У Латвії сперечаються про розширення прав прикордонників на застосування зброї
У Латвії обговорюють розширення повноважень прикордонників, військових і поліцейських щодо застосування вогнепальної зброї та інших засобів примусу під час охорони державного кордону. Запропоновані зміни мають дозволити в окремих ситуаціях діяти без попередження та посилити правовий захист службовців.
Однак у парламентській комісії виникли серйозні суперечки щодо формулювань поправок і можливих правових наслідків.
Приводом для перегляду правил стали інциденти на латвійсько-білоруському кордоні. На початку жовтня група щонайменше з 20 мігрантів за супроводу трьох озброєних людей у масках намагалася потрапити до Латвії. За повідомленнями латвійської влади, супроводжувачі погрожували військовослужбовцям і силоміць підштовхували мігрантів у бік латвійської території.
Згодом люди в масках проникли на територію Латвії, пошкодили електророзподільну шафу та викрали дві камери спостереження. До прибуття прикордонного патруля вони повернулися до Білорусі.
Міністр внутрішніх справ Латвії Яніс Домбрава вважає, що прикордонники та інші залучені до охорони кордону службовці не повинні боятися кримінального переслідування за правомірне застосування сили. Водночас запропоновані зміни стосуються не лише прикордонників: під час посиленого режиму охорони кордону нові правила можуть поширюватися також на військових і поліцейських.
Одна з головних пропозицій — чіткіше визначити випадки, коли зброю та інші засоби примусу можна застосовувати без попередження, зокрема для захисту прикордонної інфраструктури. Також пропонується звільняти службовців від відповідальності за шкоду, завдану в межах реалізації передбачених законом повноважень. Якщо людина буде поранена або загине, прикордонна служба повинна буде письмово повідомити прокуратуру не пізніше ніж протягом 24 годин.
Прихильники змін пояснюють необхідність нових правил тим, що порушники можуть діяти швидко, пошкоджувати обладнання та повертатися на територію Білорусі ще до прибуття патруля. Заступник начальника Державної прикордонної охорони Латвії генерал Іварс Рускуліс зазначив, що вимога спочатку попереджати порушника може дати йому час утекти. На його думку, можливість за певних обставин застосовувати зброю або інші засоби без попередження могла б стримувати подібні дії.
Водночас у відповідальній комісії Сейму Латвії запропоновані формулювання викликали заперечення з боку Міністерства закордонних справ, прокуратури, Бюро омбудсмена та Юридичного бюро парламенту.
Представниця Міністерства закордонних справ попередила про можливі суперечності з Європейською конвенцією з прав людини та ризик судових процесів як у Латвії, так і на міжнародному рівні. Юридичне бюро Сейму звернуло увагу, що чинне законодавство вже передбачає випадки застосування зброї та інших засобів примусу без попередження. Тому, перш ніж розширювати повноваження, необхідно чітко визначити, яких саме можливостей бракує службам.
Прокурор Каспар Андрушкинс наголосив, що нові норми не можуть скасувати дію Кримінального закону. Навіть після ухвалення поправок потрібно буде оцінювати, чи було застосування сили обґрунтованим і пропорційним обставинам. Якщо встановити обставини події іншим способом буде неможливо, може знадобитися кримінальне провадження.
Представник Бюро омбудсмена Матісс Малойло також застеріг від надто широких формулювань. На його думку, в одному положенні не варто без належних розмежувань об'єднувати різні засоби примусу — наприклад, службових собак і вогнепальну зброю. Він підкреслив, що поряд із державною безпекою необхідно дотримуватися закріпленого в Конституції Латвії права на життя.
Прикордонна служба, зі свого боку, наголошує на складності роботи безпосередньо на кордоні. За словами капітана Віки Вітоліні-Пугаче, службовцям часто доводиться оцінювати ситуацію за дуже короткий час, зокрема в темряві та за поганих погодних умов. Заздалегідь перелічити в законі всі можливі сценарії, на її думку, неможливо.
Позафракційний депутат Ігор Раєв погоджується з необхідністю посилення охорони кордону, але виступає проти запропонованого підходу. Він вважає, що обіцянка звільнення від відповідальності не повинна підміняти перевірку обставин застосування зброї: саме розслідування дає змогу встановити, чи діяв службовець правомірно.
Після обговорення комісія Сейму вирішила надати залученим установам тиждень для підготовки узгодженого варіанта поправок. Надалі документ планували повторно розглянути, щоб за можливості ухвалити його в терміновому порядку.
Отже, дискусія в Латвії стосується не лише розширення повноважень прикордонників. Влада прагне дати службовцям більше свободи дій у ситуаціях, які розвиваються швидко, тоді як критики вимагають чітких правових меж і збереження можливості перевіряти кожен випадок застосування сили.
* * *