Микола Кудрявцев: Чому я теж проти “легалізації зброї”
Микола Кудрявцев, депутат міськради, засновник Черкаського стрілецького товариства “Частокіл”
Ні, я не став хоплофобом. Саме так, ви прочитали правильно. Просто мене перевтомлює дискусія з підміною понять і грою на емоціях з самого початку.
Україні не потрібна легалізація зброї - я проти того, щоб легалізували те, що вже є легальним.
Друзі, коли ви сперечаєтесь про «легалізацію» зброї, у мене одразу розбурхується уява. Спадає на думку такий собі растаманський рух за «лігалайз» – легкі наркотики, проституція, ну, і звичайно, зброя, куди без неї. Десь на хаті сидять юні хлопці. Зачіски афро, Боб Марлі, клуби диму марихуани, усі з хромованими Кольтами 1911 з перламутровими руків’ями і стразами і автоматами «Інгрем».
Все це товариство в перервах між кальяном сидить у Інтернеті і з школярською люттю і завзятістю переконує в бложиках і фейсбучиках серйозних дядьків, що пора вже покінчити з цим підпільним існуванням, треба дати кожному – я повторюю КОЖНОМУ – по стволу, і усім буде щастя, хай пребуде з нами Джа.
А серйозні дядьки відповідають їм «ти хоч в армії служив!?» і «спили мушку, синок».
Щоб більш-менш серйозно розпочати дискусію про обіг зброї в суспільстві, треба відмовитися від неправильних тлумачень і визначень.
Ні, Україні НЕ потрібна легалізація зброї, я проти того, щоб легалізували те, що ВЖЕ Є ЛЕГАЛЬНИМ.
Ми повторюємо це десятки і сотні разів, проте щоразу у спілкуванні, дискусіях на ТБ, особливо в соцмережах я чую від людей як виступи “за” так і “проти” – але того, що вже є. В Україні ви легально можете придбати зброю, крапка. Так, ви повинні проходити певні процедури, збирати довідки, проходити перевірку і отримувати інструктаж. Але цим правом купити зброю щороку користується дедалі більше громадян.
За приблизними даними, які отримувала Асоціація власників зброї, близько 2 мільйонів громадян має на руках вогнепальну зброю, зареєстровану у встановленому порядку. Це гладкоствольні рушниці, нарізні карабіни і так звана «травматична зброя». Тому давайте одразу визначимось, що зброя легальна, і мова не йде про її легалізацію.
Ні, я не вважаю, що суспільство не готове до …власне, давайте визначимось до чого? Ми щойно визначились що зброя легальна, що ж тоді ще хочуть ці кляті хоплофіли, гранатомети і зенітні установки!?
Мова йде про надання громадянам України права у встановленому порядку, з проведенням перевірок на судимість, на притягнення до адміністративної відповідальності (в тому числі навіть системні штрафи ДАІ), наркотичну та алкогольну залежність, психічний і психологічний стан, з проведенням реального, а не паперового навчання поводження зі зброєю та складання реальних, а не паперових іспитів, надання дозволу на приховане носіння короткоствольної нарізної зброї, себто пістолетів і револьверів.
Вже бачу радісно потираючих руки опонентів, які говорять про те, що ми захлинемось у кривавих розборках, порівняно з якими 90-ті здадуться дитячими забавками. Нещодавно чоловік розстріляв жінку, а ще тиждень тому десь була стрілянина. В Черкасах розстріляли з автомата… і взагалі. Усі будуть з’ясовувати стосунки просто на дорозі, підрізати і випускати магазин в машину супротивника.
Смію вас розчарувати. Цього не станеться. І не тому, що хтось увійшов в контакт з Джа, і передбачив майбутнє).
Повернемось до пункту 1. зброя легальна. На руках у людей, зараз, у ваших сусідів, випадкових знайомих, або навіть незнайомих – мільйони стволів. Мільйони, Ка… вибачте, це вже не в тренді.
Скажіть, будь-ласка, ви щодня спостерігаєте, як сусід дядя Петя бере свою двостволку, спилює приклад, і несеться на велосипеді грабувати поштове відділення, бо туди завезли пенсію? А може бачили, як щовечора вулиці Черкас перетворюються на Йоханесбург і вуличні банди озброєні карабінами на базі АКМ, влаштовують перестрілки десь поблизу «Абсолюта» за горілку? Чи, боронь боже, мисливець узяв свою болтову гвинтівку з тепловізійним прицілом, виліз на дах і чатував на когось вночі?
Ні?
Не бачу і я. Тому годі говорити про «відсутність культури зброї» і «неготовність суспільства». Культура є, є і тривала практика. Вулична злочинність не використовує легальну, зареєстровану зброю. Вірніше, власники легальної зареєстрованої зброї не займаються грабежами і розбоями з використанням власної легальної зареєстрованої зброї. Це – ідіотизм, адже існує стала практика ідентифікації стрільця за кулями і гільзами. Та річ не в тім.
Головне те, що 99,9999% власників зброї в Україні – найдисциплінованіший і найвідповідальніший прошарок суспільства. Зброя – це не іграшка а величезна відповідальність я б навіть сказав – тягар. Зброя – зобов’язує.
99,99999% злочинів з використанням вогнепальної зброї скоюється саме з нелегальною зброєю, яка заповнює країну попри усі зусилля МВС і СБУ. На чорному ринку придбати будь-яку, повторюю, будь-яку зброю – питання невеликих грошей. 300-500 доларів США за пістолет і максимум до 1000 – за автомат. Бойовий, «звідти», зі Сходу, або зі складу.
Отже, оцінимо ситуацію.
Ми маємо тисячі і тисячі одиниць нелегальної зброї, яку, як правило, використовують злочинці – вона ніяк не прив’язана до конкретної особи, або явно до іншої. Маємо бажання населення озброюватися і зростання ринку нелегальної зброї.
Ми маємо мільйони зареєстрованих легальних стволів. Це тактичні дробовики, це нарізні багатозарядні карабіни під 7,62х39 або 5,56х45 (популярні стандарти калібрів СРСР і НАТО), це і далекобійні надпотужні гвинтівки великого калібру, які вкупі з оптикою і теплові зором та дальноміром становлять небезпеку на відстані 1,5 кілометри… І не маємо проблем з усім цим арсеналом.
Ми маємо серйозне зростання звичайної вуличної злочинності, банди з ножами і битками, і сумнозвісними «травматами», які нереально відслідкувати і дозволи на які видаються, що тут приховувати, зовсім не журналістам.
І ми, маючи усі ці проблеми, вперто заперечуємо, щоб навіть тендітна жіночка придбала 5-зарядний револьвер «мілкашечного» калібру для самозахисту, бо ой-вей, одразу кругом настане Безумний Макс і Дорога Люті.
Серйозно? Я так не думаю.
Чому ще нам необхідним закон про зброю?
Дозвільну систему і законодавство потрібно докорінно змінювати.
Україна – єдина країна в Європі, де немає закону про обіг зброї.
Треба змінювати порядок проходження перевірок, давати ліцензії на реальне навчання поводженню зі зброєю – але встановити кримінальну відповідальність за видачу липових довідок і сертифікатів про проходження курсів. Надати можливість громадянину придбати зброю – це не роздача «стволів» направо і наліво, як це часто малюють противники зброї, а покладення на громадянина відповідальності за його ж власним вибором. Це – антитеза тоталітарній державі.
Я впевнений і в тому, що сильна, тренована, некорумпована, патрульна служба поліції – запорука громадського порядку. Як жартують американці, жодна поліція не приїде зі швидкістю 500 метрів за секунду. Але насправді, боронь Боже, слухати тих, хто каже, що нам не потрібна поліція і безпеку громадян слід повністю передати у власні руки.
Ні, зброя – не панацея і не костюм Залізної людини. Але це – шанс вижити, нерідко – останній.
