкість 808 - 930 м/с та енергію 987 - 1160 Дж). Зовсім непоганий він був і проти людини.
Живлення здійснювалося з від'ємного магазину, розрахованого на 4 патрони. Магазин був запозичений від іншої гвинтівки - Savage Stevens M23D.
Патрон .22 Hornet
Технічні характеристики
Довжина ствола: 36 см
Вага:
1,8 кг
Патрон: .22 Hornet
Ефективна дальність стрільби: 150 ярдів (близько 136 м).
Ємність магазину: 4 патрони.
M4 Survival Rifle
Доля зброї
Виробництво гвинтівки почалося в 1949 році. Зброя почала надходити в комплекти виживання екіпажів бомбардувальників ВПС США, які, як передбачалося, виконуватимуть польоти в Арктиці (цим, до речі, пояснюють доволі велику головку рукояті затвора - мовляв, так зручніше перезаряджати гвинтівку в рукавицях).
M4 Survival Rifle
Цікавим нюансом було те, що на коробках із набоями .22 Hornet було видрукувано попередження:
"За жодних обставин боєприпаси не повинні використовуватися для
наступальних або оборонних дій проти особового складу противника. Ці боєприпаси
призначені для використання у вашій гвинтівці виживання для вбивства дичини в
їжу тільки в надзвичайних умовах".
Річ у тім, що куля патрона мала м'який наконечник і підпадала під обмеження, накладені Гаазькою конвенцією.
Коробка із набоями
Однак уже 1952 року у ВПС США стала надходити нова зброя виживання - комбінована рушниця-гвинтівка М6. Проте М4 залишалася в комплектах щонайменше до середини 60-х років ХХ століття - доки не були списані літаки, в яких вона лежала.
Загалом було вироблено близько 29.000 цих гвинтівок (заодно цю гвинтівку отримали і ВПС Канади).
Факти використання гвинтівки М4 за призначенням знайти не вдалося, відомо тільки, що зброю цілком успішно застосовували на полюванні навколо баз бомбардувальної авіації - треба ж і льотчикам розважатися...
* * *