П'ять найневдаліших конструкцій гвинтівок

П'ять найневдаліших конструкцій гвинтівок

З часів, коли з’явилася перша вогнепальна зброя, завжди знаходилися ті, хто прагнув створити щось краще. Це призвело до появи сотень новаторських конструкцій, що встановлювали нові стандарти і рухали вперед зброярську справу.

А були й такі екземпляри, котрі просто провалювалися. Розглянемо п'ятірку найбільш невдалих конструкцій гвинтівок.

Кулемет Шоша

Chauchat Machine Rifle

Цю зброю розробив у 1907 році французький полковник Луї Шоша, і хоча офіційно кулемет називався «Fusil mitrailleur Mle 1915 CSRG», у світі його знають саме за прізвищем конструктора.

Для ручного кулемета він важив досить багато – 8,5 кг. Це була перша конструкція гвинтівки з пістолетним руків’ям та від’ємним магазином великої місткості. У кулемета не було кришки, і бруд, пісок та каміння потрапляли всередину ствольної коробки. А останній патрон в магазині часто перевертався і заклинював зброю.

Ще одним мінусом було неякісне виробництво, на заводі «Gladiator» використовували дешеве штампування і мало стежили за якістю продукції.

Гвинтівка Росса

Ross rifle bolt assembly

На початку 1900-х Англійці не захотіли ліцензувати свою гвинтівку Енфілд для виробництва в Канаді. Через це Сер Чарльз Росс розробив власну гвинтівку калібру .303 з поздовжньо-ковзаючим затвором. Незважаючи на дрібні недоліки, вона відразу ж сподобалась всім на стрільбищах.

Проте симпатії зникли, коли прийшла війна. У 1915 році канадці, сидячи в окопах Західного Фронту, зрозуміли, що ці дрібні недоліки – насправді величезні. Після кількох швидких пострілів у гвинтівки відвалювався багнет, що не було проблемою у мирний час, але не на війні. Нарізи під болти, що утримують бойовий упор, швидко зривалася, як результат затвор зміщувався назад, і зброю заклинювало. Та й самі бойові упори часто ламалися, і затвор вилітав стрільцю прямісінько в обличчя.

В 1916 році більше ніж 400 тис. одиниць були відкликані зі служби. Вони залишилися тільки у снайперів, які дбайливо ставилися до своїх гвинтівок, тому особливих проблем у них не виникало.

Mauser Gewehr 41

Mauser G41

У 1940 р німці потребували напівавтоматичної гвинтівки, яка б доповнила модель K98 Mauser з поздовжньо-ковзаючим затвором, що знаходилась на озброєнні їхньої армії.

Вони хотіли, щоб нова зброя використовувала ті ж самі патрони 7.92x57мм, а також мала коробчастий магазин на 10 боєприпасів. Також вони були проти газовідвідних отворів і хотіли, щоб гвинтівка могла працювати з поздовжньо-ковзаючим затвором на випадок, якщо напівавтоматика зламається.

Компанія Mauser дала армії те, що відповідало всім їхнім вимогам. Крім одного: зброя просто не функціонувала. Дульне гальмо було занадто важким, а після кількох пострілів гвинтівка і зовсім виходила з ладу. Майже всі 6 тис. екземплярів визнали непридатними до використання. Компанія Walther також виготовила певну кількість гвинтівок цієї моделі, але ті екземпляри, які відправили на Східний Фронт, були загублені.

Century MAS-49/56

The Century MAS-49 56 in .308

Французи 20 років шукали гвинтівку, яка б відповідала всім їхнім вимогам. У 1957 році ці пошуки закінчилися прийняттям на озброєння 275 тис. екземплярів напівавтоматичної гвинтівки MAS-49/56. Ця зброя важила трохи менше 4 кг, була надійна і замінили її тільки у 1990 році на булпап модель від Famas.

Потім компанія Century Arms скупила кілька тисяч екземплярів і імпортувала їх в США. Але через те, що патрони 7.5x54мм в цій країні знайти досить важко, компанія Century Arms вирішила переробити гвинтівку під патрон 7.62x51мм. І вийшло у них це погано. Вони вкоротили ствол і пружину відбою, переробили під новий патрон і скрутили конструкцію за допомогою саморізів.

В результаті зброя погано екстрагувала гільзи, рвала їх на шматки, виникали проблеми з системою безпосереднього газовідведення. Ще однією проблемою було те, що на французькому заводі ставили спеціальні болти, які просто не дозволяли розібрати гвинтівку.

Daisy 22VL

The Daisy 22VL’s case-less .22 caliber ammunition

Винахідник на ім'я Жюль Ван Лангхорн працював над зброєю, яка б стріляла кулями калібру .22 без гільзи або капсуля. Куля виштовхувалася завдяки гарячому повітрю від роботи поршня.

Компанія Daisy купила цю ідею у містера Лангхорна і в 1968 році випустила партію пневматичних гвинтівок. Але через два роки ATF визнала цю гвинтівку вогнепальною, і виробник згорнув виробництво. Але приблизно 20 тис. екземплярів ще десь гуляє серед колекціонерів.

Австрійська компанія Voere в 1991 році вирішила відтворити цей безгільзовий боєприпас у своїй моделі VEC-91 з електронним запалюванням, але успіху вона також не здобула.

Як бачимо, дехто все-таки вміє вчитися на чужих помилках. Адже сьогодні не зустрінеш гвинтівок з такими помилками, як відкритий магазин, або комбінація напівавтомат/поздовжньо-ковзний затвор.