Насамкінець трохи фактів. Цікава статистика з США. На руках у людей 270 мільйонів одиниць зброї. 200 000 разів (!) на рік жінки захищають себе від спроб сексуальних злочинів за допомогою зброї. 3 з 5 злочинців не готові зв’язуватися з потенційною жертвою, якщо у неї може бути зброя. Можете заперечити, що США – далеко, не та ментальність… ох уже ця ментальність.
Гаразд. Молдова, Грузія, країни Прибалтики дозволили носіння і зберігання короткоствольної вогнепальної зброї десятки років тому. Зниження рівня злочинності вже за декілька років – як закономірний результат. Тому що, як би нам не думалось на дивані, нікому не захочеться «підрізати» авто або задирати перехожого, якщо є шанс, що від вас можуть захищатися не кулаками, а 9-міліметровими кулями.
P.S. Молдова!!)
КНО как раз не легально. А право именно на их ношение является наиболее важной проблемой.
Не будьте столь придирчивы к формулировке. Да, она не 100% точна, но такой точности достаточно для случаев неформального общения, если человек в понятие "легализации" хотя бы частично вкладывает право на ношение КНО.
Дуже часто люди не розуміють, що вони вкладають в поняття "легалізації", але дуже проти нього. Термін "легалізація" шкідливий в даному випадку.
На жаль окрім тих хто про це і так знає мало хто прочитає до кінця.
Хоплофобів не цікавлять ні факти ні логіка. Бо ними керує не здоровий глузд, а несвідомий страх. Мабуть у минулому житті вони були...
все верно, и нету смысла хоплофоба переубеждать, это как убеждать поклонников сталина в том что он не лучше гитлера, с доводами и фактами.
хоплофобу надо мысленно пожелать подтвердить свои убеждения на собственном опыте
и этот вариант не работает :)
Хороша стаття. Нехай би такі матеріали частіше вивчали ті громадяни,що зовсім не обізнані з ситуацією щодо обігу зброї в Україні та не розуміють різниці між "легалізацією" та "наданням законодавчого статусу" обігу вогнепальної зброї в Україні.Можливо,тоді менше кричатимуть про менталітет та неготовність суспільства!
+Чехия
Болгария
Отличная статья. Большое спасибо автору.
Но в таком формате она может изменить мнение тех кто к этому готов, поможет разложить все по полочкам. Люди в общем, хоплофобы в частности, такое кол-во информации, к сожалению, на слух не воспримут(многих депутатов даже короткая анкета УАВЗ ввела в ступор). А среди казалось бы подготовленных к восприятию новой информации журналистов только единицы более-менее разобрались в вопросе при подготовке к тематическим передачам. Отсюда, по видимому, и пошло сокращение "легализации скрытого ношения короткоствольного нарезного оружия" до " легализации ... оружия". Да это не точно, не правильно, но так оказалось проще. Людям которые впервые и без подготовки сталкиваются с оружейным вопросом нужно сначала перебороть подсознательный страх, о котором говорит Юрий Проценко, и для этого нужен какой-то яркий, интересный, быстрый и понятный способ подачи информации, который может конкурировать с подсознательным страхом на его же уровне. Т.е. последовательный доступ к информации (текст) тут не подходит, нужен параллельный(визуальный). Грубо говоря плакат, инфографика, короткие мульты или по типу рекламных ролики. Что бы вместо ассоциации "владение оружием = ужас, раздача кому попало и применение на каждом углу" возникала "реализация законного права на защиту себя, семьи и имущества".
"P.S. Молдова!!)" Молдова, Карл! )))
Заголовок мене трохи налякав. Зміст - зуспокоїв. :)
Але, вважаю, що практику провокативних заголовків треба припиняти. Чудовий сайт, а тут провокація.
У нас дуже багато людей, які не хочуть бути як Молдавани.
Кроме принятия Закона, легализации приобретения и ношения КНО, не менее важно легализовать самооборону.
