"Гримуча змія" Люіса - скоростріл двох світових воєн
Скоростріл Люіса
Скоростріл Люіса - легкий скоростріл американської розробки часів І Світової Війни, який був вдосконалений і широко використовувався Британською Імперією.
Вперше був застосований в бою під час І Світової і продовжував використовуватися деякими збройними силами аж до кінця Корейської Війни.
Має характерний вигляд через широкий трубчастий охолоджуючий кожух дула і розташований зверху барабанний магазин. Також використовувався в авіації, майже завжди без кожуха, протягом обох Світових Воєн.
Скоростріл Люіса винайшов полковник американської армії Айзек Ньютон Люіс у 1911, використавши розробку Семюела Макліна. Не зважаючи на його походження, скоростріл Люіса спочатку не сприйняли американські військові. Розчарований марними спробами переконати армію США прийняти його розробку, Люіс звільнився з армії. Він виїхав з Сполучених Штатів у 1913 році і відправився до Бельгії (і незабаром після цього, до Великобританії).
Він заснував компанію Armes Automatique Lewis у Льєжі для промислового виробництва зброї. Льюіс тісно співпрацював з британською компанією - виробником зброї The Birmingham Small Arms Company Limited(BSA) у намаганні подолати деякі труднощі виробництва зброї. Бельгійці швидко прийняли на озброєння розробку під патрон .303 British у 1913 році, і у 1914 році BSA придбав ліцензію на виробництво скоростріла Люіса у Великобританії, в результаті чого полковник Люіс почав отримувати значні авторські виплати і розбагатів.
З початком Першої Світової зріс попит на скоростріл Люіса, і BSA почала його виробництво (під назвою Модель 1914). Скоростріл був офіційно прийнятий на озброєння 15 жовтня 1915 під назвою "Gun, Lewis, .303-cal." Люіс виробляли тільки BSA і Savage Arms в США під час Першої Світової війни, і хоча два скоростріла були багато в чому схожі, було достатньо відмінностей, щоб зробити їх невзаємозамінними.
Основна відмінність між двома конструкціями була в тому, що BSA робила скоростріл під патрон .303 British, а Savage - під патрон .30-06, що вимагало деяких відмінностей в магазині разом з механізмом подачі, затвором, дулом, екстрактором і газовою системою.
Бельгійська армія першою прийняла скоростріл Люіса на озброєння, і коли німці вперше зіткнулися з ним у 1914 (в бою проти бельгійців), вони прозвали його "Бельгійська гримуча змія" за характерний звук:
Lewis Light Machine Gun
Британія офіційно прийнята Люіс в калібрі .303 для використання піхотою і в авіації у жовтні 1915 р., ВМС США і Морська піхота - на початку 1917 року, під назвою M1917 Lewis Gun (виробництва Savage Arms Co), у калібрі .30-06. ВМС США і Морська піхота продовжували використовувати Люіси калібру .30-06 і на початку Другої Світової війни.
Російська імперія придбала 10000 Люісів у 1917 році в британського уряду, і замовила ще 10000 скорострілів Savage Arms у США. Уряд США не бажав постачати царській Росії зброю і є деякі сумніви в тому, що вони насправді були доставлені, хоча, за іншими даними, 5982 скорострілів виробництва Savage були доставлені в Росію на 31 березня 1917 року. Німці також використовували захоплені скоростріли Люіса, перероблені під 7,92х57 Mauser, в обох Світових Війнах.
Широко використовувався скоростріл Люіса і в армії УНР, був на озброєнні в повстанців, зокрема, холодноярців. Скорострілами Люіса була озброєна особиста охорона Батька Махна — "люйсісти".
Художник Пекельний Бульба навіть створив "осучаснений" образ Козака Мамая з Люісом:
Козак Мамай
Автоматика скоростріла - з відкритим затвором, працює за рахунок відводу газів. Цікавою особливістю конструкції є те, що бойова пружина не пряма, а спіральна, схожа на годинникову. Розташована в кожусі характерної форми під магазином. Затвор закривається поворотом, на три бойових упора. Дуло має алюмінієвий кожух, у який, за рахунок дульного спалаху, втягується повітря для охолодження.
