Надрукований на принтері автомат витримав 600 пострілів. Відео
Lower receiver
Під кінець минулого року група ентузіастів змогла надрукувати на 3D-принтері працездатну цівкову скриньку для гвинтівки AR-15 (цивільна версія М-16).
Через деякий час успіх повторили з магазином для цієї ж зброї.
Дотепер залишалося питання про надійність зброї, яку виготовленого таким незвичайним способом, однак нещодавно «першодрукарі» оголосили, що їх друкована цівкова скринька успішно витримала 600 пострілів.
Відразу зазначимо, що на принтері надрукували так званий «lower receiver», тобто нижню частину цівкової скриньки з приймачем магазина. У США саме вони підлягають реєстрації, в той час як верхня частина цівкової скриньки разом з самою цівкою перебувають у вільному продажі.
Попередня версія надрукованої цівкової скриньки витримала лише 6 пострілів, нова версія – 600 пострілів, тобто в сотню разів більше. Для тестування використали 100-зарядні барабанні магазини з патронами калібру .223 (5,56 мм).
Для того, щоб збільшити надійність надрукованої частини зброї, новатори провели ретельний розрахунок точок напруги матеріалу, після чого просто збільшили товщину цівкової скриньки в певних місцях. У деяких точках надруковану з пластику деталь довелося укріпити металевими вставками. Досвід друку зброї на принтері демонструє потенційну доступність зброї для широкого загалу.
На думку розробників друкованого зброї, заборони на вогнепальну зброю застаріли, не мають сенсу і обмежують не тільки свободу громадян, а ще й зменшують прибутковість компаній та податковий прибуток держави від цього сектора економіки.
Вони вважають, що краще контролювати поширення бездимного пороху для патронів, оскільки саме його в домашніх умовах виготовити дуже і дуже складно.
DefDist Printed AR Lower - Part III
Вот это правильно. Прогресс не стоит на месте. Делая оружие дешевле и доступнее для людей. Запрещать населению что либо просто глупость. Наркотики запрещены. И что, кто то где то их купить не может? С другой стороны, каждый кто по роду своей работы или службы носил оружие, знает, что оружием его делают ведомственные регламенты. О порядке применения такого оружия. То есть против кого, когда и как оно может быть пущено в ход. Например нам когда я работал доводили, что мы должны предупредить по возможности нападающего о применении оружия. То есть могли и не предупреждать, как объяснял преподаватель. Если считали угрозу реальной. Родина бы к нам претензий все равно не имела. А у моего соседа по комнате в общежитии в инструкциях вероятно было что то другое написано. Он был прапорщик, начальник конвоя. И когда он застрелил, сбежавшего зека первым же выстрелом в голову ему поставили в вину, что он не сделал предупредительный выстрел вверх. То есть разрешение на оружие само по себе человеку ничего не дает. Кроме признания его вменяемости со стороны государства конечно. Нужно законодательное обеспечение использования оружия. Если Родина и дальше будет прятать свою голову в песок в этом вопросе рано или поздно люди решат его стихийно. И хорошим это может не кончится.
Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати