Heckler & Koch P11 – секретний підводний пістолет спецпризначенців НАТО
Heckler & Koch P11./ Фото: artstation.com
У другій половині 1960-х років Бундесвер серйозно замислився над тим, щоб озброїти своїх бойових плавців чимось ефективнішим за ножі та гарпунні рушниці. Західна Німеччина готувала диверсійні підрозділи на випадок війни з Радянським Союзом і замовила компанії Heckler & Koch розробку спеціального підводного пістолета.
Створення незвичайної зброї потребувало від інженерів чимало часу. Розробка тривала роками, а сам пістолет залишався суворо засекреченим майже до середини 1990-х років.
Складнощі стрільби під водою
Німецькі військові неодноразово намагалися пристосувати звичайну стрілецьку зброю для використання під водою, але всі спроби виявилися невдалими.
Вода виявилася надто щільним середовищем для звичайної кулі. Її густина приблизно у 800 разів більша за густину повітря, тому куля майже відразу втрачала швидкість і зупинялася.
У воді куля майже відразу втрачала швидкість
Інженерам Heckler & Koch довелося почати з розробки принципово нового боєприпасу, який міг би ефективно рухатися у воді та зберігати достатню уражальну дію хоча б на певній відстані.
Для підводного пістолета HK P11 створили спеціальні патрони калібру 7,62 × 36 мм, споряджені флешетами — довгими тонкими стрілоподібними снарядами.
Завдяки своїй формі флешети стабілізувалися під час руху у воді, зберігали уражальну здатність на відстані 10–15 метрів і могли пробивати гідрокостюми з товстої гуми.
Підводний пістолет Heckler & Koch P11
На суші цими боєприпасами також можна було стріляти, хоча ефективна дальність була невеликою — приблизно 30 метрів.
Цікаво, що ствол HK P11 мав нарізи, але вони не покращували ефективність зброї. На суші пістолет у найкращому разі міг слугувати засобом самооборони.
Для стрільби над водою використовували окрему касету з іншими патронами, спорядженими звичайними кулями.
Пістолет на батарейках
Під час створення підводного пістолета інженерам довелося переглянути звичні на той час принципи конструкції короткоствольної стрілецької зброї.
Зокрема, вони відмовилися від традиційного ударно-спускового механізму та використали електронну систему запалювання.
У герметичному руків'ї розмістили відсік із батарейками. Від них короткий електричний імпульс надходив безпосередньо до запалювача патрона.
Працює від батарейок
У пістолеті не було ні затвора, ні механізму перезаряджання. Боєприпаси розміщувалися у знімному блоці, який зовні нагадував старовинну багатоствольну «пістолет-перечницю».
Сам блок із боєприпасами був герметичним. Його збирали виключно на заводі у спеціальних стерильних цехах, а перезарядити вручну було неможливо.
Патрони також мали особливу конструкцію. Після спрацювання порохового заряду пластиковий піддон разом зі стрілоподібним снарядом виштовхувався зі ствола.
Боєприпаси до пістолета
Після пострілу механізм заклинювався та герметично блокував порохові гази всередині, щоб вони не видавали місцеперебування бойового плавця бульбашками повітря.
Бойова служба
Хоча HK P11 спочатку розробляли для потреб німецьких військових, у його створенні брали участь і союзники по НАТО.
Завдяки цьому пістолет згодом почали використовувати британські спецслужби, американські підрозділи спеціального призначення та військові формування інших країн Альянсу.
З P11 працювали спецпризначенці та диверсанти
Сам факт існування цієї зброї тримали в суворій таємниці. Коли Німеччину запитували про підводний пістолет, вона наполегливо заперечувала навіть сам факт його розробки.
HK P11 мав вузьке призначення — озброєння підводного спецпризначення, тобто бойових плавців. Для інших завдань він практично не підходив.
Пістолет використовували диверсійні групи та патрулі, які охороняли військово-морські бази.
Його конструкція була спеціально пристосована до умов підводного бою, де звичайна стрілецька зброя виявлялася малоефективною.
Касета з боєприпасами
* * *