Вага 12,7 кг
Довжина 1280 мм
Довжина дула 670 мм
Калібр .303 British
.30-06 Springfield
7,92х57 Mauser
Скорострільність 500-600 постр./хв.
Швидкість кулі 740 м/сек.
Ефективна дальність 800 м.
Живлення барабанний магазин на 47 або 97 патронів
Мабуть кожен хлопчина після перегляду "Білого сонця пустелі" хотів з нього постріляти :)
Я навмисне не згадав цю брехливу совєцьку агітку)
Покажите мне хоть одну не брехливую агитку.
Я бы ещё вспомнил "Свой среди чужих чужой среди своих"
[img]ruskino.ru[/img]
Шось не те - коструля без ребер.
Загримированный ДА или ДТ?
Схоже на те.
В "БСП" стреляет действительно ДП с трубой.
п.Олексію, Ви б якось позитивніше на світ дивились. Цей фільм - шедевр. Хай і може видаватись агіткою, хоча як на мене, то скорше навпаки. Яскравий, динамічний, веселий з яскравими акторами і їх грою. Один тільки митник у виконанні Луспєкаєва чого вартий.
Як на мене, то в цьому фільмі багатошаровий сенс, чи багато шарів сенсів. Тому він і знаходить своїх прихильників і зараз.
Пане Вікторе, на ваш погляд, не можна мати позитивного світосприйняття, якщо тобі не подобається цей фільм? В нас з вами просто трішки різні смаки.
Якщо це лише справа смаку, тоді не варто давати оціночних висновків щодо фільму:) Логічно?
Якщо справа не у смаку (подобається/не подобається), то я вище висловив свою думку щодо "агітки". Зі словом "совєцька" не сперечаюсь - це історичний факт:)
А от Льюіс там гарно цокотів ;)
Мне жаль вас разочаровывать, но стрелял там загримированный ДП-27. Это хорошо видно по нижнерасположенному затвору.
Будучи самой удачной моделью ручного пулемета своего времени, пулемет «Льюис» также приобрел широкую известность как авиационный пулемет. 11 октября 1915 года генерал Беляев, помощник Военного министра, писал: «Полагаю необходимым... заказать компании Льюиса тысячу пулеметов для оснащения аэропланов». То есть пулемет «Льюис» изначально приобретались Россией для авиации. Генерал Гермониус 14 июля 1916 года сообщал: «50 авиапулеметов Льюиса с пометкой «Авиация» отправлены 10-23 июля на имя Морского Генштаба. В Великобритании авиационная модификация пулемета «Льюис» Мк 2 была принята в ноябре 1915 года – уже через месяц после того как была принята сухопутная Mkl (хотя «Льюис» в воздушных боях применяли с 1914 года). Мк 2 отличался наличием второй рукоятки управления расположенной на месте приклада, мешком-гильзосборником, 97-зарядным магазином, на части пулеметов были укорочены кожух и радиатор, устанавливали пламегаситель. В 1918 году радиатор сняли — встречный поток воздуха в полете достаточно охлаждал ствол. В мае 1918 году «Льюисы» стали переделывать в Мк 2 с изменениями деталей автоматики и увеличенным газоотводным отверстием. Автоматика была изменена для увеличения темпа стрельбы. Данный пулемет, производившийся заново, получил обозначение Мк 3. Когда авиационные «Льюисы» во Второй мировой войне начали использовать на земле, выяснилось, что массивный радиатор не очень-то нужен ручному пулемету.
Хотя «Льюис» и был весьма тяжелым — почти половина от веса станкового «Виккерс» - из всего разнообразия ручных пулеметов использовавшихся в Первой мировой войне он оказался самым «долгослужащим». В середине 20-х годов он единственный в России продолжал числиться как табельное оружие стрелковых подразделений. У нас в стране эти пулеметы последний раз проявили себя в первые месяцы Великой Отечественной войны, когда они выдавались ополчению и новым формированиям. Впрочем, в то время «Льюисы» применялись и другими армиями. Последней «большой войной» «Льюиса» стала Корейская война, но и позднее они всплывали в различных частях света.
Шедевральная картина с козаком затмила Льюис !
Это в Paint нарисовано ?
Да, это Paint. Парень уже несколько лет в такой манере рисует.
Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати