Верховинське сафарі. 18+

Ілюстраційне зображення

Розпал війни. Озброєні люди у лісі на Верховинщині знешкодили… свого земляка . Такі собі «бойові дії» у глибокому тилу. Винуватці стверджують, що сплутали людину з кабаном.

Біда сталась у липні 2024 року. Ніч. Двоє 40-річних чоловіків на позашляховику виїхали у ліс села Красник. Рухалися в бік полонини на горі Кострич. З собою мали карабін з тепловізійним прицілом. Зупинились, оглянули в тепловізор місцевість. За мить – постріл. Поцілили 19-річного місцевого хлопчину. Винуватці після стрілянини кинулись навтьоки, навіть пораненому хлопцю швидку не викликали.

Деталі верховинського «сафарі»

Фігуранти справи про стрілянину на Верховинщині - здорові 40-річні молодики-гуцули у народі мають прізвиська «Шельма» і «Жорка» - це Томащук Василь і Прокопишин Андрій.

Томащук Василь (ліворуч) та Прокопишин Андрій. Фото з відкритих джерел.

В липні 2024 року вони на позашляховику Toyota Land Cruiser з мисливським карабіном та нічним тепловізійним прицілом, вирішили розважитися незаконним полюванням. І вполювали молодого хлопця, розтрощивши йому вогнепальним пораненням дві гомілкові кістки ноги.

Розтрощені ноги Максима Шпетка

Почувши крик зраненої людини, Шельма і Жорка дали драла і залишили хлопця помирати в лісі. Батько хлопця намагався зупинити зловмисників і накидав на гірську дорогу каменюк, та позашляховик втікачів подолав цю перешкоду.

Хлопця врятував товариш: зі свого светра зробив тугу пов’язку на нозі й викликав допомогу. Завдяки цьому юнак не стік кров’ю. Хоч із інвалідністю, та живий.

Але й це ще не все. Після втечі Шельма і Жорка на короткий час повернулися. Припускаємо, аби добити хлопця як основного свідка. Проте юнак почав кликати товариша. Зрозумівши, що потерпілий не один, знову почали втікати.

Однак, з незрозумілих причин, фігурантом кримінального провадження та обвинуваченим у даній справі є тільки Томащук.

Тим часом Прокопишин, який брав активну участь в скоєнні цього злочину є звичайним свідком. Сам потерпілий розповідав, що не раз бачив, як їхній джип їздив по горах, коли один їхав за кермом, а інший через люк автомобіля в оптичний приціл оглядав ліс. Так було і цього разу.

Звідки взявся кабан?

Поліція Верховинщини спочатку внесла до Єдиного реєстру досудовий розслідувань повідомлення, що Томащук Василь здійснивши необачний постріл, завдав вогнепального поранення потерпілому Шпетку Максиму.

Однак згодом стало зрозуміло, що запропонована слідством версія є настільки малоймовірною, що з неї могли б сміятися навіть усі верховинські кури, адже випадково вистрілити вночі в лісі на полонині й при цьому влучити людині в ногу - це приблизно те саме, що зустріти в цьому ж лісі динозавра.

Тому згодом у слідства з’являється інша версія - дикий кабан. Обвинувачений нібито прийняв людину за дикого кабана. Нагадаємо, це при тому, що був тепловізійний приціл.

Слідчий не здійснив перекваліфікацію провадження, навіть після того, як за рішенням суду був проведений слідчий експеримент, який показав, що в темну пору доби в тепловізійному прицілі неможливо сплутати силует дикого кабана з силуетом людини.

Кримінал і темні сторони слідства

Очевидним є те, що справу на досудовому слідстві «злили». І ось чому:

Перше, злочин кваліфікували як кримінальне правопорушення, вчинене з необережності, тобто за ст. 128 КК України, а не як умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК України).

Розтрощені ноги Максима Шпетка

Друге, винуватців поліція не перевірила на алкогольне й наркотичне сп’яніння.

Третє – за версією слідства винен тільки стрілець - Василь Томащук. Тим часом Андрій Прокопишин нібито спав в машині і нічого не чув: ані пострілів, ні крику пораненого хлопця, ні гонок по лісових стежках, каже просто поїхав в ліс, бо Василь йому запропонував поїхати відпочити, щоправда на досудовому слідстві не зміг пояснити, в чому цей відпочинок полягав.

Четверте, судово-медичною експертизою було встановлено, що потерпілому заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не відповідає дійсності. І тільки після наполягання й додаткової судово-медичної експертизи, проведеною, знову ж таки, за рішенням суду, вогнепальне поранення потерпілого визнали тяжкими тілесними ушкодженнями.

