Коли правоохоронці потрібні - вони не з'являться

Коли правоохоронці потрібні - вони не з'являться

Поліцейський з 23-річним стажем роботи у різних підрозділах силових структур висловив свою думку про те, чому звичайним громадянам потрібно самостійно дбати про свій захист:

За час своєї професійної діяльності я усвідомив, що ваші очікування від поліцейських не сходяться із нашими можливостями - я не зможу вам допомогти тоді, коли буду потрібен. Мене просто не буде поруч з вами.

Я працював детективом з насильницьких злочинів і пограбувань, патрульним, командиром групи спецназу, тренером, а зараз я - капітан нічної зміни. Останні 15 років моя дружина працює начальником зв'язку та черговим служби порятунку 911. А отже я знаю, про що говорю.

Ви сподіваєтеся на те, що ми вас захистимо. І ми намагаємося, повірте. Протягом усього часу роботи в поліції я фізично і психологічно тренувався ловити злочинців. Я екіпірований та навчений цьому, і я хочу бути поряд з вами тоді, коли я вам потрібен.
Але як би жорстоко це б не звучало - ні мене, ні моїх колег поруч з вами не буде. Адже якби хтось із нас був би там - ми були б не потрібні: якщо наша машина припаркована біля вашого будинку - до вас ніхто не вдереться; якщо ми стоїмо за вами в черзі до банкомату - вас не пограбують; якщо ми на вашій темній парковці - ви в безпеці.

Ви станете жертвою тоді, коли нас немає поруч. Задум цієї статті виник у мене, коли я вночі сидів у патрульній машині біля ресторану і спостерігав, як офіціантка прямувала до своєї машини.

Було темно, і я підсвітив її машину ліхтарем, щоб дівчина відчула – вона у безпеці. Так сталося, що сьогодні я опинився поруч з цим рестораном. Але ж офіціантка ось так вночі ходить кожного дня, а я не можу завжди тут сидіти. У такі моменти мені трохи ніяково, адже я знаю, що не зможу їй допомогти тоді, коли буду потрібен.

Ви можете покликати нас на допомогу. І ми приїдемо. Але скільки часу буде витрачено на дзвінок, його обробку та відправлення наряду до вас? Довше, ніж хотілося б. Так, якщо буде потрібно – ми розгребемо безлад, підтримаємо вас морально, заповнимо папери й почнемо розслідування. Але ж вам хотілося б, щоб ми захистили вас.

Якби я міг повернутися назад у часі, і змінити хоча б одну річ у житті жертви – я б зробив усе, щоб морально і фізично підготувати її до найпаскуднішої зустрічі в її житті.

Певно вам і так зрозуміло, що зброя урівнює шанси.

Коли мене чи моїх колег питають, чому ми так зосереджуємося на навчанні людей самозахисту, я відповідаю, що можливість поділитися своїми знаннями - це ключ до успіху. Я багато чого побачив у житті, і тому не розумію поліцейських, котрі вважають себе лицарями у сяючих обладунках, які поспішають на допомогу.

У якій би ситуації ви не опинилися – вам доведеться певний час власноруч захищати себе. Ви повинні бути напоготові і зі зброєю, і хороший поліцейський це знає.

Вівчарка, яка охороняє стадо, не підпустить вовка. Але вовку ж потрібно чимось харчуватися, а вівчарка всюди встигнути не зможе. Але на відміну від стада, ви можете підготуватися і дати відсіч. Людина унікальна у тому, що може подолати більших хижаків.

Коли вас запитають, навіщо вам зброя і тренування, розкажіть їм про все це. Допоможіть їм зрозуміти, що якщо вони хочуть - вони можуть бути жертвою, але ви обрали інший шлях. Ви - не жертва, а захисник.

Візьміть їх із собою на стрільбище, і познайомте з нашою улюбленою справою. Допоможіть їм уявити ситуацію, в якій знадобився би пістолет, якого у них немає. Запитайте що б вони зробили для захисту своєї сім'ї? Як їхні діти дивитимуться на них, коли тато чи мама не зможе їх захистити? Розкажіть їм, що почуття безпорадності нікуди не зникне. А потім запропонуйте їм поповнити ряди розумних і відповідальних власників зброї. Адже чим більше нас буде, тим більше шансів зберегти наші права.

Автор: Лейтенант Чарлі Стрікленд