Берегиня з рушницею

Зберігай спокій та цілься...

   І навіть, якщо весь світ буде проти тебе, я буду мовчки подавати тобі набої… 

  Непоганий вислів, чи не так? В нашій країні йде війна, і це, мабуть, найменше, що справжня жінка може зробити для свого чоловіка. Проте, вона може і більше.

  В нашій країні йде війна … Наші чоловіки, звісно, якщо вони справжні чоловіки, воюють з ворогом чи готуються до цього.

  В нашій країні йде війна … Не чекаючи допомоги від держави, ми самі забезпечуємо армію і кожний по-своєму захищаємо свою країну.

  В нашій країні йде війна і чи може справжня жінка в ці дні лише подавати набої?

...

  Святослав Стеценко  в своєму фейсбуці днями написав: Наступна Конституція України почнеться словами "Ми, вільні озброєні люди ..." І тут важко щось додати, крім уточнення, що жінок це стосується не менше, ніж чоловіків.

  О! Тут зі мною розпочинають сперечатись. Основних аргументів два:

  - Скоро це все скінчиться. Нащо воно тобі?!

  - Це не жіноча справа! Це чоловіки мають нас захищати!

...

    Скоро це все скінчиться 

  Та невже? Всім хочеться, щоб війна скінчилась якомога скоріше, проте хотіти ми можемо чого завгодно, війні це якось байдуже. Ми маємо розуміти, що життя змінилось. Ми маємо розуміти, що з півночі і сходу ми межуємо з неадекватним та озброєним сусідом (який ще й частину півдня нашого тимчасово зайняв). І ніхто, ані Європа, ані Америка, ані армія, ані міліція, не захистять тебе і твою родину.

  А як скінчиться війна, що буде потім? Зникне злочинність? Дуже сильно сумніваюсь. А коли в мій дім буде лізти злодій, я буду пральною машинкою захищатись, чи феном?

...

Це не жіноча справа 

  Трохи більше півроку тому я, в принципі, не замислювалась щодо того, щоб придбати вогнепальну зброю. Головне питання було – нащо? Дорого, метушня з оформленням, з тим, щоб виїхати постріляти, теж купа проблем і затрат, та й сенсу особливого я в цьому не бачила. Але в нашій країні йде війна і вона все розставила по своїх місцях. В хаті має бути зброя, це аксіома, а її, як відомо, не треба доводити.

  Безумовно, чоловіки мають нас захищати, на то вони і чоловіки, але в нашій країні йде війна! Хто захистить їх? Хто, у відсутність чоловіка, захистить дитину? Наразі мало подавати набої, подруго, вже час прикрити спину свого чоловіка.

  Це мій дім, і як хтось захоче до нього вдертися, я не дуже вірю в захист міліції, проте я вірю в рушницю, що буде в моїх руках. Це мій дім, і кому його захищати, як не мені? Берегти домашнє вогнище? Так! Та берегти його не тільки чистою підлогою та смачним борщем, а й рушницею. В нашій країні йде війна, іншого вибору ми не маємо.

...

  Це глобальна зміна, що має відбутися в головах українок – хочеш вберегти свою дитину та свій дім? Не розраховуй на когось, зроби це сама.