«Добровільно» видав поліції зброю, проте отримав вирок
Ілюстраційне зображення
Добровільна здача органам влади зброї чи боєприпасів означає, що особа має реальну можливість та усвідомлює, що і надалі безперешкодно може зберігати предмети цього злочину, проте за власним бажанням здає їх органу влади.
Повідомлення органу досудового розслідування про факт зберігання зброї і боєприпасів за умов, коли особа усвідомила неможливість надалі безперешкодно їх зберігати через неминуче виявлення, свідчить про відсутність підстав для застосування ч. 3 ст. 263 КК щодо підстав звільнення від кримінальної відповідальності. На це вказав Касаційний кримінальний суд у постанові від 28.08.2024 по справі 178/1051/22.
Обставини справи
Так, засуджений без передбаченого законом дозволу купив сигнальний (шумовий) пістолет калібру 9 мм з явними ознаками внесення зміни до його технічних характеристик, який є ручною короткоствольною вогнепальною зброєю, а також 10 патронів, 9 з яких були виготовлені саморобним способом, споряджені метальними снарядами травматичної «несмертельної» дії та є боєприпасами.
Засуджений зберігав цей пістолет та патрони, поки вони не були виявлені та вилучені правоохоронними органами.
Суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК.
У касаційній скарзі захисник вказує, що засуджений добровільно видав органам влади наявні в нього зброю та боєприпаси, що є підставою для його звільнення від кримінальної відповідальності.
Що вирішив Верховний Суд
Касаційний кримінальний суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Аналізуючи твердження сторони захисту про добровільну передачу органам державної влади зброї та боєприпасів, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК, колегія суддів Верховного Суду виходить з того, що згідно з ч. 3 ст. 263 КК звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.
Добровільна видача означає, що особа має реальну можливість та усвідомлює, що і надалі безперешкодно може зберігати предмети цього злочину, проте за власним бажанням (незалежно від причин та мотивів) здає їх органу влади.
Втім, суди попередніх інстанцій, урахувавши показання свідків, а також записи з бодікамер співробітників поліції, установили, що засуджений під час зупинки на стаціонарному блокпосту помітно нервував, на питання чи має при собі речі чи предмети вилучені з обігу, спочатку відповів, що не має та повідомив, що перебуває у складі громадської організації. Після чого, на питання про зберігання заборонених речей чоловік все ж сказав, що має пістолет та показав його, водночас дозвільних документів на зброю в нього не було, будь-яких письмових заяв до приїзду слідчо-оперативної групи про здачу зброї органам влади не подавав.
Зі свого боку апеляційний суд також зауважив, що дії засудженого в частині надання співробітникам поліції інформації про зберігання заборонених предметів самі по собі не були активними та добровільними, оскільки останній до його зупинки на блокпосту не звертався до правоохоронних органів з метою добровільної здачі зброї, а лише після неодноразового запитання співробітників поліції повідомив, що має при собі пістолет, водночас будь-якої підготовленої заяви про його здачу не подав, а лише після приїзду слідчо-оперативної групи, надав для огляду пістолет і патрони, про що написав відповідну заяву.
Отже, як свідчать установлені судами обставини, засуджений повідомив орган досудового розслідування про факт зберігання зброї і боєприпасів за умов, коли усвідомив неможливість і надалі безперешкодно зберігати предмети злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки вони неминуче будуть виявлені під час слідчої дії.
За таких умов видача предметів злочину не містить підстав для застосування ч. 3 ст. 263 КК України, тому доводи касаційної скарги про те, що засуджений добровільно видав пістолет та патрони є безпідставними.
* * *