До слова, додаткову судову-медичну експертизу було також проведено на підставі рішення суду.

Відволікаючий маневр

Далі - все за класикою. Правоохоронці затримують Томащука, проводять обшуки й виявляють кілька патронів, несумісних з зареєстрованою на нього зброєю.

А ще за інсайдерською інформацією з надійних джерел при обшуках в нього знайшли 900 000 $, про які в матеріалах справи навіть не згадується.

На цій підставі реєструють ще одне кримінальне провадження за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, тобто за тяжкий злочин, очевидно, для надання справі додаткової «вагомості» та, як на моє переконання, відвернення уваги від основного злочину.

У подальшому слідчий звертається до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суд, цілком очікувано, відмовляє, адже за кілька патронів ще нікого не арештовували.

Після цього слідчий виділяє провадження щодо патронів в окреме провадження та направляє його до суду. Вирок суду - штраф у розмірі 42 500 гривень, що виглядає надзвичайно «обтяжливим» для особи, у якої, для прикладу, автомобіль має ринкову вартість близько 130 тисяч доларів США, а вартість наявної на той час зброї обчислюється десятками тисяч доларів.

Поліція не забрала iPhone

Поліцейські з такою показною делікатністю поставилися до матеріального становища Томащука В., що під час його «показового» затримання протоколом добровільної видачі вилучили у нього не iPhone 16 Pro, яким він фактично користувався і вартість якого становить близько 50 000 гривень, а телефон «Sigma mobile» орієнтовною вартістю 1 300 гривень.

Ще не крапка

Важко однозначно стверджувати, хто саме з представників правоохоронних органів стоїть за таким перебігом подій: чи то колишній начальник Верховинського відділу поліції Сокол Богдан Васильович, який фактично проживає в одному селі з Томащуком В., чи, можливо, хтось інший з посадових осіб правоохоронних органів.

Втім факт залишається фактом, було вчинено тяжкий умисний злочин.

Вочевидь, ніхто не понесе відповідальності за той злочин, який реально було скоєно по відношенню потерпілого Шпетка М.В., з огляду на те, що на сьогоднішній день дана кримінальна справа перебуває на розгляді в Косівському районному суді за ст. 128 та ч. 1 ст. 135 КК України.

В Івано-Франківській області нещодавно змінилося керівництво як обласної, так і окружних прокуратур, а саме прокурор має повноваження змінити обвинувачення в суді.

У зв’язку з цим я щиро сподіваюся, що новопризначений керівник Івано-Франківської обласної прокуратури Войтенко А.Б., а також керівник Косівської окружної прокуратури Гриновецький І.Б. почують наведені аргументи та нададуть відповідні процесуальні вказівки щодо зміни обвинувачення у даній справі з метою дотримання одного з основоположних завдань кримінального процесуального закону, а саме забезпечення того, щоб кожна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, була притягнута до кримінальної відповідальності відповідно до ступеня своєї вини. Бо наразі виглядає, що винуватець не понесе відповідальності за свій злочин.

Мутне минуле

У 2019 році в Томащука проводилися обшуки, під час яких правоохоронці виявили значний арсенал зброї. Йшлося не про поодинокі предмети, а про сукупність одиниць, зберігання яких без належних дозволів утворює склад тяжкого кримінального правопорушення.

Однак подальший розвиток подій викликає серйозні запитання. Замість того щоб забезпечити повне, неупереджене та об’єктивне розслідування, органи поліції та прокуратури фактично припинили провадження. Підставою для цього стало рішення покласти відповідальність за незаконне зберігання зброї на померлого тестя Томащука, який, за наявною інформацією, помер ще за три роки до моменту вилучення арсеналу.

Така версія виглядає щонайменше сумнівною як з фактичної, так і з правової точки зору, адже не пояснює, яким чином зброя опинилася у володінні Томащука і хто фактично забезпечував її зберігання протягом тривалого часу.

Фактично йдеться про ситуацію, коли тяжкий злочин був «списаний» на особу, яка не могла ні підтвердити, ні спростувати ці обставини. Це ставить під сумнів законність і обґрунтованість постанови про закриття кримінального провадження та створює враження уникнення реальної правової оцінки дій особи, у якої безпосередньо було виявлено зброю.

З огляду на це, постанова про закриття кримінального провадження має бути перевірена на предмет законності та, у разі встановлення порушень, скасована. Лише після відновлення розслідування та надання належної оцінки всім доказам можна забезпечити принцип невідворотності відповідальності. Якщо буде встановлено, що Томащук фактично зберігав вилучений арсенал незаконно, він повинен понести кримінальну відповідальність у встановленому законом порядку.

Матеріал підготував представник потерпілого – адвокат Андрій Рогалевич.