Бойова зброя військовослужбовця: де зберігати, як возити і куди носити?

Зброя в руках українського воїна. Фото: «Повернись живим»

Як зберігати та транспортувати зброю в тилу? Якщо ви військовий – ці питання, можливо, не раз відвідували вас. Хоча для багатьох це може взагалі не бути питанням. Бо ж війна «все спише». Але давайте розберемося, що дозволено законом і як правильно. Аби правоохоронці не мали жодних підстав ставити вам неприємні запитання на допитах.

Термін «бойова зброя» ми використовуватимемо, щоб говорити і про індивідуальну особисту зброю, і про колективне озброєння, і про трофеї. Також ми розглядаємо як «базу» те, що ваше трофейне озброєння поставлене на облік «згідно-відповідно». Як це робиться, можна прочитати в Інструкції за наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440 [1].

Ми розглянемо головні ситуації, коли військовий отримує зброю безпосередньо в підрозділах (окремих взводах чи ротах).

ДЕ ЗБЕРІГАЄМО БОЙОВУ ЗБРОЮ?

В умовах мирного часу зберігати зброю та боєприпаси в підрозділах можна лише:

1. У пунктах постійної дислокації (ППД) у кімнатах зберігання зброї, обладнаних відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби [2, статті 144-154].
2. На полігонах та в місцях зосередження за наказом командира підрозділу зброя та боєприпаси можуть бути розміщені у ставницях, обладнаних з підручних матеріалів, та здані під охорону визначеним відповідальним особам [3, розділ IV, п. 4].
3. На базах військових контингентів інших держав під охороною національного персоналу Сил оборони [3, розділ XI].

При цьому на полігонах та на базах військових контингентів інших держав робити так необов’язково. Такі рішення на власний розсуд ухвалює командир підрозділу чи старший національного персоналу.

Якщо ж такого рішення немає, кожен військовослужбовець персонально відповідає за зберігання і використання отриманої стрілецької зброї та боєприпасів. Бійці зобов’язані постійно тримати їх при собі. До туалету, на обід, на господарські роботи – скрізь треба йти зі зброєю.

А ще доведеться подбати про «носимий боєкомплект на бойову зброю». Наприклад, для АК-74 це 450 набоїв калібру 5,45×39. 120 штук ви зможете помістити в 4 магазини, ще 60 – у чотирьох зарядних планках по 15 штук кожна. Але ще 270 доведеться тримати при собі в пачках або розсипом.

Але це доля стрільців. Гранатометник має носити постріли до РПГ-7 і сам гранатомет. Так само кулеметники чи оператори інших зразків колективного озброєння.

Допускається також зберігання зброї у найближчій військовій частині, якщо є рішення (наказ) начальника гарнізону.

Зберігати зброю деінде, окрім вищеописаних місць, ЗАБОРОНЕНО [3, розділ І, п. 14]. І це стосується також спортивної зброї та боєприпасів.

Автомат Zastava M70B в руках українського бійця під час навчань у Великій Британії. Липень 2022. Британія. Фото: Міноборони Британії

Тобто, якщо у вас вдома є сейф, у якому ви зберігаєте власну зареєстровану зброю, тримати там бойову зброю не можна! І у відомчому гуртожитку, і на робочому місці військового зберігати бойову зброю також не дозволяється.

КУДИ НЕ МОЖНА БРАТИ ЗБРОЮ?

Попри те, що кожен військовий зобов’язаний постійно тримати при собі отриману стрілецьку зброю та боєприпаси до неї, брати її до театрів, клубів та інших громадських місць, на лікування, у будинки відпочинку, санаторії та у відпустку заборонено. Виняток – якщо відвідання цих місць прямо пов’язано із несенням вашої служби.

Після початку Антитерористичної операції (АТО) на території Донецької та Луганської областей з’явилося додаткове обмеження. Заборонили виїжджати з особистою зброєю до населених пунктів, якщо вони не належать до зони відповідальності підрозділу [3, розділ X, п. 2]. Здавати зброю і боєприпаси стало потрібно черговому підрозділу.

Варто відзначити, що зброя має бути вписана у військовий квиток чи посвідчення офіцера.

ЯК ПЕРЕВОЗИМО ЗБРОЮ ТА БОЄПРИПАСИ?

Типова ситуація: підрозділ пересувається зі своїм озброєнням у зону бойових дій з пункту постійної дислокації або полігону.

У такому разі має бути наказ на переміщення. У ньому мають бути вписані всі військовослужбовці, їх озброєння, боєприпаси та техніка. Той, хто виконує обов’язки старшого, повинен мати витяг з наказу. Цей документ він показує, за потреби, на контрольно-пропускних пунктах та блокпостах. Перевіряти їх мають право Національна поліція або Військова служба правопорядку.

Якщо ж військовослужбовець пересувається зі зброєю сам, то він може це робити тільки з посвідченням про відрядження. У ньому, звісно ж, має бути внесена інформація про зброю і боєкомплект [3, розділ ІІ, п. 18].

МОЖЛИВІ ПРОБЛЕМИ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ

А що, якщо витягу з наказу чи посвідчення про відрядження немає? Забули оформити, командування не встигло дати, або документи просто загубилися? Чи загрожує це реальними проблемами?

Ось приклад із Закарпаття (Єдиний державний реєстр судових рішень, судова справа № 298/1846/24 [4]):

“…на блокпості зупинили автомобіль (таксі) «Део Сенс» державний номер НОМЕР_4; при перевірці автомобіля у багажному відділенні виявили автомат Калашникова, 7 магазинів до нього з набоями. Пасажир – військовослужбовець гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, який заїхав із Львівської області в Закарпатську, з його слів – їде із зони бойових дій. Документів на відрядження чи відпустку немає, лише військовий квиток. Документів на пересування із зброєю також немає“.

За судовим рішенням, доки триває розслідування, у вас вилучать і зброю, і боєприпаси. Потім їх повернуть, якщо ви відновите втрачені (чи не оформлені) документи. Однак повертати вилучені речі – справа нудна, тривала і неприємна. Це точно не сприяє боєздатності вашого підрозділу.

Які можливі покарання? Дивимося інше судове рішення про арешт автомата Калашникова та 7 магазинів із набоями до нього (Єдиний реєстр досудових розслідувань №12024071070000192 від 25 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України). Що ж це за стаття Кримінального кодексу України [5]:

“Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

• Носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.”

Звучить дуже неприємно. Якщо в суді слідчий доведе, що зброя та боєприпаси, які у вас знайшли, не є бойовою зброєю і не закріплені за вами, суддя справді може призначити таке покарання.

Загалом така кваліфікація не поодинока. Ось і в цьому прикладі з Харківщини йдеться саме про ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України [6]:

“…22.08.2024 року, за адресою: м. Харків, автодорога Київ–Харків–Довжанський (516 км, блокпост) працівниками ВСП було зупинено маршрутне таксі, в якому пересувався військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. У ході огляду було виявлено та вилучено: автомат АК-74, набої калібру 5,56 у кількості (29 шт.), набої калібру 5,45 у кількості (91 шт.) (ЄО 11995 від 22.08.2024 р.)”.

ЧИМ ЗАГРОЖУЄ ЗБЕРІГАННЯ ЗБРОЇ ВДОМА ТА ЇЇ НОСІННЯ У ПОЗАСЛУЖБОВИЙ ЧАС?

Ось ситуація за 2022 рік у Вінницькій області. Ймовірно, військовий був вдома на відпочинку [7]:

“О 23:35 03.11.2022 по 00:27 04.11.2022 на березі місцевої водойми в с. Вернигородок Хмільницького району Вінницької області виявлено металевий предмет, зовні схожий на пістолет «Макарова» калібру 9 мм № НОМЕР_1, 1954 р.в., з вмістом у магазині семи набоїв калібру 9 мм з маркуванням «38 88», який зберігав та носив при собі військовослужбовець молодший сержант, командир взводу охорони 2 роти 4 загону військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і в подальшому викинув, помітивши працівників поліції.

Крім того, у період з 02:13 до 03:10 04.11.2022 під час проведення огляду в будинку за місцем проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виявлено два металевих предмети еліпсоподібної форми зеленого кольору, зовні схожих на корпуси до гранат «Ф-1» та «РГД-5», два металевих предмети циліндричної форми, зовні схожих на запали до гранат типу УЗРГМ-2 з маркуваннями: «81 УЗРГМ-2 583» та «85 УЗРГМ-2 11», і чотири окремі змиви з кожного вищеописаного предмета”.

Стаття та ж сама, і потенційне покарання таке ж – від трьох до семи років.

Всі виявлені речі, звісно, арештували.

Чи отримали фігуранти вищеперелічених проваджень вироки – невідомо, оскільки на момент написання статті розслідування тривало.

Але ось реальний вирок з Одещини (справа № 646/9691/24) [8]:

“01.06.2024 ОСОБА_3 вибув із зони виконання бойових завдань у основну щорічну відпустку на 5 діб, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи умисел на незаконне носіння бойових припасів, взяв сумку, в якій містилися ручна осколкова граната Ф-1, ручна осколкова граната М67 та дві ручні осколкові гранати RGD-5, і поїхав автобусом із м. Куп’янськ Харківської області до м. Харкова, чим вчинив носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

01.06.2024 у період часу з 12 год. 32 хв. до 12 год. 39 хв. у ході проведення огляду місця події на території автовокзалу «Левада» за адресою: АДРЕСА_3 у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виявлено та вилучено: один корпус ручної осколкової гранати Ф-1, один корпус ручної осколкової гранати М-67, два корпуси ручної осколкової гранати RGD-5, один підривач до ручних гранат типу УЗГМ, один підривач до ручних гранат типу М-67, два підривачі до ручних гранат типу RGD-5.

Згідно з висновком судової експертизи № CE-19/121-24/19897-ВТХ від 24.07.2024, надані на дослідження предмети є підривачами до ручних гранат УЗРГМ, М213, ДВМ та корпусами ручних осколкових гранат Ф-1, М67, RGD-5.”

У ході слідства військовослужбовець повністю визнав свою вину, просив суд суворо його не карати, оскільки має намір нести військову службу та продовжувати захищати Батьківщину.

Суд кваліфікував це за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто носіння, зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Діючого військовослужбовця визнали винним у вчиненні кримінального правопорушення та призначили покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Відповідно до ст. 75 КК України звільнили від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком в 1 рік. Також з нього стягнуто витрати на експертизи в загальному розмірі 17 417,44 грн.

Витрачений час, гроші, зіпсовані нерви та біографія.

ГРАНАТИ В ТИЛУ – ЗАГРОЗА РЕАЛЬНОГО СТРОКУ

Гранати, вивезені із зони бойових дій, часто стають причиною проблем, навіть без нещасних випадків. Ось ще приклад із колишнім військовослужбовцем, що проходив військову службу в 2014–2016 роках під час проведення АТО [9]:

“У період із червня 2014 року по лютий 2016 року ОСОБА_4 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. … Так, під час несення служби у вказаній військовій частині ОСОБА_4 в межах території с. Зелене Поле знайшов ручну осколкову гранату типу РГД-5, про що нікому не повідомив. Після завершення несення служби (демобілізації) в зоні проведення АТО повернувся додому за адресою АДРЕСА_1, куди привіз і зберігав вищевказану осколкову гранату типу РГД-5.”

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, і повідомив, що дійсно знайшов осколкову гранату, привіз її додому. Розумів її небезпечність. Коли влаштувався на роботу, привіз її із собою. У вчиненому щиро розкаявся.

Військового визнали винним та призначили покарання – три роки і шість місяців позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України звільнили його від відбування цього покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Зрозуміло, що спроба не просто погуляти з гранатою по місту, а продати її карається значно суворіше. Такий приклад стався цього року в м. Звягель Житомирської області. Він стосується раніше судимого військового (далі цитата з Єдиного державного реєстру судових рішень [10]):

“ОСОБА_5 у невстановлений слідством час, але не пізніше 22 квітня 2024 року, за невстановлених слідством обставин та у невстановленому місці, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою збуту бойових припасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, не маючи відповідного дозволу, незаконно придбав оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яка належить до бойових припасів, та підривач – уніфікований запал ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2.

…

Надалі ОСОБА_5, діючи з прямим умислом, з указаного мотиву та мети, 22.04.2024 близько о 19 год. 30 хв., усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, перебуваючи на вулиці за адресою: АДРЕСА_2, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_7, який був залучений до конфіденційного співробітництва і діяв під контролем правоохоронних органів, оборонну осколкову ручну гранату Ф-1 з маркуванням 286 75-7 Т Р 20», яка належить до бойових припасів, та підривач – уніфікований запал ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2 з маркуванням «228-82 УЗРГМ-2 УЗЧП 386-68-83» за грошові кошти у сумі 4000 гривень.

…

Після цього, о 21 год. 40 хв. 25.04.2024, злочинна діяльність ОСОБА_5 була припинена шляхом його затримання працівниками поліції поруч із будинком АДРЕСА_3, під час якого з правої задньої кишені штанів ОСОБА_5 вилучено грошові кошти в сумі 4000 гривень, отримані від ОСОБА_6 за збут бойових припасів.”

Цього разу військовий отримав реальний термін – три роки. Участь у бойових діях по захисту України не стала причиною для пом’якшення вироку.

ПІДСУМОК

Зберігання зброї та пересування з нею максимально чітко обмежені. Навіть якщо ви не знаєте про документи, які визначають ці обмеження, – вони діють і впливають на вас. Аргументи «Я не знав» чи «У країні війна» можуть справити враження на суддю, але це ризиково. Тому краще зайвий раз переконатися, що на кожну вашу дію зі зброєю в тилу є відповідний «папір» і чітка відповідь «на якій підставі». Бо ж у країні справді війна, і часу на судові розбірки за жменю набоїв у бардачку пікапа немає.

Зверніть увагу, якщо ви маєте вогнепальну зброю, яка не перебуває на військовому обліку, наприклад трофейна чи знайдена, і яка вже є у вас вдома –  не ризикуйте, задекларуйте її в Національній поліції та отримайте повідомлення про декларування, яке надасть дозвіл на її зберігання та звільняє від відповідальності за незаконне зберігання зброї.

Детальну інформацію можна отримати за посиланням: https://mvs.gov.ua/zbroia або зателефонувавши за спеціальним номером “102”.

Посилання

1. Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України,  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1192-17#Text
2. Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text
3. Про затвердження Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0933-05#Text
4. https://reyestr.court.gov.ua/Review/122560620
5. https://ips.ligazakon.net/document/T012341?an=1393&ed=2024_10_25
6. https://reyestr.court.gov.ua/Review/121214742
7. https://reyestr.court.gov.ua/Review/107137505
8. https://reyestr.court.gov.ua/Review/122189421
9. https://reyestr.court.gov.ua/Review/62747764
10. https://reyestr.court.gov.ua/Review/121555111

Комунікаційна кампанія здійснюється в межах позабюджетного проєкту Секретаріату ОБСЄ «Підтримка зміцнення потенціалу державних органів влади України у запобіганні та боротьбі з незаконним обігом зброї, боєприпасів та вибухових речовин в усіх його проявах», що фінансується Європейським Союзом, Фінляндією, Францією, Німеччиною, Нідерландами, Норвегією, Словаччиною і Польщею,  а також за підтримки Литви та Іспанії. Проєкт впроваджується у партнерстві з Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Державною прикордонною службою та Державною митною службою України.

 * * *

Стати членом УАВЗ

Допомогти УАВЗ