Также не менее важно декриминализировать ношение, изготовление, продажу и т.д. "холодного" оружия.
В Америке есть такое понятие "no trespass" - Вы можете стрелять на поражение и убить любого человека, независимо от того, по каким причинам он проник на Вашу территорию, необязательно в дом - в гараж, во двор, на ферму, склад.
Без права на самооборону любое оружие, даже постоянно носимое короткоствольное, есть просто дорогая игрушка.
www.google.com.ua
www.google.com.ua
С приводу хоплофобів і стороників зброї можу сказати одне: Народу богато, людей мало. Який сенс в ваших свободах коли вам їх нічим захищати?
Повністю згоден, саме про це постійно повторює безліч разів пан Георгій, (заздрю його залізній витримці), своїм опонентам (хоча дуже кортить назвати їх імпотентами в даному питанні), в кожній з телепрограм куди його запрошують.
Дійсно, яка нах.р, може бути "легалізація" того, що й так належить мені на законних підставах.
Підміна ж понять, таких як "легалізація " і "Закон про зброю" дуже сильно лупить по мізках гоплофобів.
Сам вираз "легалізація" включає в себе узаконення виду діяльності, як предмету, який певний час знаходиться в нелегальному користуванні громадянами, незважаючи на заборону відповідним законом. Держава ж не маючи можливості контролювати даний процес, до того ж несучи збитки у вигляді збільшення штату контролюючих органів (мінти, податківці і т.і.,), дає дозвіл, роблячи зміни в законодавстві, але вже на своїх певних умовах, що забезпечує їй, як контроль (можливо й відносний, та все ж..), так і надходження податків.
Тут і проституція і наркотики і т.і., (що ми й бачимо на прикладі других країн), але навіщо ж проводити паралелі між цими, зовсім різними речами.
Йдеться лише про прийняття цивілізованого закону про зброю, в якому буде надано законослухняним, психічно здоровим громадянам, можливість самооборони з короткостволом, та й взагалі визначення самого поняття, як самооборона і пов’язаних з ним всіляких юридичних питань.
Що цікаво фразу "легалізація зброї" найчастіше чую по телебаченню, від людей, які прекрасно розуміють цю різницю в формулюванні. Складається враження, що населенню свідомо нав’язується, саме така форма. "Легалізувати" значить узаконити, те що на даний момент заборонено і хоча це відверта брехня, це поки, що працює, а звідси і вислови про "п’яних, які один одного перестріляють і т.і.".
До речі вважаю, що справжніх гоплофобів в Україні мізерна кількість, та й ті, це просто психічно хворі люди, з безліччю інших фобій. Решта, або ж просто "не в курсі", або ж "інформовані" телебаченням, де поряд фігурує "нелегальна зброя з зони АТО" і "Законопроект про "легалізацію зброї", (навмисно перекручують назву "Законопроекту про зброю" ). Пропагандо..ська машина "наємоподібних" мавп (до речі озброєних), напевне розраховує на інстинкт самозбереження в населення, зводячи ці ніяк не пов’язані вирази в одне ціле і зараз, це на жаль поки що спрацьовує.
Чому практично немає передач, де б показували реальні випадки самооборони (роликів в інтернеті повно), на прикладі інших країн, й не ведеться роз’яснювальна робота по тексту "Законопроекту про зброю"? Немає коштів? Скоріше немає бажання наших можновладців висвітлювати дану тему (чим не приклад фобії на озброєний народ).
Тому пропоную уникати самого терміну "легалізація зброї", щоб не провокувати проплачених журналюг (до речі з травматами в кишенях,) і тих хто над ними стоїть на черговий гавкіт настільки ми не готові до законного володіння зброєю.
Автор этого поста кардинально неправ, так как все вопросы упираются в юридические формулировки законов и норм, а отсюда появления фактических прав и обязанностей с соответствующими ответственностями.
И де юро по факту без этого закона граждане голы и босы.
Пожалуйста, залогиньтесь что бы иметь возможность комментировать