Міжнародний Договір про торгівлю зброєю набуває чинності

Міжнародний Договір про торгівлю зброєю набуває чинності

Міжнародний Договір про торгівлю зброєю, який має регулювати галузь з оборотом у 85 мільярдів доларів та запобігати потраплянню зброї до рук злочинців і порушників прав людини, набуває чинності 24 грудня.

Прихильники цього договору схвалили набирання документом сили, нарікаючи, що це не відбулося набагато раніше. Вони зазначають, що підписаний США в 2013 році договір вимагає від експортерів зброї у всьому світі дотримуватися жорстких критеріїв, які застосовує США та інші західні демократії.

«Якщо договір активно застосовуватиметься, то він зможе врятувати життя багатьох людей і надасть вкрай необхідні заходи задля захисту вразливих мирних жителів у всьому світі», – каже директор лобістської організації Control Arms («Контроль над озброєннями») Анна Макдональд.

Договір підписали 130 країн, 60 з них ратифікували його. Для набуття чинності була необхідна ратифікація від 50 учасників.

Провідний експортер зброї у світі, Сполучені Штати, підписали Договір про торгівлю зброєю у вересні 2013 року, але Сенат досі його не ратифікував. Національна стрілецька асоціація США, яка представляє американське збройове лобі, виступає проти ратифікації, хоча документ регулює тільки експорт зброї, а не її внутрішні продажі.

Такі великі виробники зброї, як Росія, Китай, Індія та Пакистан не підписали договір.

Серед провідних експортерів зброї, підписали і ратифікували його – Великобританія, Франція та Німеччина.

Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун заявив, що важливо продовжити роботу по залученню всіх країн, особливо великих експортерів та імпортерів зброї, до участі в договорі.

«Я закликаю всі держави, які ще не зробили це, без зволікань приєднатися до цього Договору», – сказав він.

Договір встановлює стандарти для міжнародних поставок звичайних озброєнь – від стрілецької зброї до танків та бойових гелікоптерів. Відповідно до цього документа держави-учасники мають переглянути свої міжнародні контракти, щоб зброя не використовувалася для порушення прав людини або гуманітарного права, у терористичній діяльності, а також не потрапляла до рук організованих злочинних угруповань.